Культура

23-25 березня у Львові відбудеться X фестиваль “Лемківська писанка”

23 березня у приміщенні Філософсько-Богословського факультету Українського Католицького Університету (вул. Хуторівка, 35а) розпочинається програма святкувань X фестивалю “Лемківська писанка”. Наступні два дні він продовжиться у приміщенні Дитячої школи народних мистецтв (вул. Б. Антоненка-Давидовича, 6).

Вхід вільний!

буклет 2018друк

Читати повністю

9 березня у Львові відзначатимуть Шевченківські дні

9 березня на площі перед пам’ятником Тарасові Шевченку у Львові відбудуться заходи до 204-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка.

12.00 – “Заповіт” у виконанні зведеного хору Західної України за участі 1 тис. учасників. Покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку.

12.20 – конкурс двійників Тараса Шевченка. “Вільний мікрофон” – читання поезії Тараса Шевченка за участі членів спілки письменників та усіх охочих.

10061_800x600_24030680

Презентація абетки-енциклопедії “Антонич від А до Я”

24 січня 2018 року о 18:30 у Книгарні “Є” (проспект Свободи, 7)  відбудеться презентацію абетки-енциклопедії “Антонич від А до Я” (“Видавництвом Старого Лева”) за участю автора Данила Ільницького та ілюстраторів книжки Людмили та Володимира Стецьковичів. Модераторка Катерина Міхаліцина.

26907219_1560405170733487_868773314481821_n

Гасла, підібрані Данилом Ільницьким на кожну літеру алфавіту, розповідають про те, кого любив та які львівські театри й кав’ярні відвідував Богдан-Ігор Антонич, про вірші як “формули екстази”, про талант до скрипки та пензля, про поліглотство та книгоманство поета. А неймовірні ілюстрації творчого дуету Стецьковичів, що містять уривки листів, фрагменти фотографій Богдана-Ігоря, творять барвисту мапу життя “сонцепоклонника”. До слова, саму карту Львова з усіма знаковими для поета локаціями читач також знайде у енциклопедії.

Читати повністю

13 січня відбудеться Лемківська Велия у Львові

ArticleImages_39905_sviatyi_vechir_na_bukovyni.jpg.pagespeed.ce.Gp7PzijuCxХристос Рождається!

13 січня 2018 о 15:00 у відбудеться святкування Лемківського Свят-вечора – Велиї.  Це традиційна зустріч лемківської громади Львова та області, щоб усім разом провести Різдвяні Свята.

Зустріч відбудеться за адресою м. Львів, вул. Широка, 83, професійне училище №20

 

 

У музеї народної архітектури та побуту у Львові відреставрували лемківську хату

khata3-9989a8da3b5547d67c5a13f086e6514610 грудня ц.р. після Богослужіння у церкві св. Володимира та Ольги, що на території лемківської секції Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, урочисто освятили відреставровану хати із с. Зарічево.

захід відбувся за участю лемківської громади з різних куточків Львівщини та представників Музею, які запрезентували результат реставрації майже столітнього об’єкта. Також на захід завітали Голова Світової федерації Українських лемківських об’єднань п. Ярослава Галик і керівник департаменту розвитку Наталія Бунда.

Відреставровану лемківську хату освятили парох о. Анатолій Дуда і о. д-р Андрій Дикий. Читати повністю

Празник у Лопінці. Репортаж з Лемківщини 1938 р.

Передруковуємо репортаж з Лемківщини Степана Женецького від 27 серпня 1938 року у газеті “Діло”, у якому автор ділиться враженнями від візиту на празник у лемківському селі Лопінці (Лоп’янці), що сьогодні знаходиться у в ґміні Тісна Ліського повіту в Підкарпатському воєводстві Республіки Польща.

Вже з тиждень наперед чую, як в селі говорять:

— Празник буде в Лопінці, великий празник!

Думаю собі: треба буде піти, подивитися, може якраз побачу що цікавого… Зрештою, тут, на Лемківщині, все, що тепер діється, таке цікаве, але таке мало відоме нашому ширшому загалові. Ці наші національні, реліґійні, станові і шкільні відносини. Так хотілосяб про все те розповісти ширше, докладніше, заспокоїти всіх українців, що Лемківщина живе і житиме, бо тут стоять на сторожі нашого народу тверді, гей ті камінчики на їхніх гористих та камінчастих ґрунтах — лемки.

