Історія

Горлицький прорив (на р.Дунаєць) 2-5 травня 1915 року. Відступ російської армії із Західної Галичини (Лемківщини) під час Першої світової війни

Російські війська Південно-Західного фронту, що опанували карпатські проходи, погрожували виходом на рівнини Угорщини. Нависла загроза остаточного розтрощення Австро-Угорщини, розпаду імперії Габсбургів. Німецьке верховне командування вирішило випередити цю загрозу – початковий план Горлицької операції, мав важкі наслідки для всього російського фронту. “Прийшов момент, коли не можна було далі вже відкладати рішучого наступу на Сході”, – записав Фалькенгайн – начальник генерального штабу, який фактично керував сухопутними арміями. Німецькому командуванню потрібен був великий успіх на австрійській ділянці фронту. До того ж Австро-Угорщині погрожувала вступом у війну Італія, що вийшла на початку війни з Троїстого союзу. У військовому стані ситуація сприяла центральним державам. Західноевропейський фронт не викликав побоювань. Військові дії англо-французьких військ, за оцінкою німецького верховного командування, не могли вийти за рамки чисто місцеві. Політичні та стратегічні умови надавали противнику “проміжок часу” для рішучого удару. “Він міг вилитися тільки у рішучий наступ із застосуванням для цього всіх взагалі вільних коштів”.

Задумана нова операція пов’язувалася з проривом фронту між Верхньої Віслою і підніжжям Бескидів (в районі Горлиці), а не з діями проти одного або двох флангів, як це було раніше. Для проведення операції використовувалися всі можливі війська. Великі сили перекидалися з французької фронту. Австро-угорські війська, які зазнали чималих втрат в минулих боях, не могли самостійно здійснити велику операцію. Їхній моральний дух продовжував падати, особливо в частинах з чеським і південнослов’янським складом. Доводилося заздалегідь звертати увагу на те, писав начальник німецького генерального штабу, що австро-угорські війська доведеться перемішувати з німецькими частинами, а саму ударну роботу здійснювати з допомогою останніх. На південному крилі фронту біля 1-ї австро-угорської армії, між Пилицею і Віслою, розташувалася армійська група Войрша; на фронт 4-ї австро-угорської армії між Верхньої Віслою і підніжжям гір була спрямована дивізія Бессера; 3-тя австро-угорська армія в Бескидах – підкріплена сильним корпусом Марвіца; в Карпатах, на схід Мункачі, просувалася південна армія Лінзінгена, а в Буковині вела бої кавалерія Маршаля. Прорив російського фронту мала здійснити 11-а німецька армія, сформована з чотирьох корпусів (трьох німецьких, взятих із Західного фронту, і австрійського). Корпуси армії прибули з Західного фронту в район зосередження в двадцятих числах квітня. Щоб приховати перекидання військ, німецькі частини посилили бойову діяльність на Західному фронті, здійснили наступ біля Іпру, де вони вперше у великому масштабі застосували задушливі гази. Читати повністю

Оприлюднені невідомі досі фотографії 19-річного Богдана-Ігоря Антонича

Канадський дипломат українського походження Роман Ващук оприлюднив невідоме досі архівне сімейне фото, на якому серед інших людей є поет Богдан-Ігор Антонич. Фото було знайдено буквально кілька днів тому.

Весілля маминої тети Олі Кулинич (сестри моєї баби Ярослави) з ґімназійним учителем латини і німецької мови Іллею Цінціруком … Ширші родини Кулиничів і Тимкевичів (по лінії прабаби Наталії).

Плюс один приятель молодої і її сестер – син пароха, Богдан Ігор Антонич (або, як вони його називали, «Богдусь»). Тоді ще 19-літній студент першого курсу Львівського Університету, а згодом один із провідних українських поетів ХХ століття. Він у модному світлому костюмі з метеликом, у задньому ряді» – прокоментував Роман Ващук фото на своїй сторінці у Facebook.

Читати повністю

За підтримки Держкіно знімають документальний фільм про депортацію українців з Польщі

За підтримки Держкіно відбуваються зйомки документального фільму про депортацію українців з Польщі до Радянської України у 1944-1946 роках. Це ще один приклад гарної тенденції останніх кількох років, коли на державному рівні підтримуються ініціативи пов’язані з висвітлення проблеми депортації.

