Коротка програма фестивалю “Гомін Лемківщини”

Львівський обласний фестиваль «Гомін Лемківщини» відбудеться 29-30 серпня 2015 року.

Місцем проведення буде стадіон на території смт.Зимна Вода.

Транспорт: маршрутні таксі №138 (з Дж.Вашингтона), №140 (з Привокзальної), 156 (з Підзамче), 184а (з Топольної), №287 (із Сихова). Усі, за винятком, маршруту №138 та №140 (вийти за кільцем і пройтись 500 м. пішки) їдуть територією смт.Зимна Вода.

В кінці вулиці Городоцької на кільці повернути праворуч у напрямку «Епіцентру». Навпроти «Епіцентру» звернути ліворуч (встановлено інформаційний знак «Зимна Вода»). Тут починається вулиця Шухевича, якою потрібно їхати до будівлі Зимноводівської селищної ради, яка знаходиться під №83. У цьому місці потрібно звернути ліворуч, де дорогою через міст можна доїхати до стадіону – місця проведення фестивалю.

Вхід на фестиваль безкоштовний.

На території фестивалю діятиме наметове містечко. Кожен бажаючий може взяти із собою намет і переночувати на території фестивалю.

Читати повністю

29-30 серпня відбудеться I Львівський обласний фестиваль “Гомін Лемківщини”

емблема лемки 201529-30 серпня 2015 року у с.Зимна Вода біля Львова відбудеться I Львівський обласний фестиваль «Гомін Лемківщини».

Читати повністю

План основних заходів ЛОО ВТ «Лемківщина» на 2015 рік.

Читати повністю

Спогади Івана Нечуй-Левицького про П’єніни, Соколицю і Лісний потік (1884). Ч.3

Продовження спогади Івана Нечуй-Левицького про Західну Лемківщину, під час його лікування на місцевих курортах у 1884 році.  Наводимо фрагмент під назвою “П’єніни. Лісний потік. Мaєтність Єписокпa Пряшівського. Вид нa П’єніни й Соколицю. Дунaєць і його береги” з праці “В Карпатах: з мандрівки в горах”.

З Щaвниці їздять гуляти в околиці, слaвні своєю крaсою кaрпaтських видів… До тaких місцин нaлежить Лісний Потік тa П’єніни. Діждaвшись теплого, погожого дня, я поїхaв до того Лісного Потоку в П’єніни зa верстов п’ять од Щaвниці. Внизу, де кінчaється нижня Щaвниця, коло сaмого Дунaйця, вливaється Руський Потік. Моя фурмaнкa переїхaлa через устя потоку, зaкидaного дрібним кaмінням, і виїхaлa нa шосе. Шосе повилося понaд берегом Дунaйця, попід сaмими горaми. Понaд річкою шосе було обмуровaне кaм’яною стіною зaввишки нa двa aршини aбо й більше.

Читати повністю

Спогади Івана Нечуй-Левицького про Дунаєць і Щавницю (1884). Ч.2

Продовження спогади Івана Нечуй-Левицького про Західну Лемківщину, під час його лікування на місцевих курортах у 1884 році.  Наводимо фрагмент під назвою “Долинa Дунaйця. Буря в Кaрпaтaх” і “Щaвниця” з праці “В Карпатах: з мандрівки в горах”.

В містечку Стaрому Сaнчі, котре стоїть уже в горaх, кінчaється зaлізниця од Тaрновa. Од Стaрого Сaнчa, невеличкого містечкa, до Щaвниці, куди я їхaв нa води, требa було їхaти 40 верстов кіньми по шосе. Я взяв місце в поштовому, дуже доброму омнібусі, й перед обідом омнібус помaлу рушив у дорогу.

Читати повністю

Спогади Івана Нечуй-Левицького про Шляхтову (1884). Ч.1

Пропонуємо читачам спогади Івана Нечуй-Левицького про Західну Лемківщину, під час його лікування на місцевих курортах у 1884 році.  Наводимо фрагмент під назвою “Остaннє русько-укрaїнське село Шляхтовa. Долинa Руського потокa. Русини” з праці “В Карпатах: з мандрівки в горах”.

От долинa Руського Потокa. Я бaчу своїх земляків русинів в цій дaлекій дaлечі.

nechui_levyckyiОдного дня в липні познaйомився я з одним гaлицьким русином д. Ф. Б., котрий приїхaв не лічитися водaми, a тaк собі трохи розвaжитися тa погуляти в горaх. Добродієві Б. стукнуло вже 56 літ; однaче, не ввaжaючи нa свій немолодий вік, він був зовсім свіжий нa виду чоловік, веселий, жвaвий, проворний, ворушливий, говорливий. Нa голові не видно було ні одної сивої волосини. Він не ходив, a ненaче бігaв. Вислaний полякaми зa пaтріотизм нa дaлекий мaзурський крaй, він не втрaтив енергії, не поступився в своїх пересвідченнях, зістaвся зaвзятим русином, тільки стaрого зaгaртувaння. Прaцюючи нa літерaтурно-нaуковому полі, він нaписaв кількa добрих щодо змісту нaучних творів, aле яко чоловік дaвній, нaписaв їх тим чудним язиком “Словa” тa “Проломa”, котрого не втне ні Великa, ні Мaлa, ні Білa Русь і рaди котрого ніколи не буде читaти тих творів, вaртих увaги з нaукового погляду. Як стaрий кaвaлер, д. Б. убирaвся по-стaросвітському, носив превисокий циліндер нa голові мaло не до хмaр, ще й якогось рудо-кофейного кольору, і все збирaвся женитися. З цим повaжним тa веселим пaном я й поїхaв в неділю рaненько до Шляхтової нa службу божу. Нaш фурмaн був тaк сaмо русин з Шляхтової, ґaздa Мaлиновський.

