Ми памятаємо. Михайло Дудра (1912-1982)

16 листопада 1912 року у м.Джерсі Сіті (США) народився Михайло ДУДРА (1912-1982) – українсько-американський учений, суспільний діяч, дійсний член НТШ, член-кореспондент Українського католицького університету в Римі. Автор і редактор численних наукових праць з питань політичної економії.

Малим хлопцем повернувся з родиною до Лемківщини. Після народної школи закінчив у 1932 р. Українську гімназію в Перемишлі і вступив до Львівського університету. Ще під час студій працював у Лемківській секції при «Просвіті». У 1934 р. вигнаний з Польщі.

Читати повністю

Ми памятаємо. Йосиф Сембратович (1821-1900)

Сембратович Йосиф митрополит (8 листопада 1821- 23 жовтня 1900)8 листопада 1821 року у Криниці на Західній Лемківщині (тепер – Республіка Польща) народився Йосиф СЕМБРАТОВИЧ (1821-1900) – єпископ Української Греко-Католицької Церкви, Митрополит Галицький та Архиєпископ Львівський - предстоятель Української Греко-Католицької Церкви. Дядько Сильвестра Сембратовича.

Народився в місті Криниця  у шляхетній священичій родині. Закінчив богословські студії у Віденському університеті. У 1845 р. був висвячений на священика під іменем о.Йосифа і був прийнятий до найвищого богословського закладу – Августинеуму у Римі. Читати повністю

Вісник СФУЛО №10 (22). Жовтень. Читати

Виходить у світ черговий номер Вісника Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань. У жовтневому номері Ви прочитаєте інтерв’ю Ярослава Присташа з істориком Богданом Гальчаком про стан лемкознавства, подивитися на так зване політичне русинство як результат кризи в Україні, познайомитеся з новим керівним складом Об’єднання Українців у Польщі, дізнаєтеся на прикладі Об’єднання лемків Польщі, як можна ділитися знаннями, побачите, як відзначали  на Тернопільщині 70-річчя початку депортацій, прогуляєтеся стежиною Антонича у Львові та с.Бортятин та у рубриці “Ми пам’ятаємо” довідаєтесь про уродженців жовтня.

Приємного читання і добрих думок.

Відбувся VI з’їзд Всеукраїнського товариства «Лемківщина»

logo-Lemky_8_11_148 листопада 2014 року у Львові відбувся VI з’їзд лемків України. Його учасниками були 147 делегатів з 11первинних організацій і колективних членів Всеукраїнського товариства «Лемківщина» з Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Волинської, Рівненської, Житомирської, Хмельницької, Вінницької, Кіровоградської і Луганської областей.

З’їзд розпочався з виконання державного гімну України і лемківського урочистої пісні «Гори наши». Після цього хвилиною мовчання було вшановано загиблими на Майдані і на сході України під акомпонимент лемківської пісні «Плине кача по Тисині». З’їзд розпочав свою роботу після молитви й благословіння о.Дуди та о.Шафрана. У цей же час три делегації відправились до пам’ятника Тарасу Шевченку, Степану Бандері і жертв депортацій для покладання квітів і вшанування.

Читати повністю

Політичне русинство на Закарпатті – це вже ми проходили…

F4FECBBA-2AC9-40B1-8E6B-255D9D8B341F_w640_r1_sСмішний, якщо не сказати гірше, демарш проросійського «Сойму Підкарпатських русинів» минулої суботи в Мукачеві – це не перший прояв радикального політичного русинства в українському Закарпатті. І може не варто й було б робити реклами цій невеличкій «купці» радикалів і їхнім «ультиматумам» до української влади, якби до цього не були причетні «сильні світу цього» і не лише в Україні.

Перший, по-справжньому реальний акт політичного русинства в Закарпатській області стався ще у серпні – на початку осені 1991 року, коли компартійна більшість облради в Ужгороді, користуючись розгубленістю і політичним хаосом – ГКЧП, проголошенням незалежності України, промосковським сепаратизмом у Криму, захотіла проголосити автономний статус Закарпатської області. Вже був проект документа облради щодо автономії, який підготували в обкомі компартії за командою ЦК КПРС із Москви і за формальною згодою керівництва Компартії у Києві. Але масові протести кількох десятків тисяч людей, організованих місцевим РУХом і греко-католицькою громадою Ужгорода, блокували тоді облраду і добряче налякали «комуністичних автономістів». Тоді громадяни області ці плани просто зірвали своєю активністю. Читати повністю

Ми памятаємо. Михайло Шмайда (1920)

Шмайда Михайло (1920)2 листопада 1920 року у с. Красний Брід Межилабірського округу (тепер – Республіка Словаччина) народився Михайло ШМАЙДА (1920) – сучасний українсько-словацький письменник, фольклорист, публіцист, громадський діяч. Член Спілки українських письменників Словаччини.

