АНКЕТА ДЛЯ ЗГОЛОШЕННЯ УЧАСНИКІВ НА ФЕСТИВАЛЬ “ГОМІН ЛЕМКІВЩИНИ” 2016 р.

images

ДЛЯ ЗГОЛОШЕННЯ НА ФЕСТИВАЛЬ “ГОМІН ЛЕМКІВЩИНИ”.

Анкета для учасників концертної програми фестивалю “Гомін Лемківщини” у 2016 році, яку потрібно заповнити колективам для зголошення на фестиваль.

Для цього потрібно завантажити анкету, заповнити її вручну, а після цього надіслати на електронну скриньку lemky.lviv@gmail.com

ЗАВАНТАЖИТИ АНКЕТУ

Львівського обласного Лемківського фестивалю «ГОМІН ЛЕМКІВЩИНИ-2016» відбудеться 27-28 серпня у с.Зимна Вода, біля Львова.

ПЛАН ЗАХОДІВ ЛЬВІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА “ЛЕМКІВЩИНА” на 2016 РІК

План основних заходів

Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» на 2016 рік,

25 річниця Незалежності України

Пор. №№

Основні заходи

Терміни      проведення

Відповідальні

1. Організація і проведення різдвяного свята у лемківських традиціях «Лемківське Різдво».

Січень

Правління   ЛОО ВУТЛ

2. Поїздка в м. Перемишль, Польща на Свято Водохреща.

19 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

3. Відзначенні Дня Соборності (проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки).

22 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

4. Участь у проведенні XII міжрегіонального фестивалю-конкурсу «Різдвяна Коляда 2016» – «Пісні незабутого краю», м.Городок.

Лютий

Районна організація

5. Проведення щорічної звітної конференції Львівської обласної організації ВТ «Лемківщина».

Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ Читати повністю

Завадка Риманівська. Історія села. Ч.2

Продовження статті про історію села Завадка Риманівська. У другій частині описано релігійне та освітнє життя завадчан.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Мешканцям Завадки Риманівської були селяни-русини, які споконвіку населяли ці місцевості, займалися землеробством і тваринництвом, сповідували східний обряд, дотримувалися давніх руських звичаїв.

Оскільки село було власністю перемиської римо-католицької капітули, в 1565 р. мешканці Завадки Риманівської подали скаргу перемишльському римо-католицькому єпископу, вказавши, що в селі немає церкви. Водночас священика, який би виконував би виконував свої функціональні обов’язки, парафіяни через свою убогість і брак грунту не можуть утримувати. Тому їхня релігійна свідомість, обрядовість, яких вони дотримуються за старим руським звичаєм, зазнають велику шкоду. Отож 3 січня 1566 р. перемишльський римо-католицький єпископ Валентин Гербурт видав грамоту, у якій відзначається, що, зваживши на скарги і прохання завадчан, за порадою і згодою свого капітулу він дозволяє священикові Вартоломею Лісковацькому вживати один грунт, закуплений за 150 флоринтів у селянина Івана Русовича. Цей грунт становив парафіяльну дотацію священика В.Лісковацького. Кожний наступний священик міг це поле за ту саму ціну закупити. Згідно з цією грамотою тодішній священик Завадки Риманівської і його наступники звільнялися від усяких податків  і повинностей, відробітків і служби для капітульного маєтку із застереженням, що вони будуть платити по 1 гривні (на рік) для єпископського столу. Піданні, тобто жителі Завадки і належного до неї присілка Абрамова, повинні були за старим звичаєм давати священикам данину збіжжям і «всякими іншими речами». Оскільки земля того грунту, наданого священикові, була неврожайною, то додатково йому надавалися ще поля, що звалися Обшарами, для викорчовування, а також частина єпископського лісу. Ця грамота підтверджена пізніше підписами перемишльських римо-католицьких єпископів і вписана до актів Сяноцької консисторії 9 листопада 1781 р.

Читати повністю

Завадка Риманівська. Історія села. Ч.1

Село Завадка Риманівська колишнього Сяноцького повіту (тепер Підкарпатське воєводство, Польща) розташоване на віддалі 7 км. південніше містечка Дукля, побіч Угорського шляху, що в’ється на південь від Дуклянського перевалу – найближчого і найвигіднішого перевалу в Низькому Бескиді. Поселення розташувалось у вузькій долині потоку Бовчанець (на деяких польських картах називається Амбровський або Терстянський), що бере початок в присілку Абрамів, який є правим допливом ріки Яселки. З усіх сторін село оточують гори, вкриті густими змішаними лісами, в яких переважають буки, явори, ялиці. Росли тут також і рідкісні, реліктові дерева – тис, модрина, липа, дуб, багато лікарських рослин. З північного боку височіла гора Цергова (716 м.), а на півдні – гора Петрос (731 м.) і Дів (657 м.). З північного заходу на південний схід тягнеться гряда, в якій виділяється гора Гирова (694 м.), Мшана (647 м.) і Джюрдж (585 м.). Східніше Завадки – гора Кам’янка (689 м.).

Читати повністю

17 липня відбулася Колегія Всеукраїнського товариства “Лемківщина”

Цієї неділі 17 липня 2016 серед мальовничої карпатської природи у м. Перечин, Закарпатська область, відбулася VI Колегія Всеукраїнського товариства “Лемківщина” у 2016 році, участь у якій також взяла делегація Львівського обласного товариства. У порядку денному було заслухано звіти голів обласних осередків товариства та обговорено поточні питання діяльності організації.

