Проголосуйте за проект підтримки фестивалю “Гомін Лемківщини”
рузі! Лемківська громадо!
Є можливість підтримати добру ініціативу для лемківської справи – проголосувати за проект для підтримки фестивалю “Гомін Лемківщини” у с. Зимна Вода на околицях Львова. Це один з проектів, який подала місцева громада на конкурс Всеукраїнського громадського бюджету для Львівської області.
Для цього необідно перейти за посиланням на сайт, де після авторизації можна проголосувати за допомогою ID банківської картки або електронного ключа. Якщо ви вже зареєстровані це займе 1 хв. вашого часу, якщо ранішен не були зареєстровані – 3 хв.
Залишилось 5 днів до завершення голосування. Не полінуйтеся і підтримайте свій фестиваль!
Горлицький прорив (на р.Дунаєць) 2-5 травня 1915 року. Відступ російської армії із Західної Галичини (Лемківщини) під час Першої світової війни
Російські війська Південно-Західного фронту, що опанували карпатські проходи, погрожували виходом на рівнини Угорщини. Нависла загроза остаточного розтрощення Австро-Угорщини, розпаду імперії Габсбургів. Німецьке верховне командування вирішило випередити цю загрозу – початковий план Горлицької операції, мав важкі наслідки для всього російського фронту. “Прийшов момент, коли не можна було далі вже відкладати рішучого наступу на Сході”, – записав Фалькенгайн – начальник генерального штабу, який фактично керував сухопутними арміями. Німецькому командуванню потрібен був великий успіх на австрійській ділянці фронту. До того ж Австро-Угорщині погрожувала вступом у війну Італія, що вийшла на початку війни з Троїстого союзу. У військовому стані ситуація сприяла центральним державам. Західноевропейський фронт не викликав побоювань. Військові дії англо-французьких військ, за оцінкою німецького верховного командування, не могли вийти за рамки чисто місцеві. Політичні та стратегічні умови надавали противнику “проміжок часу” для рішучого удару. “Він міг вилитися тільки у рішучий наступ із застосуванням для цього всіх взагалі вільних коштів”.
Задумана нова операція пов’язувалася з проривом фронту між Верхньої Віслою і підніжжям Бескидів (в районі Горлиці), а не з діями проти одного або двох флангів, як це було раніше. Для проведення операції використовувалися всі можливі війська. Великі сили перекидалися з французької фронту. Австро-угорські війська, які зазнали чималих втрат в минулих боях, не могли самостійно здійснити велику операцію. Їхній моральний дух продовжував падати, особливо в частинах з чеським і південнослов’янським складом. Доводилося заздалегідь звертати увагу на те, писав начальник німецького генерального штабу, що австро-угорські війська доведеться перемішувати з німецькими частинами, а саму ударну роботу здійснювати з допомогою останніх. На південному крилі фронту біля 1-ї австро-угорської армії, між Пилицею і Віслою, розташувалася армійська група Войрша; на фронт 4-ї австро-угорської армії між Верхньої Віслою і підніжжям гір була спрямована дивізія Бессера; 3-тя австро-угорська армія в Бескидах – підкріплена сильним корпусом Марвіца; в Карпатах, на схід Мункачі, просувалася південна армія Лінзінгена, а в Буковині вела бої кавалерія Маршаля. Прорив російського фронту мала здійснити 11-а німецька армія, сформована з чотирьох корпусів (трьох німецьких, взятих із Західного фронту, і австрійського). Корпуси армії прибули з Західного фронту в район зосередження в двадцятих числах квітня. Щоб приховати перекидання військ, німецькі частини посилили бойову діяльність на Західному фронті, здійснили наступ біля Іпру, де вони вперше у великому масштабі застосували задушливі гази. Читати повністю
1 червня у Києві відбудеться дистанційний Фестиваль-конкурс дитячої та юнацької творчості “ЛемЦвіт”. Зголошуйтесь на конкурс
1 червня 2020 року в рамках проекту захисту культурного надбання лемків у Києві відбудеться Всеукраїнський дистанційний фестиваль-конкурс дитячої та юнацької творчості “ЛемЦвіт”.
