Словаччина

Академік Микола Мушинка святкує 86 років від народження

Сьогодні виповнюється 86 років видатному українцю у Словаччині професору Миколі Мушинці – вченому-українознацю, доктору наук, академіку (іноземний член НАН України), дійсному члену та Президенту НТШ у Словаччині, Голові Асоціації українiстiв Словаччини.

Основними темами його наукових досліджень є лемківський фольклор в Югославії, Румунії, Польщі, Україні, Західній Чехії та Моравії, а також українсько-словацькі літературні зв’язки. Він автор близько 200 наукових розвідок, більше 1000 статей, 350 рецензій, 50 книг.Він є взірцем українця, який народився за межами України (в даному випадку у Словаччині), але свідомо присвятив своє життя та свою діяльність історичній батьківщині.

Показовою є одна з його відомих цитат, що пояснює цей феномен: “Мій батько, не виходячи з рідного села, прожив у п’ятьох державах: Австро-Угорщині, Чехословаччині, Словацькому штаті, Чехословацькій Соціалістичній Республіці і Словацькій Республіці, в якій помер. І кожну з тих держав він вважав своєю батьківщиною. Однак і батько, і дід, і прадід знали, що їхнє коріння — там, за горами Карпатами, у країні, що давно називалася Русь (Київська, Галицька), тому край свого перебування вони окреслили цією ж назвою (Угорська Русь, Карпатська Русь), а за собою зберегли давній етнонім — русини. Я, на відміну від батька, діда і прадіда, знаю, що Русь — це нинішня Україна, а русини — нинішні українці. Отже, своєю прабатьківщиною вважаю сучасну Україну…”

На фото академік Микола Мушинка з дружиною Магдою на лемківськівському фестивалі “Дзвони Лемківщини” на Тернопільщині.

Про ідентичність лемків та бойків

Визначення «малої батьківщини» лемків не породжує жодних протирічь. Питання «великої батьківщини» є значно складнішим. Питання національної приналежності лемків породжує багато суперечок.

Лемки розглядають в українській традиції мешканці Лемківщини, регіону, який розтягнувся з північних і південних схилів Карпат. Він становить особливий півострів поміж польськими та словацьким етнографічними територіями.  Кількість лемків у Словаччині нараховує цілому 100-140 тис. Населяють регіон, який словаки називають Шаришем, а також незначні частини Спишу і Замплін. Українці називають його Пряшівською Руссю або Пряшівщиною. Населення лемків в межах Польщі займали – на думку українських дослідників – до 1947 р. південні межі повітів: Новосандецького, Горлицького, Ясельського, Кроснянського, Сяноцького, південний-схід Ліського і кілька сіл Новотаргівського. У 1930-х рр.. кількість населення лемків в Польщі становила близько 160 тис. Вони населяли близько 300 сіл.

Читати повністю

Лемківський підсумок ХХ ст. й перспективи на ХХІ-е століття

Чудова наукова розвідка професора Зеленогурського університету Богдана Гальчака про трагедію асиміляції та пошуку власної ідентичності лемків у Польщі, Словаччині, США і Сербії. Автор детально аналізує історичні причини спустошення та обезлюднення Лемківщини та роздумує над перспективою збереження лемківської самобутності за сучасних умов розсіяності лемків.

Під назвою „лемки“ розумію українське населення, що виводиться з Лемківщини – історичного регіону, розміщеного в Карпатах, на польсько-словацькому пограниччі. У межах Словаччини лемки (у цій країні їх найчастіше називають русинами) живуть у регіоні, який словаки називають Шаришем, а також у невеличких частинах Спіша і Земпліна. Українці називають той регіон Пряшівщиною. У Польщі до 1947 р. лемківські поселення були на території, яка охоплювала повіти Новосанчівський, Горлицький, Яслицький, Коросненський, Сяноцький, південно-західну частину Ліського й кілька сіл у Новоторзькому повіті [1].

Згідно з українською традицією, межа між Лемківщиною й розміщеною на схід від неї Бойківщиною пролягала вздовж річок Сян і Ляборець [2]. У Польщі в міжвоєнний період стала розповсюдженою за посередництвом Романа Райнфуса думка, що східна межа історичної Лемківщини пролягала за річкою Ославою, верхами Буковиці і Великого Поділу [3] (однієї з найвищих височин на Південному Розточчі, пол. Wielki Dział). Таке розуміння меж Лемківщини виключало з приналежності до неї Ліський повіт і більшість Сяноцького повіту. Думка ця породжувала сумніви навіть у деяких польських дослідників. Вони вважали, що східну межу Лемківщини слід пересунути у східному напрямку, принаймні до річки Солинки [4]. Сам Райнфус, зрештою, не заперечував факту присутності лемків на схід від Великого Поділу. Він тільки вважав це перехідною лемківсько-бойківською зоною. Читати повністю

17-19 червня відбудеться Фестиваль української культури у Свиднику

17-19 червня 2016 року вже традиційно у Свиднику відбудеться 62-е Свято культури русинів-українців Словаччини.

Програма фестивалю

svidnik_2016

Збірник галицких пісень і мельо­дій народних

Письмо о. Порф. Бажаньского.

