Історія

Вийшов весняний номер часопису “Лемківщина. Lemkivshchyna” (США)

8 травня, у День пам’яті та примирення, Організація оборони Лемківщини випустила новий номер часопису «Лемківщина. Lemkivshchyna» – перший у 2022 році, але 43-й за порядковістю.

Що можна прочитати у цьому номері:

  • Тарас Радь. Українське питання
  • Аскольд Лозинський. 75 років тому
  • ООЛ допомагає боротьбі України та українським біженцям
  • Diana Howansky Reilly. Remembering Akcja Wisla: An Excerpt from “Scattered: The Forced Relocation of Poland’s Ukrainiansafter World War II”
  • Jaroslaw Moklak. Prosvita Society and the Lemko Commission
  • ООЛ фінансує реконструкцію лемківського кладовища
  • Organizational Meetings
  • Second Annual OOL College Scholarshipe Competition
  • Order LRF Publications Online
  • Ольга Бенч. Різьбярська й пісенна традиції лемків, що жили в центрі Європи
  • Богдан Тихий. Барвистий світ Стефанії Русиняк
  • Jerzy Starzynski. Clothers of the Ruthenian Inhabitants of the northenr slopes of the Carpathians in the 16th – 18th centuries
  • Владислава Ревака. Церкви
  • Марія Горбаль. Русаля, Собітка на Лемківщині
  • Vasyl Jula. The Lemko Easter Basket and Pashcal Food
  • День Матері
  • In memory. Мирон Домаразд

Читати можна онлайн за цим посиланням

Читати повністю

75 років початку акції “Вісла”

28 квітня 1947 року розпочалася акція “Вісла” – військово-політична операція польської комуністичної влади, що полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель. Проводили акцію під приводом ліквідації формувань Української повстанської армії на Закерзонні. Однак у документах з грифом “таємно” йшлося про “остаточне розв’язання української проблеми в Польщі”.

Операція “Вісла” розпочалася о 4-й годині ранку 28 квітня і тривала до серпня 1947 року. Проводила її спеціальна оперативна група, яка не знала до людей ні жалю, ні співчуття. Тоді було переселено 140 тисяч українців – під дулами автоматів їх змусили залишити рідну землю, свої села і домівки, в яких жили вони і їхні предки упродовж віків.

Спочатку план називався «спеціальною операцією “Схід”  і включав одночасне проведення депортації та бойових дій проти УПА. Згодом його перейменовано на “Вісла”. Було створено оперативну групу “Вісла”, яка налічувала близько 21 тисячі військових.

Читати повністю

Лемківський ресторан та українські пісні в американському фільму “Мисливець на оленів”

В оскароносному фільму «Мисли́вець на о́ленів» (The Deer Hunter), який вийшов на екрани 1978 року, події його першої частини відбуваються у лемківському ресторані (Lemko Hall) у місті Клівленд. Один з трьох товаришів одружується і святкує весілля у ньому, де лунають українські весільні пісні і танці, зокрема гопак.

Аналогічні “Lemko Hall” також були в інших американських містах, зокрема в Йонкерсі, Монро, а також штатах Пенсильванія та Огайо. Крім цього був «Lemko-Park». Всі вони були засновані в 1950-х і тішились популярністю серед американських лемків, серед яких, на жаль, також було багато так званих карпаторусинів.

Ще в 1890-х роках було багато так званих карпато-русинських імігрантів до вугледобувних сіл Пенсільванії. Багато хто з них називав себе лемками. Перші лемківські зали чи Lemko Halls могли бути побудовані на початку 1900-х років. “Lemko Hall” в Клівленді, що був побудований лемками у 1910 році як салон і світський зал, а у 1930-х роках його купив Лемківське товариство (Lemko Association).

Читати повністю

Дух українства світового – академік Микола Мушинка. З нагоди появи у 2016 році біографічної книги “У всякого своя доля…”

Стаття була опублікована у січні 2017 року у тижневику “Дзеркало тижня”. Якщо забити в Гугл слово “Мушинка”, то менше ніж за секунду пошукова система видасть понад 16 тисяч посилань на різні сайти, де згадується видатний український учений і громадський діяч зі Словаччини Микола Мушинка.

Оце наш пряшівський Мойсей,

Укроп із подихом Європи.

