Останні коментарі

В Івано-Франківську відбулося засідання Колегії ВУТ “Лемківщина”

21 травня ц.р. у м.Івано-Франківськ відбулося чергове засідання Колегії Всеукраїнського товариства “Лемківщина”. На засіданні були присутні 10 з 15 членів Колегії, серед яких було три делегати від Львівської обласної організації – Степан Майкович, Мирослав Дмитрах і Тарас Радь. Головував на засіданні голова ВУТ “Лемківщина” Василь Мулеса.

Під час засідання було розглянуто чотири питання порядку денного, а також різне. Першим питанням було обговорено участь делегації ВУТ “Лемківщина” у VI Конгресі Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань, що відбудеться 24-26 серпня 2017 р. у Львові. Згідно рішення Президії СФУЛО від 21 липня 2016 р.  від України буде представлено 7 делегатів – по дві від Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської областей та один від Закарпатської області. Крім цього Колегія одноголосно підтримала кандидатуру Софії Федини на посаду нового голови Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань, що обиратиметься під час Конгресу.

Читати повністю

Попередня програма VI Конгресу СФУЛО 24-26 серпня 2017 р. у Львові

logo
24-26 серпня ц.р. у Львові у часі святкування Дня незалежності України та проведення III Львівського обласного фестивалю лемківської культури “Гомін Лемківщини”  відбудеться VI Конгрес Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань.
СФУЛО – міжнародна неурядова організація, яка об’єднує українські лемківські організації України, США, Канади, Польщі, Словаччини, Сербії і Хорватії. Раз у п’ять років організація проводить Конгрес  для переобрання керівного складу – Голови та Президії.

АНКЕТА-ЗАЯВКА для участі у Львівському обласному фестивалі “Гомін Лемківщини”

Для художній колективів та виконавців для зголошення на ІІІ Львівський обласний фестиваль лемківської  культури “Гомін Леміківщини”, що відбудеться 26-27 серпня 2017 р. у Зимній Воді потрібно надіслати оргкомітету анкету-заявку (завантажити).

Усі інструкції із заповнення можна прочитати у бланку анкети-заявки.

З метою своєчасної та належної підготовки до проведення Фестивалю просимо до 15.06.2017р. подати письмову анкету-заявку про участь у Фестивалі з пропозиціями щодо репертуару, часового проміжку, в якому Вам було б зручно виступати та іншими побажаннями щодо організації та проведення Фестивалю. Просимо також надати ім’я та прізвище керівника художнього колективу/індивідуального виконавця, його контактний телефон та електронну адресу для погодження репертуару виступу.

Свої пропозиції подавати на електронні адреси Зимноводівської сільської ради: директору народного дому с.Зимна Вода – Марті БОЙКО,   e-mail: marta_ben@yahoo.com; моб.тел.: 067.792.7575 та Наталі ГУДИМІ,  e-mail: nataliagudyma@ukr.net; моб.тел.: 067.735.7101.

 

Gomin

ПЛАН ЗАХОДІВ ЛЬВІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА “ЛЕМКІВЩИНА” на 2017 РІК

План основних заходів

Львівської обласної організації

Всеукраїнського товариства Лемківщина на 2017 рік

Основні заходи

Терміни      проведення

Відповідальні

1.

Організація і проведення різдвяного свята у лемківських традиціях «Лемківське Різдво».

Січень

Правління   ЛОО ВУТЛ

2.

Поїздка в м. Перемишль, Польща на Свято Водохреща.

19 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

3.

Відзначенні Дня Соборності (проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки).

22 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

4.

Проведення звітно-виборної конференції Львівської обласної організації ВТ «Лемківщина».

Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ

5.

Участь у підготовці та проведенні VIII Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Лемківська писанка».

Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ Читати повністю

Звернення української громадськості до парламенту України та Польщі для засудження операції “Вісла”

завантаженняНауковці та громадські діячі звернулися до Верховної Ради України та Сейму Республіки Польща з  проханням засудити акцію «Вісла» як злочин польського комуністичного режиму. Звернення було ухвалене у ході круглого столу «Акція «Вісла» – злочин польського комуністичного режиму», що відбувся у Києві 20 квітня.

Нині деякі антиукраїнські організації та представники окремих польських політичних сил намагаються виправдати примусову депортацію українців, пов’язуючи її з польсько-українським конфліктом у роки Другої світової війни.

