27-28 серпня відбудеться II Львівський обласний фестиваль “Гомін Лемківщини” у Зимній Воді

images27-28 серпня 2016 року у с. Зимна Вода, біля Львова, вже вдруге відбудеться Львівський обласний фестиваль “Гомін Лемківщини”. Захід пройде в часі вшанування 70-річчя депортації українців Закерзоння під гаслом “Пам’ятати! Жити! Творити!”.

Фестиваль проводиться з ініціативи Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина” та за підтримки Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної ради, Пустомитівської районної державної адміністрації та ради, Зимноводівської сільської ради, Пустомитівської районної організації “Лемківщина”, ЛОМГО “Молода Лемківщина”, Фундації дослідження Лемківщини.

Афіша 2016

Читати повністю

ПЛАН ЗАХОДІВ ЛЬВІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА “ЛЕМКІВЩИНА” на 2016 РІК

План основних заходів

Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» на 2016 рік,

25 річниця Незалежності України

Пор. №№

Основні заходи

Терміни      проведення

Відповідальні

1. Організація і проведення різдвяного свята у лемківських традиціях «Лемківське Різдво».

Січень

Правління   ЛОО ВУТЛ

2. Поїздка в м. Перемишль, Польща на Свято Водохреща.

19 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

3. Відзначенні Дня Соборності (проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки).

22 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

4. Участь у проведенні XII міжрегіонального фестивалю-конкурсу «Різдвяна Коляда 2016» – «Пісні незабутого краю», м.Городок.

Лютий

Районна організація

5. Проведення щорічної звітної конференції Львівської обласної організації ВТ «Лемківщина».

Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ Читати повністю

Петро Трохановський – «Olek», секретний співробітник СБ

Невідомі документи з архіву Інституту національної пам’яті у Ряшеві.

Управління безпеки (Служба безпеки Польської Народної Республіки) – це тривалий слід у житті не однієї людини, яку ми зустрічаємо серед нас. Нині намагаємося пізнати й оцінити вибори тих людей, хто не вистояв перед насильством держави: таємних співпрацівників (польське: tajny współpracownik, TW; радянське: сексот, тобто «секретный сотрудник»). Не завжди можна збагнути причини й розміри втрат як для самої людини, яка відмовилася від власної свободи, так і для її сім’ї, знайомих, громади, інколи нації чи держави. Може, й усе здається просте, та нелегко однозначно збалансувати добро і зло, хоч живемо в культурі, яка від дитинства навчає нас відрізняти добро від зла. Адже зло також уміє представляти себе як жертву й просити в нас милосердя або зрозуміння.

Можливість неупереджено пізнавати людську долю і державу, яка її нищила, дає публікація документів. Услід за ними може йти дискусія. Саме така настанова циклу статей у «НС» про вплив УБ/СБ на українців, що проживають у Польщі (їх відкрила рецензія Григорія Сподарка «Підкарпаття під наглядом спецслужб» на книжку Ярослава Сирника «Nadzór specjalny», див. «НС» 14/2016). Читати повністю

Чи був Енді Воргол українцем?

Передруковуємо переклад статті Олександра Мотиля, в якій автор намагається знайти відповідь на питання про ідентичність відомого американського художника лемківського походження Енді Воргола.

Понад сорок п’ять років тому, 3 липня 1968 року, найвідомішого у світі русинського митця поранили і ледь не вбили у його квартирі в середмісті Нью-Йорка. Він називався Андрій Варгола або – як він згодом став відомий – Енді Воргол.

Воргола досліджували як художника, дизайнера, письменника, режисера, видавця і навіть як філософа. Його називали генієм, idiot savant, провокатором і шахраєм. Але нью-йоркський авангардовий митець, який диктував закони моди, так само (і ледь не передусім) був сором’язливим сільським хлопцем слов’янського походження, який народився і виховався у глибоко релігійному і замкненому східноєвропейському ґетто в Піттсбурґу. Одна з книг про Воргола називається Who is Andy Warhol?1. Почасти відповідь на питання полягає в тому (і жоден з авторів видання її не запропонував), що Енді Воргол завжди залишався Андрієм Варголою.2

Читати повністю

Лемківське весілля: зі спогадів мешканців села Ославиця

За переказами уродженців села Ославиці Ганни (Дурняк) Рісної і Тетяни (Антонів) Шарак.

