Історія

“Маслосоюз” – флагман українського кооперативного руху в Галичині

«Північна Італія, село з населенням 200 чоловік угорах неподалік Верони. Для цих 200 чоловік працює 3 банки, уявіть так на хвилинку! Кожен щось робить: у одного – виноградник, у другого – винзаводик, куди перший свій виноград здає, третій має ресторанчик, куди перші два кожного вечора ходять (італійці не вечеряють вдома) і п’ють тільки своє місцеве вино з винограду першого і заводу другого. Хочу підкреслити, саме вино свого реґіону, інші не визнають. От так кожен своєю працею дає працю іншому, кожен заробляє достатньо і майже всі свої заробітки витрачає у своєму ж селі» – це уривок з публікації у «Faсebook» під назвою «Українці не готові до Європи».

Автор публікації – молодий чоловік (а саме так випливає з цього тексту) рік пожив за кордоном і захоплено розповідає про те, що там бачив: у Європі шанують людину праці, кожна професія тут потрібна, розвивається культура, всі шанують прийняті порядки. Він робить висновок, що нам, українцям, ще до цього далеко. Із того всього я зрозуміла, що цей молодий чоловік походить не з Галичини і не знає нашого минулого. Мені хочеться опонувати авторові цієї статті й ще раз нагадати про галицьку довоєнну кооперацію, досвід якої може бути особливо корисний українцям, які проживають у тій хваленій Європі, особливо у Польщі, де українці опиняються в ситуації, коли треба пригадати лозунг наших дідів-прадідів: «Свій до свого по своє», кооперуватися і допомагати один одному в тих складних політичних обставинах, які тепер складаються. Як це зробити?

Читати повністю

Інтерв’ю з Катериною Петрушко (Шпак) з села Стежниця

Катерина Антонівна Петрушко, з родини Шпак, народилась 18 лютого 1932 року у с. Стежниця біля Балигрода на Лемківщині в заможній селянській родині. За люб’язної згоди пані Катерини мені вдалося записати з нею інтерв’ю в рамках збору спогадів лемків-старожилів.

Розкажіть про своє дитинство, свою родину і життя у селі перед Другою світовою війною

У нас було 60 моргів поля, 2 га лісу, 2 га сінокосів. Була дуже велике господарство: молотарка, млинок, січкарня, кират (кінний привід – Ред.), багато возів – для копання картоплі, для збирання зерна, сани, повна кошара овець, пара коней для виїзду.

Мій дідо Іван чотири рази був в Америці. Він міг вранці разом з пастухом вигнати худобу на пасовисько, а ввечері вже не повернутися додому. Якщо в коморі не було капелюха з п’юрком, гуньки, шкіряної торби і широкого пояса значить дідо поїхав на заробітки. У цей час в Америці жив його рідний найстарший брат, який був фабрикантом і мав різні інструменти. Через це дідо, коли повертався додому, то привозив з собою рашпілі, пилки, геблики, копита (до взуття), молотки, обценьки та різні ніші інструменти. На зароблені гроші він купував землю, а тому у нас було багато поля і лісу.

Читати повністю

Підготова до “Вечора Лемківської Ноші (одягу)” в Сяноку у 1941 році. Ч. 2

Друга публікація з газети “Краківські вісті” про організацію “Вечора Лемківської Ноші (культури)” у Сяноку, яку надрукував Микола Рісенський 20 лютого 1941 року.

З українського життя

Позавтра “Вечір Лемківської Ноші” в Сяноці. Нині ж останнє засідання комітету пань, що цей вечір підготовляє. Між іншим, мушу зрадити, мені одному з небагатьох зрештою представників чоловічої половини людського роду припала почесть бути “міністром” пропаґанди того вечора.

Сьома година ввечорі — час засідання. “Co страхом”, та одночасно з вірою, що якось воно буде, ступаю по сходах домівки УДК, щоб узяти участь в останній вогневій пробі, в останньому засіданні.

Читати повністю

“Вечір Лемківської Ноші (одягу)” в Сяноці у 1941 році. Ч. 1

Публікуємо статтю “Лемківське село — в Сяноці” авторства Юрія Тарковича, яка була опублікована у газеті “Краківські вісті” 21 лютого 1941 року.

Сянік, 17. лютого 1941.

