ПЛАН ЗАХОДІВ ЛЬВІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА “ЛЕМКІВЩИНА” на 2016 РІК

План основних заходів

Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» на 2016 рік,

25 річниця Незалежності України

Пор. №№

Основні заходи

Терміни      проведення

Відповідальні

1. Організація і проведення різдвяного свята у лемківських традиціях «Лемківське Різдво».

Січень

Правління   ЛОО ВУТЛ

2. Поїздка в м. Перемишль, Польща на Свято Водохреща.

19 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

3. Відзначенні Дня Соборності (проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки).

22 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

4. Участь у проведенні XII міжрегіонального фестивалю-конкурсу «Різдвяна Коляда 2016» – «Пісні незабутого краю», м.Городок.

Лютий

Районна організація

5. Проведення щорічної звітної конференції Львівської обласної організації ВТ «Лемківщина».

Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ Читати повністю

Конкурс написання творів “Скарби лемківської культури”

“Лемко-клуб” і відділ літератури з мистецтва Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Франка започатковують Всеукраїнський молодіжний літературний конкурс “СКАРБИ ЛЕМКІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ”.

До участі в конкурсі допускається молодь у віці від 12 до 25 років.

Конкурсні твори приймаються у різних жанрах і двох номінаціях – поезія і проза. Обсяг – довільний, але не більше 12 сторінок. Твори можуть охоплювати якнайширше коло тем, повязаних з лемківською культурою, зокрема: духовна і матеріальна культура лемків, минуле і майбутнє лемківської культури, передання культури і традицій молодому поколінню, видатні особистості, історичні та культурні події, свята, плекання традицій у родині.

Читати повністю

Польща: між кресами і комунізмом. До 70-річчя масових убивств українців навесні та влітку 1945 р.

Через Польську Республіку 1945 р. прокотилася хвиля вбивств українців, які були її громадянами. Вона почалася в січні і тривала до травня, охоплюючи територію від Сянока по Нисько. Малковичі, Старе Місто, Лежайське, Пискоровичі, Дібча, Іскань, Мацьковичі, Дубровиця-Велика, Радава, Тисова, Добра, Павлокома, Старий Люблинець, Новий Люблинець, Гораєць, Слобода, Руська П’яткова, Руський Явірник, Рушельчиці, Лубно, Ожанна, Бриська Воля, Жухів, Трійчиці, Уйковичі, Скопів, Курилівка, Кульно, Солоне, Теплиці, Бахів, Березка, Лежахів, Сурохів, Коритники, Воля-Кривецька, Середня, Старе Село, Сівчина – це далеко не повний список сіл, які спливли тоді кров’ю. Кількість жертв сягає 5 000 чоловік.

Це не була польська відплата за Волинь – це була окрема етнічна чистка. Підняти відділи з різних організаційних та політичних структур на великій території до одностайної помсти через 2 роки після подій на Волині неможливо. Відповіді треба шукати в інших чинниках, аніж у національній розпуці чи солідарності, мотивованих волинськими уявленнями «убиваючих командирів», як-от Юзеф Задзєрський «Волиняк» чи Роман Кісєль «Семп»…

Читати повністю

Рух за (російське) православ’я на Лемківщині

На початку XX століття у деяких селах Лемківщини, так само як в Східній Галичині та Буковині, звилися молоді русофіли, родом з цього регіону, висвячені у сан священика в Російській імперії, які спонукали до зміни конфесії. Центром руху зі зміни конфесії були Граб, Вишовадка, Озенна в Ясельському повіті,  а також ща західніші місцевості в Горлицькому повіті Сорне, Довге і Ждиня – все це гірські села, розташовані на крайньому півдні своїх адміністративних повітів безпосередньо на угорському кордоні. Вже у травні 1911 року вихованця Житомирської семінарії уродженця Ждині Максима Сандовича австрійська влада «затримала, підозрюючи русофільську пропаганду», обшукали та відпустили. У згаданих селах русофіли мали більшість: парохом в Ждині був Теодор Дуркот, русофільський діяч, відомий далеко за межами своєї громади; русофільський парох Михайло Юрчакевич був також  у Чорному. Відомим в околицях був молодий громадський активіст Василь Ковдра із Довгого, який займався мандрівною пропагандою русофільства і пропонував курси письменності для селян. У  Грабі та сусідніх з ним селах Вишовадці й Озенній були навіть тертя: русофільсько налаштовані селяни  вже кілька років просили про переведення свого пароха Філемона Кісилевського, прихильника української національної партії.

Читати повністю

Молодь впорядкувала пам’ятний знак депортованих українців у Львові

116 квітня молодь прибрала та впорядкувала меморіальний знак депортованим українцям з Польщі у Львові. Знак закладено у 2007 році, на якому зазначено, що на цьому місці має бути встановлено пам’ятник жертвам депортації українців з Польщі у 1944-1946 роках.

З ініціативи голови СФУЛО Софії Федини члени ЛОМГО «Молода Лемківщина», депутати Львівської обласної ради, волонтери та громадські активісти спільними зусиллями провели благоустрій довкола пам’ятного знаку. Було відновлено напис, вимощено бруковану доріжку, висаджено квіти та прибрано територію скверу.