Початкову освіту здобув у рідному селі, потім 7 класів закінчив у Межилабірцях. Закінчив курси агрономів.

Самостійно займався вивченням рідного краю. Працював у Музеї української культури в Красному Броді. Друкуватися почав у 1948 р. в журналах «Дружно вперед», «Дукля». Вивчав і записував фольклор лемків. Читати повністю

Ми памятаємо. Дмитро Бедзик (1898-1982)

Бедзик Дмитро (1898-1982)1 листопада 1898 року у с.Вільхівці Сяніцького повіту (тепер – Республіка Польща) народився Дмитро БЕДЗИК (1898-1982) – український письменник. Член Спілки письменників України.

Народився у бідній селянській родині. Навчався в гімназії Бучача (або ремісничо-будівничій школі при монастирі оо. Василіян). У 1915 р. при відступі російських військ з Галичини разом з ешелоном біженців потрапив до Росії, назавжди розлучившись з рідною домівкою. У 1919 р. закінчив Гнідинське сільсько-господарське училище, у 1926 р. - філологічний факультет Харківського інституту народної освіти. Працював агрономом, учителем, журналістом. Читати повністю

VI З’їзд Всеукраїнського Товариства “Лемківщина”

logo-Lemky_8_11_14

8 листопада 2014 року відбудеться VI З’їзд Всеукраїнського Товариства “Лемківщина”, в якому візьмуть участь лемки з різних регіонів України. З’їзд відбуватиметься у прміщенні Львівського вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму за адресою м. Львів, вул. І.Пулюя, 36. Початок реєстрації делегатів о 10.00.

Історія села Радоцина

Чергова публікація  з серії “Історія сіл Лемківщини”, про історію сіл, побут, духовне життя, депортацію, а також спогади лемків. Сьогодні ми публікуємо історію села Радоцина.

* * *

Радоцина (пол. Radocyna) - лемківське село у гміні Сенкова Горлицького повіту Малопольського воєводства Республіки Польща. Припинило своє існування після депортації українців 1944-1947 років.

Село розташовувалося по обидва береги річки Вислоки за 35 км. від повітового міста Горлиці, колись Краківського воєводства, неподалік кордону зі Словаччиною. Із західної сторони села знаходилась гора Вілюся (692 м.), а зі східної – Дубовий Верх (664 м.). Одразу за лісистим вершком, який називали Бескидик, знаходились села Липна, Чорне і Довге. Сьогодні це південно-східні околиці Магурського Національного парку.

Читати повністю

Стежина лемківського поета

Stezyna AntonychaУ Шевченківському гаї у Львові відкрили стежку поета Богдана-Ігоря Антонича.

У Музеї народної архітектури та  побуту у Львові є місце, дороге  кожному лемкові – це невеличка церковця, побудована тут і освячена у 1992 році, яка є точною копією лемківської церкви 1841 року із села  Котань. Уже впродовж двадцяти двох років церковця збирає тих, хто вважає себе причетним до цього етносу та культури. Читати повністю

Категорії

Нове відео

  • Яценюк з візитом у Львівському університеті. 21.10.2014. Ч.2
    21 жовтня 2014 року, напередодні виборів до ВРУ 8 го скликання, премєр міністр Арсеній Яценюк зустрівся з громадою Львова у стінах Львівського національного університету імені Івана Франка у рамках візиту на Львівщину. Разом з ним також були Ігор Васюник (керівник обласного штабу Народного Фронту), Данило Лубіківський, Михайло Хміль, Лілія Гриневич та інші кандидати.
  • Яценюк з візитом у Львівському університеті. 21.10.2014. Ч.1
    21 жовтня 2014 року, напередодні виборів до ВРУ 8 го скликання, премєр міністр Арсеній Яценюк зустрівся з громадою Львова у стінах Львівського національного університету імені Івана Франка у рамках візиту на Львівщину. Разом з ним також були Ігор Васюник (керівник обласного штабу Народного Фронту), Данило Лубіківський, Михайло Хміль, Лілія Гриневич та інші кандидати.