«Ми, учасники круглого столу, закликаємо Верховну Раду України та Сейм Республіки Польща засудити акцію «Вісла» як злочин, вчинений польським комуністичним режимом проти власних громадян – українців за національністю. Україна та Польща, країни, які зазнали великих втрат від комуністичного режиму, нині активно проводять політику подолання тоталітарної спадщини. Її елементом є надання правової оцінки злочинам, вчиненим цим режимом. Така оцінка є гарантією неповторення схожих дій у майбутньому. Обидві держави мають спільно докласти максимум зусиль, аби досягти міжнародного засудження комуністичного режиму як злочинного. Правова оцінка акції «Вісла» парламентами обох країн – важливий крок до антикомуністичного «Нюрнбергу», – йдеться у зверненні.

Читати повністю

Польська інтеліґенція підтримує відзначення роковин операції “Вісла”

Logo-Akcja-Wisla«Приєдналася, бо так треба!», «Iсторія українців є теж частиною моєї історії», «Пробую сплатити борг», – говорять відомі в Польщі люди, які увійшли до Почесного комітету громадських відзначень 70-річчя операції “Вісла”. Серед них є теж українець – проф. Володимир Мокрий.

– Я підтримала, бо так треба! Це настільки вагомі роковини, що ми всі разом мусимо їх відзначити, – говорить Данута Куронь, голова освітнього фонду Яцека Куроня, яка увійшла до складу комітету. Вона каже, що таким жестом поляки можуть показати, що українці для них важливі. – Українці є нашими братами, сестрами в ці квітневі дні, коли будуть відзначати роковини їх виселення, співчуваємо і перепрошуємо, що так сталося. Тому в ці дні хочемо бути разом, – продовжує Д. Куронь.

Почесний комітет (повний список членів подаємо нижче) Об’єднання українців у Польщі організувало після того, як Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі, яке займається розподілом державних дотацій для національних меншин, цього року відмовило всім організаціям, котрі готувалися влаштувати урочистості, зв’язані з 70-річчям Операції “Вісла”. Відзначити пам’ять депортації хотіли три організації: Об’єднання українців у Польщі, Товариство розвитку музею лемківської культури в Зиндрановій і Товариство (Стоваришіня) лемків з Лігниці. Голова фонду задумується, чому держава не хоче підтримати своїх громадян, які потерпіли від комуністичної влади, проти якої боролися й самі поляки.

Читати повністю

Переобрано Голову та обрано новий склад Правління ЛОО ВУТ “Лемківщина”

18 березня 2017 р. у залі Львівського етнографічного музею у Львові відбулася Звітно-виборна конференція Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина”. Участь у конференції взяло 59 делегатів з усіх осередків у Львівській області.

У порядку денному конференції були наступні питання:

1. Звіт Голови і Правління ЛОО ВУТ “Лемківщина”

2. Звіт Контрольно-ревізійної комісії ЛОО ВУТ “Лемківщина”

3. Обрання нового Голови та нового складу Правління ЛОО ВУТ “Лемківщина”

4. Обрання делегатів від ЛОО ВУТ “Лемківщина” на VI Конгрес СФУЛО

5. Різне.

Читати повністю

Інтерактивна google-Карта сіл і міст Лемківщини

Нова інтернет-мапа «LemkoLand. beta 2.0» (goo.gl/bto3q1)  об’єднує села й міста найзахіднішої української етнографічної групи – лемків. У сучасних кордонах карта охоплює три країни проживання лемків – Словаччину, Польщу й Україну (Закарпаття).

Творцями інтерактивнохї карти  виступили учасники МГО «Молода Лемківщина». “Раніше, якщо ви хотіли дізнатися про приналежність села чи міста до Лемківщини, треба було розглядати різноманітні друковані карти, шукати інформацію в десятках джерел. Це займало справді багато часу. Відтепер кожен охочий може ввести назву в пошуку на нашій мапі. І якщо населений пункт є в межах Лемківщини – його значок буде темно-червоним”, – розповідає Микола Крупей, координатор проекту й керівник секції культури “Молодої Лемківщини”.

Керівник Центру Пограниччя й активіст “Молодої Лемківщини” Тарас Радь відзначає, що також важливим є факт створення майданчику для віртуального знайомства лемків, візуалізація географії і топоніміки Лемківщини, а при нагоді пошук однофамільців або родини.

LamkoLand Beta 2.0

Для багатьох сіл і міст у «LemkoLand. beta 2.0»  наведено короткі факти про їхню історію, унікальність, подекуди є фотографії, а також посилання на тексти у Вікіпедії чи інших джерелах українською, польською, а інколи англійською чи словацькою мовами.

