Микола Мушинка подарував львівському музею картини Олекси Новаківського

новаківськийСьогодні, 23 травня 2016 року, до Львова завітав знаний фольклорист й лемкознавець із Словаччини, академік, професор Микола Мушинка з почесною місією – передати львівському Національного музею ім. Андрея Шептицького з приватної колекції понад 50 картин видатного українського художника початку ХХ століття Олекси Новаківського (1872-1935). Серед гостей заходу були представники львівського товариства “Лемківщина” та голова СФУЛО Софія Федина.

21 квітня, у Празі професор Микола Мушинка офіційно передав дарчу грамоту на картини Олекси Новаківського директорові Національного музею імені Андрія Шептицького Ігорю Кожану.

Читати повністю

Посол Канади відвідав Музей-садибу родини Антоничів

посол121 травня 2016 року до Бортятина прибули гості із Канади – Посол Канади в Україні Роман Ващук із родиною, які відвідали Музей-садибу родини Антонича, місцеву церкву і церкву, а також могилу батьків Богдана-Ігора Антонича.

Прадід Романа Ващука Олексій Кулинич у 1930-х роках був директором школи у Бортятині, а маму – п. Марту у грекокатолицькій церкві Успіння Богородиці хрестив отець Василь Антонич – батько Б.-І. Антонича. Читати повністю

В Івано-Франківську освятили лемківську церкву

13233079_10154077969595390_7321603438443774111_n21 травня 2016 року в Івано-Франківськуу у скверику біля Народного дому “Княгинин” (вул. Галицька, 38) урочисто освятили лемківську церкву святих Кирила і Мефодія.

В урочистостях взяла участь делегація Львівського товариства “Лемківщина” в особі голови Степана Майковича та заступника Мирослава Дмитраха, а також представники лемківської спільноти з Польщі та Словаччини.

Дерев’яний храм спроектовано за зразком традиційних сакральних споруд Лемківщини: є тридільною (вівтар, нава і бабинець), будована з брусу, проте покрита металочерепицею, а не гонту через брак коштів.

Церква споруджена в пам’ять про депортацію з Польщі у 1944-46 років, а також у 1951 році та є водночас і пам’ятником, і храмом.

Читати повністю

Заява Об’єднання “Закерзоння” щодо актів вандалізму на українських похованнях у Польщі

Об’єднання товариств депортованих українців “Закерзоння”, в яке входять львівські обласні товариства “Лемківщина”, “Нядсяння”, “Холмщина” і “Любачівщина” виступила із спільною заявою із засудження акту вандалізму , яке нещодавно мало місце на українському військовому цвинтарі у Пикуличах, неподалік Перемишля (Польща).

Крім цього спільнота депортованих українців Львова занепокоєна байдужістю місцевої влади та правоохоронних органів Польщі, які не реагують належним чином на цілий ряд плюндрування українських поховання, які мали місце у 2015-2016 роках, серед яких у Грушовичах, Хрещатій, Молодичі, Вербиці, Радружі, Білостоці і Монастирі.

 

QScan05192016_182250

Читати повністю

Презентація другого тому Книги пам’яті Лемківщини

knyha pamiatiУ середу, 18 травня 2016 року о 20:00 в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” у Львові по вул. С. Бандери, 1 відбудеться презентація другого тому “КНИГИ ПАМ’ЯТІ ЛЕМКІВЩИНИ 1944-1946″. У книзі зведені дані опрацьованих архівних так званих евакуаційних книг про сім’ї депортованих українців Лемківщини з Горлицького і Сяніцького повітів, яких доля закинула на територію сучасної України.

Вхід вільний.

У Львові виступив лемківський колектив з Польщі

SONY DSCУ п’ятницю, 13 травня 2016 року на запрошення Львівського обласного товариства “Лемківщина” і товариства “Україна – Світ” до Львова завітав лемківський колектив “Співаночка” з с. Мокре (Підкарпатське воєводство, Польща).