Авторський колектив фільму “Рубіж. Грубешівська операція” в рамках проекту “Переселення 1944-46″ у лютому 2020 року завершив  першу експедицію із запису свідчень для фільму. Для цього автори відвідали Оженин, Рівне, Володимирець, Луцьк, Львів, Винники, Коломию, Снятин, Монастириська, Нагірянку, Тернопіль та Бережани, де нині мешкають виселені з рідних земель українці. Вони  записали історії понад 30 родин, переселених з усіх польських територій так званого Закерзоння – Південного Підляшшя, Холмщини, Любачівщини, Надсяння, Західної Бойківщини та Лемківщини. Читати повністю

Консервативні русофіли (“старокурсники”) в Галичині напередодні і після Першої світової війни

Пропонуємо вашій увазі фрагмент книги львівського історика Романа Лехнюка про становище консервативних середовищ Галичини перед викликами модерної епохи початку XX століття, а саме другого розділу «У пастці традиції: галицькі русофіли» з книги «На порозі модерного світу: українські консервативні середовища в Галичині в першій половині XX cтоліття» (Львів, 2019).

Напередодні Першої світової війни

Русофільський консерватизм в Галичині опирався на три стовпи: історичну традицію “національного и культурного единства всего русскаго народа”, важливу роль Церкви й житті суспільства і етимологічний правопис  й церковносвянську мову в літургії (язичіє). Межа XIX-XX століття (так звана епоха Fin de siècle) принесла з собою  низку критичних загроз для грунтованого на таких домодерних засадах світогляду – поширення нових ідей та ідеологій (перш за все, націоналізму і соціалізму, які стрімко набирали популярність серед українського населення Галичини), демократизацію політичних процесів і перехід до масової політики. Усі разом ці чинники призвели до світоглядної кризи русофільства, що охопила всі ключові засади ідентичності та традиції. У поєднанні з організаційними труднощами, пов’язаними з творенням модерної політичної партії, це змушувало русофілів шукати відповіді на нові питання. Цей пошук характеризувався внутрішніми дискусіями, що переходили в гострі суперечності й поставив під сумнів консервативне підгрунтя русофільського світогляду.

Наростаюча криза русофільського руху і його консервативних засад поступово проявлялась на шпальтах галицької преси, де можна зауважити неодноразові заклики до активізації роботи серед селян, інтелігенції та молоді, поміж яких зростав вплив Української національно-демократичної партії і Радикальної партії. До радикалів ставлення було однозначно негативним, зважаючи на соціалістичний характер їхніх ідей, порушення консервативних засад соціального спокою та поваги до авторитету, традиції, а також антиклерикальність. Водночас з націонал-демократами русофіли намагалися укладати політичні союзи, проте прірва між двома партіями стрімко наростала – поки русофіли намагалися вирішити незвичні й не до кінця зрозумілі для них світоглядні дилеми, націонал-демократи утвердилися як провідна українська партія.

Через це русофіли вирішили укласти союз з польськими східногалицькими консерваторами («подоляками»), чиїй ідентичності й традиції суттєво загрожував модерний український націоналізм разом з його соціальною складовою (велике землевласництво). За таких умов відбувся збіг інтересів двох консервативних груп, які мали за мету ослабити модерний український рух. Пріоритети «реальної політики» переважили для русофілів основи й традицію руху і привели їх до союзу з традиційним супротивником – поляками. Адже русофіли були найдавнішим світським українським консервативних середовищем у Галичині, яке сформувалося в 1850-1860-х роках як спосіб українсько-польського розмежування і до 1880-х років залишалося найвпливовішою силою в українському русі.

Читати повністю

16 жовтня у Центрі Шептицького відбудеться презентація першого україномовного путівника Любачівщини

16 жовтня ц.р. у 18:30 в Центрі Шептицького УКУ відбудеться  зустріч під назвою “Збереження пам’ятників – збереження пам’яті.  Українсько-польське прикордоння: культурний вимір”.

У рамках зустрічі Громадське об’єднання “Вирій” презентаціє науково-популярний путівник Любачівським повітом Республіки Польща, який був підготовлений в рамках  проєкту “Стежками предків” за сприяння Українського культурного фонду. Він описує культурну спадщину частини українського етнорегіону Надсяння. У довідці про міста і села повіту подано описи збережених у них дерев’яних та мурованих церков, пам’яток меморіальної спадщини — цвинтарів, хрестів і капличок. Путівник розкриває історичні віхи життя Любачівщини, деякі особливості культури і народного мистецтва краю.

