Напередодні Битви за Перемишль. Жовтень 1918 року.

Peremyshl

Чому не відбувся переворот українських військових частин у Журавиці та встановлення української влади у Перемишлі.

Передруковуємо статтю Журавиця й Перемишль. Пропамятний спомин з жовтня 1918 року з журналу Літопис Червоної Калини (число 1, січень 1939 року, с.9-10) в оригінальному викладі. Стаття присвячена подіям, що передували приготуванням до Першої польсько-української війни, зокрема, встановлення контролю над містом Перемишль. Автор спогадів, чотар Української Галицької Армії, який брав безпосередню участь у цих подіях описує ситуацію з приготуваннями українських частин у с. Журавиця (на відстані 6 км. на північ від Перемишля) із захопленням влади у Перемишлі. У зв’язку із зволіканням та відсутності політичного рішення українського керівництва було втрачено вдалий момент, а ініціативу перехопи значно слабше польське військове та політичне керівництво.

Читати повністю

Стартував проект боротьби з нападками на українське у Польщі

Григорій Сподарик: За яких обставин можна говорити про т.зв. мову ненависті?

Петро Тима: Це аґресивна словесна зневага людини з огляду на її національність, віровизнання, стать чи колір шкіри. Вона несе за собою сильну емоційну складову та узагальнення. Людину називають неґативного характеру словами, які не віддають того, ким вона є насправді, чим займається і яких цінностей дотримується. Мета цих слів – принизити гідність людини.

Публічний запис в Інтернеті або на стіні, де при слові українець стоїть якесь лайливе звернення, – це мова ненависті?
Це не математика, тому нема однозначної відповіді. Завжди є т.зв. інтерпретаційне поле. Та коли говорять, що українці не народ, називають українців «бидлом» і зневажають нашу мову, – це можна кваліфікувати як мову ненависті. В інших випадках це може бути колір шкіри або віровизнання. Важлива тут публічність, тому має значення, що вислів появляється в Інтернеті, друкованому виданні або десь на стіні. Тепер найбільше говориться про мову ненависті в Інтернеті. Частина людей переконана щодо анонімності в мережі, дає собі право на аґресивні, вульґарні і зневажливі висловлювання супроти інших. Читати повністю

«Порядний суд за це не візьметься» – Андрій Павлишин про пропозиції кримінального переслідування

andrij-DSC02825_1024x681Проект польського закону, який передбачає, зокрема, покарання за заперечування «волинського геноциду», коментує Андрій Павлишин – історик, журналіст і викладач Львівського католицького університету.

Григорій СПОДАРИК: Як Ви оцінюєте такі уреґулювання, над якими працює тепер Сейм Польщі?
Андрій ПАВЛИШИН:
 Для повноцінного осмислення цього питання потрібно було б глибоко ознайомитися з документом. Потрібна була б також нормальна експертна оцінка. Найкраще, якби її дали міжнародні правозахисні організації на кшталт «Human Rights Watch». На мій погляд, угруповання «Кукіз’15» та інші польські радикали, які протягнули через польський парламент у липні постанови (щодо Волинського злочину – ред.) займаються фальшуванням юридичної практики.
Читати повністю

У Львові відбулася Лемківська Свята Вечеря

14 січня цього року у Львові у приміщенні професійного училища №20 відбулася Лемківська Свята Вечеря (Велия). Це традиційна зустріч лемківської громади Львова та області, щоб усім разом провести Різдвяні Свята.

Участь у львівській Велиї взяло більше 300 лемків, кожен з яких традиційно приходив з власною мариндею. Серед них були члени Львівського обласного товариства, районних осередків, а також “Молодої Лемківщини”. Читати повністю

ПЛАН ЗАХОДІВ ЛЬВІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА “ЛЕМКІВЩИНА” на 2017 РІК

План основних заходів

Львівської обласної організації

Всеукраїнського товариства «Лемківщина» на 2017 рік

Пор. №№

Основні заходи

Терміни      проведення

Відповідальні

 1 Організація і проведення різдвяного свята у лемківських традиціях «Лемківське Різдво».

14 Січень

Правління   ЛОО ВУТЛ

 2 Поїздка в м. Перемишль, Польща на Свято Водохреща.

19 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

 3 Відзначенні Дня Соборності (проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки)

22 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

 4 Проведення звітно-виборної конференції Львівської обласної організації ВТ «Лемківщина».

Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ

 5 Участь у підготовці та проведенні VIII Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Лемківська писанка».

Березень – Квітень

Правління   ЛОО ВУТЛ

 6 Організація і проведення заходу щодо 70-річчя операції «Вісла»

Квітень

«Закерзоння»

«Лемківщина»

 7 Участь народного Ансамблю «Лемковина» та делегації ЛОО ВУТЛ у 62-у фестивалі/святі культури русинів-українців Словаччини, що проходить на базі музею Української культури м.Свидник;

Червень

Правління   ЛОО ВУТЛ Читати повністю

Організація та історія Угнівської кавалерії в м. Угнові. Листопад 1918 року

Передруковуємо статтю “Перші листопадові дні 1918 і організація Угнівської кавалерії в м. Угнові” з журналу “Літопис Червоної Калини” (число 1, січень 1939 р., с.15-16) про історію формування в м. Угнів української кінної сотні Української Галицької Армії, яка брала участь у боях проти поляків під час Першої польсько-української війни, а після – у боротьбі з російськими царськими та денікінськими військами. Її автором є учасник цих подій та один з командирів кавалерії Михайло Дорош. Публікуємо статтю в оригіналі із збереженням граматики і стилістики.

