Наша діяльність

Вийшов український переклад книги “Паннонське чудовисько” про життя української діаспори – бачванських русинів у Сербії

Нещодавно у видавництві “Апріорі” вийшло українське видання роману “Паннонське чудовисько” (Львів, 2021, 288 сторінок), який через спогади автора описує життя найдавнішої української діаспори – бачванських русинів, у далекій Воєводині, що на півночі Сербії, у роки Другої світової війни та Югославської війни у 1990-х роках. Автор книги русин-українець Микола Шанта, а перекладач – Андрій Любка.

У романі подано панорамну картину життя цієї спільноти в бурхливому ХХ столітті; через призму русинської громади читач має змогу побачити історичне тло воєн на Балканах та поставити перед собою віковічні питання про людську гідність і мораль, про долю особистості, яка не з власної волі опинилася поміж двох вогнів ворогуючих націоналізмів.

Читати повністю

У Львові відзначили 122 років від народження Богдана-Ігора Антонича

5 жовтня 2021 року лемківська громада Львова взяла участь у заходах з нагоди відзначення 122 років від народження Богдана-Ігора Антнонича (1909-1937).

До пам’ятника-композиції творчості Поета “Привітання життя”, що знаходиться на вулиці Городоцькій (у сквері біля цирку) було покладено квіти. Варто нагадати, що це місце є невипадковим, оскільки він знаходиться навпроти будинку за адресою вулиця Городоцька 50. Тут у квартирі рідного брата його матері Олександра Волошиновича Богдан-Ігор Антонич проживав у період з 1928 по 1937 роки. Про цей факт сьогодні нагадує меморіальна таблиця, яку встановили на фасаді будинку ще у 1989 році.

Читати повністю

5 жовтня покладання квітів до пам’ятника і могили Богдана-Ігора Антонича у Львові

У вівторок, 5 жовтня 2021 року у Львові відбудуться заходи з нагоди 122 років від дня народження Богдана-Ігора Антонича (1909-1937).

Могила Богдана-Ігора Антонича на Янівському цвинтарі

13:00 відбудеться покладання квітів до пам’ятника-композиції, який присвячений творчості Богдана-Ігора Антонича “Привітання життя”. Він знаходиться на вулиці Городоцькій (сквер біля цирку), що неподалік місця, де мешкав Поет останні 9 років свого життя.

Далі учасники заходу також покладуть квіти і помоляться на могилі Поета, яка знаходиться на Янівському цвинтарі на полі №4.

Читати повністю

З 1 по 6 жовтня у Бортятині відбуватимуться заходи з нагоди 122 років від народження Б.-І. Антонича

Музей-садиба родини Антоничів (філія Львівського музею історії релігії) у Бортятині, що у Яворівському районі запрошує “На гостини до Антоничів”. Урочистості присвячені 112-й річниці від дня народження видатного українського поета, перекладача, літературознавця, громадського діяча Богдана-Ігоря Антонича.

У п’ятницю, 1 жовтня, на майстер-класі “Осінь переїхала по полі возом золотим” виготовлятимуть квіткову композицію присвячену Богдану-Ігорю Антоничу.

Читати повністю

Вийшла книга “Українські жертви Холмщини та південного Підляшшя у 1939–1944 рр”

Під час Львівського форуму видавців 17 вересня було перезнтовано книгу “Українські жертви Холмщини та південного Підляшшя у 1939–1944 рр. Люблинський дистрикт Генеральної Губернії” (2021, в-тво УКУ, 720 сторінок), упорядниками якої є проф. Ігор Галагіда і Мирослав Іваник. Це перший том із чотирьохтомної серії запланованих видань “Жертви польсько-українського протистояння у 1939-1947 роках”, які мають на меті зібрати списки українських військових та цивільних жертв у протистояння з поляками у роки Другої світової війни.

У виданні подано списки українських жертв серед населення Люблинського дистрикту Генеральної Губернії, територія якого в 1939–1944 рр. у загальних обрисах охоплювала землі історичної Холмщини та південного Підляшшя. На основі вивчення великого документального матеріалу в архівах Канади, Польщі й України, а також аналізу основного корпусу наукової літератури, споминів і свідчень, автори встановили максимально повний, який можливий, з огляду на нинішній стан вивчення теми, іменний перелік жертв.

Читати повністю

Презентація путівника “Стежками предків: Сяніцький повіт” у Львові

У п’ятницю, 24 вересня 2021 року у Львові у Центрі Шептицького Українського католицького університету (адреса вул. Стрийська, 29А) відбудеться презентація туристичного путівника “Стежками предків: Сяніцький повіт”. Початок о 18:30

Презентуватимуть путівник команда проєкту і учасники експедиції:

  • Роман Стрехалюк – керівник проєкту “Стежками предків”
  • Оля Свідзинська – авторка текстів 
  • Тарас Радь – науковий редактор путівника, автор текстів
  • Христина Дубницька – голова МГО “Вирій”
  • Ігор Губіліт – директор туроператора “Відвідай”

Презентації планують провести також у Києві, Перемишлі і Сяноці (Польща).

