Останні коментарі

Львів

У Львові відбулася Лемківська Свята Вечеря

14 січня цього року у Львові у приміщенні професійного училища №20 відбулася Лемківська Свята Вечеря (Велия). Це традиційна зустріч лемківської громади Львова та області, щоб усім разом провести Різдвяні Свята.

Участь у львівській Велиї взяло більше 300 лемків, кожен з яких традиційно приходив з власною мариндею. Серед них були члени Львівського обласного товариства, районних осередків, а також “Молодої Лемківщини”. Читати повністю

14 січня відбудеться Лемківський Святвечір у Львові

15284902_1577091018984429_7230537478523390875_n14 січня 2017 року Львівське обласне товариство “Лемківщина” вже традиційно в часі Різдвяних свят організовує спільну Святу Вечерю (Велию) для лемків, їхніх родин, друзів та прихильників.

Захід відбудеться у м. Львів за адресою вул. Широка, 83 (професійне училище №20), мікрорайон Левандівка. Початок у 15:00.

Вартість квиток – 50 грн. Придбати квиток можна у товаристві за адресою м.Львів, пл. Ринок, 17, 4-й поверх. Звертатись у понеділок та четвер після 17:00 або за телефоном +38 096 541 39 24

Лемківський Свтявечір – хороша нагода провести свята у колі друзів, разом поколядувати і розділити радість Христового народження. Вже традиційно кожен учасники бере із собою власну мариндю (харчі). Запрошуйте своїх друзів та не зволікайте з купівлею квитків.

Андрій Андрейчин – український літограф з Лемківщини

1.-Andrij-Andrejchyn_670x927-217x300

2 вересня 1865 року у лемківському селі Устя Руське (сьогодні – Устя Горлицьке) народився відомий український друкар-літограф, художник-гравер, видавець та громадсько-культурний діяч Андрій Андрейчин (1865-1914).

Мистець-літограф належав до того самого покоління, що й Іван Франко, Михайло Грушевський та інші діячі на суспільному і культурному полі, які не цуралися також політики та будували в Галичині основи модерного українства. Свій вклад у цю справу мали й вихідці з лемківських Бескидів, як хоч би провідні члени Української національно-демократичної партії та посли до Львівського Крайового сейму і Віденського парламенту, а за фахом юристи – уродженець Нової Весі, піонер фінансових кооперативів Дем’ян Савчак (1847–1912) та Данило Стахура (1860–1938) з Полян (Мисцівських), який в цьому колі показався найбільшим «довгожителем», отже мав можливість взяти участь у визвольних змаганнях (член галицької Української Національної Ради і поселенець Самбора). Читати повністю

Спогади Івана Вархоляка: про Другу світову війну і депортацію. Частина друга

Продовження спогадів (перша частина тут) уродженця Вороблика Королівського Івана Вархоляка (20.03.1926 – 15.03.2008), в якій розповідається про життя під час Другої світової війни (німецько-польська війна, німецько-радянська війна, переміщення фронту, польсько-українська війна) та депортація до УРСР у 1945 році.

У 1939 році восени настала польсько-німецька война. Мені тоді било 13 років. Мобілізація – забрали всіх мужчин в армію. Десь через тиждень фронт прийшов до нас. Одного дня полякі забрали мене копати окопи по горі Філівці. Польска організація „Щельци” хотіла робити заслон німцям. Вони були такі як я, дітваки, і хотіли побороти потужне військо! Я вирив окоп для одного, а він просить, щоб я вирив ще для себе, бо він дуже боїться… Я так і зробив. За якийсь час дивлюся – догори йдуть танкі. Я показав йому і кажу: „Як хцеш – охраняй, а я пшел до дому”. Десь раз вистрілили і та дітвора повтікала. Ми поховалися в склепі (підвалі) і в нас ще був один сусід. Німці прибігли до дверей і кажут виходити. Сусід був в австрійскій армії і знав німецку мову, крикнув: „Цивілі!”. Ми вийшли, а вони кажут, шоб йшли до хати і нікуди не виходили. Тоді вбили двох сусідів. Всіх мужчин зібрали в селі і погнали на «команду» до Романова. Дякуючи директору школи та учителям, бо вони знали німецку мову і все розказали, всіх звідти відпустили. Поки німці пройшли наше село, всі мужчини встигли вернутись домів. До села вернулись всі, крім польського полковника Вєсьо Лєвіцкі.

Читати повністю

20 листопада у Львові відкрили пам’ятник Богдану-Ігорю Антоничу

IMG_4256У неділю, 20 листопада 2016 року о 13:30 у Львові відбулася офіційна церемонія відкриття та освячення першого в Україні пам’ятника українському поетові, прозаїку, перекладачеві, літературознавцю та Великому лемку Богдану-Ігорю Антоничу (1909-1937). Назва композиції “Привітання життя” є втіленням алегоричного образу поета та його творчості.

