Останні коментарі

Лемки

Інтерв’ю з головою Організації Оборони Лемківщини Марком Гованським

гованськийМи вирішили зробити серію інтерв’ю з головами лемківських організацій, якій входять до складу Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань.

Першим ми вирішили поспілкуватися з новоспеченим головою Організації Оборони Лемківщини, яка об’єднує лемків у США. Ми взяли інтерв’ю у Марка Гованського, який нещодавно очолив організацію.

Пане Марко, на сьогодні Ви є наймолодшим головою лемківської організації, яка входить до складу СФУЛО. Що Ви про це думаєте?

Знаєте мені вже 44 роки (сміється). Не те щоб я себе вважав надто молодим, хоча справді я наймолодшим серед інших керівників СФУЛО. Я бачу, що є значно молодші за мене, які роблять велику роботу. Наша голова Світової Федерації Софія Федина є прикладом того, що молоді люди можуть багато робити.

Читати повністю

Інтерактивна google-Карта сіл і міст Лемківщини

Нова інтернет-мапа «LemkoLand. beta 2.0» (goo.gl/bto3q1)  об’єднує села й міста найзахіднішої української етнографічної групи – лемків. У сучасних кордонах карта охоплює три країни проживання лемків – Словаччину, Польщу й Україну (Закарпаття).

Творцями інтерактивнохї карти  виступили учасники МГО «Молода Лемківщина». “Раніше, якщо ви хотіли дізнатися про приналежність села чи міста до Лемківщини, треба було розглядати різноманітні друковані карти, шукати інформацію в десятках джерел. Це займало справді багато часу. Відтепер кожен охочий може ввести назву в пошуку на нашій мапі. І якщо населений пункт є в межах Лемківщини – його значок буде темно-червоним”, – розповідає Микола Крупей, координатор проекту й керівник секції культури “Молодої Лемківщини”.

Керівник Центру Пограниччя й активіст “Молодої Лемківщини” Тарас Радь відзначає, що також важливим є факт створення майданчику для віртуального знайомства лемків, візуалізація географії і топоніміки Лемківщини, а при нагоді пошук однофамільців або родини.

LamkoLand Beta 2.0

Для багатьох сіл і міст у «LemkoLand. beta 2.0»  наведено короткі факти про їхню історію, унікальність, подекуди є фотографії, а також посилання на тексти у Вікіпедії чи інших джерелах українською, польською, а інколи англійською чи словацькою мовами.

Читати повністю

Андрій Андрейчин – український літограф з Лемківщини

1.-Andrij-Andrejchyn_670x927-217x300

2 вересня 1865 року у лемківському селі Устя Руське (сьогодні – Устя Горлицьке) народився відомий український друкар-літограф, художник-гравер, видавець та громадсько-культурний діяч Андрій Андрейчин (1865-1914).

Мистець-літограф належав до того самого покоління, що й Іван Франко, Михайло Грушевський та інші діячі на суспільному і культурному полі, які не цуралися також політики та будували в Галичині основи модерного українства. Свій вклад у цю справу мали й вихідці з лемківських Бескидів, як хоч би провідні члени Української національно-демократичної партії та посли до Львівського Крайового сейму і Віденського парламенту, а за фахом юристи – уродженець Нової Весі, піонер фінансових кооперативів Дем’ян Савчак (1847–1912) та Данило Стахура (1860–1938) з Полян (Мисцівських), який в цьому колі показався найбільшим «довгожителем», отже мав можливість взяти участь у визвольних змаганнях (член галицької Української Національної Ради і поселенець Самбора). Читати повністю

Спогади Івана Вархоляка: про Другу світову війну і депортацію. Частина друга

Продовження спогадів (перша частина тут) уродженця Вороблика Королівського Івана Вархоляка (20.03.1926 – 15.03.2008), в якій розповідається про життя під час Другої світової війни (німецько-польська війна, німецько-радянська війна, переміщення фронту, польсько-українська війна) та депортація до УРСР у 1945 році.

У 1939 році восени настала польсько-німецька война. Мені тоді било 13 років. Мобілізація – забрали всіх мужчин в армію. Десь через тиждень фронт прийшов до нас. Одного дня полякі забрали мене копати окопи по горі Філівці. Польска організація „Щельци” хотіла робити заслон німцям. Вони були такі як я, дітваки, і хотіли побороти потужне військо! Я вирив окоп для одного, а він просить, щоб я вирив ще для себе, бо він дуже боїться… Я так і зробив. За якийсь час дивлюся – догори йдуть танкі. Я показав йому і кажу: „Як хцеш – охраняй, а я пшел до дому”. Десь раз вистрілили і та дітвора повтікала. Ми поховалися в склепі (підвалі) і в нас ще був один сусід. Німці прибігли до дверей і кажут виходити. Сусід був в австрійскій армії і знав німецку мову, крикнув: „Цивілі!”. Ми вийшли, а вони кажут, шоб йшли до хати і нікуди не виходили. Тоді вбили двох сусідів. Всіх мужчин зібрали в селі і погнали на «команду» до Романова. Дякуючи директору школи та учителям, бо вони знали німецку мову і все розказали, всіх звідти відпустили. Поки німці пройшли наше село, всі мужчини встигли вернутись домів. До села вернулись всі, крім польського полковника Вєсьо Лєвіцкі.