Читати повністю

Звернення лемків з ґміни Команча до вищого керівництва Польської Народної Республіки з проханням звільнити їх від депортації до УРСР 1945 року

Публікуємо звернення мешканців та керівництва ґміни Команча до вищого політичного керівництва Польської Народної Республіки у Варшаві та Ряшеві з проханням звільнити їх від депортації до УРСР, намагаючись переконати його у своїй лояльності до держави та її громадян. Його підготували солтиси і парафіяльне управління Команчі, Радошиць, Явірника, Ославиці та Прелук, яких підтримала Ґмінна Рада Народова (депутати місцевої ради) і війт ґміни Команча. Звернення готували з 15 по 17 вересня 1945 року і було отримано Ряшівським воєводським управлінням 18 вересня. Ми знаємо його зміст завдяки оригіналу в рукописному вигляді, яке збереглося в архіві: Aрхів MBCiA РП, фонд MAP 304, арк. 92-93

***

Рукописний оригінал звернення мешканців гміни Команча, який зберігася в архіві

Читати повністю

Деукраїнізація Сяніцького повіту. Друга частина

9 вересня минає 77 років від часу підписання договору між урядом УРСР і маріонетковим Польським комітетом національного визволення про обмін населенням. В результаті близько пів мільйона українців Закерзоння були змушені назавжди покинути рідні домівки. Сяніцький повіт був одним з тих, звідки у 1944—1946 роках до радянської України було депортовано 70% усього українського населення. Друга частина дослідження про історію деукраїнізації Сяніччини. (Першу частину статті читати тут)

Протидія депортації

Тим часом згідно з розпорядженням провідника Закерзонського Краю Ярослава Старуха від 9 вересня 1945 року під назвою «Наказ усім командирам відділів УПА, боївок та інших збройних частин на терені ВО-6» підпіллю було дано інструкції і завдання усіма силами перешкодити виселенню українського населення до УРСР. Керівники підрозділів мали провести розвідку для з’ясування актуальної ситуації з депортацією. Дозволялося вступати у відкриті сутички з представниками переселенчих комісій і усіма, хто заохочує до виселення, спалювати залишені господарства українців, щоб у них не могли оселитися поляки.

Читати повністю

Деукраїнізація Сяніцького повіту. Перша частина

9 вересня минає 77 років від часу підписання договору між урядом УРСР і маріонетковим Польським комітетом національного визволення про обмін населенням. В результаті близько пів мільйона українців Закерзоння були змушені назавжди покинути рідні домівки. Сяніцький повіт був одним з тих, звідки у 1944—1946 роках до радянської України було депортовано 70% усього українського населення.

Пропонована історична розвідка є спробою стисло описати процес депортації українського населення із Сяніцького повіту до УРСР, слідуючи хронології та логіці її виконавців. У зв’язку з тим, що декларований задум добровільного виселення принципово розходився із практикою примусової депортації, її перебіг супроводжувався неодноразовими переглядами графіків, розрахунків і методів, що було причиною пануючого хаосу, а також суттєво ускладнювався активними та пасивним спротивом українського населення.

ПЕРША ЧАСТИНА

Сяніцький повіт є одним із сімнадцяти повітів так званого Закерзоння і сьогодні входить до складу Підкарпатського воєводства Республіки Польща. У теперішньому вигляді він був утворений у 1999 році і має 95 тис. мешканців, з виразним домінуванням польського населення. Проте перед Другою світовою війною Сяніччина мала не лише відмінний адміністративно-територіальний поділ, а й кардинально інший національний, етнічний та конфесійний склад. Українці становили виразну більшість усього населення повіту, поки їх не депортували у 1944—1947 роках. Таким чином в результаті деукраїнізації повіт втратив свій традиційний руський та східнохристиянський характер, який формувався тут від часів високого середньовіччя. Український всесвіт Сяніччини спіткала така ж сама доля, як і Любачівщину (про це див. “Деукраїнізація Любачівщини” та “Деукраїнізація Любачівщини: акція «Вісла»“). Сьогодні про нього нагадує значний культурний спадок, переважно сакральної архітектури, а також невеликі громади автохтонного українського населення, які залишились у Сяніцькому повіті.

Читати повністю

4-5 вересня біля Львова відбудеться 6-й фестиваль “Гомін Лемківщини”

4 – 5 вересня 2021 року у селі Зимна Вода біля Львова відбудеться  VI Всеукраїнський фестиваль “Гомін Лемківщини”.

У фестивалі братимуть участь художні колективи та виконавці з Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Луганської областей та Києва. Також відбудуться презентації, мистецькі та спортивні заходи.

Починаючи з 2015 року фестиваль відбувається щорічно і традиційно на стадіоні “Арена-Хіни”. Винятком був минулий рік, коли через карантинні обмеження було вирішено відмовитись від його проведення.

гомін лемківщини 2021

Джерело: сторінка фестивалю у Facebook

Категорії

Нове відео


Warning: file_get_contents(http://gdata.youtube.com/feeds/api/users/Beznazvy/uploads?v=2&alt=jsonc): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.0 404 Not Found in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 192

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 200