Важне і дуже для нас цїнне дїло, збір галицких мельодій народних, поступи­ло вже до того, що доси окрім варіянтів списано вже 1350 народних мельодій з дов­шим або коротшим текстом, а вписуються такожь і варіянти, бо і ті мають свою окре­му вартість. Наші мельодіи народні походять з Лемківщини, Бойківщини, Гуцульщини, Покутя, Поділя, галицкого Волиня, Надднї­стрянщини, осередка Галичини, Надсянщини і др. Нема закутка в Галичинї, з котрого би бодай по кілька як не більше мельодій народних не знаходилося в нашім Збірни­ку. Рівно і число збирачїв народних ме­льодій, як мужчин так і женщин, сегодня вже поважне, і им ми в своїм часї і на своїм місци сердечну зложимо подяку.

Читати повністю

Миколі Мушинці – 80!

musynkaЛьвівське товариство “Лемківщина” вітає невтомного дослідника Лемківщини, фольклориста, літературознавця, бібліографа, іноземного академіка НАН України та активного учасника громадсько-політичного життя української спільноти у Словаччині професора Миколу МУШИНКУ з ювілеєм – 80-річчям!

Боже Вам заплат!

* * *

20 лютого 1936 року в селі Курів на Пряшівщині (Південна Лемківщина), тепер територія Словаччини, народився Микола МУШИНКА – словацький фольклорист, літературознавець,  мистецтвознавець, бібліограф українського походження, Великий лемківський сучасник та дослідник Лемківщини.

Читати повністю

Посольство України в Словаччині привітало Михайла Шмайду з 95-річчям

P1200122-tmb-270x18018 листопада 2015 року у приміщенні Посольства України в Словацькій Республіці відбулася зустріч Посла України Олега Гаваші з відомим українським письменником лемківського походження Михайлом Шмайдою з нагоди його ювілею –   95- річчям.

Посол України привітав пана Шмайду з його ювілеєм, високо оцінив його багаторічну письменницьку працю, подякував за розвиток української літератури в Словаччині та за його внесок в розвиток культурних відносин між Україною та Словаччиною. Побажав ювіляру міцного здоров’я та творчих сил.

Читати повністю

Спецвипуск Вісника СФУЛО. Ватри 2015. Читати

Вітаємо Вас, наші дорогі читачі!

Публікуємо довгоочікуваний спецвипуск Вісника СФУЛО як додаток до літнього номера, який присвячений лемківським ватрам 2015 року в Україні та світі.

У номері ми знайдете статті про цей культурний феномен на Полтавщині, Пряшівщині, США, Польщі, Закарпатті, Канаді, Тернопільщині, Львівщині і Луганщині.

Читати Спецвипуск Вісника СФУЛО

Читати повністю

Лемківська Ватра як культурний феномен

У період 29-30 серпня 2015 року на території стадіону с.Зимна Вода, що неподалі Львова, відбудеться Львівський обласний фестиваль «Гомін Лемківщини». Відповідне Розпорядження ЛОДА 7 липня 2015 року підписав губернатор Олег Синютка. Згідно нього було створено організаційний комітет, до складу якого увійшло керівництво Львівської обласної організації «Лемківщина» на чолі з головою Степаном Майковичем, представники обласної, районної та місцевої влади, а його співголовою – голова ЛОДА Олег Синютка.

У рамках фестивалю запланована концертно-художня програма за участі фольклорних та естрадних солістів, музичних гуртів і танцювальних колективів. Основна ставка фестивалю робиться на звучанні лемківської пісні та представленні лемківських танців. Відвідувачі зможуть познайомитись з особливістю лемківської культури, традицій та історії.

Читати повністю

Спогади Івана Нечуй-Левицького про П’єніни, Соколицю і Лісний потік (1884). Ч.3

Продовження спогади Івана Нечуй-Левицького про Західну Лемківщину, під час його лікування на місцевих курортах у 1884 році.  Наводимо фрагмент під назвою “П’єніни. Лісний потік. Мaєтність Єписокпa Пряшівського. Вид нa П’єніни й Соколицю. Дунaєць і його береги” з праці “В Карпатах: з мандрівки в горах”.

З Щaвниці їздять гуляти в околиці, слaвні своєю крaсою кaрпaтських видів… До тaких місцин нaлежить Лісний Потік тa П’єніни. Діждaвшись теплого, погожого дня, я поїхaв до того Лісного Потоку в П’єніни зa верстов п’ять од Щaвниці. Внизу, де кінчaється нижня Щaвниця, коло сaмого Дунaйця, вливaється Руський Потік. Моя фурмaнкa переїхaлa через устя потоку, зaкидaного дрібним кaмінням, і виїхaлa нa шосе. Шосе повилося понaд берегом Дунaйця, попід сaмими горaми. Понaд річкою шосе було обмуровaне кaм’яною стіною зaввишки нa двa aршини aбо й більше.

Читати повністю

Категорії

Нове відео


Warning: file_get_contents(http://gdata.youtube.com/feeds/api/users/Beznazvy/uploads?v=2&alt=jsonc): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.0 404 Not Found in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 192

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 200