VII з’їзд лемків України у Тернополі

18 листопада 2018 року у Тернополі відбувся VII Всеукраїнський з’їзд лемків, який відбувається кожних чотири роки. Участь у ньому брали 160 делегатів з усіх осередків Всеукраїнського товариства “Лемківщина”.

1234

Серед учасників з’їзду була також делегація Львівської обласної організації ВУТ “Лемківщина” у складі 40 осіб на чолі з головою Степаном Майковичем. Читати повністю

Верховна Рада прйняла Постанову про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації українців з Польщі

Сьогодні у Верховна Рада України було прийнято за основу та в цілому Постанову №8603 “Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 рр.” у 2019 році.

“За” постанову проголосувало – 234 народних депутатів,  “проти – 1 депутат, “утрималось” – 9 депутатів, ще 91 депутат не брав участі у  голосуванні. Разом з тим не було підтримано альтернативного проекту постанови №9071 авторства Ірини Подоляк, який стосувався відзначення тих самих подій.

holosuvania_234 za

Основним автором проекту постанови є народні депутати Андрій Антонищак, а до авторського колективу також підписалося ще 93 народні депутати України. Їхні прізвища можна прочитати в описі проекту постанови на сайті Верховної Ради України.

Читати повністю

Львівське товариство “Лемківщина” відзначило 30 років!

20 жовтня в Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької у Львові відбулася урочиста академія з нагоди відзначення 30-річчя створення в Україні товариства “Лемківщина”. Сьогодні його спадкоємцем є Львівська обласна організація Всеукраїнського товариства “Лемківщина”.

2

З вітальними словами на адресу керівництва товариства та для лемківської громади Львівщини виступили голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, міський голова Львова Андрій Садовий, голова Світова Федерація Українських Лемківських Об’єднань Ярослава Галик, заступник голови Тернопільського обласного товариства “Лемківщина” Ігор Дуда, голова Івано-Франківського обласного товариства Оксана Данилюк. Читати повністю

У Львові тривають роботи із встановлення пам’ятника депортованим українцям з Польщі

На перехресті вулиць Снопківської та Василя Стуса у Львові тривають роботи з встановлення пам’ятника Жертв депортацій українців з Польщі у 1944-1946 роках, а також з облаштування території довкола монументу у сквері “На Снопківській”.

Уже проведені усі підготовчі роботи і встановлено постамент для пам’ятника.

Незважаючи на те, що від часу встановлення на цьому місці пам’ятного знаку з нагоди 60-річчя депортації українців з Польщі пройшло 14 років, проте цього року справа зрушилась з місця і є надія, що у 2019 році громада Львова зможе гідно вшанувати пам’ять депортованих.

Дякуємо голові Львівської обласної державної адміністрації Олегові Синютці, міському голові Львова Андрію Садовому і голові Галицької районної адміністрації Львова Андрію Зозулі за допомогу і сприяння у виконанні робіт.

20181017_172314

Запрошуємо 20 жовтня на Урочисту академію з нагоди 30-ліття Львівського товариства “Лемківщина”

лемки-банер-30-річчя20 жовтня ц.р. у приміщенні Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької (м. Львів, вул. Лесі Українки, 1) відбудеться урочиста академія з нагоди 30-річчя заснування в Україні товариства “Лемківщина”.

У програмі офіційна частина, виступ народного (зразкового) ансамблю пісні і танцю “Лемковина” та виступи художніх колективів районних/міських організацій Львівщини.

Захід відбудеться за підтримки Львівської обласної державної адміністрації і Львівської обласної ради.

ПОЧАТОК об 11:00

ВХІД ВІЛЬНИЙ!

Пам’ятати! Жити! Творити!

Село Вербиця. Подорож до свого українського коріння

29.09.2018_вербиця_6Публікуємо спогади і враження др. Михайла Левка (США) за підсумками першого відвідування у 2016 році Львова та села Вербиця (тепер Польща, Томашівський повіт), звідки походять його батьки. Від того часу він кілька разів протягом року навідувався в Україну та рідні місця, став членом Наглядової ради Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ та готується провести в Українському Католицькому Університеті наукове дослідження травматичного досвіду депортованих у 1944-1947 рр. українців Закерзоння на прикладі колишніх мешканців села Вербиця у рамках Програми Фулбрайта.

Цьогоріч минає 70 років від трагічної події – депортації українців із їх споконвіку етнічних земель, Закерзоння, в рамках акції «Вісла».