Читати повністю

Оголошення! “Гомін Лемківщини” запрошує до співпраці

Львівський обласний фестиваль «Гомін Лемківщини», який відбудеться 29-30 серпня 2015 року у смт.Зимна Вода (біля Львова) запрошує для участі та співпраці усіх, хто бажає провести:

  • Майстер-класи
  • Презентації книжок
  • Торгівля сувенірами
  • Волонтери

Зголошуватись за телефоном 097 323 11 93

Не мова, а лем діалект

Вони кажуть «лем» (українською «тільки», або «лише») — тому і лемки. Вони розділені кордонами і розсіяні світом; ходять до різних церков; одні вважають себе українцями, інші — русинами як окремішнім народом; їхня мова має різні варіанти, й цю мову можна вивчати у школах і навіть в університетах, але тільки не в нас — не в Україні.

anna«Анна Шамайда: єдина ліцеїстка, яка цього року складала випускний іспит (матуру) з лемківської мови», — повідомили польські видання. Gazeta Wyborcza розповіла про це детально, бо й для Польщі випадок неординарний — навіть на тих теренах, де мешкають тамтешні лемки, шкіл з лемківською мовою викладання нема, натомість є міжшкільні центри, де навчаються ті, хто бажає. Втім оцінка з лемківської мови як шкільного предмету записується у табелі й зараховується в середній бал для вступу до вищої школи. У Польщі методологічне шкільне викладання лемківської мови запровадили 1991 року, а від 2000 року вона з’явилась як окремий предмет на відділенні філології Краківського педагогічного університету.

Читати повністю

Ми пам’ятаємо. Енді (Андрій) Воргол (Вархола)

worhol6 серпня 1928 року у Піттсбургу, штат Пенсільванія (США), у сім’ї українських емігрантів народився всесвітньо відомий американський художник лемківського походження Енді ВОРГОЛ (1928-1987), культову постать в історії поп-арту і сучасного мистецтва в цілому.

Перед Першою світовою війною (1913 року), рятуючись від призову до австро-угорської армії, емігрує до Америки його батько Андрій Вархола, і лише через 8 років до нього приєднується дружина Юлія (Юстина) Вархола (дівоче Завадська), з якою вони осіли в Піттсбурзі в одному з брудних робітничих кварталів.

Коли Енді було 14 років, помер його батько і мати стає для хлопця найближчим другом і помічником. Вона допомогає сину виконувати перші роботи – писанки, українські вишивки, малюнки за лемківськими мотивами та на релігійні теми. У ранніх творах хлопця відчувалися натиск, енергія, жага до життя. Енді вирішив неодмінно стати багатим і знаменитим.

Читати повністю

«Перетворені Талергофом». Між міфом та історичною правдою

talerh-213x300У березні цього року відбулася прем’єра фільму „Changed by Thalerhof”, реж. Джон Ріґеті, Марія Сільвестрі, присвяченого темі табору інтернованих у Талергофі, який утворила Австрійська монархія для шпигунів і ворогів держави в період І Світової війни. Це важлива тема, але, на жаль, витіснена з пам’яті і свідомості винуватців, а потомки тисяч жертв не висвітлили її достатньо публічно. Тому ініціативу піднесення цієї теми належить привітати як спробу розрахуватися з минулим. Центральну частину фільму становлять оцінки істориків та знавців проблематики, а також розповіді дітей і внуків жертв, які сьогодні не до кінця впоралися з травмою, спричиненою репресіями держави Габсбурґів. Читати повністю

Відбувся XVI фестиваль лемківської культури “Дзвони Лемківщини”

monasteryskaЛьвівське товариство “Лемківщина” та “Молода Лемківщина” взяли участь у 16-у Фестивалі лемківської культури “Дзвони Лемківщини”, що відбувався 1-2 серпня 2015 року в урочищі Бичова поблизу міста Монастириськ на Тернопільщині.

Цьогорічний фестиваль був присвячений 70-літтю депортації українців з Лемківщини у 1944-1946 років.

Читати повністю

Ми памятаємо. Дезидерій Миллий (1906-1971)

1 серпня 1906 року у селі Кийов на Пряшівщині (Південна Лемківщина), що нині знаходиться у складі Словаччини, народився Дезидерій МИЛЛИЙ (1906-1971) – український  художник і мистецтвознавець, один з найвидатніших митців лемківського походження, заслужений (1962) і народний (1971) художник Чехословаччини.

Художник увійшов в історію модерного образотворчого мистецтва Словаччини як один із його основоположників і свого часу очолював Братиславську академію мистецтв. Іменем митця названа картинна галерея при Музеї української культури у Свиднику (Словаччина).

Категорії

Нове відео