Україна

Лемківський підсумок ХХ ст. й перспективи на ХХІ-е століття

Чудова наукова розвідка професора Зеленогурського університету Богдана Гальчака про трагедію асиміляції та пошуку власної ідентичності лемків у Польщі, Словаччині, США і Сербії. Автор детально аналізує історичні причини спустошення та обезлюднення Лемківщини та роздумує над перспективою збереження лемківської самобутності за сучасних умов розсіяності лемків.

130663_lu21s6halczak_34Під назвою „лемки“ розумію українське населення, що виводиться з Лемківщини – історичного регіону, розміщеного в Карпатах, на польсько-словацькому пограниччі. У межах Словаччини лемки (у цій країні їх найчастіше називають русинами) живуть у регіоні, який словаки називають Шаришем, а також у невеличких частинах Спіша і Земпліна. Українці називають той регіон Пряшівщиною. У Польщі до 1947 р. лемківські поселення були на території, яка охоплювала повіти Новосанчівський, Горлицький, Яслицький, Коросненський, Сяноцький, південно-західну частину Ліського й кілька сіл у Новоторзькому повіті [1].

Згідно з українською традицією, межа між Лемківщиною й розміщеною на схід від неї Бойківщиною пролягала вздовж річок Сян і Ляборець [2]. У Польщі в міжвоєнний період стала розповсюдженою за посередництвом Романа Райнфуса думка, що східна межа історичної Лемківщини пролягала за річкою Ославою, верхами Буковиці і Великого Поділу [3] (однієї з найвищих височин на Південному Розточчі, пол. Wielki Dział). Таке розуміння меж Лемківщини виключало з приналежності до неї Ліський повіт і більшість Сяноцького повіту. Думка ця породжувала сумніви навіть у деяких польських дослідників. Вони вважали, що східну межу Лемківщини слід пересунути у східному напрямку, принаймні до річки Солинки [4]. Сам Райнфус, зрештою, не заперечував факту присутності лемків на схід від Великого Поділу. Він тільки вважав це перехідною лемківсько-бойківською зоною.

Читати повністю

Відкрите звернення до проводу Польської держави про День пам’яті за жертвами

Відкрите звернення

до проводу Польської держави,

духовних і культурних діячів та всього польського суспільства

вензель

Дорогі побратими,

Наближаються дні пам’яті за загиблими синами і доньками наших народів.

​В історії взаємостосунків українців і поляків є багато братніх сторінок і водночас кривавих потрясінь. Серед них особливим болем і для України, і для Польщі залишається трагедія Волині і польсько-українського конфлікту в роки Другої Світової війни, в проваллі якого було знищено тисячі невинних братів і сестер.

​Убивство невинних людей не має виправдання.

​Просимо прощення за вчинені злочини і кривди – це наш головний мотив.

Читати повністю

Спецвипуск Вісника СФУЛО. Ватри 2015. Читати

Вітаємо Вас, наші дорогі читачі!

Публікуємо довгоочікуваний спецвипуск Вісника СФУЛО як додаток до літнього номера, який присвячений лемківським ватрам 2015 року в Україні та світі.

У номері ми знайдете статті про цей культурний феномен на Полтавщині, Пряшівщині, США, Польщі, Закарпатті, Канаді, Тернопільщині, Львівщині і Луганщині.

Читати Спецвипуск Вісника СФУЛО

Читати повністю

Я розумію українців – Яцек Куронь

Публікуємо статтю поборника українсько-польського діалогу та примирення Яцека Куроня під назвою Rozumiem gniew Ukrai?c?w” , яку він написав у 2002 році для Gazeta Wyborcza з приводу дискусії довкола цвинтаря Орлят у Львові, у перекладі газети “День”.

KuronКажуть, без минулого немає майбутнього. Інколи виходить навпаки: коли минуле ставить під загрозу майбутнє. Така загроза виникла щодо відносин України та Польщі через конфлікт довкола меморіалу польським військовим, які загинули в українсько-польській війні 1918 — 1919 років. Багато образливого у цій суперечці було сказано і по відношенню до українців, і щодо поляків. Очевидно, що рано чи пізно сторони змушені будуть іти на компроміс. Перші ознаки розуміння позиції львів’ян, схоже, почали з’являтися у поляків. Позавчора у впливовій польській «Газеті Виборчій» було надруковано виступ відомого діяча Яцека Куроня. Він — один із чільних представників польської профспілки «Солідарність». Народився і виріс у Львові. Примітно те, що його думка йде врозріз із офіційною позицією Варшави. Показово також, що в Польщі є лідери громадської думки, які не бояться йти проти течії. В Україні ці лідери, якщо вони є, продовжують мовчати. (Друкується з деякими скороченнями)

Читати повністю

Уроки українсько-польського примирення від Яцека Куроня

kuron-300x210Батьківський урок про те, що людей не слід оцінювати за їхньою національністю, Яцек Куронь запам’ятав на все життя.

Цьому польському суспільно-політичному лідерові 3 березня цього року виповнилося б 80 років. Я. Куронь народився у Львові. У часи комуністичної Польщі став лідером опозиції, а після демократичних перетворень його обрано міністром праці і соціальної політики. Читати повністю

24 листопада – День Скорботи за жертвами Голодомору

Цьогорічне вшанування пам’яті жертв Голодомору присвячене доброчинцям – тим людям, які в непростий час чинили добро, рятуючи від голоду співвітчизників у 1932-1933 роках.

Серед українців були ті, хто наважувався на мужні вчинки в часи, далекі від романтики та героїки. Мова йде про людей, які рятували інших від голодної смерті – роздавали, хліб, напували та зігрівали. Серед них – освітяни, лікарі, пересічні селяни, багатодітні матері.

Читати повністю

Категорії

Нове відео