Лемки

Оприлюднені невідомі досі фотографії 19-річного Богдана-Ігоря Антонича

Канадський дипломат українського походження Роман Ващук оприлюднив невідоме досі архівне сімейне фото, на якому серед інших людей є поет Богдан-Ігор Антонич. Фото було знайдено буквально кілька днів тому.

Весілля маминої тети Олі Кулинич (сестри моєї баби Ярослави) з ґімназійним учителем латини і німецької мови Іллею Цінціруком … Ширші родини Кулиничів і Тимкевичів (по лінії прабаби Наталії).

Плюс один приятель молодої і її сестер – син пароха, Богдан Ігор Антонич (або, як вони його називали, «Богдусь»). Тоді ще 19-літній студент першого курсу Львівського Університету, а згодом один із провідних українських поетів ХХ століття. Він у модному світлому костюмі з метеликом, у задньому ряді» – прокоментував Роман Ващук фото на своїй сторінці у Facebook.

Читати повністю

Помер довголітній голова Об’єднання лемків Польщі Стефан Гладик (1948-2020)

Вчора, 3 березня 2020 р. на 72-році життя відійшов у вічність багатолітній голова Об’єднання лемків у Польщі, член президії Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань і просто достойний лемко Стефан Гладик (1948-2020). Разом із собою він забирає у вічність невід’ємну частину свого життя – любов до людей і Лемковини!

Похоронні обряди відбуватимуться у православній церкві в Білянці Опіки Божої Матері та Почаївської ікони Божої Матері 5 березня 2020 року о 10.00.

Не хватит лем повісти, же пан Штефан били великим лемком. Били для багатьох провідником, інспіраційом, прикладом. Людином, за яком хотілося іти, хоцки і на край сьвіта. Все обдаровували добрима радами, прихильним словом і усьміхом. Не боялися голосно бесідувати, коли інчи мовчали. Не думали на негативни для себе консеквенції, коли треба било діяти. Понад вшитко інче ставляли добро родини. Той малой – Гладиків, і великой – нашой лемківской громади.

Складно буде уявити чергову Лемківську Ватри без пана Стефана!

Лемківська громада Львова передає співчуття родині та лемківській спільноті Польщі у зв’язку з великою втратою.

Вічна пам’ять Вам, пане Стефане!

88077087_191868675426392_2002051120440016896_n

Вітаємо голову ЛОО ВУТ “Лемківщина” Степана Майковича із 80-ти літтям!

Maylovych 79Лемківська громада вітає голову Львівського обласного товариства “Лемківщина” Степана Майковича з нагоди ювілею – 80-ти ліття.

Ювіляр народився 7 січня 1940 року у лемківському селі Репедь у Сяноцькому повіті (тепер – Республіка Польща).

У травні 1946 сім’я Майковичів була депортована в Україну, в Тернопільську область, на станцію Потутори. 1958 року закінчив Львівський механічний технікум, після чого був направлений на роботу в Кара-Калпатську АРСР Узбецької Республіки. Після служби в армії закінчив факультет нафтогазопроводів Івано-Франківського інституту нафти і газу за спеціальністю “Спорудження газопроводів, газосховищ і нафтобаз”.

Читати повністю

7 жовтня в УКУ відбулася наукова конференція з нагоди 110-ї річниці Б.-І. Антонича

7 жовтня 2019 року у Центрі імені митрополита Андрея Шептицького відбулася наукова конференція “Богдан Ігор Антонич: локальні (кон)тексти та універсалізм художнього мислення”, приурочена 110-ій річниці від дня народження письменника.

Організаторами виступили кафедра філології Українського католицького університету у співпраці з кафедрою теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.

Перша частина (до обідньої перерви) наукової розмови буде відбуватися у великому залі (цокольний поверх), друга частина (після обідньої перерви) – у парковій авдиторії.

Модератори конференції: Михайло Гнатюк, Данило Ільницький

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ:
Читати повністю

26-27 вересня у Львові відбудеться конференція “Депортації в системі злочинів тоталітарного комуністичного режиму”

26-27 вересня 2019 року у Львові в приміщенні Гуманітарного факультеету Українського Католицького Університету (м. Львів, вул. Козельницька, 2а) відбудеться всеукраїнська наукова конференція «Депортації в системі злочинів тоталітарного комуністичного режиму (до 75-х роковин депортації кримських татар та початку депортації українського населення з українських земель в складі Польщі)»

Організаторами конференції є УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ, ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМ. І. КРИП’ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ, УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ і ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ МІСТА ВИННИКИ.

Робота конференція планується на два дні. Загалом працюватиме 4 секції, по дві в день. Для кожної секції планується дві ключові доповіді. Після кожної доповіді йдуть запитання, а відтак – дискусія, у якій будуть визначені основні дискутанти, а також зможуть виступати інші учасники конференції (в межах до 10 хв.) із своїми суміжними доповідями та повідомленнями.

 ПРОЕКТ ПРОГРАМИ КОНФЕРЕНЦІЇ Читати повністю

6 липня на Янівському цвинтарі у Львові відбудуться поминальні заходи на могилі Б.-І.Антонича

У п’ятницю, 6 липня на Янівському кладовищі (поле №4) на могилі Богдана Ігора Антонича (1909-1937), відбудуться поминальні заходи у часі 81-річниці від смерті Поета. Відбудеться панахида і покладання квітів.