Стоїть його книжок стіна –

Ставай, небоже, навколінки,

Життя і правди глибина

Там світять з кожної сторінки.

Дмитро Павличко.
“Микола Мушинка”

Якщо забити в Гугл слово “Мушинка”, то менше ніж за секунду пошукова система видасть понад 16 тисяч посилань на різні сайти, де згадується видатний український учений і громадський діяч зі Словаччини Микола Мушинка.

Читати повністю

Про лемків у книзі про національні спільноти в Україні “Ким ми є?”

Громадська ініціатива Ukraїner у 2021 році підготувала чудову книгу під назвою “Ким ми є? Національні спільноти та корінні народи України”.

У ній, поміж інших 33 спільнот, знайшлося також місце для трьох карпатських етнографічних груп українців – лемків, бойків та гуцулів.

Про лемків та лемківську культуру книга розповідає через розповідь про лемківський стрій, мелос (пісні), кухню, а також різьбярство по дереву.

Одними з героїв є родина скульпторів та різьбярів Одрехівських зі Львова, яка продовжує столітню традицію лемківсьих різбярських осередків із сіл Вілька та Балутянка у Східній Лемківщині (сьогодні Короснянський повіт Республіки Польща). Колишній ректор Львівської академії мистецтв скульптор Володимир Одрехівський та його син Василь Одрехівський прозповідають про історію своєї родини, зокрема мами та бабці співачки Марії Байко, яка була учасницею “Тріо сестри Байко”, а також про власну творчі напрацювання в скульптурі.

Читати повністю

“Початки християнства на Закарпатті”. Пошук відповіді на запитання звідки прийшло християнство у Русь-Україну

Відносно старе діаспорне видання книги о. Степана Папа під назвою “Початки християнства на Закарпатті (на основі нових наукових дослідів)”, яке вийшло друком 1983 року у видавництві “Америка” у Філадельфії (США) за підтримки Митрополії Української Католицької Церкви у США накладом 550 примірників. Вона була видана до 1000-ліття хрещення України з благословенням філадельфійського архієпископа-митрополита Стефана (Сулика).

Книга є спробую знайти науково обгрунтовану відповідь на питання про те, яким чином розпочався процес христинізації Русі. Правда у тому, що християнство приходить на всі українські землі на сотню літ перед хрещенням Руси-України у 988 році. Тобто ще у VIII-IX століттях. Звичайно, великого поширення воно не мало, але його знали русини-українці. Це наглядно бачимо у 860 році. Тоді слов’янський апостол Константин-Кирило, подорожуючи до хозарів (сучасна Кубань), зупинився в Херсонесі або Корсуні (сучасний Севастополь), і там “обріт же ту Євангеліє і Псалтирь, рошськими письмени писано, і человіка обріт, глаголюща тою бесідою”. Знаєсо також, що в Тьмутороканців дуже вчасно був грецький єпископ, як деякі твердять – навіть архієпископ. Тьмуторокань (сьогодні станиця Таманська) це південна частина української землі над Азовським морем.

Читати повністю

Подорож наших людей до Америки. [1890 рік]

Вже від довшого часу наші галицкі та угорскі Лемки стали численно виходити до Америки — за то незміриме море, глядаючи ліпшоі долі, не вважаючи на великі перешкоди, які йіх на тій дорозі здибають, аби тілько вирятуватися від голодної смерти. Бо там у нас в краю заробку нема жадного, гандлі всі тримають жиди та Ляхи, а нaш бідний та темний мужик, не маючи ніякої надіі, що ж має робити, як тілько оставити грунт і все газдівство (коли котрий має, бо є вже й такі, що в жидівских руках) та вибиратися до Америки?! Яка то подорож тих бідних неучених людей, хочу тут описати.

