Закерзоння

Вісла-47! Простити можемо, але не забудемо!

До 70-х роковин акції “Вісла“.

Польський уряд, а вірніше ЦК ПОРП (Центральний комітет Польської об’єднаної робітничої партії), вирішив 28 квітня 1947 р. розпочати депортацію українців під криптонімом Акція “Вісла” з території усього Закерзоння.

До фінального проведення акції призначено 15 полків війська, що становить близько 20 тис. вояків, додатково полк саперів, полк панцерних автомашин та одну летунську ескадру, крім того, весь апарат міліції, УБ і державну адміністрацію з того терену. Акцією керував ген. Стефан Моссор, який отримав широкі уповноваження щодо методів терору і застосування карних репресій супроти українців. Ця брутальна депортація при допомозі армії охопила біля 150 тис. українців Закерзоння, які жили в повітах: Лісько, Сянік, Горлиці, Ясло, Кросно, Новий Санч, Новий Торг, Березів, Перемишль, Ярослав, Любачів, Томашів-Люблинський, Грубешів, Біла Підляська, Володава та інших.

Читати повністю

12 грудня – наукова конференція “70 років депортації українців Закерзоння”

wisla1947У суботу, 12 грудня 2015 року, о 13:00 у Львові у приміщені Палацу мистецтв (вул.Коперника, 17) відбудеться науково-практична конференція «70 років депортації українців Закерзоння».

Організатори конференції Об’днання товариств депортованих українців «Закерзоння» (львівські обласні товариства «Лемківщина», «Надсяння», «Холмщина», “Любачівщина”) та Інститут українознавства НАН імені І.Крип’якевича України.

У рамках конференції будуть представлені доповіді в.о. директора Інститут Миколи Литвина, наукового співробітника Інституту Ольги Кровицької, голови СФУЛО Софії Федини, а також виступи голів товариств Степана Майковича, Володимира Середи, Володимира Волошинського.

Читати повністю

28 червня у Сокільниках відкрили пам’ятник депортованим українцям із Закерзоння

IMG_020228 червня, у День Коституції України, в селі Сокільники, що неподалік Львова, біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці, відбулося урочисте відкриття пам’ятника “Без вини покарані…” (скульптор – Микола Гурмак). Скульптурна композиція в образі ангела з опущеними крилами була встановлена з нагоди 70-х роковин сумних подій і в пам’ять жертв репресій й депортації українців із Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Сокальщини, Холмщини і Підляшшя. Ініціативу суспільно-культурних товариств була підтримана місцевою владою – Сокільницькою сільською радою і Пустомитівською державною районною адміністрацією.

Сокільники були вибрано невипадково. Саме тут, ближче до українсько-польського кордону, свого часу осіли вихідці зі 123 українських сіл Закерзоння, з надію колись повернутися на рідну землю. Сьогодні переселенці та їхні нащадки становлять значну частину мешканців села.

Читати повністю

Лист-звернення УПА «До українців Лемківщини, Посяння і Холмщини»

Публікуємо лист-звернення «До українців Лемківщини, Посяння і Холмщини», з яким у березні 1945 року звернулися українські повстанці до місцевого населення із закликом протистояти виселенню у Радянську Україну. Передруковано згідно з оригіналом, що міститься в Електронному архіві Українського визвольного руху.

За Українську Самостійну                                                                                                                                                                Боротьба за державу

Соборну Державу!                                                                                                                                                                              - це боротьба за життя!

ДО УКРАЇНЦІВ!

Лемківщини, Посяння і Холмщини!

Українці! Московсько-більшовицькі імперіалісти, доконавши другого наїзду на українські землі, приступили з властивою собі жорстокістю до нищення Українського Народу, щоби таким чином безкарно заволодіти нашими багатствами, а нас самих, загнавши колгоспне ярмо, перетворити в рабів невільних. Читати повністю

В Любачеві, але на цвинтарі…

У перші січневі дні цього року ми разом, тобто Артур Мельник і я, відвідали цвинтар у Любачеві. Це була звичайна, одна з десятків моїх краєзнавчих вилазок на територію, до 1947-го р. означену бурхливим життям і діяльністю українців, а нині – тишею їхніх кладовищ. У містечку 1939-го р. проживало 2700 українців. Їх було тут більше, ніж поляків (1300 чоловік), євреїв (2150), а також т. зв. латинників (500), тобто ще недавно русинів, які стали римо-католиками, але в побуті зберегли українську мову.

Читати повністю

Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси. Частина 2

Продовження (друга частина) статті “Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси”, у якій розкривається історія земель по західну сторону від лінії Керзона, так званого Закерзоння, яке було тереном поселення переважно українського населення. Етнічні українські землі Лемківщини, Надсяння, Холмщини і Підляшшя, які були спустошенні після депортацій 1944-46 років та “остаточного вирішення українського питання” у Польщі у 1947 році. Сьогодні територія Закерзоння є частиною східного прикордоння Республіки Польща.