Лемківське весілля є одним з найдавніших самобутніх елементів духовної культури українського народу. Весільні традиції, звичаї та обряди – це національне багатство корінних жителів Західних Карпат. Упродовж століть традиційне народне весілля було одним із найдавніших чинників розвитку й збереження духовної культури лемків. Весілля в Ославиці справляли в будь-яку пору року (тільки не в піст), але найчастіше восени після закінчення основних польових робіт, або після різдвяних свят на «масниці». Воно починалося від зальотів (сватання, заручини). Якщо парубок ходив з дівчиною і одне другому сподобались, то вони домовлялися про одруження та повідомляли про те своїх батьків, які мали дати згоду. Батьки запрошували когось з родини або доброго сусіда в старости, якому надавалася роль виконавця весільного обряду. В призначений день парубок із старостою йшли до батьків дівчини на заручини, переважно вони закінчувалися взаємозгодою. І тоді староста запрошував батьків дівчини до батьків парубка на оглядини. Батьки на весільному обряді виступали посередником між Господом Богом і молодими. Які тільки всі справи були залагоджені, молоді йшли на молитву до священника та домовлялися з ним, в який день може бути весілля. Після того священник у церкві мав оповіді про їхній шлюб.

Читати повністю

Активність українців в Польщі

Революція гідності розбудила життя українців у Польщі та Німеччині, на що вказує цьогорічне дослідження польського Інституту громадських справ та німецького Інституту європейської політики.

Експерти провели більше як 80 опитувань серед українських міґрантів і нацменшини. Варто відзначити, що цей останній статус існує лише в Польщі. Німецьке праводавство не виділяє такої категорії, як нацменшина.

Читати повністю

Проект постанови про заяву ВРУ “У зв’язку з ухваленням Сенатом Республіки Польща Постанови від 7 липня 2016 року”

ЗАЯВА

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

У ЗВ’ЯЗКУ З УХВАЛЕННЯМ СЕНАТОМ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА ПОСТАНОВИ ВІД 7 ЛИПНЯ 2016 РОКУ «ЩОДО ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ, ВЧИНЕНОГО УКРАЇНСЬКИМИ НАЦІОНАЛІСТАМИ ПРОТИ ГРОМАДЯН ІІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ У 1939-1945 РОКАХ»

 

висловлюючи глибоку стурбованість ухваленням Сенатом Республіки Польща постанови від 7 липня 2016 року «Щодо вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1939-1945 роках», якою надана викривлена, політично і юридично некоректна оцінка трагічної сторінки українсько-польської історії, що стосується подій на Волині;

Читати повністю

22-24 липня відбувся 34-ий фестиваль «Лемківська Ватра» у Ждині

А також в рамках фестивалю відбулося засідання Президії СФУЛО.

Львівське обласне товариство «Лемківщина» і ЛОМГО «Молода Лемківщина» взяли чисельну участь у XXXIV фестивалі «Лемківська Ватра», який відбувався 22-24 липня 2016 року у Ждині (Польща).

watra_16_plakatТрадиційно з цієї нагоди до Польщі з’їхалися лемки з усього світу – України, Словаччини, Сербії, Хорватії, США і Канади – щоб відвідати рідні місця та зустрітися один з одним. Звично широко була представлена програма фестивалю як народними хоровими, танцювальними та вокальними учасниками, так і молодіжними фольклорними колективами. Серед них «Йорий Клоц» (Львів), Лемко-Тавер (Лігниця), Надія (Лігниця), The Dollars Brother Band (Горлиці), Ослов’яни (Мокре) та інші.

Читати повністю

Завадка Риманівська. Історія села. Ч.3

Продовження статті про історію села Завадка Риманівська. У третій частині розкривається особливість культурного життя завадчан, а також воєнні та повоєнні роки депортації.

Культурне життя

Довкола церкви і школи завжди в’язалося і культурно-громадське життя села. Оскільки переважно скрізь у тогочасних селах священик і учитель були єдиними представниками інтелігенції, то від їх культурного і політичного рівня, від рівня їх свідомості майже повністю залежало громадське життя села. Так було і в Завадці Риманівській.