Читати повністю

Лемки у Польщі відновлюють право власності на відібрані комуністами ліси

У повоєнні роки комуністична Польща позбавила своїх громадян майна. Серед скривджених було багато українців.

Варшава – 700 тисяч українців було виселено у повоєнні роки з їхніх рідних земель у південно-східній Польщі. Виселення та депортації, організовані комуністичною владою, тривали кілька років. Переважна більшість цих людей опинилася в радянській Україні, а 150 тисяч вигнали на північ і захід Польщі. Про те, який сьогодні статус у вигнаних із рідних земель українців Польщі, та про їхню боротьбу за відновлення справедливості Радіо Свобода розповіли українські громадські діячі Петро Тима і Степан Гладик.

Читати повністю

У Львові відбудеться Міжнародна виставка плакатів “Із життя українців у Польщі”

21 квітня 2016 року о 15:00 в актовому залі Львівського інституту менеджменту (м. Львів, вул. Ліська, 16) відбудеться урочисте відкриття Міжнародної виставки плакатів “Із життя українців у Польщі”. Метою заходу є висвітлення ідентичності та історичну пам’ять, культурне, мистецьке і наукове життя української меншини у Польщі.

Унікальність цієї виставки полягає у тому, що вона презентує різноманіття заходів, які проводяться українцями Польщі для збереження мови, українських цінностей, показує, як українська громада за кордоном виступає проти війни, підтримує дух воїнів АТО, допомагаючи в їх лікуванні та реабілітації.

vystavka

«Депортованих українців» юридично не існує – дослідник та активіст

«Якби не було війни, питання кримських татар так само б не стояло б на порядку денному. Що ж до депортованих українців, такої обумовленості не було».1CC133FB-0662-4BB1-A692-41D0D466142F_w640_r1_s_cx7_cy0_cw73

Читати повністю

8-10 квітня у Львові відбудеться фестиваль Лемківської писанки

afisha

Читати повністю

Депортовані з Польщі у 1940-х роках українці не отримали матеріальної компенсації

9 вересня 1944 року була підписана міждержавна угода між УРСР і Польським комітетом національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР. Цей документ передбачав переселення на територію України всіх українців, які проживали у повітах Холмщини у Польщі, а також евакуацію у сусідню державу всіх поляків і євреїв, які мали польське громадянство до 17 вересня 1939 року, тобто жили в Україні. Переселення було на початках добровільним, під тиском пропаганди, а потім примусовим. Польська влада була зацікавлена у стабільній мононаціональній державі, а Кремль шляхом примусової депортації українців хотів покінчити з українським питанням у Польщі і ліквідувати найбільший осередок українського визвольного руху. Депортація українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підсяння тривала з 1944-го до червня 1946 року, внаслідок цієї акції було переселено, за офіційними даними, понад 500 тисяч українців.

Читати повністю

2 квітня відбулася звітна конференція ЛОО «Лемківщина»

2 квітня 2016 року у приміщенні Музею етнографії та художнього промислу у Львові відбулася звітна конференція Львівського обласного товариства «Лемківщина» під час якої було заслухано звіт діяльності організації за 2014-2015 роки. У конференції брали участь делегати районних осередків організації.

До складу президії було обрало першого заступника ЛОО ВУТ «Лемківщина» Мирослава Дмитраха, члена Правління Андрія Тавпаша (головуючий) та секретаря Правління Назара Радя (секретар).

Згідно порядку денного першим питанням було заслухано звіт діяльності організації за звітний період, який представив перший заступник голови організації Мирослав Дмитрах, у зв’язку з відсутністю голови Степана Майковича. Було ухвалено рішення схвалити звіт і визнати роботу організації задовільною.

Читати повністю

Галицькі та лемківські Великодні традиції

Зі спогадів старожилів

У страсну пятницю у церкві на відправі дзвіночками не дзвонили, у той день їх замінювали клепачка і рапчало. Тарахкання  тих пристроїв нагадувало  момент, коли Ісуса Христа прибивали цвяхами до хреста. До плащаниці йшли на колінах від порога.

  На Лемківщині кожна господиня хотіла спекти якомога більше пасок та щоб вони були якомога гарніші. Пекли з разової (чорної) та петльованої (білої) муки, до того ж різної величини — бувало, що паски за величиною були  як заднє колесо до воза. Як велика паска добре виросте в печі, то доводилось навіть прорубувати челюсті печі, аби її витягнути. До замісу не давали ніяких приправ, лише сама мука, молоко та пару яєчок.— Паска пахла полем, землицею.  Усі спечені паски, скільки б їх не було, у плахтах на плечах несли святити. До кошика пекли малу паску, до замісу якої додавали багато яєць. Її ставили разом із шинкою, ковбасою, сиром, маслом, ну і силою-силенною розмаїтих писанок і крашанок, і то були страви до снідання на Великдень.

Читати повністю

Категорії

Нове відео