Читати повністю

Відбувся III Львівський обласний фестиваль “Гомін Лемківщини”

Gomin26-27 серпня ц.р. у селищі Зимна Вода, що неподалік Львова вже третій рік поспіль відбувся Львівський обласний фестиваль “Гомін Лемківщини”, який організовує Львівська обласна організація ВУТ “Лемківщина”.

Фестиваль відбувався за підтримки Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної ради, Пустомитівської районної державної адміністрації, Пустомитівської районної ради, Зимноводівської сільської ради, ЛМГО “Молода Лемківщина”, ЛМО “Фундація дослідження Лемківщини”.

Цьогорічному фестивалю передував VI Конґрес Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань, який напередодні, 24-26 серпня ц.р., відбувався у Львові. Його логічним завершенням стала участь новообраного керівництва СФУЛО, делегатів та гостей Конґресу у “Гомоні Лемківщини”.

Урочисте відкриття фестивалю відбулося 26 серпня з виконання державного гімну України  “Ще не вмерли України ні слава, ні воля” та гімну Лемківщини “Гори наши”. Після цього відбувся екуменічний молебень за участі греко-католицького і православного духовентва на чолі з єпископом-помічником Львівської Архиєпархії УГКЦ Володимиром (Груцою).

Читати повністю

Відбулася VII Лемківська Ватра на Закарпатті і засідання Колегії ВУТЛ у Перечині

16 липня 2017 р. у с. Ворочево у Перечинському районі Закарпатської області відбувся VII Закарпатський обласний фестиваль «Лемківська Ватра». При цій нагоді також було проведено чергове засідання колегії Всеукраїнського товариства «Лемківщина».

Сьомий раз поспіль на Закарпатті відбувся обласний фестиваль лемківської культури, який розпочав естафету Лемківських Ватр 2017 року в Україні. Цього року він вперше відбувався у селі Верочево, який доти локалізувався у Кострина (2011-2015) та Перечині (2016). Організатором фестивалю виступили Всеукраїнське товариство «Лемківщина» разом із Закарпатською обласною державною адміністрацією, Закарпатською обласною радою, Перечинською РДА, Перечинською районною радою і Перечинською об’єднаною територіальною громадою.

IMG_20170717_0001

Читати повністю

Народне мистецтво Лемківщини

Передрук статті Лева Геца про народне мистецтво на Лемківщині, яка була опублікована 8 червня 1941 році у газеті “Краківські вісті”

У запалих селах Бескиду живе нарід, що зумів своїм відокремленим життям заховати старовинні зразки народньої культури, так своєрідні і прикметні для мистецької культури українського народу. Це лемки. Мистецтво Лемківщини є природним багатством цієї землі, бо мистцем є цілий нарід, що у найнедоступніших селах виявляє однаково свій творчий хист. Найпростішими, йому доступними середниками продовжує лемко найпростіші форми великого народнього мистецтва. Разом зі старовинними способами виготови предметів живуть тут сьогодні старовинні форми й орнаменти, що продовж віків сплелися в одноціле з технікою виконання. Своєрідну орнаментику виводять з кількох первнів, які їм переказала традиція, а саме мотив сонця, сосни, квітів і листків, а з ґеометричних — ломана лінія,  “кривулька” і свастика з слимаковато скрученими раменами. Ці мотиви у різному інтерпретуванні повторяються в розмалюванні хат, у писанках, різьбах і вишивках. Передусім лемківські деревляні церкви, це мистецькі памятки народньої культури. Основою лемківською типу церков є три зруби. Перший зруб, фасада, т. зв. “бабинець”, творить високу стрілисту вежу, яка рівночасно є дзвіницею. Другий, центральний зруб, “головна нава”, є значно нижча, з двома-трьома кондиґнаціями ступінчастого даха, завершена рядом бань-”маківок”.

Читати повністю

Підготова до “Вечора Лемківської Ноші (одягу)” в Сяноку у 1941 році. Ч. 2

Друга публікація з газети “Краківські вісті” про організацію “Вечора Лемківської Ноші (культури)” у Сяноку, яку надрукував Микола Рісенський 20 лютого 1941 року.

З українського життя

Позавтра “Вечір Лемківської Ноші” в Сяноці. Нині ж останнє засідання комітету пань, що цей вечір підготовляє. Між іншим, мушу зрадити, мені одному з небагатьох зрештою представників чоловічої половини людського роду припала почесть бути “міністром” пропаґанди того вечора.

Сьома година ввечорі — час засідання. “Co страхом”, та одночасно з вірою, що якось воно буде, ступаю по сходах домівки УДК, щоб узяти участь в останній вогневій пробі, в останньому засіданні.

Читати повністю

Категорії

Нове відео