Закерзоння та Східні Креси

«Професор Ромер, великий географ, казав, що етнічна межа між поляками та русинами (українцями – Авт.) в Галичині, у Східній Малопольщі пролягає через ліжка.» [1, с.208] Ці слова Яцека Куроня, які він сказав під час свого виступу 1 листопада 2002 року у Львові надзвичайно влучно передають обставини сусідства українців та поляків. Вони конфліктні і складні з історичної точки зору. Читати повністю

Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси. Частина 1

У статті розглядається питання прикордоння та сусідства українців та поляків. Перша її частина присвячена короткому історичному екскурсу формування українсько-польського кордону. У другій розглянуто факт втрачених українських та польських земель по західну та східну сторону від спільного кордону, так званого Закерзоння та Східний Кресів.

Українсько-польський кордон: лінія Керзона

Границю між українцями та поляками творили за княжих часів великі праліси над Вислоком, долішнім Сяном і Вепром. У XIII ст. політична та етнографічна межа між Польщею і Галицько-Волинським князівством проходила дещо на захід від лінії Коросно (Кросно) – Ряшів – Крешів – Білгорай – Пугачів – Паргів – Дорогичин. Коли у XII-XV ст. давні ліси повирубували, кордон втратила свій природний характер і населення почало пересуватись то в один, то в інший бік. А проте, така етнографічна межа залишалася без значних змін аж до XIX ст. Перед XIX ст. українці зазнали втрати в частині Галичини, де українські етнографічні межі пересунулись з лінії Вислока на лінію Сяну. Протягом XIX ст. великих втрат зазнали українці також на Холмщині і Підляшші. Місцеві українці були колись греко-католиками. Проте коли царський уряд у 1870-х роках насильно скасував тут унію, холмщаки і підляшуки повернулися на православ’я тільки формально. Багато з них прийняли римо-католицький обряд і полонізувалися. З цієї причини етнографічна межа пересунулась тут до сучасної території України, а весь терен аж до Бугу так сильно попересівали польські острови, що східна Холмщина та Підляшшя на захід від Бугу належать до мішаної, а не суцільної української території. [5, с.8-9] Читати повністю

Вісник СФУЛО №3 (15). Березень. Читати

Вийшов у світ березневий номер Вісника Світової Федерації Українських Лемківських Об”єднань.

У черговому номері відкритий лист СФУЛО із засудженням сепаратистських закликів так званого політичного русинства на Закарпатті, декларація Світової Ради русинів, руснаків та лемків щодо підтримки українського народу, офіційні листи нової української влади до української спільноти в діаспорі, статті про деревяну архітектуру на Лемківщині, історію Закерзоння та Східних Кресів, спогади про життя священника УГКЦ Івана Попеля,  інтервю з вокалістом музичної формації Піккардійська терція Ярославом Нудиком та священником Михайлом Фенканіним, новини про відзначення 200-ліття Тараса Шевченка та Свята писанки у Свиднику (Словаччина), 20-ліття осередку “Лемківщина” у с.Копиченці та виставку картин Олекси Новаківського у Самборі, а також некролог засновнику Обєднання лемків Канади Івану Оленичу та словацькому виконавцю народних пісень Рудо Смотеру та рубрика Ми памятаємо про історію життя відомих лемків.

Запрошуємо до читання. Чекаємо на Ваші коментарі, питання, зауваги!

Читати Вісник СФУЛО №3 (15 ) 2014

Попередні випуски №1№2№3№4№5№6, №7№8№9№10№11-12№1 (13) та №2 (14).

Сагринь – втілення трагедії українців у Польщі

Про події весни 1944 р., які спричинилися до того, що українці в Польщі не лише втратили місце свого тисячолітнього компактного проживання, але передусім – до загибелі тисяч ні в чому не винних людей, розповідає очевидець тих подій, науковець Юрій Макар.

Сумна доля колись великого, гарного українського села на Холмщині, яке лежить на півдороги між Грубешевом і Тишівцями, справді стала втіленням трагедії українського населення під час Другої світової війни, що проживало на теренах польської держави. Тут 10 березня 1944 р. загинуло, за різними даними, від 700 до понад 1000 мешканців самого Сагриня і навколишніх сіл, які шукали порятунку від неминучої смерті.

Читати повністю

Сагринь чекає

Українці очікують більшої уваги до свого трагічного минулого в Польщі – така думка прозвучала в Сагрині – селі Люблинського воєвідства, де сімдесят років тому від рук польського підпілля загинули сотні місцевих українців. У пам’ять про них 10 березня на сагринському кладовищі відправлялася врочиста панахида, яку очолив православний архиєпископ Люблинський і Холмський Авель.

Читати повністю

Категорії

Нове відео