Читати повністю

20 листопада у Львові відкрили пам’ятник Богдану-Ігорю Антоничу

IMG_4256У неділю, 20 листопада 2016 року о 13:30 у Львові відбулася офіційна церемонія відкриття та освячення першого в Україні пам’ятника українському поетові, прозаїку, перекладачеві, літературознавцю та Великому лемку Богдану-Ігорю Антоничу (1909-1937). Назва композиції “Привітання життя” є втіленням алегоричного образу поета та його творчості.

Спільно з Львівським обласним товариством “Лемківщина” у заході взяло участь керівництво області та міста, духовенство Львівської архієпархії УГКЦ, народні депутати, депутати обласної та міської ради, представники інших суспільно-культурних товариств депортованих українців Закерзоння, митці, літератори, львів’яни та гості Львова.

З вітальними промовами виступили голова Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина” Степан Майкович, голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань Софія Федина, літературознавець Данило Ільницький, міський голова Львова Андрій Садовий, заступник голови ЛОДА Ростислав Замлинський, автор пам’ятника, ректор Львівської національної академії мистецтв Володимир Одрехівський. Вів церемонію – актор театру імені Леся Курбаса Олег Онищак. Чин освячення пам’ятника провів єпископ-помічник Львівської архієпархії УГКЦ Венедикт. Опісля відбулось покладання квітів до пам’ятника та виступ народного ансамблю пісні і танцю “Лемковина”. Читати повністю

Спогади Івана Вархоляка: про родину і Вороблик Королівський. Частина перша

Публікуємо спогади Івана Вархоляка (20.03.1926 – 15.03.2008), які нам надіслав його онук Тарас Вархоляк. Тут історія кількох поколінь родини Вархоляків з Вороблика Королівського, що неподалік Риманова та Коросна. Ми скоротили текст, проте зберегли мову оригіналу спогадів, щоб передати дух часу та переживання самого автора.

Вархоляк Іван Павлович  народився 20 березня 1926 року на Лемківщині в селі Вороблик Королівський Риманівської гміни Кросненського повіту, нині – Польща.

Отримав чотирирічну освіту початкової школи у Польщі. Пережив Другу світову війну (був серед робітників у складі дивізії “Галичина”). Депортований з мамою, братом, бабцею і дідом у село Ушня Золочівський район Львівську область.

Читати повністю

Володимир Кубійович – вчений на службі народу

Wolodymyr_Kubijowycz_272x382-214x300Це не просто актуальне нині гасло. Цей вираз – життєве кредо Володимира Кубійовича, видатного географа, історика, демографа, енциклопедиста, громадсько-політичного діяча. Його науковий доробок – безцінний, чого тільки варта багатотомна «Енциклопедія українознавства» («еу»), головним редактором та натхненником якої він був. Та він жив не лише наукою. В. Кубійович не боявся брати на себе відповідальність у найскладніші для країни часи. Він зумів поєднати науку з громадсько-політичною діяльністю. Вчений керувався принципом, за яким наука повинна служити нації: «у сьогоднішніх часах український вчений повинен займатися, в першу чергу, не тими проблемами, які йому особисто любі й милі, але тими, які сьогодні пов’язані з проблемами нації».

Читати повністю

6 вересня у Львові відбулася презентація книги Миколи Горбаля

У вівторок, 6 вересня 2016 р., у львівському Музеї етнографії та художнього промислу відбулася презентація книги письменика-шістдесятника, дисидента, а також лемка Миколи Горбаля “Повернення”.

14184392_10154363730065390_7091711076855038472_n

Читати повністю

Петро Трохановський – «Olek», секретний співробітник СБ

Невідомі документи з архіву Інституту національної пам’яті у Ряшеві.

Управління безпеки (Служба безпеки Польської Народної Республіки) – це тривалий слід у житті не однієї людини, яку ми зустрічаємо серед нас. Нині намагаємося пізнати й оцінити вибори тих людей, хто не вистояв перед насильством держави: таємних співпрацівників (польське: tajny współpracownik, TW; радянське: сексот, тобто «секретный сотрудник»). Не завжди можна збагнути причини й розміри втрат як для самої людини, яка відмовилася від власної свободи, так і для її сім’ї, знайомих, громади, інколи нації чи держави. Може, й усе здається просте, та нелегко однозначно збалансувати добро і зло, хоч живемо в культурі, яка від дитинства навчає нас відрізняти добро від зла. Адже зло також уміє представляти себе як жертву й просити в нас милосердя або зрозуміння.

Можливість неупереджено пізнавати людську долю і державу, яка її нищила, дає публікація документів. Услід за ними може йти дискусія. Саме така настанова циклу статей у «НС» про вплив УБ/СБ на українців, що проживають у Польщі (їх відкрила рецензія Григорія Сподарка «Підкарпаття під наглядом спецслужб» на книжку Ярослава Сирника «Nadzór specjalny», див. «НС» 14/2016). Читати повністю

Біженство з Лемківщини в роки Першої світової війни

Біженство українців з південної Холмщини влітку 1914 р. мало ще обмежений місцевий характер. Набагато масштабнішим було біженство з Галичини, яку завойовувала російська армія, і воно мало, звісно, західний напрямок. Але навесні 1915 р. почалося й біженство на схід – у Російську імперію, яке захопило, передовсім, Лемківщину, куди бої перенеслися під час тривання «стаціонарної» облоги Перемиської фортеці. Читати повністю

Категорії

Нове відео