В суботу й неділю — 15. і 16. лютого ц. р. — переживав наш княжий Сянік направду святочні, незабутні дні. По цілому місті, головно біля домівки УДК, міської салі й станиці напроти греко-католицької церкви, панував у суботу й неділю великий рук. Усюди тут бачили ми повно нашої інтеліґенції й селян. По цілому місті говорили вже на кілька днів перед цією святочною суботою тільки про одно: про Вечір Лемківської Ноші, що його в цих двох днях уладжувала Жіноча Секція при УДК. Початок імпрези був заповіджений на год. 7.30 веч., але вже давно перед цією годиною були білєти випродані. Багатьом прийшлося вернутись від каси з нічим. У просторій міській салі не було місця. Вечір Лемківської Ноші в Сяноці — це перша цього роду імпреза не тільки в Сяноці, але взагалі перша така імпреза на наших тутешніх землях. Тому й не диво, що тут було велике зацікавлення й що в суботу позїздилися до Сянока гості з цілої околиці.

Читати повністю

Богоявлення на горі Явір біля Висової

Welcome-to-Our-LadyУ запрошеннях до поїздок святими місцями Польщі я ніколи не зустрічала згадки про гору Явір. Здається, було б логічним дорогою до Ченстохови заїхати й на Лемківщину, у село Висова. Багато наших паломників, які бачили і Рим, і Єрусалим, і Фатіму, і Меджугор’є, і Люрд, ще не були у Висові. Та й не лише не були, але й, виявляється, не чули про гору Явір. І це абсолютно несправедливо. Адже з’яви в 1925 році Матері Божої в селі Висова дуже швидко були офіційно визнані Католицькою Церквою. Тут до Другої світової війни відбувалися багатолюдні прощі. Звичайно, й сьогодні прочани з Польщі, – як православні, так і греко-католики, – йдуть у дні відпустів чи при кожній потребі на гору Явір. Читати повністю

Полоноцентричне деформування Лемківщини

Ряшівський етнограф Анджей Карчмажевський (1939 р. нар.), як видно з 63 назв у бібліографії його книжки «Світ лемків», поки почав роботу над текстом цієї публікації, про Лемківщину не писав нічого. Тим більше я здивований довір’ям видавництва до автора. З видавничого погляду, великоформатне видання у твердій обкладинці з безліччю старих фотографій, що їх умілий графік відповідно поєднав з текстом, – це мала б бути формальна запорука високої якості змісту. А тимчасом лише з поліграфічного погляду видання стало одним з найпомітніших лемкознавчих публікацій за кілька останніх років. Видавництво «Лібра» вклало немало зусиль у рекламну кампанію. Поруч з виданим пізніше «Світом бойків», світ їхніх західних сусідів мав би стати читачеві ближчим. Адже така є формула заголовка: як хтось збирається писати про чийсь світ, то і сам мав би дбати, щоб світ був світом, а не напівсвітом або ніби-світом. Щоб книжка більше відкривала, ніж закривала. Щоб світ був широкий, тому що у вузькому світі часом неможливо жити.

Між «Світом лемків» та вчительською семінарією в Криниці
Маючи матір зі східнолемківського Вислока-Великого і кілька сотень записів спогадів про давню Лемківщину за собою, знаючи, наскільки уявлення руснаків про власний світ відрізнялися від представлених у «Світі лемків», я не хотів би жити в цій утриманій в довоєнній атмосфері книжці Карчмажевського. Інакше: якби довелося таки «жити» в смертельних обіймах полоноцентризму зі школи Кристини Пєрадзької, я, хоч-не-хоч, подався би в окупаційну вчительську семінарію до Криниці. Дорожив би навіть голодною окупаційною бурсою в Дуклі. Ніби жодна альтернатива, однак навіть мить ілюзії свободи варта цього кроку…

Читати повністю

Операція “Вісла” в польській історіографії

Незважаючи на те, що минуло 60 років акції «Вісла» продовжує породжувати чималі суперечки і контра версії в польській історіографії. Десятки публікацій присвячені цій темі формує розмаїтий матеріал для роздумів. Автор цих рядків не є першим, хто піддав аналізу цієї великої спадщини, хоча б тому, що таких дослідників як: Влодзімєж Бонусяк, Ігор Цепенда, Гжегож Мотика, Рафаль Внук, Анджей Л. Сова, чи зрештою Кшиштоф Бортник.