Гості дали концерт у приміщенні школи №62 (вул. Театральна, 11), відтворивши традиційні українські вечорниці. Під час виступу вони виконав лемківські пісні, розповідали небелиці та приповідки, намагаючись відтворити звичаї українців, які були поширені на території Лемківщини.

Крім учнів та працівників школи на виступ прийшли представники львівських суспільно-культурних товариств, багато з яких особисто пам’ятає великодні обряди, що припали на період їхнього дитинства допоки депортації не обірвала зв’язок з рідною землею.

Памятник депортованих у Самборі знову хочуть перенести

Самбір._Пам’ятний_знак_депортованим_українцям_з_Лемківщини_Холмщини_Надсяння_Підляшшя-300x225У Самборі знову хочуть перенести пам’ятник депортованим українцям з Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя. Подібна ситуація вже мала місце у червні 2014 року, коли у місті якісь молодики ініціювали збір підписів для знесення пам’ятника.

За інформацією Самбірського районного осередку товариства з такою ініціативою виступив голова Самбірської міської ради Юрій Петрович Гамар (висуванець партії “Воля”).

Метою такої “ініціативи” є бажання віддати територію, на якій знаходиться пам’ятник для будівництва автомобільної стоянки. Сам монумент, начебто, буде перенесено на площу, де знаходиться пам’ятник провіднику ОУН(р) Степану Бандері та зв’язковій УПА Анні Черешньовській. Проте для того, щоб не брати відповідальність на себе міський голова пропонує, аби таке рішення прийняла громада міста.

Львівське обласне товариство “Лемківщина” та лемківська громада Львівщини виступає проти перенесення пам’ятника депортованим українцям Закерзоння. Розглядає подібні “ініціативи” не інакше як провокацією і свідомим потуранням пам’яттю людей, яких примусово було вигнано з рідних домівок. Особливо це виглядає цинічним перед 70-ми роковинами депортації українців Закерзоння до УРСР.

Читати повністю

У Львові вшанували пам’ять жертв депортації операції “Вісла”

memory_znak_2016_syniutkaВчора, 28 квітня 2016 року у 69-ту річницю початку операції “Вісла” Львівське обласне товариство “Лемківщина” спільно з представниками інших членів Об’єднання депортованих українців “Закерзоння” – товариства “Надсяння”, “Холмщина” і “Любачівщина” – поклали квіти до меморіального знаку у Львові на перехресті вулиць Стуса – Снопківська – Свєнціцького. До участі у заходах з вшанування жертв депортацій також долучився голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка.

Напередодні молодь разом з громадськими активістами та волонтерами прибрали та впорядкували територію довкола меморіального знаку, для того щоб гідно вшанувати пам’ять людей, яких доля вигнала з рідних земель. Читати повністю

ПЛАН ЗАХОДІВ ЛЬВІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА “ЛЕМКІВЩИНА” на 2016 РІК

План основних заходів

Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» на 2016 рік,

25 річниця Незалежності України

Пор. №№

Основні заходи

Терміни      проведення

Відповідальні

1. Організація і проведення різдвяного свята у лемківських традиціях «Лемківське Різдво».

Січень

Правління   ЛОО ВУТЛ

2. Поїздка в м. Перемишль, Польща на Свято Водохреща.

19 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

3. Відзначенні Дня Соборності (проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки).

22 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

4. Участь у проведенні XII міжрегіонального фестивалю-конкурсу «Різдвяна Коляда 2016» – «Пісні незабутого краю», м.Городок.

Лютий

Районна організація

5. Проведення щорічної звітної конференції Львівської обласної організації ВТ «Лемківщина».

Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ Читати повністю

Конкурс написання творів “Скарби лемківської культури”

“Лемко-клуб” і відділ літератури з мистецтва Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Франка започатковують Всеукраїнський молодіжний літературний конкурс “СКАРБИ ЛЕМКІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ”.

До участі в конкурсі допускається молодь у віці від 12 до 25 років.