За підтримки: ГО Київське товариство «ЛемКиїв»
Мета: Всеукраїнський дистанційний фестиваль-конкурс дитячої та юнацької творчості “ЛемЦвіт” має на меті відродження культурної спадщини лемків, ознайомлення з історією та духовною культурою краю.
У 2020 р. організаційний комітет пропонує можливості дистанційної участі у конкурсі для всіх творчих колективів та солістів, незалежно від віку і місця проживання. ТВОРИ ЛЕМКІВСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В КОНКУРСНІЙ ПРОГРАМІ ВІТАЮТЬСЯ.
ЗАЯВКИ ПРИЙМАЮТЬСЯ ДО 25 ТРАВНЯ 2020 РОКУ.
Дата звітно-виборної конференції ЛОО ВУТ “Лемківщина” переноситься через карантин
16 травня 2020 р. у приміщенні Музею етнографії та художнього промислу ІН НАНУ (проспект Свободи, 15) згідно з рішенням Правлінням мала відбутися звітно-виборна конференція Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина”.
Проте у зв’язку з протиепідеміологічними та карантинними заходами проведення конференції перенесено на невизначений термін. Про нову дату її проведення буде повідомлено згодом. Слідкуйте за повідомленнями на сайті.
Оприлюднені невідомі досі фотографії 19-річного Богдана-Ігоря Антонича
Канадський дипломат українського походження Роман Ващук оприлюднив невідоме досі архівне сімейне фото, на якому серед інших людей є поет Богдан-Ігор Антонич. Фото було знайдено буквально кілька днів тому.
Весілля маминої тети Олі Кулинич (сестри моєї баби Ярослави) з ґімназійним учителем латини і німецької мови Іллею Цінціруком … Ширші родини Кулиничів і Тимкевичів (по лінії прабаби Наталії).
Плюс один приятель молодої і її сестер – син пароха, Богдан Ігор Антонич (або, як вони його називали, «Богдусь»). Тоді ще 19-літній студент першого курсу Львівського Університету, а згодом один із провідних українських поетів ХХ століття. Він у модному світлому костюмі з метеликом, у задньому ряді» – прокоментував Роман Ващук фото на своїй сторінці у Facebook.
У Львові відзначили 205 років від народження Михайла Вербицького
У середу, 4 березня 2020 року, у Львові лемківська громада Львова спільно з представниками інших суспільно-культурних товариств депортованих укарїнців вшанувала пам’ять українського композитора і автора музики державного гімну України «Ще не вмерла України…» греко-католицького священика о. Михайла Вербицького (1815-1870).
Участь в урочистостях, які проходили біля пам’ятника Вербицького, взяли заступник голови Львівської обласної ради Юрій Гудима, директор департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської обласної державної адміністрації Андрій Ковальський, начальник управління культури департаменту розвитку Львівської міської ради Христина Береговська. На заходах також була присутня праправнучка отця Михайла Вербицького – Любов Клімовська.
Представники влади, суспільно-культурних товариств та інших громадських організацій поклали квіти до пам’ятника о. Михайлу Вербицькому, зокрема голова львівського товариства “Лемківщина” Степан Майкович, голова міжобласного Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» Володимир Середа, голова товариства “Надсяння” Соломія Риботицька, голова товариства “Любачівщина” Богдан Парадовський, заступник голови товариства “Холмщина” Олександр Волошинський.
Помер довголітній голова Об’єднання лемків Польщі Стефан Гладик (1948-2020)
Вчора, 3 березня 2020 р. на 72-році життя відійшов у вічність багатолітній голова Об’єднання лемків у Польщі, член президії Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань і просто достойний лемко Стефан Гладик (1948-2020). Разом із собою він забирає у вічність невід’ємну частину свого життя – любов до людей і Лемковини!
Похоронні обряди відбуватимуться у православній церкві в Білянці Опіки Божої Матері та Почаївської ікони Божої Матері 5 березня 2020 року о 10.00.