Читати повністю

Біженство із Закерзоння – закінчення драми

У межах Галичини «добровільні» біженці, гнані страхом перед австро-угорськими і німецькими арміями, які наступали, були тільки частиною осіб, переміщених у Російську імперію. Pосійська окупаційна влада намагалася виловлювати й відправляти на заслання у східні губернії провідних галицьких українців («мазепинців»).

Арешти й виселення, які проводили як військова жандармерія, так і новоорганізована цивільна адміністрація губернського і повітового рівня, осягли чималий масштаб. Хоч немає загальних даних, то знаємо, що лише через київські тюрми пройшло більше як 12 тис. засланців. Іншою, «елітною», категорією примусових переселенців були заручники, тобто не самі українці, але й поляки та євреї. У групі «військових заручників міста Львова», у червні 1915 р. вивезених до Києва, опинилися також уродженець Ришкової Волі коло Ярослава, журналіст та піонер кооперації Кость Паньківський (помер тут у листопаді 1915 р. від запалення легенів) та уродженець Перемишля, адвокат Степан Федак (пізніше член уряду ЗУНР).

Читати повністю

Біженство з Лемківщини в роки Першої світової війни

Біженство українців з південної Холмщини влітку 1914 р. мало ще обмежений місцевий характер. Набагато масштабнішим було біженство з Галичини, яку завойовувала російська армія, і воно мало, звісно, західний напрямок. Але навесні 1915 р. почалося й біженство на схід – у Російську імперію, яке захопило, передовсім, Лемківщину, куди бої перенеслися під час тривання «стаціонарної» облоги Перемиської фортеці. Читати повністю

Вулиця Лемківська у Львові

Неподалік від центру міста Львова знаходиться вулиця, яка має назву Лемківська. Вона бере свій початок від вулиці Замарстинівська (одразу за залізничним мостом) і простягається до вулиці Хімічної, поєднуючи їх.

Свою теперішню назву ця невеличка вулиця отримала з приходом других Совєтів у 1946  році.  У книзі “1243 вулиці Львова (1939-2009)” Ілько Лемко не пояснюють чому було обрано саме таку назву, проте можемо припустити, що радянська влада це робила радше навмання, аніж з історичних мотивів.

Читати повністю

Вісник СФУЛО №5-6 (41-42). Травень-червень 2016. Читати

Вийшов у світ черговий номер Вісника Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань.

Весняний випуск Вісника присвячений польсько-українським взаєминам, зокрема в контексті останніх подій. Ми зібрали матеріали, які вважали найбільш цікавими, неупередженими і такими, що добре ілюструють ситуацію.

Також до вашої уваги інтерв’ю з двома визначальними постатями – Надзвичайним і повноважним послом України у Польщі Андрієм Дещицею та Надзвичайним і повноважним послом Республіки Польща в Україні Яном Пєкло.
Цікавого читання, власних висновків і мудрих рішень!

Мер Львова скерував листа меру Романові Хомі. Мер Перемишля відповів.

Подаємо текст листа повністю

lviv«Впродовж багатьох років Львів та Перемишль тісно співпрацюють як потужні культурні центри та розвивають співпрацю, спільно реалізовують різноманітні проекти. Однак, подія, що відбулася 26 червня 2016 року, коли група радикально налаштованих осіб перекрила дорогу, якою рухалася мирна процесія духовенства та вірян УГКЦ і під образливі скандування та провокативні закиди влаштувала штовханину, схвилювала та обурила українців. Деякі з молодиків топтали та підпалювали синьо-жовту стрічку, яку ніс один з учасників ходи. Такі дії є неприпустимими і розпалюють міжнаціональну ворожнечу. Також із глибоким занепокоєнням та тривогою ми сприйняли звістку про скасування концерту українського гурту «Ot Vinta» та святкових заходів щодо відзначення свята Івана Купала. Хочу зазначити, що агресія та надмірний радикалізм ніколи не можуть бути виправданими. Ворожість та протистояння завжди вносять розбрат, смерть, біль та страждання.

Читати повністю

Чому в Перемишлі не відбулося найбільше українське свято в місті — Ніч Купала

Організатори у останній момент скасували цьогорічний захід «Ніч на Івана Купала» у Перемишлі.

— Я собі не дозволю взяти на совість покалічену дитину чи не дай Боже ще гірше, — говорить Марія Туцька, голова перемиського відділу Об’єднання українців у Польщі.

Найбільший щорічний український захід у місті мав відбутися 2 липня над рікою Сян. Однак за два дні до заходу місцевий відділ ОУП вирішив відкликати «Ніч на Івана Купала».

Читати повністю

У Перемишлі польські націоналісти напали на мирну ходу українців

У Перемишлі група поляків у неділю намагалася перешкодити процесії греко-католиків і православних, яка йшла на місцеве українське військове кладовище, щоб вшанувати воїнів українських визвольних змагань, інформує видання Простір. Урочистість відбувалась з нагоди Свята української національної пам’яті, яке відбувається у Перемишлі вже багато років.

Як заявили в місцевій поліції, не було необхідності використовувати силу. На військовому кладовищі в Перемишлі поховані Українські січові стрільці, вояки Української галицької армії, які в 1918—1920 роках на чолі з Симоном Петлюрою боролися поруч з Юзефом Пілсудським. Після підписання в 1921 році Ризького миру між Польщею та радянською Росією, воїни Петлюри були інтерновані, в тому числі в Пикуличах поблизу Перемишля. Там більшість з них померла від тифу і була похована на кладовищі.

Читати повністю

Категорії

Нове відео