Львів

Львівське товариство “Лемківщина” відзначило 30 років!

20 жовтня в Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької у Львові відбулася урочиста академія з нагоди відзначення 30-річчя створення в Україні товариства “Лемківщина”. Сьогодні його спадкоємцем є Львівська обласна організація Всеукраїнського товариства “Лемківщина”.

2

З вітальними словами на адресу керівництва товариства та для лемківської громади Львівщини виступили голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, міський голова Львова Андрій Садовий, голова Світова Федерація Українських Лемківських Об’єднань Ярослава Галик, заступник голови Тернопільського обласного товариства “Лемківщина” Ігор Дуда, голова Івано-Франківського обласного товариства Оксана Данилюк. Читати повністю

У Львові тривають роботи із встановлення пам’ятника депортованим українцям з Польщі

На перехресті вулиць Снопківської та Василя Стуса у Львові тривають роботи з встановлення пам’ятника Жертв депортацій українців з Польщі у 1944-1946 роках, а також з облаштування території довкола монументу у сквері “На Снопківській”.

Уже проведені усі підготовчі роботи і встановлено постамент для пам’ятника.

Незважаючи на те, що від часу встановлення на цьому місці пам’ятного знаку з нагоди 60-річчя депортації українців з Польщі пройшло 14 років, проте цього року справа зрушилась з місця і є надія, що у 2019 році громада Львова зможе гідно вшанувати пам’ять депортованих.

Дякуємо голові Львівської обласної державної адміністрації Олегові Синютці, міському голові Львова Андрію Садовому і голові Галицької районної адміністрації Львова Андрію Зозулі за допомогу і сприяння у виконанні робіт.

20181017_172314

Запрошуємо 20 жовтня на Урочисту академію з нагоди 30-ліття Львівського товариства “Лемківщина”

лемки-банер-30-річчя20 жовтня ц.р. у приміщенні Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької (м. Львів, вул. Лесі Українки, 1) відбудеться урочиста академія з нагоди 30-річчя заснування в Україні товариства “Лемківщина”.

У програмі офіційна частина, виступ народного (зразкового) ансамблю пісні і танцю “Лемковина” та виступи художніх колективів районних/міських організацій Львівщини.

Захід відбудеться за підтримки Львівської обласної державної адміністрації і Львівської обласної ради.

ПОЧАТОК об 11:00

ВХІД ВІЛЬНИЙ!

Пам’ятати! Жити! Творити!

6 липня на Янівському цвинтарі у Львові відбудуться поминальні заходи на могилі Б.-І.Антонича

У п’ятницю, 6 липня на Янівському кладовищі (поле №4) на могилі Богдана Ігора Антонича (1909-1937), відбудуться поминальні заходи у часі 81-річниці від смерті Поета. Відбудеться панахида і покладання квітів.

Початок о 13:00

36511083_2250716718288519_8580706365138272256_n

19 травня відбулася звітна конференція Львіської обласної організації ВУТ “Лемківщина”

19 травня 2018 року в актовому залі Інституту народознавства НАН України у Львів відбулася щорічної звітної конференції Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина”. Основним питанням заходу було заслуховування річний звіту Правління та Контрольної комісії за 2017 рік.

20180519_131128

Участь у конференції взяло 49 із 70 делегатів з 14 осередків у Львівській області. До складу Президії звітної конференції було обрано Степана Майковича, Тарас Радя і Андрія Стадника.

Читати повністю

У Львові вшанували жертв акції “Вісла”

Сьогодні, 28 квітня у Львові відбулося покладання квітів до пам’ятного знаку жертв депортацій українців 1944-1947 рр. з нагоди вшанування пам’яті жертв акції “Вісла”.

У цей день минає 71 рік від початку депортації 150 тис. українців з теренів Закерзоння на так звані “повернені землі” північно-західної Польщі.

Участь у заходах вшанування взяла делегація Львівського обласної організації “Лемківщина” на чолі з головою Степаном Майковичем. Водночас участь також брали члени товариства “Надсяння” на чолі з головою Соломією Риботицькою, товариства “Холмщина” на чолі із заступником голови Олександром Волошинським, товариства “Любачівщина” на чолі з головою Богданом Парадовським, а також голова Об’єднання товариств депортованих українців “Закерзоння” Володимир Середа.