Не хватит лем повісти, же пан Штефан били великим лемком. Били для багатьох провідником, інспіраційом, прикладом. Людином, за яком хотілося іти, хоцки і на край сьвіта. Все обдаровували добрима радами, прихильним словом і усьміхом. Не боялися голосно бесідувати, коли інчи мовчали. Не думали на негативни для себе консеквенції, коли треба било діяти. Понад вшитко інче ставляли добро родини. Той малой – Гладиків, і великой – нашой лемківской громади.
Складно буде уявити чергову Лемківську Ватри без пана Стефана!
Лемківська громада Львова передає співчуття родині та лемківській спільноті Польщі у зв’язку з великою втратою.
Вічна пам’ять Вам, пане Стефане!
За підтримки Держкіно знімають документальний фільм про депортацію українців з Польщі
За підтримки Держкіно відбуваються зйомки документального фільму про депортацію українців з Польщі до Радянської України у 1944-1946 роках. Це ще один приклад гарної тенденції останніх кількох років, коли на державному рівні підтримуються ініціативи пов’язані з висвітлення проблеми депортації.
Авторський колектив фільму “Рубіж. Грубешівська операція” в рамках проекту “Переселення 1944-46″ у лютому 2020 року завершив першу експедицію із запису свідчень для фільму. Для цього автори відвідали Оженин, Рівне, Володимирець, Луцьк, Львів, Винники, Коломию, Снятин, Монастириська, Нагірянку, Тернопіль та Бережани, де нині мешкають виселені з рідних земель українці. Вони записали історії понад 30 родин, переселених з усіх польських територій так званого Закерзоння – Південного Підляшшя, Холмщини, Любачівщини, Надсяння, Західної Бойківщини та Лемківщини. Читати повністю
Консервативні русофіли (“старокурсники”) в Галичині напередодні і після Першої світової війни
Пропонуємо вашій увазі фрагмент книги львівського історика Романа Лехнюка про становище консервативних середовищ Галичини перед викликами модерної епохи початку XX століття, а саме другого розділу «У пастці традиції: галицькі русофіли» з книги «На порозі модерного світу: українські консервативні середовища в Галичині в першій половині XX cтоліття» (Львів, 2019).
Напередодні Першої світової війни
Русофільський консерватизм в Галичині опирався на три стовпи: історичну традицію “національного и культурного единства всего русскаго народа”, важливу роль Церкви й житті суспільства і етимологічний правопис й церковносвянську мову в літургії (язичіє). Межа XIX-XX століття (так звана епоха Fin de siècle) принесла з собою низку критичних загроз для грунтованого на таких домодерних засадах світогляду – поширення нових ідей та ідеологій (перш за все, націоналізму і соціалізму, які стрімко набирали популярність серед українського населення Галичини), демократизацію політичних процесів і перехід до масової політики. Усі разом ці чинники призвели до світоглядної кризи русофільства, що охопила всі ключові засади ідентичності та традиції. У поєднанні з організаційними труднощами, пов’язаними з творенням модерної політичної партії, це змушувало русофілів шукати відповіді на нові питання. Цей пошук характеризувався внутрішніми дискусіями, що переходили в гострі суперечності й поставив під сумнів консервативне підгрунтя русофільського світогляду.
Наростаюча криза русофільського руху і його консервативних засад поступово проявлялась на шпальтах галицької преси, де можна зауважити неодноразові заклики до активізації роботи серед селян, інтелігенції та молоді, поміж яких зростав вплив Української національно-демократичної партії і Радикальної партії. До радикалів ставлення було однозначно негативним, зважаючи на соціалістичний характер їхніх ідей, порушення консервативних засад соціального спокою та поваги до авторитету, традиції, а також антиклерикальність. Водночас з націонал-демократами русофіли намагалися укладати політичні союзи, проте прірва між двома партіями стрімко наростала – поки русофіли намагалися вирішити незвичні й не до кінця зрозумілі для них світоглядні дилеми, націонал-демократи утвердилися як провідна українська партія.