Наукові дослідження присвяченні акції «Вісла» появляються лише після жовтневого перелому 1956 р. Доти панувало уявлення сформоване пропагандою тогочасної влади. До 1989 р. однак цю тему піднімали рідко, найчастіше в рамках дослідження боротьби українського підпілля у період перших повоєнних років (зокрема в публікаціях Ігнація Блюма, Яна Герхарда, Анджея Б. Щешняка і Вєслава З. Шоти та інших). Узагальнюючи, у них прослідковувалося позитивне трактування акції «Вісла» як заходи, які могли завдати людям, які пережили переселення (депортацію?) певні кривди, але були необхідними для ліквідації українських «фашистських банд» під назвою ОУН-УПА. Такий підхід співпадав з офіційним пропагандивним чорно-білим баченням, згідно фальшивої схеми кривавого українського підпілля з однієї сторони, і геройським та морально бездоганних міліціонерів й військових, які з ними боролись з іншої (як це неодноразово наголошує книга Яна Герхарда «Місяць в Бескидах»). Формував він протягом багатьох років світогляд пересічних поляків, який залишає сильний вплив у суспільній свідомості до сьогоднішнього дня. У період Польської Народної Республіки також вийшло кілька вартих уваги праць, в основному соціологічного характеру, таких як: Геновефі Лукасевіча, Анджея Квілеського, Казімєжа Пудли і Мєчислава Вінніцькєго, що описують життя переселенців в місцях нового поселення.

Читати повністю

Подзвінне операції “Вісла”

28 квітня 1947 р. шість дивізій Війська Польського розпочали виселення українського населення з західних окраїн українських етнічних земель, що в кінцевій фазі Другої Світової війни опинилися в межах Польщі. Це виселення отримало військову назву операції “Вісла”. Операція тягнулася кілька місяців і, практично, закінчилася в жовтні 1947 р. Проводилася вона з великими знущаннями над українцями і з особливою брутальністю. Було депортовано на захід і північ Польщі близько 150 тисяч осіб, одночасно арештовано і ув’язнено у післягітлерівському таборі Явожно, а також просто вбито кілька тисяч українців (у Явожно опинилися 3873 в’язні). Українців виселяли з Ряшівського, Люблінського і Краківського воєводств і розпорошено розселювали на понімецьких землях – в Ольштинському, Кошалінському, Щецінському, Вроцлавському, Зєльоноґурському і Ґданському воєводствах. За повернення в рідні місця арештовували.

Читати повністю

Звернення української громадськості до парламенту України та Польщі для засудження операції “Вісла”

завантаженняНауковці та громадські діячі звернулися до Верховної Ради України та Сейму Республіки Польща з  проханням засудити акцію «Вісла» як злочин польського комуністичного режиму. Звернення було ухвалене у ході круглого столу «Акція «Вісла» – злочин польського комуністичного режиму», що відбувся у Києві 20 квітня.

Нині деякі антиукраїнські організації та представники окремих польських політичних сил намагаються виправдати примусову депортацію українців, пов’язуючи її з польсько-українським конфліктом у роки Другої світової війни.

«Ми, учасники круглого столу, закликаємо Верховну Раду України та Сейм Республіки Польща засудити акцію «Вісла» як злочин, вчинений польським комуністичним режимом проти власних громадян – українців за національністю. Україна та Польща, країни, які зазнали великих втрат від комуністичного режиму, нині активно проводять політику подолання тоталітарної спадщини. Її елементом є надання правової оцінки злочинам, вчиненим цим режимом. Така оцінка є гарантією неповторення схожих дій у майбутньому. Обидві держави мають спільно докласти максимум зусиль, аби досягти міжнародного засудження комуністичного режиму як злочинного. Правова оцінка акції «Вісла» парламентами обох країн – важливий крок до антикомуністичного «Нюрнбергу», – йдеться у зверненні.

Читати повністю

Вимагаємо Справедливості! 70 років від початку Операції “Вісла”

9447666-fedyna135Для нас найважливішим моментом є сприйняття Акції “Вісла” не як поодинокої військової операції. Акція “Вісла” була лишень кульмінацією великого злочину депортації українців у 1944-1951 роках із теренів Закерзоння, українських етнічних теренів.

Під час цього сумарно потерпіло понад 700 000 етнічних українців. І єдиною причиною депортацій було те, що вони були українцями.

Чому ми маємо сьогодні говорити саме про ширший контекст, бо депортація 1944-1946 років створила підґрунтя для проведення Операції “Вісла”, коли люди не захотіли добровільно покидати свої етнічні терени і їхати в Совєтський Союз.

Совіти обіцяли, що тим, хто виїде із Закерзоння, будуть забезпечені всі умови для гідного життя. Насправді ж цього не сталося.

Читати повністю

Категорії

Нове відео