Нам до зелізниці найблизше до Грибова, і наші люде, хотячи як найскорше дістатися там, йідутъ фірами, а потому до вагонів пересідають і відходять дальше. Часами трафляєся, що здибає жандарм, то зараз провадить на поліцію, а там мусить подорожник віддати гроші. Трафляєся, що деякий не віддає зараз — того розбирають з одежі, і усі лати повідпорюють, також і чоботи, бо дехто ховає гроші в чоботях, т. є., прибиті в обцасі. Гроші відбирають всі, даючи му лиш тілько, аби мав о чім в село вернутися. Так дієся в Тарнові і Кракові, тому то наші люде наймають незнайомих волоцюг, аби йix провадили, — як ми оповідав Томко Маслей з Лабівця в Сандуцкім повіті. “Коли ми, — каже, — прийшли до Живця, прийшло якихось сімох волоцюгів, котрі зараз нас пізнали, що ми чужі, а оден з них закричав: “доконд?” Ми відповіли, що до Америки. Тогди дали знак, щоб іти за ними, і ми пішли. Коли вже вийшли за місто, кажуть нам, абисмо оден платили по 10 зр., то нас попровадять до Бялоі, а як ні, то нас віддадуть поліції. І ми вже мали платити, але на щастє являєся старий чоловяга, котрий пізнав, що то за діло, сказав нам, аби не слухати тих, бо то злодіі, і запровадив нас під Бялу, бо то вже недалеко було. З Бялоі вже ми сами пішки прийшли до Більска, ту наняли ми одного господаря, котрий нас запровадив до Дведзіц. А ту знов біда — треба було іти через міст, а там стояв такий злодюга, котрий тілько за тим стереже; зараз нам каже, що нас до Прус запровадить, але ледве нас відпровадив чверть милі, і каже собі заплатити 3 зр.. а ні то страшив жандармами. Ми заплатили злодюзі, а потім вже сами дісталися на третю стадію в Прусах, і так ми вже пойіхали до Гамбурга”.

Читати повністю

“Три місяці свободи. Українська Команецька республіка на Лемківщині 1918-1919 років”

У 2019 році у Перемишля було видано польською мовою книгу “Trzy miesiące wolności. Ukraińska Rebublika Komaniecka na Łemkowszczyźnie 1918-1919” (“Три місяці свободи. Українська Команецька республіка на Лемківщині 1918-1919”).

Її упорядником, перекладачем з української на польску мову, а також автором вступного слова став український історик з Перемишля Богдан Гук, який присвятив цю книгу пам’яті свого діда, вислочанина Пилипа Юрчака, котрий був вояком української Команецької республіки. Ще одне вступне слово також написав польський дослідник Тадеуш Анджей Ольшаньський.

Дана книга не є монографією, а збіркою публікацій, статтей та спогадів безпосередніх учасників історичних подій, які відомі під назвою Команецька республіка або Східнолемківська республіка, яка проіснувала від листопада 1918 до січня 1919 років.

Читати повністю

У Львові освятили пам’ятник депортованим українцям із Закерзоння

У понеділок, 27 грудня 2021 року, у Львові було освяченого пам’ятник депортованим українцям із Закерзоння, який встановлений на кільцевій розв’язці на перехресті вулиць Стуса, Снопківської та Свінціцького. Він присвячений близько 700 тисячам українців, які були змушені у період з 1944 по 1951 роки переїхати з власних домівок на Закерзонні (східні території сучасної Польщі) до УРСР.

Офіційне відкриття меморіалу-пам’ятнику відбудеться у наступному році у часі Великодних свят 26 квітня 2022 року.

Пам’ятник авторсьва Сергія Олешка

Незважаючи на холодну погоду та 11 градусів морозу на термометрі участь у заході взяло близько півтора сотні людей. Переважно це представники львівських суспільно-культурних товариств депортованих українців, зокрема “Лемківщина”, “Надсяння”, “Холмщина”, “Устрики”, члени родин депортованих, а також представники обласної та міської влади.

Читати повністю

“Лемківський календар” на 2022 рік

Львівська “Фундація дослідження Лемківщини” випустила щорічник “Лемківський календар” на 2022 рік. Випусковим редактором є Володимир Чабан.

У календарі наведено хроніку подій з життя лемківської спільноти у 2021 році в Україні та за рубежем, поміщено цікаві дописи про історію, духовність, культуру Лемківщини. Ґрунтовно висвітлюється тема депортації українців з їх етнічних земель, зокрема “Операції Вісла”, у зв’язку із 75-річчям її проведення. Дуже трепетними і милими серцю є оповідання лемківською мовою.

Читати повністю

Категорії

Нове відео


Warning: file_get_contents(http://gdata.youtube.com/feeds/api/users/Beznazvy/uploads?v=2&alt=jsonc): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.0 404 Not Found in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 192

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 200