Через це русофіли вирішили укласти союз з польськими східногалицькими консерваторами («подоляками»), чиїй ідентичності й традиції суттєво загрожував модерний український націоналізм разом з його соціальною складовою (велике землевласництво). За таких умов відбувся збіг інтересів двох консервативних груп, які мали за мету ослабити модерний український рух. Пріоритети «реальної політики» переважили для русофілів основи й традицію руху і привели їх до союзу з традиційним супротивником – поляками. Адже русофіли були найдавнішим світським українським консервативних середовищем у Галичині, яке сформувалося в 1850-1860-х роках як спосіб українсько-польського розмежування і до 1880-х років залишалося найвпливовішою силою в українському русі.
Підсумковий звіт ЛОО ВУТ “Лемківщина” про використання бюджетних коштів на статутну діяльність у 2019 році
Публікуємо Підсумковий звіт Львівської обласної орагінзацїі Всеукраїнського товраиства “Лемківщина” про виконання договору і обсяг використання бюджетних коштів на фінансову підтримку статутної діяльності культурно-просвітницьким організаціям, які виконують соціальні функції та здійснюють свою діяльність на території Львівської області у 2019 році.
ЧИТАТИ ЗВІТ 2019 (відкрити файл для читання)
11 січня у Львові відбувся традиційний лемківський Святвечір (Велия) 2020
Вчора, 11 січня 2020 року у Львові відбулося святкування традиційного лемківського Святвечора (Велиї) за участі майже трьох сотень гостей.
Захід розпочався з урочистої частини. З вітальними словами виступили народний депутат України, а донедавна голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка. Також привітати лемківську громаду Львівщини приїхали голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань Ярослава Галик, голова Всеукраїнського товраиства “Лемківщина” Олександр Венгринович і голова Івано-Франківської обласної організації ВУТ “Лемківщина” Оксана Данилів.
З нагоди 80-ліття голови СФУЛО Я.Галик вручила голові Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина” Степану Майковичу почесну нагороду за заслуги у збереженні та популяризації лемківської культури. Свою нагороду також отримав колишній голова СФУЛО проф. Іван Щерба. Читати повністю
Вітаємо голову ЛОО ВУТ “Лемківщина” Степана Майковича із 80-ти літтям!
Лемківська громада вітає голову Львівського обласного товариства “Лемківщина” Степана Майковича з нагоди ювілею – 80-ти ліття.
Ювіляр народився 7 січня 1940 року у лемківському селі Репедь у Сяноцькому повіті (тепер – Республіка Польща).
У травні 1946 сім’я Майковичів була депортована в Україну, в Тернопільську область, на станцію Потутори. 1958 року закінчив Львівський механічний технікум, після чого був направлений на роботу в Кара-Калпатську АРСР Узбецької Республіки. Після служби в армії закінчив факультет нафтогазопроводів Івано-Франківського інституту нафти і газу за спеціальністю “Спорудження газопроводів, газосховищ і нафтобаз”.
Христос Рождається! Славімо Його!
Львівська обласна організація Всеукраїнського товариства “Лемківщина” вітає лемківську громаду Львова, України та усього світу з Різдвом Христовим!
Нехай святе свято наповнює серце вірою в диво, дарує матеріальне і душевне благополуччя. Бажаю любові від близьких і добра від оточуючих людей, щасливого життя і міцного здоров’я.
З повагою,
голова ЛОО ВУТ “Лемківщина” Степан Майкович
11 січня у Львові відбудеться святкування “Лемківського Різдва (Велиї) 2020″
11 січня 2020 року у Львові відбудеться святкування традиційного “Лемківського Різдва (Велиї)”. Захід проходитиме у приміщенні Львівського вищого професійного училища інформаційних та комп’ютерних технологій, що в районі Левандівки (адреса вул. Широка 77А).
Початок заходу о 15:00.
Вартість квитка – 50 гривень за одну особу.
