Останні коментарі

Лемківщина

Збірник галицких пісень і мельо­дій народних

Письмо о. Порф. Бажаньского.

Важне і дуже для нас цїнне дїло, збір галицких мельодій народних, поступи­ло вже до того, що доси окрім варіянтів списано вже 1350 народних мельодій з дов­шим або коротшим текстом, а вписуються такожь і варіянти, бо і ті мають свою окре­му вартість. Наші мельодіи народні походять з Лемківщини, Бойківщини, Гуцульщини, Покутя, Поділя, галицкого Волиня, Надднї­стрянщини, осередка Галичини, Надсянщини і др. Нема закутка в Галичинї, з котрого би бодай по кілька як не більше мельодій народних не знаходилося в нашім Збірни­ку. Рівно і число збирачїв народних ме­льодій, як мужчин так і женщин, сегодня вже поважне, і им ми в своїм часї і на своїм місци сердечну зложимо подяку.

Читати повністю

Звернення “До українців поза лінією Керзона в справі виселення”

Після листа українських повстанців “До українців Холмщини, Посяння і Лемківщини” від березня 1945 року передруковуємо також листа світового українства “До українців поза лінією Керзона в справі виселення” від серпня 1945 р.

За Українську Самостійну                                                                                                                                                                       Воля народам і людині

Соборну Державу

ДО

УКРАЇНЦІВ ПОЗА ЛІНІЄЮ КЕРЗОНА

В СПРАВІ ВИСЕЛЕННЯ

В полонині серпня цього року підписано в Москві польсько-совітський договір про східні кордони польської держави. На підставі цього договору понад міліон українців лишався ще на території польської держави. Українське населення мешкає головно на Холмщині здовж Буга, над Солокією та на Лемківщині.

Читати повністю

Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси. Частина 2

Продовження (друга частина) статті “Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси”, у якій розкривається історія земель по західну сторону від лінії Керзона, так званого Закерзоння, яке було тереном поселення переважно українського населення. Етнічні українські землі Лемківщини, Надсяння, Холмщини і Підляшшя, які були спустошенні після депортацій 1944-46 років та “остаточного вирішення українського питання” у Польщі у 1947 році. Сьогодні територія Закерзоння є частиною східного прикордоння Республіки Польща.

Закерзоння та Східні Креси

«Професор Ромер, великий географ, казав, що етнічна межа між поляками та русинами (українцями – Авт.) в Галичині, у Східній Малопольщі пролягає через ліжка.» [1, с.208] Ці слова Яцека Куроня, які він сказав під час свого виступу 1 листопада 2002 року у Львові надзвичайно влучно передають обставини сусідства українців та поляків. Вони конфліктні і складні з історичної точки зору. Читати повністю

Історія лемків. Частина 4

Продовження публікацій із серії “Історія лемків”. Читати частина 1частина 2 і частина 3.

Які чинники спонукали українське населення до колонізації Карпат у західному напрямку? Основним фактором був, звичайно, високий зріст кількості населення, тому необхідно було шукати нові терени для господарювання. Тим часом, можливості розширення території на південь поступово зменшувалися. У XIV ст. прийшов занепад Галицької Русі, а її територія була розділена між Польщею, Литвою та Угорщиною. Настала польська й угорська колонізація Русі, яка охопила передусім найкращі землі.

Читати повністю

Довгоочікувана поїздка у Красну та Ванівку

20-21 вересня лемківська громада Львова та Борислава побувала у лемківських селах Ванівка та Красна, що у Польщі.

Обидва села, так само як і ще близько 20 довколишніх сіл, до депортацій формували лемківську оазу неподалік повітового міста Кросно. Вона знаходилась дещо північніше межі заселення лемків і відділялась пасмом польських поселень.  

У перший день мандрівки делегація з Борислава відвідала село Ванівка (нині – Weglowka). Середучасників було багато тих, які народилися тут або мають коріння у селі. Першочергово бориславці відвідали місцевий український цвинтар, на якому кожен з трепетом розшукував поховання своєї рідні. До гостей з України приєднались теперішні українські мешканці Ванівки та сусідніх Чорноріків.

Читати повністю

“Пласт” на Лемківщині

Цьогоріч українська організація молоді «Пласт» у всьому світі відзначатиме сторіччя від часу свого заснування. Ще восени минулого року, по закінченні літніх таборів, Головний провід «Пласту» оголосив період від 1 серпня 2011-го до 31 серпня 2012 року Роком «Пласту», під час якого відбуватимуться різні святкові заходи в дев’яти країнах світу, де існують пластові гуртки. Із цього повідомлення дізнаємося, що організація запланувала зустрічі пластунів Канади й США в останній зі згаданих держав. Ювілейне таборування відбудеться в Німеччині, Австралії й Україні.

