Команиця-2014

Команиця-2014_логоЗапрошуємо Вас взяти участь у лемківському культурно-розважальному таборі “Команиця”, який пройде в мальовничих околицях м. Монастириська Тернопільської області з 28 липня по 3 серпня.

Засідання Правління ЛОО ВТ “Лемківщина”

emblema-loo

  У середу 9 липня відбудеться Засідання Правління ЛОО ВТ “Лемківщина”. У порядку денному планується обговорити такі питання:

Читати повністю

Вісник СФУЛО № 6 (18). Червень 2014. Читати

Вийшов у світ черговий номер Вісника СФУЛО №6 (18)/2014. У червневому номері Ви прочитаєте про заплановані лемківські фестивалі, про  позицію кабміну України щодо депортацій українців у 1944-1951 роках, про офіційні візити голови СФУЛО Софії Федини в Словаччину та в США, про 60-ий фестиваль русинів-українців Словаччини, про мандрівки Лемківщиною, а також довідаєтеся більше про народжених у червні в постійній рубриці “Ми пам’ятаємо”.

Приємного читання і добрих думок.

Читати Вісник № 6 (18) / 2014

 

Попередні випуски №1№2№3№4№5№6, №7№8№9№10№11-12№13№14№15№16 та №17.

Панахида на могилі Богдана-Ігора Антонича

AntonychУ суботу, 5 липня, у Львові на Янівському цвинтарі на могилі Богдана-Ігора Антонича (1909-1937) відбудеться панахида за Великим українським поетом. Участь візьмуть члени Колегії Всеукраїнського товариства “Лемківщина”, зокрема Львівське обласне товариство “Лемківщина”, працівники Музею-садиби родини Антоничів у с.Бортятин, духовенство.

Початок о 13:00

Довідка

Народився Б.-І.Антонич 5 жовтня 1909 року у с.Новиця на Лемківщині у сімї греко-католицького священика Василя Антонича-Кота та Ольги Волошинович. З середини 1920-х років сімя проживала у с.Бортятин на Львівщині. У Львові поет здобув вищу освіту і розпочав активну та плідну літературну діяльність. За свої неповних 28 років життя Антонич видав чотири збірки поезії (“Привітання життя”, 1931, “Велика гармонія”, 1932-33, “Три перстені”, 1934, “Книга Лева”, 1936), ще дві збірки вийшли посмертно (“Зелена Євангелія”, 1938, “Ротації”, 1938).

Читати повністю

Вшанування, затьмарене недбалістю

В історії польсько-українського добросусідства Тарнів займає особливе місце: саме там у 1920-1921 роках тимчасово примістилися найважливіші інституції і перебували головні діячі Української Народної Республіки.

Рада республіки, уряд і військовий штаб головного отамана Симона Петлюри вперше зупинилися в місті над річкою Вонтоком у липні, по дорозі зі Станіслава, звідки вони евакуювалися, щоб не потрапити до рук більшовиків, які наступали. Через два місяці, коли ситуація на фронті змінилася не на користь Радянської Росії, українська влада повернулася на схід, а перед черговим наступом Червоної армії знову відступила до Тарнова. Згідно з джерелами, тоді виїхало близько 2,5 тисячі людей – переважно держслужбовців і чиновників. Тому що Тарнів не зміг прийняти стільки біженців, на засіданні ради під головуванням Андрія Лівицького вирішено, що в місті залишиться 200–300 головних урядовців, а решта – має податися до Ченстохови.

Читати повністю

В Любачеві, але на цвинтарі…

У перші січневі дні цього року ми разом, тобто Артур Мельник і я, відвідали цвинтар у Любачеві. Це була звичайна, одна з десятків моїх краєзнавчих вилазок на територію, до 1947-го р. означену бурхливим життям і діяльністю українців, а нині – тишею їхніх кладовищ. У містечку 1939-го р. проживало 2700 українців. Їх було тут більше, ніж поляків (1300 чоловік), євреїв (2150), а також т. зв. латинників (500), тобто ще недавно русинів, які стали римо-католиками, але в побуті зберегли українську мову.

Читати повністю

Кому заважає памятник депортованим в Самборі?

Самбір._Пам’ятний_знак_депортованим_українцям_з_Лемківщини,_Холмщини,_Надсяння,_Підляшшя

Сьогодні у м.Самборі довкола пам’ятника депортованим українцям з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя несподівано виникла провокаційна ситуація. За словами голови Самбірського осередку ЛОО ВТ “Лемківщина” Шпака М.А., якісь молодики збирають в місті підписи про знесення пам’ятника. З чиєї ініціативи це робиться – не говорять.

Читати повністю

Сучасні виконавці лемківських пісень

www.youtube.com/embed/aKbzSCNAaHU

Лемківські пісні співає Софія Федина, українська співачка, голова Світової федерації українських лемківських об’єднань. Батьки дівчини із Лемківщини,  обоє були переселені, але дівчина розповідає, тільки там , на території зараз Польщі, відчуває себе вдома.  Співачка із задоволенням співає лемківських пісень, бо каже, такої доброї музики ще треба пошукати: «Лемки співали на різні приводи, але з таких що ми найбільшіше знаємо, багато пісень про рідний край. Зокрема ота співанка, там під гором, розказує про рідні терени, за якими лемки сумують, багато про депортацію і про тое, що не можуть повернутись до рідної землі, зокрема:  горами ходжу, не виджу никого, серце моє плаче, серце моє плаче, од жалю великого».

Читати повністю

Історія лемків. Тринадцята частина

Православні місіонери в Америці вдало використовували суперечки у греко-католицькому середовищі. Пропаґандою вони переконували вірян греко-католицького обряду, що проукраїнські священики насправді є поляками, які мають на меті повністю латинізувати церкву й полонізувати її прихожан. Ця арґументація чітко влучала в ціль, переконуючи неосвічених людей, загублених у чужому середовищі. На зламі XIX i XX ст. перехід греко-католиків у православ’я навіть набрав масового характеру в деяких реґіонах США. Греко-католицьку віру не полишали передусім ці віряни, які підтримували українську національну ідею. Прийняття москвофілами православ’я зміцнило українські позиції Греко-католицької церкви в Америці.

Читати повністю

Історія лемків. Одинадцята частина

Перша хвиля еміґрації з Лемківщини відпливла ще у XVIII ст. Вона була пов’язана з повстанням Ференца II Ракоці. Австрійська влада переселила з північно-східної Словаччини і Закарпаття частину населення на Балкани, на територію Воєводини. Сьогодні цей реґіон є автономним краєм на півночі Сербії. Переселяли туди і лемків, і словаків. Це вчинено, з одного боку, щоб утихомирити реґіон, в якому Ференц Ракоці був популярним, а з іншого – заселити здобуті Австрією у війні з турками території.

Читати повністю

Категорії

Нове відео

  • Небесна сотня. Вічна память Героям Майдану!
    Памяті Героїв Майдану, які загинули смертю хоробрих, задля кращого для нас з вами майбутнього. Піккардійська терція Гей, пливе кача
  • Лемки Львівщини відвідали села Красна та Ванівка (2013)
    Сюжет каналу ТРК Львів про поїздку лемківської громади Львова та Борислава членів Львівського обласного товариства "Лемківщина" у села Красна (Krasna) та Ванівка (Waniwkа). Лемківські села, що неподалік м.Кросно (Польща), мешканці яких у 1946 році були депортовані до радянської України. Сьогодні про колишніх мешканців засвідчує лише український цвинтар та греко католицька церква, яка тепер функціонує як костел.