Читати повністю

Підготова до “Вечора Лемківської Ноші (одягу)” в Сяноку у 1941 році. Ч. 2

Друга публікація з газети “Краківські вісті” про організацію “Вечора Лемківської Ноші (культури)” у Сяноку, яку надрукував Микола Рісенський 20 лютого 1941 року.

З українського життя

Позавтра “Вечір Лемківської Ноші” в Сяноці. Нині ж останнє засідання комітету пань, що цей вечір підготовляє. Між іншим, мушу зрадити, мені одному з небагатьох зрештою представників чоловічої половини людського роду припала почесть бути “міністром” пропаґанди того вечора.

Сьома година ввечорі — час засідання. “Co страхом”, та одночасно з вірою, що якось воно буде, ступаю по сходах домівки УДК, щоб узяти участь в останній вогневій пробі, в останньому засіданні.

Читати повністю

“Вечір Лемківської Ноші (одягу)” в Сяноці у 1941 році. Ч. 1

Публікуємо статтю “Лемківське село — в Сяноці” авторства Юрія Тарковича, яка була опублікована у газеті “Краківські вісті” 21 лютого 1941 року.

Сянік, 17. лютого 1941.

В суботу й неділю — 15. і 16. лютого ц. р. — переживав наш княжий Сянік направду святочні, незабутні дні. По цілому місті, головно біля домівки УДК, міської салі й станиці напроти греко-католицької церкви, панував у суботу й неділю великий рук. Усюди тут бачили ми повно нашої інтеліґенції й селян. По цілому місті говорили вже на кілька днів перед цією святочною суботою тільки про одно: про Вечір Лемківської Ноші, що його в цих двох днях уладжувала Жіноча Секція при УДК. Початок імпрези був заповіджений на год. 7.30 веч., але вже давно перед цією годиною були білєти випродані. Багатьом прийшлося вернутись від каси з нічим. У просторій міській салі не було місця. Вечір Лемківської Ноші в Сяноці — це перша цього роду імпреза не тільки в Сяноці, але взагалі перша така імпреза на наших тутешніх землях. Тому й не диво, що тут було велике зацікавлення й що в суботу позїздилися до Сянока гості з цілої околиці.

Читати повністю

Орест Авдикович – виховник молодого покоління

Довгий час це ім’я заслуженого вихователя молодого покоління перемиських гімназистів, громадського діяча на ниві культури, а також талановитого письменника і літературознавця було замовчуване. Ще й сьогодні пересічний українець небагато про нього знає. То ж при нагоді 140-річчя від дня народження, а невдовзі також 100-річчя смерті згадаймо про Ореста Авдиковича.

Перша ширша стаття про його життя і творчість пера Романа Кирчева появилася в уескатівському «Українському календарі» за 1973 р. Багатший аналіз його літературної творчості провів та уточнив деякі дати з його життя Євген Нахлік у статті «Вразлива душа, упоєна поетичним жалем» («Україна», 1989, № 49). Там же поміщено оповідання О. Авдиковича, написане в стилі його «символістської поезії у прозі» п.з. «Відголоски». Врешті, солідна стаття цього ж автора про перемиського педагога і літератора була поміщена у збірнику доповідей на першій науковій конференції «Перемишль і Перемиська земля протягом століть» (т. І, 1992 р., с. 233–248).

Читати повністю

Богоявлення на горі Явір біля Висової

Welcome-to-Our-LadyУ запрошеннях до поїздок святими місцями Польщі я ніколи не зустрічала згадки про гору Явір. Здається, було б логічним дорогою до Ченстохови заїхати й на Лемківщину, у село Висова. Багато наших паломників, які бачили і Рим, і Єрусалим, і Фатіму, і Меджугор’є, і Люрд, ще не були у Висові. Та й не лише не були, але й, виявляється, не чули про гору Явір. І це абсолютно несправедливо. Адже з’яви в 1925 році Матері Божої в селі Висова дуже швидко були офіційно визнані Католицькою Церквою. Тут до Другої світової війни відбувалися багатолюдні прощі. Звичайно, й сьогодні прочани з Польщі, – як православні, так і греко-католики, – йдуть у дні відпустів чи при кожній потребі на гору Явір. Читати повністю

Бравий вояк Швейк на Лупківському перевалі на Лемківщині

Фрагмент класики художньої літератури чеського письменника Ярослава Гашека “Пригоди бравого вояка Швейка”, де головний герой перебуває на Східній Лемківщині, а саме на Лупківському перевалі та Сяноку.