Квитки можна придбати в приміщені товариства “Лемківщина” за адресою площа Ринок, 17 (четвертий поверх). Звертатись до Наталії Яцинич за телефоном +380677187138
26-27 вересня у Львові відбудеться конференція “Депортації в системі злочинів тоталітарного комуністичного режиму”
26-27 вересня 2019 року у Львові в приміщенні Гуманітарного факультеету Українського Католицького Університету (м. Львів, вул. Козельницька, 2а) відбудеться всеукраїнська наукова конференція «Депортації в системі злочинів тоталітарного комуністичного режиму (до 75-х роковин депортації кримських татар та початку депортації українського населення з українських земель в складі Польщі)»
Організаторами конференції є УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ, ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМ. І. КРИП’ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ, УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ і ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ МІСТА ВИННИКИ.
Робота конференція планується на два дні. Загалом працюватиме 4 секції, по дві в день. Для кожної секції планується дві ключові доповіді. Після кожної доповіді йдуть запитання, а відтак – дискусія, у якій будуть визначені основні дискутанти, а також зможуть виступати інші учасники конференції (в межах до 10 хв.) із своїми суміжними доповідями та повідомленнями.
ПРОЕКТ ПРОГРАМИ КОНФЕРЕНЦІЇ Читати повністю
Розпорядження Уряду щодо відзначення 75 роковин депортації українців Польщі до УРСР
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 5 липня 2019 р. № 501-р Київ
Про утворення Організаційного комітету та затвердження плану заходів з відзначення 75-х роковин депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках
1. Утворити Організаційний комітет з відзначення 75-х роковин депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках у складі згідно з додатком.
Надати голові Організаційного комітету право затверджувати його персональний склад та вносити у разі потреби до нього зміни.
2. Затвердити план заходів з відзначення 75-х роковин депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках, що додається.
3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним та Київській міській державним адміністраціям забезпечити виконання плану заходів, затвердженого цим розпорядженням.
Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН
План заходів з відзначення 75-х роковин депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках
5 липня 2019 року на засіданні Кабінету Міністрів України було ухвалено розпорядження КМУ №501-р «Про утворення Організаційного комітету та затвердження плану заходів з відзначення 75-х роковин депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках».
Проект нормативно-правового акту було розроблено Українським інститутом національної пам’яті на виконання постанови Верховної Ради України від 08.11.2018 №2608-VIII «Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках».
Планом заходів передбачено зокрема:
-
проведення меморіальних заходів до 75-річчя депортації українців;
-
тематичні наукові конференції, круглі столи;
-
інформаційна соціальна реклама;
-
тематичні виставки архівних документів та фотовиставки;
-
випуск художнього маркованого конверта. Читати повністю
План основних заходів ЛОО ВУТ “Лемківщина” на 2019 рік
|
Пор. № |
Основні заходи |
Терміни проведення |
Відповідальні |
| 1 | Організація і проведення різдвяного свята у лемківських традиціях «Лемківське Різдво». |
12 січня |
Правління ЛОО ВУ |
| 2 | Поїздка в м. Тернопіль, на свято «Лемківський Йордан» |
19 січня |
Правління ЛОО ВУТЛ |
| 3 | Відзначенні Дня Соборності (проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки). |
22 січня |
Правління ЛОО ВУТЛ |
| 4 | Взяти участь у роботі Львівської ОДА та обласної Ради на виконання Постанови ВРУ «Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках» від 08.11.2018р. за № 2608-VIII. |
Березень-Квітень |
ЛОО ВУТЛ |
| 5 | Участь у IХ Всеукраїнському фестивалю-конкурсу «Лемківська писанка». |
Березень – Квітень |
Правління ЛОО ВУТЛ |
| 6 | Відкриття пам’ятника депортованим українцям 1944-1951 роках у Львові. |
Квітень |
Правління ЛОО ВУТЛ |
| 7 | Проведення звітної конференції Львівської обласної організації ВТ «Лемківщина». Читати повністю |
Верховна Рада прйняла Постанову про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації українців з Польщі
Сьогодні у Верховна Рада України було прийнято за основу та в цілому Постанову №8603 “Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 рр.” у 2019 році.