Початок о 13:00

36511083_2250716718288519_8580706365138272256_n

Пройдуся стежками рідного села Стежниця. Спогади Катерини Петрушко (Шпак)

Минають дні, минають роки, а часом так хочеться бодай, хоч трошки повернутися назад, у дитинство. Тому повертаємось у спогадах, у тому що зберегла дитяча пам’ять.

Село Стежниця — колиска мого дитинства — засноване 1077-1125р.р. Чому Стежниця? Бо справді оповите багатьма стежками по обидва боки від хати.

hjlk

Стежка від хати до річки “Стежничка”, стежка на “гряди”, під “Буковину”, за “Буковину”, під “Прираз”, за “Прираз”, під “Жбірки” (тут тато мав бункер з товаришами, коли втік з Радянської армії може 1944 р)

Читати повністю

Останнє інтервю з відомим лемківьским різьбярем Степаном Кищаком (1928-2017)

За Божею волею так трапилось, що це інтерв’ю було записане в останній день життя Степана Івановича Кищака (1928-2017) – майстра кругової різьби по дереву, представника лемківської школи різьбярства, популяризатора лемківської різьби та культури у Львові та Україні, засновника Музею лемківської різьби і писанки у Львові та автора численних публікацій про лемківську культуру.

Разом з працівниками львівського музею “Територія Терору” ми фактично записали останні слова Великого Лемка, які ви маєте змогу прочитати у запропонованому інтерв’ю. Степан Кищак надзвичайно любив розповідати про лемківську різьбу по дереву, історію та культуру Лемківщини, а також ділитися спогадами про життя там, на рідній Лемківщині, до переселення і тут, в Україні, де пройшла основна частина його земного життя.

Запропонований тут матеріал є дослівною розшифровкою інтерв’ю із Степаном Івановичем. Ми намагалися зберегти усе так, як було сказано ним, незважаючи на можливу наявність певних неточностей чи різного роду помилок. Разом з тим, хочемо висловити співчуття родині Кищаків та Русиників у зв’язку з утратою близької людини! Боже Вам заплат, Степане Івановичу!

* * *
Звати мене Степан Іванович Кищак. Я народився 12 січня 1928 р. в селі Балутянка ґміна Риманів у Сяніцькому повіті, що на Східній Лемківщині.

У нашому селі Балутянка, яке мало 54 хати, в кожній хаті різьбили. У сусідньому селі Вілька було 34 хати і в ньому також усі різьбили. Це було два основні лемківські різьбярські села. Причиною цього було те, що Лемківщина прекрасна своєю природою, виховуючи любов до краси. Лемки різьбили усе, що їм потрапляло до рук.

Читати повністю

Андрію Тавпашу – 84!

тавпашСтарійшина Львівського товариства “Лемківщина”, громадський діяч, який багато працював і продовжує трудитися для рідної Лемківщини: багатолітній член Правління Львівської обласної організації “Лемківщина”, член колегії Всеукраїнського Товариства “Лемківщина”, член Президії СФУЛО, член правління Фундації дослідження Лемківщини, меценат і натхненник численних добрих справ для збереження і примноження лемківської спадщини.

Андрій Тавпаш народився 2 березня 1934 року в селі Святкова Велика на Лемківщині у селянській сім’ї. У 1945 році разом із сім’єю депортований на територію України – Самбірщину. Закінчив Технікум залізничного транспорту (1955), юридичний (1961-1966) та економічний факультет (1974) Львівського національного університету імені Івана Франка.

Працював головою Галицької районної ради та виконкому міської ради (1974-1982). Обирався депутатом Галицької районної та Львівської міської ради. У 1988 став генеральним директором ЛКФ “Світоч”, з 1996 по 2004 – президент акціонерного товариства фірми.

Читати повністю

Інтерв’ю з Терезою Кищак з села Ростайне

Кищак-Русиник Тереза, народилась 12.01.1935 року в с. Ростайне, повіт Ясло.

У віці 10 років, влітку 1944 року була разом зі сім’єю переселена на Україну. Родина складалась з батька, матері, і трьох братів (Василь, Михайло, Іван), окрім п. Терези.

 Історія переселення

Батько п. Терези був сільським війтом, жили не бідно, мало своє господарство, яке складалось з коня, корів, овець,  з 18 га. землі та 7 га. лісу.

Навесні 1945 року в селі з’явились перші представники «переселенського комітету», які почали агітувати мешканців села для переїзду на українські землі. Батько п. Терезії їхати не хотів і більшість односельчан також, тоді його на кілька днів посадили до пивниці (він був війтом, в селі його поважали і прислухались до його думки). У той час як батько був у пивниці, частина односельчан, які хотіли їхати і були підбурені агітаторами, зайшла до їхньої хати і поламала печі, частково меблі та й налякали цілу родину. На наступний день батька випустили і він сказав “….їдемо все лишаємо….нічого не будемо….руки, ноги маємо ще заробимо….а тут я не залишусь….”.

Читати повністю

Категорії

Нове відео


Warning: file_get_contents(http://gdata.youtube.com/feeds/api/users/Beznazvy/uploads?v=2&alt=jsonc): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.0 404 Not Found in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 192

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 200