Після смерті мого тата у 2014 р. під час його похорону замість квітів на могилу я би хотів покласти цю статтю.

Я став більше цікавитися його діяльністю, зокрема прочитав його книгу, – і тоді глибше зрозумів його клич «Не забути про споконвічні укранські землі» і цінувати мешканців села Вербиці. Їхні травматичні переживання втрати рідних земель внаслідок примусової акції Вісла. Так сталося і зійшлося, що через знайомство з репрезентантом Українського Католицького Університету у США я мав нагоду поділитися своїм задумом співпрацювати з цим університетом у сфері дослідження земель Закерзоння, починаючи з рідного села Вербиці. Я подарував татову книгу університетові, – і з цього символічного жесту-дарування почалося наше знайомство з ректорок УКУ о. Б. Прахом. Так збіглося, що він сам у той час написав і видав книгу “Духовенство Перемиської Епархії та Апостольська Адміністрація Лемківщини” (Том 1, 2. Львів, 2015) про дослідження релігійного аспекту життя цих земель.

Читати повністю

Відбувся IV Львівський обласний фестиваль “Гомін Лемківщини”

25-26 серпня 2018 р. у Зимній Воді відбувся IV Львівський обласний фестиваль лемківської культури “Гомін Лемківщини”.

Цьогоріч фестиваль вже справді можна назвати міжнародним, бо серед учасників були колективи з Польщі та Сербії. Надзвичайно тепла і родинна атмосфера не залишили нікого байдужим.

Організатори Фестивалю намагалися залучити цікаві та автентичні колективи з різних куточків України та за кордону, в репертуарі яких є лемківські пісні чи танці.

Читати повністю

Львівські лемки взяли участь у заходах вшанування у Сагрині

8 липня 2018 року делегація Львівського обласного товариства “Лемківщина” разом із Львівським суспільно-культурним товариством “Холмщина” та “Надсяння” взяла участь у заходах офіційного відкриття Меморіалу невинних жертв і вшанування українських жертв у Сагрині, що на теренах Холмщини, за участі Президента України Петра Порошенка.

sahryn1

Читати повністю

19 травня відбулася звітна конференція Львіської обласної організації ВУТ “Лемківщина”

19 травня 2018 року в актовому залі Інституту народознавства НАН України у Львів відбулася щорічної звітної конференції Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина”. Основним питанням заходу було заслуховування річний звіту Правління та Контрольної комісії за 2017 рік.

20180519_131128

Участь у конференції взяло 49 із 70 делегатів з 14 осередків у Львівській області. До складу Президії звітної конференції було обрано Степана Майковича, Тарас Радя і Андрія Стадника.

Читати повністю

Втрачене покоління

Lost GenerationУ цих розмірковуваннях ітиметься не про “втрачене покоління” письменників міжвоєнного періоду в літературі Еріха Марію Ремарка, Ернеста Гемінгвея, Томаса Еліота, Френсіса Скотта Фіцджеральда чи Джеймса Джойса, а про друге і третє покоління переселенців українців із Закерзоння, які сьогодні мешкають в Україні, Польщі або США.

Саме цей термін мені видається найбільш влучним для означення проблеми, яку хочу підняти у цьому короткому тексті. Проблему спадковості та нерозривності історичної пам’яті між поколіннями українців, що були депортовані в рамках так званої “евакуації населення” до УРСР у 1944-1946 роках, акції “Вісла” у 1947 р. на так звані “повернені території” Польщі, а також пізньої еміграції у період десталінізації 1950-1960-х роках до Північної Америки (США, Канада).

Не випадково, що сам термін в обох випадках стосується життя людей у повоєнний період – час розрухи, невизначеності і спроби почати життя заново, а дуже часто, намагаючись забути усе те, що було під час війни як про болюче нагадування про минуле. У випадку переселенців, крім усього іншого, це також зовнішній фактор тоталітарної системи, яка переслідувала усі форми пам’яті у публічній і навіть приватній сфері, впроваджуючи культ безпам’яцтва і манкурства.

Читати повністю

Оголошення! Родинна Воротило з Полонної розшукує рідних

До Львівського обласного товариства “Лемківщина” звернулася родина Воротило із села Полонна Сяніцького повіту (тепер – Республіка Польща) з проханням про допомогу у розшуку рідних Ярослава ВОРОТИЛО (1943 р.н.) після депортації до УРСР.

