Обєднання лемків

Лемківський підсумок ХХ ст. й перспективи на ХХІ-е століття

Чудова наукова розвідка професора Зеленогурського університету Богдана Гальчака про трагедію асиміляції та пошуку власної ідентичності лемків у Польщі, Словаччині, США і Сербії. Автор детально аналізує історичні причини спустошення та обезлюднення Лемківщини та роздумує над перспективою збереження лемківської самобутності за сучасних умов розсіяності лемків.

130663_lu21s6halczak_34Під назвою „лемки“ розумію українське населення, що виводиться з Лемківщини – історичного регіону, розміщеного в Карпатах, на польсько-словацькому пограниччі. У межах Словаччини лемки (у цій країні їх найчастіше називають русинами) живуть у регіоні, який словаки називають Шаришем, а також у невеличких частинах Спіша і Земпліна. Українці називають той регіон Пряшівщиною. У Польщі до 1947 р. лемківські поселення були на території, яка охоплювала повіти Новосанчівський, Горлицький, Яслицький, Коросненський, Сяноцький, південно-західну частину Ліського й кілька сіл у Новоторзькому повіті [1].

Згідно з українською традицією, межа між Лемківщиною й розміщеною на схід від неї Бойківщиною пролягала вздовж річок Сян і Ляборець [2]. У Польщі в міжвоєнний період стала розповсюдженою за посередництвом Романа Райнфуса думка, що східна межа історичної Лемківщини пролягала за річкою Ославою, верхами Буковиці і Великого Поділу [3] (однієї з найвищих височин на Південному Розточчі, пол. Wielki Dział). Таке розуміння меж Лемківщини виключало з приналежності до неї Ліський повіт і більшість Сяноцького повіту. Думка ця породжувала сумніви навіть у деяких польських дослідників. Вони вважали, що східну межу Лемківщини слід пересунути у східному напрямку, принаймні до річки Солинки [4]. Сам Райнфус, зрештою, не заперечував факту присутності лемків на схід від Великого Поділу. Він тільки вважав це перехідною лемківсько-бойківською зоною.

Читати повністю

Лемківщина і Об’єднання лемків. Перед IX з’їздом ОЛ у Горлицях 30 січня 2016 р.

Аналізуючи сучасну ситуацію русинства/українства на Лемківщині в контексті діяльності Об’єднання лемків, доводиться констатувати, що нема широких оглядів стану русинських/українських справ у реґіоні в період між загальними зборами організації. В Інтернеті неможливо також знайти звіти діяльності реґіонального лідера русинства/українства, яким є ОЛ, та його опонентів – Товариства лемків (Стоваришіня лемків, далі ТЛ) чи Товариства «Руська бурса» (ТРБ). Тому мій аналіз базується на матеріалі з власного спостереження за вибраними процесами сучасної Лемківщини. Читати повністю

На шляху до єднання лемків Польщі

Представники лемків у Спільній комісії уряду і національних та етнічних меншин започаткували нову форму співпраці для всіх лемківських організацій. Автори ідеї проведення періодичних зустрічей лемківських об’єднань і товариств мають надію, що це стане платформою, яка згуртує лемківське середовище.

Мирослава Копистянська та Стефан Дудра, які репрезентують лемків у комісії, вийшли з пропозицією до всього лемківського середовища проводити періодичні зустрічі для всіх лемківських організацій.

Читати повністю

Категорії

Нове відео