Читати повністю

Старі та нові хати на Лемківщині

Продовження раніше надрукованих публікацій на цю ж тему «Архітектура Лемківщини» та «Дерев’яні церкви на Лемківщині».

 

Метою цієї статті є показати зміни, які відбулися у традиційному будівництві на Лемківщині після Другої світової війни.

Назвою «старі хати» обіймемо традиційне лемківське народне будівництво. «Новими хатами» будемо називати хати, які незалежно від вжитого будівельного матеріалу, формою, тобто зовнішнім і внутрішнім архітектурним рішенням, відрізняються від традиційної лемківської хати.

Слід сказати, що лемки витворили власний своєрідний стиль народного будівництва, яке явно різниться від сусіднього – польського і словацького. Найкращим прикладом є вкриті дашками і банями, оригінальні і чудові лемківські церкви.

Читати повністю

Дерев’яні церкви на Лемківщині

Продовження раніше надрукованої публікації на цю ж тему «Архітектура Лемківщини».

На території Карпат, заселеній українськими верховинцями, у будівництві дерев’яних церков витворились три основі стилі, що відповідали трьом етнографічним групам – гуцулів, бойків і лемків. На Гуцульщині, яка була заселена найпізніше, церковний стиль сформувався під виразним впливом візантійської мурованої архітектури. Дерев’яні гуцульські церкви побудовані у формі рівнораменного хреста, причому середня частина будувалась звичайно найбільша і найвища, а чотири інші – дещо менші і нижчі.

Читати повністю

Карта

Карта Лемківщини. Оранжевою лінією позначено кордон між Польщею (48%), Словаччиною (41%) та Україною (11%), у межах яких знаходиться територія Лемківщини. Розроблена спільно Львівським товариством “Лемківщина” та Географічною комісією Наукового товариства імені Т.Шевченка. Львів – 2002. Автор – Іван Ровенчак, консультант – Марія Старчак-Вавричин, компютерне опрацювання – Юрій Гонек, Степан Ямелинець.

map1

Етнографічна карта південнозахідної України (Галичини) 1939. Вісбаден – 1981. Автор – Володимир Кубійович. Червоним кольором позначено українське населення, синім – польське, жовтим – єврейське. Східна Лемківщина знаходиться у лівій частині карти перед межею переважно польських поселень. Західна Лемківщина винесена в окремий додаток у нижній частині карти. map_kubiyovuch_1939

Етнографічні групи українців Східних Карпат станом  до 1946 року. За виданням: Павла Чучка. Прізвища закарпатських українців. -  Львів: Світ, 2005. – 701 с.

map4

Карта Лемківщини, на якій нанесено сучасні адміністративно-територіальні одиниці Польщі (повіти і гміни). Голубим кольором позначено Північну Лемківщину, а світло-зеленим – Південну Лемківщину (Пряшівщину). Червона лінія позначає кордон між Польщею та Словаччиною.

map4

Етнографічні групи Східних Карпат до 1947 року. Авторство Я.Чайковського. Музей народної архітектури і побуту в Сяніку (Польща). Лемки позначені світлим коричневим кольором.

map5

Карта, де живуть лемки. Спрощено нанесено більшість населених пунктів Північної Лемківщини у межах сучасної території Польщі.

map6

Етнографічні межі Північної Лемківщини. 1936. Межа розмежування між поляками та лемками-українцями.

map7

Етнографічні групи Низьких Бескидів – лемки, бойки, долиняни і погоряни (передгірці). Перші три етнографічні групи відносяться до українського етносу, а остання – до польського. Карта Музею народної архітектури і побуту у Сяноці (Польща).

mapa15

Карта меж поселення лемків поруч із суміжними етнографічними групами бойків, долинян, погорян, сандецькі ляхи. Автор – Яцек Цєшлевіч. На основі даних Романа Рейнфусса (Reinfuss R., 1990)

map16

Лемківщина у складі Закерзоння. Позначена жовтим кольором.

map7

Карта нарічь і говорів української мови. 2005. Лемківська говірка позначена червоними ромбами.

map_ukrayinskyh_narichch_i_govoriv_2005

Категорії

Нове відео