У 1945-46 роках його сім’ю переселили десь на Тернопільщину. Батьки Ярослава -  Йосип і Марія ВОРОТИЛО, дід і баба – Степан і Параскевія ВОРОТИЛО. Ярослава  і його нащадків розшукують рідні, які виїхали з села ще до війни i через переселення, згубили зв’язок. Просять відізватися, якщо щось хтось має інформацію на електронну скриньку:  familygenetic@gmail.com

 

С.Майкович,

голова Львівського обласного товариства “Лемківщина”

План заходів ЛОО ВУТ “Лемківщина” на 2018 рік

План основних заходів

Львівської обласної організації

Всеукраїнського товариства «Лемківщина» на 2018 рік

Пор. №

Основні заходи

Терміни      проведення

Відповідальні

1 Організація і проведення різдвяного свята у лемківських традиціях «Лемківське Різдво».

13 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

2 Поїздка в м. Перемишль, Польща на Свято Водохреща.

19 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

3 Відзначенні Дня Соборності (проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки).

22 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

4 Участь у підготовці та проведенні VIII Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Лемківська писанка».

Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ

5 Відкриття пам’ятника депортованим українцям 1944-1951 роках у Львові.

Вересень

Правління   ЛОО ВУТЛ Читати повністю

Микола Горбаль відновлює костел у селі Летячі на Тернопільщині

Відомий український громадський діяч, письменник, дисидент і в’язень радянських таборів Микола Горбаль поставив собі за завдання відновити занедбаний костел у селі Летячі, що у Заліщицькому районі Тернопільської області, у якому пройшло його дитинство та юність після депортації родини з с. Волівець (тепер- Польща) під час так званого обміну населенням між Польщею та УРСР у 1944-1946 роках.

До 1945 року в цьому селі жило понад тридцять родин поляків, які виїхали до Польщі. Тут вони молилися. “Кожен раз, коли приїжджаю до села, відчуваю тягар на серці: “Та тут же ж колись молилися люди. Молилися тому самому Богу, що й ми. То які ж ми християни, що так спокійно дивимося на це святотатство?!” – говорить Микола Горбаль.

Цього літа пану Миколі вдалося тільки очистити територію біля костелу, зробити новий дах, поставити купол і хрест. Усе це обійшлося у 184 000 гривень. Читати повністю

Лемківський підсумок ХХ ст. й перспективи на ХХІ-е століття

Чудова наукова розвідка професора Зеленогурського університету Богдана Гальчака про трагедію асиміляції та пошуку власної ідентичності лемків у Польщі, Словаччині, США і Сербії. Автор детально аналізує історичні причини спустошення та обезлюднення Лемківщини та роздумує над перспективою збереження лемківської самобутності за сучасних умов розсіяності лемків.

130663_lu21s6halczak_34Під назвою „лемки“ розумію українське населення, що виводиться з Лемківщини – історичного регіону, розміщеного в Карпатах, на польсько-словацькому пограниччі. У межах Словаччини лемки (у цій країні їх найчастіше називають русинами) живуть у регіоні, який словаки називають Шаришем, а також у невеличких частинах Спіша і Земпліна. Українці називають той регіон Пряшівщиною. У Польщі до 1947 р. лемківські поселення були на території, яка охоплювала повіти Новосанчівський, Горлицький, Яслицький, Коросненський, Сяноцький, південно-західну частину Ліського й кілька сіл у Новоторзькому повіті [1].

Згідно з українською традицією, межа між Лемківщиною й розміщеною на схід від неї Бойківщиною пролягала вздовж річок Сян і Ляборець [2]. У Польщі в міжвоєнний період стала розповсюдженою за посередництвом Романа Райнфуса думка, що східна межа історичної Лемківщини пролягала за річкою Ославою, верхами Буковиці і Великого Поділу [3] (однієї з найвищих височин на Південному Розточчі, пол. Wielki Dział). Таке розуміння меж Лемківщини виключало з приналежності до неї Ліський повіт і більшість Сяноцького повіту. Думка ця породжувала сумніви навіть у деяких польських дослідників. Вони вважали, що східну межу Лемківщини слід пересунути у східному напрямку, принаймні до річки Солинки [4]. Сам Райнфус, зрештою, не заперечував факту присутності лемків на схід від Великого Поділу. Він тільки вважав це перехідною лемківсько-бойківською зоною.