По розпаді Австрії в перших днях листопада 1918 р. зорганізовано з бувших австрійських вояків, які вже були в той час в дома, як також з підібраних, дуже молодих віком студентів одну чету стрільців під командою поручника Семка Трусевича і старшого десятника Михайла Дороша, так що вже 1. листопада 1918 р. розброєно станицю австрійської жандармерії в місті Угнові, склад знаряддя для копання шанців на цілий російський фронт і табор повротців в селі Бикові під Терношином. В перших дня перебрано військове майно в більшій скількости, а це вибуховий матеріял,  динаміт, екразит, кілька рефлєкторів, кріси, крісові набої як також харчевий відділ, який складався з кількадесяти штук худоби, багато муки, соли і всяких інших харчевих припасів, що на початках нашого існування це все було для українського війська в м. Угнові дуже великою помічю.

Читати повністю

Брошура “Польське питання”. Погляди ОУН на українсько-польські стосунки

tershakivecПропонуємо вашій увазі працю “Польське питання” (На допомогу інструкторам-пропагандистам) Крайового провідника ОУН на Львівщині (охоплювала територію сучасної Львівської і частин Івано-Франківської й Тернопільської областей) Зиновія Тершаківця (1913-1948, “Федір”, “Чагрів”, “Червень”), яка у 1944 р. була опублікована окремою брошурою.

Авторство у самому виданні не зазначене, але у друкованому органі Проводу ОУН “Ідея і Чин” у переліку підпільних газет і брошур вказано, що “Польське питання” написав “Ф.Чагрів”. Характер брошури повністю відповідав тодішній праці З.Тершаківця, який займався розробкою інструктивних матеріалів для працівників нижчих ланок референтури пропаганди. У брошурі викладено погляди Організації Українських Націоналістів на українсько-польські стосунки під кутом використання його у масовій пропаганді. Читати повністю

14 січня відбудеться Лемківський Святвечір у Львові

15284902_1577091018984429_7230537478523390875_n14 січня 2017 року Львівське обласне товариство “Лемківщина” вже традиційно в часі Різдвяних свят організовує спільну Святу Вечерю (Велию) для лемків, їхніх родин, друзів та прихильників.

Захід відбудеться у м. Львів за адресою вул. Широка, 83 (професійне училище №20), мікрорайон Левандівка. Початок у 15:00.

Вартість квиток – 50 грн. Придбати квиток можна у товаристві за адресою м.Львів, пл. Ринок, 17, 4-й поверх. Звертатись у понеділок та четвер після 17:00 або за телефоном +38 096 541 39 24

Лемківський Свтявечір – хороша нагода провести свята у колі друзів, разом поколядувати і розділити радість Христового народження. Вже традиційно кожен учасники бере із собою власну мариндю (харчі). Запрошуйте своїх друзів та не зволікайте з купівлею квитків.

Андрій Андрейчин – український літограф з Лемківщини

1.-Andrij-Andrejchyn_670x927-217x300

2 вересня 1865 року у лемківському селі Устя Руське (сьогодні – Устя Горлицьке) народився відомий український друкар-літограф, художник-гравер, видавець та громадсько-культурний діяч Андрій Андрейчин (1865-1914).

Мистець-літограф належав до того самого покоління, що й Іван Франко, Михайло Грушевський та інші діячі на суспільному і культурному полі, які не цуралися також політики та будували в Галичині основи модерного українства. Свій вклад у цю справу мали й вихідці з лемківських Бескидів, як хоч би провідні члени Української національно-демократичної партії та посли до Львівського Крайового сейму і Віденського парламенту, а за фахом юристи – уродженець Нової Весі, піонер фінансових кооперативів Дем’ян Савчак (1847–1912) та Данило Стахура (1860–1938) з Полян (Мисцівських), який в цьому колі показався найбільшим «довгожителем», отже мав можливість взяти участь у визвольних змаганнях (член галицької Української Національної Ради і поселенець Самбора). Читати повністю

Інтерв’ю з командиром ТВ УПА “Данилів” Євгеном Штендерою

Під кінець травня 1946 р. відбувся спільний напад Української повстанської армії та польського формування «Воля і незалежність» («ВіН») на комуністичні об’єкти в місті Грубешеві. Мета – заманіфестувати співпрацю українського і польського підпілля, несподівано атакувати комуністичні сили, зірвати акцію примусового переселення людей тощо. До 70-річчя акції пропонуємо розмову з її учасником Євгеном Штендерою, командиром 28 Тактичного відтинка УПА «Данилів». Читати повністю

Категорії

Нове відео