Конкурсні твори приймаються у різних жанрах і двох номінаціях – поезія і проза. Обсяг – довільний, але не більше 12 сторінок. Твори можуть охоплювати якнайширше коло тем, повязаних з лемківською культурою, зокрема: духовна і матеріальна культура лемків, минуле і майбутнє лемківської культури, передання культури і традицій молодому поколінню, видатні особистості, історичні та культурні події, свята, плекання традицій у родині.

Читати повністю

Лемківщина і Об’єднання лемків. Перед IX з’їздом ОЛ у Горлицях 30 січня 2016 р.

Аналізуючи сучасну ситуацію русинства/українства на Лемківщині в контексті діяльності Об’єднання лемків, доводиться констатувати, що нема широких оглядів стану русинських/українських справ у реґіоні в період між загальними зборами організації. В Інтернеті неможливо також знайти звіти діяльності реґіонального лідера русинства/українства, яким є ОЛ, та його опонентів – Товариства лемків (Стоваришіня лемків, далі ТЛ) чи Товариства «Руська бурса» (ТРБ). Тому мій аналіз базується на матеріалі з власного спостереження за вибраними процесами сучасної Лемківщини. Читати повністю

Лист Михайла Дзвінки до директора музею в Новому Санчі

Продовження публікації Богдана Гука “Чи лемки схожі на польський «Goralenvolk»?”, у якій автор наводить скорочену версію листа колишнього редактора “Лемківської сторінки” тижневика “Наше слово” Михайла Дзвінки до директора Окружного музею в Новому Санчі Антонія Круга, в якому звинувачує його у свідомій політиці сепарації лемків від української ідентичності.

Шановний Пане!
З великим запізненням я отримав від моїх знайомих каталог виставки «Лемки», експозиція якої відбулася в лютому-червні 1984 р. У каталозі знаходиться цікавий матеріал. Не буду всього обговорювати, бо це зайняло б багато місця! (…)

1. Редактор каталогу Антоній Крог задумується над тим, чи лемки – це українці, чи народ у процесі формування. Шкода, що не взяв собі за об’єкт горців з Татр – німці би йому в цьому допомогли («Goralenvolk»). Така філософія про лемків не приносить слави солідності.

Читати повністю

До історії полеміки українців Лемківщини з польськими інтерпретаціями

Передруковуємо статтю Богдана Гука “Чи лемки схожі на польський «Goralenvolk»?” з Нашого Слова (№3 від 17 січня 2016), у якій автор пригадуючи дискусію лемка Михайла Дзвінки з керівництвом Окружного музею в Новому Санчі шукає пояснення лемківського сепаратизму та занепад української ідентичності лемків.

Оце 1987 р., через три роки після проведення виставки «Лемки», колишній редактор «Лемківскої сторінки» тижневика «Наше слово» Михайло Дзвінка написав листа директору Окружного музею в Новому Санчі. На мою думку, цей лист є частиною фундаментально важливої дискусії про власну культурну ідентичність, яку українці Лемківщини ведуть з польськими культурними діячами та науковцями вже майже сторіччя (політичної дискусії так і не було). Він намагався переконати директора музею, а також куратора виставки Антонія Крога в тому, що лемки мають свою стару руську та й нову українську ідентичність. Уже раніше Дзвінка в есеї «Приречені» (1984 р.) писав: «Чимало українців з Лемківщини ще й сьогодні, удаючись до селянської інтуїції та під впливом страху, уникає слова „українець”, замінюючи його словом „русин” та подібними, а влада ж використовує це для того, щоб організовувати т.зв. лемківський сепаратизм, який веде до полонізації» (M. Dzwinka, Spisani na straty, Aннали Лемківщини, 1984, т. IV). За відстоювання зорієнтованого на Київ родоводу М. Дзвінці довелося 1973 р. відійти з редакції «НС», а через рік опинитися у Франції, потім – у США.

Читати повністю

Категорії

Нове відео