Микола Горбаль відновлює костел у селі Летячі на Тернопільщині

Відомий український громадський діяч, письменник, дисидент і в’язень радянських таборів Микола Горбаль поставив собі за завдання відновити занедбаний костел у селі Летячі, що у Заліщицькому районі Тернопільської області, у якому пройшло його дитинство та юність після депортації родини з с. Волівець (тепер- Польща) під час так званого обміну населенням між Польщею та УРСР у 1944-1946 роках.

До 1945 року в цьому селі жило понад тридцять родин поляків, які виїхали до Польщі. Тут вони молилися. “Кожен раз, коли приїжджаю до села, відчуваю тягар на серці: “Та тут же ж колись молилися люди. Молилися тому самому Богу, що й ми. То які ж ми християни, що так спокійно дивимося на це святотатство?!” – говорить Микола Горбаль.

Цього літа пану Миколі вдалося тільки очистити територію біля костелу, зробити новий дах, поставити купол і хрест. Усе це обійшлося у 184 000 гривень. Читати повністю

Гармонія і синтетизм Антонича. Виступ Данила Ільницького під час відкриття пам’ятника Б.-І.Антонича у Львові у 2016 р.

Цими днями минає рік від часу офіційного відкриття і освячення першого в Україні пам’ятника українському поетові, прозаїку, перекладачеві, літературознавцю та Великому лемку Богдану-Ігорю Антоничу (1909-1937). Композиції отримала назву “Привітання життя”, що є втіленням алегоричного образу поета та його творчості.

Того холодного осіннього дня, 20 листопада 2016 року з-поміж інших промовців із розповіддю про поета виступив дослідник життя і творчості письменника Данило Ільницький. Пропонуємо реконструкцію висловлених тоді думок.

Читати повністю

Виїзне засідання Правління ЛОО ВУТ “Лемківщина” у Команчі та молитва на горі Хрещата

4-5 листопада 2017 року відбулася мандрівка членів Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина” місцевостями Східної Лемківщини, що тепер знаходяться у Підкарпатському воєводстві Республіка Польща. У час поїздки львівська делегація віддала шану полеглим повстанцям на горі Хрещата, а також провела виїзне засідання Правління ЛОО ВУТ «Лемківщина» у селі Команча.

Мандрівка розпочалася у відселеному у 1951 р. бойківському селі Смільниця, де сьогодні знаходиться однойменний пункт пропуску на українсько-польському державному кордоні. Звідси автобус трасою вздовж річки Стрвяж (або Стривігор) продовжив свою подорож теренами Низьких Бескидів. Минаючи Устрики Долішні, Лісько, Загір’я та наближаючись до Сяніка він покидав Західну Бойківщину і в’їжджав на Східну Лемківщину. Звідси походять предки більшості пасажирів та частина членів Правління організації.

Першою зупинкою на Лемківщині стало велике село Команча – один з осередків Команецької республіки, яка 4 листопада 1918 р. проголосила входження до складу Західно-Української Народної Республіки і воз’єднання з Лемківщини з Україною. Крім цього місцевість залишається діючим осередком українського культурного та релігійного життя на Лемківщині.

Читати повністю

Екскурсія “Львів, місто Антонича”

B.-I._Antonych-247x342Лемки і поціновувачів лемківської культури!

Дослідник творчої спадщини поета Богдана-Ігора Антонича Данило Ільницький запрошує охочих до авторської екскурсії під назвою ”Львів, місто Антонича”.

Запрошуємо на міську прогулянку місцями Антонича у Львові – не лише, щоб побачити ту чи іншу точку, але й щоби пройнятися аурою цього міста, спробувати подивитися на нього антоничівськими очима та пройтися тими шляхами, якими, ймовірно, ходив Антонич.

Час: 12 листопада ц.р. о 14:00.

Місце зустрічі повідомляється після запису.

Деталі за цим посиланням http://vidviday.ua/product.php/product_id/1186

Лемківський підсумок ХХ ст. й перспективи на ХХІ-е століття

Чудова наукова розвідка професора Зеленогурського університету Богдана Гальчака про трагедію асиміляції та пошуку власної ідентичності лемків у Польщі, Словаччині, США і Сербії. Автор детально аналізує історичні причини спустошення та обезлюднення Лемківщини та роздумує над перспективою збереження лемківської самобутності за сучасних умов розсіяності лемків.

