Політичне русинство на Закарпатті

7572f7259053136c81742358851cce041c370642Більшість закарпатських українців називали себе русинами, так само як і українське населення Карпат, Галичини, Буковини та інших західноукраїнських земель до ХХ ст.

«Русинами на Закарпатті заведено називати корінних мешканців, слов’янські предки яких мешкали на території сучасного Закарпаття до 1945 року, себто, до моменту офіційного приєднання його до Української РСР. Русинами свого часу називалися всі предки українців, не тільки на Закарпатті. Територія Закарпатської області ніколи не мала якоїсь самоврядності, якоїсь окремішності у складі Угорського королівства. Тому в історію увесь оцей автономістський рух не тягнеться коренями кудись далеко», – каже доктор історичних наук, дослідник історії Закарпаття, професор Сергій Федька.

Читати повністю

Ми памятаємо. Олекса-Мирон Біланюк (1926-2009)

250px-Біланюк15 грудня 1926 року у селі Сянічок, що неподалік Сяніка, народився Олекса-Мирон БІЛАНЮК (1926-2009) – американський фізик українського походження, професор, іноземний член НАН України, співавтор (разом з Джорджем Сударшаном) концепції тахіонів, яка започаткувала новий напрям сучасної фізики.

Коли майбутньому професору було 16 років німецька окупаційна влада вивезла його на примусові роботи до Німеччини, а згодом тут ж вивезли його батьків. На момент закінчення ДСВ перебував з батьками в американській зоні окупації, яких віднайшов з допомогою повідомлень ООН.

Читати повністю

Помер Володимир Ардан

ArdanВ п’ятницю 12 грудня 2014 року на 85 році життя відійшов у вічність старійшина Львівського товариства “Лемківщина” Володимир Ардан.

Володимир Ардан народився у селянській родині 27 жовтня 1929 року у лемківському селі Поляни, що неподалік Дуклі. Працював інженером на Ленінградському заводі “Електросила”. Від 1957 року і до виходу на пенсію працював у львівському Науково-виробничому об’єднання “Термоприлад” на інженерних посадах. З виходом на пенсію доєднався до громадської роботи у Львівському товаристві “Лемківщина”. Був членом правління товариства, членом Колегії ЛОО ВТ “Лемківщина”, членом Президії Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань. За громадську роботу на ниві лемківства нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня. Володимир Ардан є автором книги про своє село “Мої рідні Поляни. Штрихи до історії села” (Львів 2011).

Зі смертю Володимира Ардана Лемківщина втратили вірного сина, товариство активного громадського діяча. Висловлюємо співчуття родині і близьким.

Вічна пам’ять.

Вісник СФУЛО №11 (23). Листопада. Читати

Виходить у світ свіжий номер Вісника СФУЛО. У листопадовому номері прочитаєте про переобрання керівного складу Всеукраїнського товариства “Лемківщина” та познайомитеся з новообраним головою організації, побуваєте на чудовому фестивалі народної пісні “Маковицька струна” у Пряшеві та Бардієві, заглянете в покинуті українські храми Польщі через світлини Пйотра Дурака, дізнаєтеся про релігійні процеси на Лемківщині в міжвоєнний час, довідаєтеся про народжених у листопаді та ще багато цікавого.

Приємного читання і добрих думок.

Читати Вісник №11 (23) / 2014

Попередні випуски №1№2№3№4№5№6, №7№8№9№10№11-12№13№14№15№16№17№18№19-20№21 і №22.

Осінні збори Колегії Всеукраїнського товариства “Лемківщина”

Цієї неділі 7 грудня у Тернополі відбулися перші збори новообраної Колегії ВУТ “Лемківщини” під головуванням Василя Мулеси. У зборах взяли участь 11 учасників Колегії від різних обласних організацій, зокрема троє осіб від Львівської обласної організації.

Читати повністю

Інтерв’ю з професором Богданом Гальчаком

Передруковуємо інтерв’ю з професором Богданом Гальчаком, істориком, автором книжки «Dzieje Łemków» («Історія лемків» – ред.), яке вийшло друком у “Нашому слові” №40.

Ярослав Присташ: Що Вас спонукало написати «Історію лемків»? Адже рідко хто пише історію окремої етнографічної групи. Найчастіше науковці пишуть історію етнічних груп, які називаються народами, або історію певної території. Лемки не були помітним суб’єктом в історії не тільки Європи, але й України та Польщі. За таким принципом можна почати писання історії поліщуків чи бойків.