Читати повністю

Інтерактивна google-Карта сіл і міст Лемківщини

Нова інтернет-мапа «LemkoLand. beta 2.0» (goo.gl/bto3q1)  об’єднує села й міста найзахіднішої української етнографічної групи – лемків. У сучасних кордонах карта охоплює три країни проживання лемків – Словаччину, Польщу й Україну (Закарпаття).

Творцями інтерактивнохї карти  виступили учасники МГО «Молода Лемківщина». “Раніше, якщо ви хотіли дізнатися про приналежність села чи міста до Лемківщини, треба було розглядати різноманітні друковані карти, шукати інформацію в десятках джерел. Це займало справді багато часу. Відтепер кожен охочий може ввести назву в пошуку на нашій мапі. І якщо населений пункт є в межах Лемківщини – його значок буде темно-червоним”, – розповідає Тарас Радь, координатор проекту й керівник секції культури “Молодої Лемківщини”.

Керівник Центру Пограниччя й активіст “Молодої Лемківщини” Тарас Радь відзначає, що також важливим є факт створення майданчику для віртуального знайомства лемків, візуалізація географії і топоніміки Лемківщини, а при нагоді пошук однофамільців або родини.

LamkoLand Beta 2.0

Для багатьох сіл і міст у «LemkoLand. beta 2.0»  наведено короткі факти про їхню історію, унікальність, подекуди є фотографії, а також посилання на тексти у Вікіпедії чи інших джерелах українською, польською, а інколи англійською чи словацькою мовами.

Читати повністю

Етимологія сіл Лемківщини

Репедь – угорське “швидко” (про річку)

Щавне – польське “вуглекисла вода” (про воду)

Полонне

Ославиця – “Слався” або “Слава” (давньоруська богиня)

Мшана –

Дошно – “місце для пиляння дошок”

Вільки – від слова «вільні», «свобідні»

Босько

Радоцина

Поляни

Висова

Святкова Велика

Мацина

Горлиці  - німецьке Horlitz

Рихвальд – нім. Reih Wald ”княжий ліс”

Шимбарк – нім. Schon Berg

Заршин – нім. Serh schon

Зиндранова – від імені краківського мечника Зиндрама з Мешкович

Риманів – через поширений тут промислу виробництва шкіри (римарства), укр. Лимарство

Криниця

Крампна – від слова “крам”, оскільки через село пролягав торговий шлях до Бардіїва або від незрозумілого слова “krepy”

Котань – від назви тварини “кота” або імя чи прізвище першого посиленця Кота

Радоцина -  «Радість усім» (Радо + цина) або «Бог дає життя спільноті» (Ра + до + цина)

Балигород – місто на честь Баля II Ніколая (1480-1545), власника цих земель

Стежниця – стежка

Тилич – на честь Краківського єпископа Петра Тилицького, який повторно надав йому статус міста, герб

Куляшне – від албанського слова kulloše, що означає пасовище

Прибишів – прибульці або сторонні люди

Чертіж – від волосько-українського слова «чертежники» -  всяких майстрів, інженерів і будівничих, котрих зібрав коло себе

Дарів – походить від слова “дар”. За легендою багатий власник подарував цю землю його мешканцям, які з часом заснували тут село і на пам’ять про це назвали його Дарів. Одна з гіпотез стверджує, що поселення могло отримати назву від однойменного струмка, який протікав через село

Мучин – від слова «мука», «мурдування»

Команча – “донька Комана”

Довжиця – довге село (довга долина)

Чистогорб – від назви “чистого” горба (Майковська вершина?), що височить над селом

Балутянка – від слово «болото» (гора у селі «Чорне болото»)

Русин (Ruzin) неподалік Кошиць(Ruseen 1387, Rusyn 1427, Russin 1695)

Яшкова (1343)

Андреївка (1352)

Мушинка (1356)

Лосє (1359)

Дальова (1363)

25-26 серпня відбудеться IV Львівський обласний фестиваль “Гомін Лемківщини”

20180806_16533325-26 серпня ц.р., у часі Дня незалежності України, у селищі Зимна Вода, що неподалік Львова вже традиційно відбудеться IV Львівський обласний фестиваль “Гомін Лемківщини”, який організовує Львівська обласна організація ВУТ “Лемківщина”.

Фестиваль відбувався за підтримки Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної ради, Пустомитівської районної державної адміністрації, Пустомитівської районної ради, Зимноводівської сільської ради.

Місцем проведення буде стадіон  “Хіни-Арена” на території с. Зимна Вода.

Читати повністю

Категорії

Нове відео