Читати повністю

23-25 березня у Львові відбудеться X фестиваль “Лемківська писанка”

23 березня у приміщенні Філософсько-Богословського факультету Українського Католицького Університету (вул. Хуторівка, 35а) розпочинається програма святкувань X фестивалю “Лемківська писанка”. Наступні два дні він продовжиться у приміщенні Дитячої школи народних мистецтв (вул. Б. Антоненка-Давидовича, 6).

Вхід вільний!

буклет 2018друк

Читати повністю

Останнє інтервю з відомим лемківьским різьбярем Степаном Кищаком (1928-2017)

За Божею волею так трапилось, що це інтерв’ю було записане в останній день життя Степана Івановича Кищака (1928-2017) – майстра кругової різьби по дереву, представника лемківської школи різьбярства, популяризатора лемківської різьби та культури у Львові та Україні, засновника Музею лемківської різьби і писанки у Львові та автора численних публікацій про лемківську культуру.

Разом з працівниками львівського музею “Територія Терору” ми фактично записали останні слова Великого Лемка, які ви маєте змогу прочитати у запропонованому інтерв’ю. Степан Кищак надзвичайно любив розповідати про лемківську різьбу по дереву, історію та культуру Лемківщини, а також ділитися спогадами про життя там, на рідній Лемківщині, до переселення і тут, в Україні, де пройшла основна частина його земного життя.

Запропонований тут матеріал є дослівною розшифровкою інтерв’ю із Степаном Івановичем. Ми намагалися зберегти усе так, як було сказано ним, незважаючи на можливу наявність певних неточностей чи різного роду помилок. Разом з тим, хочемо висловити співчуття родині Кищаків та Русиників у зв’язку з утратою близької людини! Боже Вам заплат, Степане Івановичу!

* * *
Звати мене Степан Іванович Кищак. Я народився 12 січня 1928 р. в селі Балутянка ґміна Риманів у Сяніцькому повіті, що на Східній Лемківщині.

У нашому селі Балутянка, яке мало 54 хати, в кожній хаті різьбили. У сусідньому селі Вілька було 34 хати і в ньому також усі різьбили. Це було два основні лемківські різьбярські села. Причиною цього було те, що Лемківщина прекрасна своєю природою, виховуючи любов до краси. Лемки різьбили усе, що їм потрапляло до рук.

Читати повністю

Інтерв’ю з Терезою Кищак з села Ростайне

Кищак-Русиник Тереза, народилась 12.01.1935 року в с. Ростайне, повіт Ясло.

У віці 10 років, влітку 1944 року була разом зі сім’єю переселена на Україну. Родина складалась з батька, матері, і трьох братів (Василь, Михайло, Іван), окрім п. Терези.

 Історія переселення

Батько п. Терези був сільським війтом, жили не бідно, мало своє господарство, яке складалось з коня, корів, овець,  з 18 га. землі та 7 га. лісу.

Навесні 1945 року в селі з’явились перші представники «переселенського комітету», які почали агітувати мешканців села для переїзду на українські землі. Батько п. Терезії їхати не хотів і більшість односельчан також, тоді його на кілька днів посадили до пивниці (він був війтом, в селі його поважали і прислухались до його думки). У той час як батько був у пивниці, частина односельчан, які хотіли їхати і були підбурені агітаторами, зайшла до їхньої хати і поламала печі, частково меблі та й налякали цілу родину. На наступний день батька випустили і він сказав “….їдемо все лишаємо….нічого не будемо….руки, ноги маємо ще заробимо….а тут я не залишусь….”.

Читати повністю

Презентація абетки-енциклопедії “Антонич від А до Я”

24 січня 2018 року о 18:30 у Книгарні “Є” (проспект Свободи, 7)  відбудеться презентацію абетки-енциклопедії “Антонич від А до Я” (“Видавництвом Старого Лева”) за участю автора Данила Ільницького та ілюстраторів книжки Людмили та Володимира Стецьковичів. Модераторка Катерина Міхаліцина.

26907219_1560405170733487_868773314481821_n

Гасла, підібрані Данилом Ільницьким на кожну літеру алфавіту, розповідають про те, кого любив та які львівські театри й кав’ярні відвідував Богдан-Ігор Антонич, про вірші як “формули екстази”, про талант до скрипки та пензля, про поліглотство та книгоманство поета. А неймовірні ілюстрації творчого дуету Стецьковичів, що містять уривки листів, фрагменти фотографій Богдана-Ігоря, творять барвисту мапу життя “сонцепоклонника”. До слова, саму карту Львова з усіма знаковими для поета локаціями читач також знайде у енциклопедії.

Читати повністю

Категорії

Нове відео