Halczak-kol-280x300Богдан Гальчак: Переконання в тому, що власну історію можуть мати лише виключно народи, – це вже в минулому. Тепер однією з ведучих течій історичної науки є мікроісторія. З’являються опрацювання на тему історії спільнот, менших, ніж народ. Такою спільнотою є теж лемки, для яких характерна чітка відмінність серед українського етносу. Звичайно, історія лемків – це частина історії українського народу. Опрацювання, присвячене цій тематиці не тільки не окрадають історію України, а, навпаки, її збагачують. Не можна обмежувати історію України до запорозьких козаків. Опрацювання історії лемків у синтетичному вигляді тим більше необхідні, оскільки частина польських, словацьких і сербських істориків намагається маніпулювати, коли представляє історію етнічної групи. Вони стараються «відірвати» лемків від українського етносу. Щоб рішуче протиставитися такого роду діяльності, треба знати історію лемків, написану дуже ретельно. Звичайно, бажані були б опрацювання історії й інших українських реґіональних груп, таких, як поліщуки, бойки та гуцули. Однак з певним застереженням ці опрацювання мали б представляти історію конкретних етнічних груп у рамках загальної української історії. Читати повністю

7 цікавих фактів про пісню “Пливе кача”

Пісня “Пливе кача по Тисині” вважається неофіційним гімном-реквіємом за загиблими активістами Євромайдану, які увійшли в історію як “Небесна сотня”.

Читати повністю

Ми памятаємо. Анатолій Кос-Анатольський (1909-1983)

Kos_Anatolski1 грудня 1909 року у Коломиї народився Анатолій КОС-АНАТОЛЬСЬКИЙ (1909-1983) – український композитор, народний артист України, лауреат державної премії імені Т.Г.Шевченка (1980).

Навчався у Станіславській гімназії. Тут створив хор і почав записувати перші пісні. У 1931 році закінчив юридичний факультет Львівського університету, а в 1934 - Львівську консерваторію.

У 1930-х разом з Богданом Весоловським входив до складу популярної у той час на Львівщині «Капели Яблонського».

Читати повністю

Політичне русинство в Україні

Друкуємо грунтовне дослідження професора, завідувача відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України України Мая Панчука про природу політичного русинства в Україні.

Регіональні особливості та етнокультурна спільність

Втрата державності або ж, в силу різних обставин, включення частини території одного етносу до державного утворення іншого та відповідна політика зневажливого ставлення до історії, культури, мови, мистецтва, етнічних особливостей, традиційного способу життя інкорпорованої нації призводить до її деформації або й глибинних змін її національної самосвідомості. У цьому разі відновлення історичної пам’яті етносу чи відірваної від нього гілки настає як наслідок зміни політичної ситуації (державна незалежність, правовий статус тощо), так і під впливом ініційованого інтелектуальними елітами етнічних спільнот відродження національних цінностей через трансформацію вікової спадщини в реальні економічну і політичну сили. Цей процес проходить по-різному, нерідко набуваючи характеру гострої внутрішньої конфронтації. Згадаймо хоча б безконечні розколи у національних рухах за часів Першої світової війни, тобто в період масової появи на політичній мапі світу великої кількості незалежних держав. Явище це загалом закономірне, адже йдеться про активний пошук шляхів майбутнього для конкретного етнічного утворення. Проте непоодинокими є випадки, коли все це робиться не в інтересах тієї чи тієї національної спільноти, а з суто амбіціозних політичних міркувань. Читати повністю

Львівські лемки відвідали з урочистою місією Поляни і Дуклю

12824328-29 листопада цього року Львівське товариство «Лемківщина» та львівська Фундація дослідження Лемківщини взяли участь у святкуваннях з нагоди 100-ліття побудови греко-католицької церкви св. Йоана Золотоустого у селі Поляни у Північній Лемківщині.

Мандрівка розпочалася з візиту до села Дошниця, з якого походить Митрополит Галицький та Архиєпископ Львівський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Сильвестр Сембратович (1836-1898). Львівська делегація завітала у село, щоб віддати шану великому сину лемківської землі, де взяли участь в урочистому Богослужінні. Читати повністю

Категорії

Нове відео

  • Яценюк з візитом у Львівському університеті. 21.10.2014. Ч.2
    21 жовтня 2014 року, напередодні виборів до ВРУ 8 го скликання, премєр міністр Арсеній Яценюк зустрівся з громадою Львова у стінах Львівського національного університету імені Івана Франка у рамках візиту на Львівщину. Разом з ним також були Ігор Васюник (керівник обласного штабу Народного Фронту), Данило Лубіківський, Михайло Хміль, Лілія Гриневич та інші кандидати.
  • Яценюк з візитом у Львівському університеті. 21.10.2014. Ч.1
    21 жовтня 2014 року, напередодні виборів до ВРУ 8 го скликання, премєр міністр Арсеній Яценюк зустрівся з громадою Львова у стінах Львівського національного університету імені Івана Франка у рамках візиту на Львівщину. Разом з ним також були Ігор Васюник (керівник обласного штабу Народного Фронту), Данило Лубіківський, Михайло Хміль, Лілія Гриневич та інші кандидати.