Географічне розташування Лемківщини, поділ її території ландшафтом Низького Бескиду і розчленованість кордонами сусідніх держав, віддаленість від основних культурних і політичних центрів Галичини позначилось на формуванні менталітету лемків. Відчуття постійного тиску, соціального, національно-релігійного від поляків, словаків, німців, угорців, в оточені яких жили, виробило у лемків консерватизм, який захищав їх від асиміляції, космополітичних процесів, зберіг їхні традиційні індивідуальні риси, характерний побут, спосіб господарювання, життя. Це відзначив і виходець із Завадки Риманівської Олексій Торонський, який у своїй праці «Русини-лемки» (1860 р.) писав, що лемко допитливий, але не легковірний, обережний у запроваджені нового, його, як і інший русинам, притаманна своя філософія: «В нас так не бывало, за наших вітців так не было, а добрі было на світі».

Читати повністю

Завадка Риманівська. Історія села. Ч.2

Продовження статті про історію села Завадка Риманівська. У другій частині описано релігійне та освітнє життя завадчан.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Мешканцям Завадки Риманівської були селяни-русини, які споконвіку населяли ці місцевості, займалися землеробством і тваринництвом, сповідували східний обряд, дотримувалися давніх руських звичаїв.

Оскільки село було власністю перемиської римо-католицької капітули, в 1565 р. мешканці Завадки Риманівської подали скаргу перемишльському римо-католицькому єпископу, вказавши, що в селі немає церкви. Водночас священика, який би виконував би виконував свої функціональні обов’язки, парафіяни через свою убогість і брак грунту не можуть утримувати. Тому їхня релігійна свідомість, обрядовість, яких вони дотримуються за старим руським звичаєм, зазнають велику шкоду. Отож 3 січня 1566 р. перемишльський римо-католицький єпископ Валентин Гербурт видав грамоту, у якій відзначається, що, зваживши на скарги і прохання завадчан, за порадою і згодою свого капітулу він дозволяє священикові Вартоломею Лісковацькому вживати один грунт, закуплений за 150 флоринтів у селянина Івана Русовича. Цей грунт становив парафіяльну дотацію священика В.Лісковацького. Кожний наступний священик міг це поле за ту саму ціну закупити. Згідно з цією грамотою тодішній священик Завадки Риманівської і його наступники звільнялися від усяких податків  і повинностей, відробітків і служби для капітульного маєтку із застереженням, що вони будуть платити по 1 гривні (на рік) для єпископського столу. Піданні, тобто жителі Завадки і належного до неї присілка Абрамова, повинні були за старим звичаєм давати священикам данину збіжжям і «всякими іншими речами». Оскільки земля того грунту, наданого священикові, була неврожайною, то додатково йому надавалися ще поля, що звалися Обшарами, для викорчовування, а також частина єпископського лісу. Ця грамота підтверджена пізніше підписами перемишльських римо-католицьких єпископів і вписана до актів Сяноцької консисторії 9 листопада 1781 р.

Читати повністю

Завадка Риманівська. Історія села. Ч.1

Село Завадка Риманівська колишнього Сяноцького повіту (тепер Підкарпатське воєводство, Польща) розташоване на віддалі 7 км. південніше містечка Дукля, побіч Угорського шляху, що в’ється на південь від Дуклянського перевалу – найближчого і найвигіднішого перевалу в Низькому Бескиді. Поселення розташувалось у вузькій долині потоку Бовчанець (на деяких польських картах називається Амбровський або Терстянський), що бере початок в присілку Абрамів, який є правим допливом ріки Яселки. З усіх сторін село оточують гори, вкриті густими змішаними лісами, в яких переважають буки, явори, ялиці. Росли тут також і рідкісні, реліктові дерева – тис, модрина, липа, дуб, багато лікарських рослин. З північного боку височіла гора Цергова (716 м.), а на півдні – гора Петрос (731 м.) і Дів (657 м.). З північного заходу на південний схід тягнеться гряда, в якій виділяється гора Гирова (694 м.), Мшана (647 м.) і Джюрдж (585 м.). Східніше Завадки – гора Кам’янка (689 м.).

Читати повністю

Категорії

Нове відео