Читати повністю

26-27 вересня у Львові відбудеться конференція “Депортації в системі злочинів тоталітарного комуністичного режиму”

26-27 вересня 2019 року у Львові в приміщенні Гуманітарного факультеету Українського Католицького Університету (м. Львів, вул. Козельницька, 2а) відбудеться всеукраїнська наукова конференція «Депортації в системі злочинів тоталітарного комуністичного режиму (до 75-х роковин депортації кримських татар та початку депортації українського населення з українських земель в складі Польщі)»

Організаторами конференції є УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ, ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМ. І. КРИП’ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ, УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ і ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ МІСТА ВИННИКИ.

Робота конференція планується на два дні. Загалом працюватиме 4 секції, по дві в день. Для кожної секції планується дві ключові доповіді. Після кожної доповіді йдуть запитання, а відтак – дискусія, у якій будуть визначені основні дискутанти, а також зможуть виступати інші учасники конференції (в межах до 10 хв.) із своїми суміжними доповідями та повідомленнями.

 ПРОЕКТ ПРОГРАМИ КОНФЕРЕНЦІЇ Читати повністю

Розпорядження Уряду щодо відзначення 75 роковин депортації українців Польщі до УРСР

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 5 липня 2019 р. № 501-р Київ

Про утворення Організаційного комітету та затвердження плану заходів з відзначення 75-х роковин депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках

1. Утворити Організаційний комітет з відзначення 75-х роковин депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках у складі згідно з додатком.

Надати голові Організаційного комітету право затверджувати його персональний склад та вносити у разі потреби до нього зміни.

2. Затвердити план заходів з відзначення 75-х роковин депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках, що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним та Київській міській державним адміністраціям забезпечити виконання плану заходів, затвердженого цим розпорядженням.

  Прем’єр-міністр України                                          В. ГРОЙСМАН

   Читати повністю

План заходів з відзначення 75-х роковин депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках

5 липня 2019 року на засіданні Кабінету Міністрів України було ухвалено розпорядження КМУ №501-р «Про утворення Організаційного комітету та затвердження плану заходів з відзначення 75-х роковин депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках».  

Проект нормативно-правового акту було розроблено Українським інститутом національної пам’яті на виконання постанови Верховної Ради  України від 08.11.2018 №2608-VIII «Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках».

Планом заходів передбачено зокрема:

  • проведення меморіальних заходів до 75-річчя депортації українців;

  • тематичні наукові конференції, круглі столи;

  • інформаційна соціальна реклама;

  • тематичні виставки архівних документів та фотовиставки;

  • випуск художнього маркованого конверта. Читати повністю

Верховна Рада прйняла Постанову про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації українців з Польщі

Сьогодні у Верховна Рада України було прийнято за основу та в цілому Постанову №8603 “Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 рр.” у 2019 році.

“За” постанову проголосувало – 234 народних депутатів,  “проти – 1 депутат, “утрималось” – 9 депутатів, ще 91 депутат не брав участі у  голосуванні. Разом з тим не було підтримано альтернативного проекту постанови №9071 авторства Ірини Подоляк, який стосувався відзначення тих самих подій.

holosuvania_234 za

Основним автором проекту постанови є народні депутати Андрій Антонищак, а до авторського колективу також підписалося ще 93 народні депутати України. Їхні прізвища можна прочитати в описі проекту постанови на сайті Верховної Ради України.

Читати повністю

Запрошуємо 20 жовтня на Урочисту академію з нагоди 30-ліття Львівського товариства “Лемківщина”

лемки-банер-30-річчя20 жовтня ц.р. у приміщенні Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької (м. Львів, вул. Лесі Українки, 1) відбудеться урочиста академія з нагоди 30-річчя заснування в Україні товариства “Лемківщина”.

У програмі офіційна частина, виступ народного (зразкового) ансамблю пісні і танцю “Лемковина” та виступи художніх колективів районних/міських організацій Львівщини.

Захід відбудеться за підтримки Львівської обласної державної адміністрації і Львівської обласної ради.

ПОЧАТОК об 11:00

ВХІД ВІЛЬНИЙ!

Пам’ятати! Жити! Творити!

Категорії

Нове відео


Warning: file_get_contents(http://gdata.youtube.com/feeds/api/users/Beznazvy/uploads?v=2&alt=jsonc): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.0 404 Not Found in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 192

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 200