130663_lu21s6halczak_34Під назвою „лемки“ розумію українське населення, що виводиться з Лемківщини – історичного регіону, розміщеного в Карпатах, на польсько-словацькому пограниччі. У межах Словаччини лемки (у цій країні їх найчастіше називають русинами) живуть у регіоні, який словаки називають Шаришем, а також у невеличких частинах Спіша і Земпліна. Українці називають той регіон Пряшівщиною. У Польщі до 1947 р. лемківські поселення були на території, яка охоплювала повіти Новосанчівський, Горлицький, Яслицький, Коросненський, Сяноцький, південно-західну частину Ліського й кілька сіл у Новоторзькому повіті [1].

Згідно з українською традицією, межа між Лемківщиною й розміщеною на схід від неї Бойківщиною пролягала вздовж річок Сян і Ляборець [2]. У Польщі в міжвоєнний період стала розповсюдженою за посередництвом Романа Райнфуса думка, що східна межа історичної Лемківщини пролягала за річкою Ославою, верхами Буковиці і Великого Поділу [3] (однієї з найвищих височин на Південному Розточчі, пол. Wielki Dział). Таке розуміння меж Лемківщини виключало з приналежності до неї Ліський повіт і більшість Сяноцького повіту. Думка ця породжувала сумніви навіть у деяких польських дослідників. Вони вважали, що східну межу Лемківщини слід пересунути у східному напрямку, принаймні до річки Солинки [4]. Сам Райнфус, зрештою, не заперечував факту присутності лемків на схід від Великого Поділу. Він тільки вважав це перехідною лемківсько-бойківською зоною.

Читати повністю

ПЛАН ЗАХОДІВ ЛЬВІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА “ЛЕМКІВЩИНА” на 2017 РІК

План основних заходів

Львівської обласної організації

Всеукраїнського товариства Лемківщина на 2017 рік

Основні заходи

Терміни      проведення

Відповідальні

1.

Організація і проведення різдвяного свята у лемківських традиціях «Лемківське Різдво».

Січень

Правління   ЛОО ВУТЛ

2.

Поїздка в м. Перемишль, Польща на Свято Водохреща.

19 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

3.

Відзначенні Дня Соборності (проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки).

22 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

4.

Проведення звітно-виборної конференції Львівської обласної організації ВТ «Лемківщина».

Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ

5.

Участь у підготовці та проведенні VIII Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Лемківська писанка».

Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ Читати повністю

Переобрано Голову та обрано новий склад Правління ЛОО ВУТ “Лемківщина”

18 березня 2017 р. у залі Львівського етнографічного музею у Львові відбулася Звітно-виборна конференція Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина”. Участь у конференції взяло 59 делегатів з усіх осередків у Львівській області.

У порядку денному конференції були наступні питання:

1. Звіт Голови і Правління ЛОО ВУТ “Лемківщина”

2. Звіт Контрольно-ревізійної комісії ЛОО ВУТ “Лемківщина”

3. Обрання нового Голови та нового складу Правління ЛОО ВУТ “Лемківщина”

4. Обрання делегатів від ЛОО ВУТ “Лемківщина” на VI Конгрес СФУЛО

5. Різне.

Читати повністю

Інтерактивна google-Карта сіл і міст Лемківщини

Нова інтернет-мапа «LemkoLand. beta 2.0» (goo.gl/bto3q1)  об’єднує села й міста найзахіднішої української етнографічної групи – лемків. У сучасних кордонах карта охоплює три країни проживання лемків – Словаччину, Польщу й Україну (Закарпаття).

Творцями інтерактивнохї карти  виступили учасники МГО «Молода Лемківщина». “Раніше, якщо ви хотіли дізнатися про приналежність села чи міста до Лемківщини, треба було розглядати різноманітні друковані карти, шукати інформацію в десятках джерел. Це займало справді багато часу. Відтепер кожен охочий може ввести назву в пошуку на нашій мапі. І якщо населений пункт є в межах Лемківщини – його значок буде темно-червоним”, – розповідає Тарас Радь, координатор проекту й керівник секції культури “Молодої Лемківщини”.

Керівник Центру Пограниччя й активіст “Молодої Лемківщини” Тарас Радь відзначає, що також важливим є факт створення майданчику для віртуального знайомства лемків, візуалізація географії і топоніміки Лемківщини, а при нагоді пошук однофамільців або родини.

LamkoLand Beta 2.0

Для багатьох сіл і міст у «LemkoLand. beta 2.0»  наведено короткі факти про їхню історію, унікальність, подекуди є фотографії, а також посилання на тексти у Вікіпедії чи інших джерелах українською, польською, а інколи англійською чи словацькою мовами.

Читати повністю

У музеї народної архітектури та побуту у Львові відреставрували лемківську хату

khata3-9989a8da3b5547d67c5a13f086e6514610 грудня ц.р. після Богослужіння у церкві св. Володимира та Ольги, що на території лемківської секції Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, урочисто освятили відреставровану хати із с. Зарічево.