“За” постанову проголосувало – 234 народних депутатів, “проти – 1 депутат, “утрималось” – 9 депутатів, ще 91 депутат не брав участі у голосуванні. Разом з тим не було підтримано альтернативного проекту постанови №9071 авторства Ірини Подоляк, який стосувався відзначення тих самих подій.
Основним автором проекту постанови є народні депутати Андрій Антонищак, а до авторського колективу також підписалося ще 93 народні депутати України. Їхні прізвища можна прочитати в описі проекту постанови на сайті Верховної Ради України.
Лемківський підсумок ХХ ст. й перспективи на ХХІ-е століття
Чудова наукова розвідка професора Зеленогурського університету Богдана Гальчака про трагедію асиміляції та пошуку власної ідентичності лемків у Польщі, Словаччині, США і Сербії. Автор детально аналізує історичні причини спустошення та обезлюднення Лемківщини та роздумує над перспективою збереження лемківської самобутності за сучасних умов розсіяності лемків.
Під назвою „лемки“ розумію українське населення, що виводиться з Лемківщини – історичного регіону, розміщеного в Карпатах, на польсько-словацькому пограниччі. У межах Словаччини лемки (у цій країні їх найчастіше називають русинами) живуть у регіоні, який словаки називають Шаришем, а також у невеличких частинах Спіша і Земпліна. Українці називають той регіон Пряшівщиною. У Польщі до 1947 р. лемківські поселення були на території, яка охоплювала повіти Новосанчівський, Горлицький, Яслицький, Коросненський, Сяноцький, південно-західну частину Ліського й кілька сіл у Новоторзькому повіті [1].
Згідно з українською традицією, межа між Лемківщиною й розміщеною на схід від неї Бойківщиною пролягала вздовж річок Сян і Ляборець [2]. У Польщі в міжвоєнний період стала розповсюдженою за посередництвом Романа Райнфуса думка, що східна межа історичної Лемківщини пролягала за річкою Ославою, верхами Буковиці і Великого Поділу [3] (однієї з найвищих височин на Південному Розточчі, пол. Wielki Dział). Таке розуміння меж Лемківщини виключало з приналежності до неї Ліський повіт і більшість Сяноцького повіту. Думка ця породжувала сумніви навіть у деяких польських дослідників. Вони вважали, що східну межу Лемківщини слід пересунути у східному напрямку, принаймні до річки Солинки [4]. Сам Райнфус, зрештою, не заперечував факту присутності лемків на схід від Великого Поділу. Він тільки вважав це перехідною лемківсько-бойківською зоною. Читати повністю
Інтерактивна google-Карта сіл і міст Лемківщини
Нова інтернет-мапа «LemkoLand. beta 2.0» (goo.gl/bto3q1) об’єднує села й міста найзахіднішої української етнографічної групи – лемків. У сучасних кордонах карта охоплює три країни проживання лемків – Словаччину, Польщу й Україну (Закарпаття).
Творцями інтерактивнохї карти виступили учасники МГО «Молода Лемківщина». “Раніше, якщо ви хотіли дізнатися про приналежність села чи міста до Лемківщини, треба було розглядати різноманітні друковані карти, шукати інформацію в десятках джерел. Це займало справді багато часу. Відтепер кожен охочий може ввести назву в пошуку на нашій мапі. І якщо населений пункт є в межах Лемківщини – його значок буде темно-червоним”, – розповідає Тарас Радь, координатор проекту й керівник секції культури “Молодої Лемківщини”.
Керівник Центру Пограниччя й активіст “Молодої Лемківщини” Тарас Радь відзначає, що також важливим є факт створення майданчику для віртуального знайомства лемків, візуалізація географії і топоніміки Лемківщини, а при нагоді пошук однофамільців або родини.
Для багатьох сіл і міст у «LemkoLand. beta 2.0» наведено короткі факти про їхню історію, унікальність, подекуди є фотографії, а також посилання на тексти у Вікіпедії чи інших джерелах українською, польською, а інколи англійською чи словацькою мовами.
Останні коментарі