… Солдатам об’явили, що обідати вони будуть за Палотою на Лупківському перевалі. І справді, батальйонний фельдфебель-рахівник з ротними кухарями і поручником Цайтгамлем, який завідував господарськими справами батальйону, пішли до села Медзілаборців, а з ними відкомандирували патруль з чотирьох солдатів.

За півгодини вони повернулися з трьома зв’язаними свиньми і з ридаючою родиною русина, в якого реквізували цих свиней. З ними йшов гладкий військовий лікар з барака Червоного Хреста, який щось наполегливо пояснював поручникові Цайтгамлю, а той знизував плечима.

Читати повністю

Полоноцентричне деформування Лемківщини

Ряшівський етнограф Анджей Карчмажевський (1939 р. нар.), як видно з 63 назв у бібліографії його книжки «Світ лемків», поки почав роботу над текстом цієї публікації, про Лемківщину не писав нічого. Тим більше я здивований довір’ям видавництва до автора. З видавничого погляду, великоформатне видання у твердій обкладинці з безліччю старих фотографій, що їх умілий графік відповідно поєднав з текстом, – це мала б бути формальна запорука високої якості змісту. А тимчасом лише з поліграфічного погляду видання стало одним з найпомітніших лемкознавчих публікацій за кілька останніх років. Видавництво «Лібра» вклало немало зусиль у рекламну кампанію. Поруч з виданим пізніше «Світом бойків», світ їхніх західних сусідів мав би стати читачеві ближчим. Адже така є формула заголовка: як хтось збирається писати про чийсь світ, то і сам мав би дбати, щоб світ був світом, а не напівсвітом або ніби-світом. Щоб книжка більше відкривала, ніж закривала. Щоб світ був широкий, тому що у вузькому світі часом неможливо жити.

Між «Світом лемків» та вчительською семінарією в Криниці
Маючи матір зі східнолемківського Вислока-Великого і кілька сотень записів спогадів про давню Лемківщину за собою, знаючи, наскільки уявлення руснаків про власний світ відрізнялися від представлених у «Світі лемків», я не хотів би жити в цій утриманій в довоєнній атмосфері книжці Карчмажевського. Інакше: якби довелося таки «жити» в смертельних обіймах полоноцентризму зі школи Кристини Пєрадзької, я, хоч-не-хоч, подався би в окупаційну вчительську семінарію до Криниці. Дорожив би навіть голодною окупаційною бурсою в Дуклі. Ніби жодна альтернатива, однак навіть мить ілюзії свободи варта цього кроку…

Читати повністю

Операція “Вісла” в польській історіографії

Незважаючи на те, що минуло 60 років акції «Вісла» продовжує породжувати чималі суперечки і контра версії в польській історіографії. Десятки публікацій присвячені цій темі формує розмаїтий матеріал для роздумів. Автор цих рядків не є першим, хто піддав аналізу цієї великої спадщини, хоча б тому, що таких дослідників як: Влодзімєж Бонусяк, Ігор Цепенда, Гжегож Мотика, Рафаль Внук, Анджей Л. Сова, чи зрештою Кшиштоф Бортник.

Наукові дослідження присвяченні акції «Вісла» появляються лише після жовтневого перелому 1956 р. Доти панувало уявлення сформоване пропагандою тогочасної влади. До 1989 р. однак цю тему піднімали рідко, найчастіше в рамках дослідження боротьби українського підпілля у період перших повоєнних років (зокрема в публікаціях Ігнація Блюма, Яна Герхарда, Анджея Б. Щешняка і Вєслава З. Шоти та інших). Узагальнюючи, у них прослідковувалося позитивне трактування акції «Вісла» як заходи, які могли завдати людям, які пережили переселення (депортацію?) певні кривди, але були необхідними для ліквідації українських «фашистських банд» під назвою ОУН-УПА. Такий підхід співпадав з офіційним пропагандивним чорно-білим баченням, згідно фальшивої схеми кривавого українського підпілля з однієї сторони, і геройським та морально бездоганних міліціонерів й військових, які з ними боролись з іншої (як це неодноразово наголошує книга Яна Герхарда «Місяць в Бескидах»). Формував він протягом багатьох років світогляд пересічних поляків, який залишає сильний вплив у суспільній свідомості до сьогоднішнього дня. У період Польської Народної Республіки також вийшло кілька вартих уваги праць, в основному соціологічного характеру, таких як: Геновефі Лукасевіча, Анджея Квілеського, Казімєжа Пудли і Мєчислава Вінніцькєго, що описують життя переселенців в місцях нового поселення.

Читати повністю

Категорії

Нове відео