захід відбувся за участю лемківської громади з різних куточків Львівщини та представників Музею, які запрезентували результат реставрації майже столітнього об’єкта. Також на захід завітали Голова Світової федерації Українських лемківських об’єднань п. Ярослава Галик і керівник департаменту розвитку Наталія Бунда.

Відреставровану лемківську хату освятили парох о. Анатолій Дуда і о. д-р Андрій Дикий. Читати повністю

Про ідентичність лемків та бойків

Визначення «малої батьківщини» лемків не породжує жодних протирічь. Питання «великої батьківщини» є значно складнішим. Питання національної приналежності лемків породжує багато суперечок.

Лемки розглядають в українській традиції мешканці Лемківщини, регіону, який розтягнувся з північних і південних схилів Карпат. Він становить особливий півострів поміж польськими та словацьким етнографічними територіями.  Кількість лемків у Словаччині нараховує цілому 100-140 тис. Населяють регіон, який словаки називають Шаришем, а також незначні частини Спишу і Замплін. Українці називають його Пряшівською Руссю або Пряшівщиною. Населення лемків в межах Польщі займали – на думку українських дослідників – до 1947 р. південні межі повітів: Новосандецького, Горлицького, Ясельського, Кроснянського, Сяноцького, південний-схід Ліського і кілька сіл Новотаргівського. У 1930-х рр.. кількість населення лемків в Польщі становила близько 160 тис. Вони населяли близько 300 сіл.

Читати повністю

Інтерв’ю з головою Союзу русинів-українців Сербії Богданом Віславським

Ми продовжуємо серію наших інтерв’ю з головами організацій, які входять до складу Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань. Нагадуємо, що перший з ким ми поспілкувалися був голова Організації Оборони Лемківщини (OOL) у США Марком Гованським.

У Сербії мешкає найстарша лемківська діаспора. За 250 років своєї історії вона стала частиною складної балканської багатокультурної мозаїки, зберігаючи при цьому свою самобутність. Ми поспілкувалися з головою Союзу русинів-українців Сербії Богданом Віславським і розпитали його про життя нашої громади.

Ми свідомо практично не змінювали мову тексту інтерв’ю, щоб передати те, як говорять русини-українці у Сербії сьогодні.

Пане Богдане, Ви давно є членом Президії СФУЛО. Поділіться з нами своїми враженнями: Що зроблено? Чого не вдалося зробити? Читати повністю

Празник у Лопінці. Репортаж з Лемківщини 1938 р.

Передруковуємо репортаж з Лемківщини Степана Женецького від 27 серпня 1938 року у газеті “Діло”, у якому автор ділиться враженнями від візиту на празник у лемківському селі Лопінці, що сьогодні знаходиться у Великоберезнянському районі Закарпатської області.

Вже з тиждень наперед чую, як в селі говорять:

— Празник буде в Лопінці, великий празник!

Думаю собі: треба буде піти, подивитися, може якраз побачу що цікавого… Зрештою, тут, на Лемківщині, все, що тепер діється, таке цікаве, але таке мало відоме нашому ширшому загалові. Ці наші національні, реліґійні, станові і шкільні відносини. Так хотілосяб про все те розповісти ширше, докладніше, заспокоїти всіх українців, що Лемківщина живе і житиме, бо тут стоять на сторожі нашого народу тверді, гей ті камінчики на їхніх гористих та камінчастих ґрунтах — лемки.

Читати повністю

Помер Ярослав Швягла

Сумна звістка. Вчора, 4 жовтня, відійшов у кращий світ Ярослав Швягла – один із засновників Львівського товариства Лемківщина, активний його учасник від перших днів діяльності, член Фундації Дослідження Лемківщина. У минулому був багаторічним керівником відділу кадрів Львівської академії мистецтв.

Поховають Ярослава Швяглу 5 жовтня на старому цвинтарі у с. Сокільники.

Вічна пам’ять!

На Лемківщині. Із записок учителя

І.

Моя школа над потоком. Коли в погідне літне пополуднє лежу собі на канапі і читаю німецьку книжку (дійшов я вже, бачите, до такої перфекції) — безнастанний і монотонний шум потока переносить мене до… віллі ТОПІЖ-у*) в Камені Довбуша… Входжу в круг старих знайомих, балакаю з ними на злободенні теми, сперечаюся… Ось хочби вілля… Яким дешевим коштом можна було б зробити те, поправити тамте, чи ще що інше… На найближче засідання ТОПІЖ-у “вшарну” від себе обширний внесок… Ми журналісти, взагалі… поправляємо всіх і вся, пхаємося зі своїм бессервіссерством всюди, але коли йде про ваші власні справи, то ми, шановна громадо…

Читати повністю

Категорії

Нове відео