Спільно з Львівським обласним товариством “Лемківщина” у заході взяло участь керівництво області та міста, духовенство Львівської архієпархії УГКЦ, народні депутати, депутати обласної та міської ради, представники інших суспільно-культурних товариств депортованих українців Закерзоння, митці, літератори, львів’яни та гості Львова.

З вітальними промовами виступили голова Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина” Степан Майкович, голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань Софія Федина, літературознавець Данило Ільницький, міський голова Львова Андрій Садовий, заступник голови ЛОДА Ростислав Замлинський, автор пам’ятника, ректор Львівської національної академії мистецтв Володимир Одрехівський. Вів церемонію – актор театру імені Леся Курбаса Олег Онищак. Чин освячення пам’ятника провів єпископ-помічник Львівської архієпархії УГКЦ Венедикт. Опісля відбулось покладання квітів до пам’ятника та виступ народного ансамблю пісні і танцю “Лемковина”. Читати повністю

Спогади Івана Вархоляка: про родину і Вороблик Королівський. Частина перша

Публікуємо спогади Івана Вархоляка (20.03.1926 – 15.03.2008), які нам надіслав його онук Тарас Вархоляк. Тут історія кількох поколінь родини Вархоляків з Вороблика Королівського, що неподалік Риманова та Коросна. Ми скоротили текст, проте зберегли мову оригіналу спогадів, щоб передати дух часу та переживання самого автора.

Вархоляк Іван Павлович  народився 20 березня 1926 року на Лемківщині в селі Вороблик Королівський Риманівської гміни Кросненського повіту, нині – Польща.

Отримав чотирирічну освіту початкової школи у Польщі. Пережив Другу світову війну (був серед робітників у складі дивізії “Галичина”). Депортований з мамою, братом, бабцею і дідом у село Ушня Золочівський район Львівську область.

Читати повністю

6 вересня у Львові відбулася презентація книги Миколи Горбаля

У вівторок, 6 вересня 2016 р., у львівському Музеї етнографії та художнього промислу відбулася презентація книги письменика-шістдесятника, дисидента, а також лемка Миколи Горбаля “Повернення”.

14184392_10154363730065390_7091711076855038472_n

Читати повністю

27-28 серпня відбудеться II Львівський обласний фестиваль “Гомін Лемківщини” у Зимній Воді

images27-28 серпня 2016 року у с. Зимна Вода, біля Львова, вже вдруге відбудеться Львівський обласний фестиваль “Гомін Лемківщини”. Захід пройде в часі вшанування 70-річчя депортації українців Закерзоння під гаслом “Пам’ятати! Жити! Творити!”.

Фестиваль проводиться з ініціативи Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина” та за підтримки Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної ради, Пустомитівської районної державної адміністрації та ради, Зимноводівської сільської ради, Пустомитівської районної організації “Лемківщина”, ЛОМГО “Молода Лемківщина”, Фундації дослідження Лемківщини.

Афіша 2016

Читати повністю

Завадка Риманівська. Історія села. Ч.3

Продовження статті про історію села Завадка Риманівська. У третій частині розкривається особливість культурного життя завадчан, а також воєнні та повоєнні роки депортації.

Культурне життя

Довкола церкви і школи завжди в’язалося і культурно-громадське життя села. Оскільки переважно скрізь у тогочасних селах священик і учитель були єдиними представниками інтелігенції, то від їх культурного і політичного рівня, від рівня їх свідомості майже повністю залежало громадське життя села. Так було і в Завадці Риманівській.

Географічне розташування Лемківщини, поділ її території ландшафтом Низького Бескиду і розчленованість кордонами сусідніх держав, віддаленість від основних культурних і політичних центрів Галичини позначилось на формуванні менталітету лемків. Відчуття постійного тиску, соціального, національно-релігійного від поляків, словаків, німців, угорців, в оточені яких жили, виробило у лемків консерватизм, який захищав їх від асиміляції, космополітичних процесів, зберіг їхні традиційні індивідуальні риси, характерний побут, спосіб господарювання, життя. Це відзначив і виходець із Завадки Риманівської Олексій Торонський, який у своїй праці «Русини-лемки» (1860 р.) писав, що лемко допитливий, але не легковірний, обережний у запроваджені нового, його, як і інший русинам, притаманна своя філософія: «В нас так не бывало, за наших вітців так не было, а добрі было на світі».

Читати повністю

Микола Мушинка подарував львівському музею картини Олекси Новаківського

новаківськийСьогодні, 23 травня 2016 року, до Львова завітав знаний фольклорист й лемкознавець із Словаччини, академік, професор Микола Мушинка з почесною місією – передати львівському Національного музею ім. Андрея Шептицького з приватної колекції понад 50 картин видатного українського художника початку ХХ століття Олекси Новаківського (1872-1935). Серед гостей заходу були представники львівського товариства “Лемківщина” та голова СФУЛО Софія Федина.

21 квітня, у Празі професор Микола Мушинка офіційно передав дарчу грамоту на картини Олекси Новаківського директорові Національного музею імені Андрія Шептицького Ігорю Кожану.

Читати повністю

Категорії

Нове відео