Карпатський рейд загону УПА “Лемківщина”

карпатський рейд Лемкфвського куренняУ верхів’ях Сяну у вересні 1944 р. опинилося кількатисячне угрупування українських повстанців із воєнних округ “Сян” (Перемищина) та “Маківка” (Дрогобиччина). З півночі терен їх перебування обмежено німецько-радянським фронтом по лінії Сянок–Турка–Сколе, з півдня – давнім польським кордоном, на якому угорці облаштували оборонну лінію Арпада.

За наказом командування УПА-Захід-Карпати всі відділи у цій місцевості підпорядковано Василеві-Мартинові Мізерному-“Ренові”, командирові куреня “Лемківщина-Захід”. Так виник загін (в УПА це одиниця, аналогічна полкові) “Лемківщина”.

Прогнозований наступ Червоної армії, т. зв. Карпатсько-Ужгородська операція, розпочався 9 вересня в околиці Сянока, відтак охопив всю лінію фронту аж до Буковини. Вже до кінця місяця він пролягав приблизно по колишньому польсько-чехословацькому кордону. Читати повністю

Лист ОУН братам переселенцям з Холмщини, Грубешівщини, Засяння і Лемківщини

За Українську Самостійну                                                                                                                                           Воля народам, воля людині!

Соборну Україну!

 

БРАТИ ПЕРЕСЕЛЕНЦІ

СИНИ ХОЛМЩИНИ, ГРУБЕШІВЩИНИ, ЗАСЯННЯ І ЛЕМКІВЩИНИ!

В жорстокі дні нової сталінської окупації, що її переживає зараз весь український народ, Вам ворог завдав найбільшого удару. Окупанти доконали над Вами нечуваного в історії злочину. Вони насильно безправно викинули Вас із рідних батьківських земель. Тих земель, де Ви родилися і зросли, де могили Ваших дорогих і близьких, де могили прадідів Ваших. Вони спалили Ваші села, зграбували Ваше майно, вимордували тисячі невинних дітей, жінок, стариків. І сьогодні Ви, вигнані з своїх рідних прадідівських гнізд, розкидані на всі сторони, поневіряєтеся, прибиті горем і стражданням. Не один батько споміж Вас, із серцем, закипілим кров’ю, згадує свого замордованого сина, не одній матері ввижається її горюча в огні дитина, не одна дитина зривається зі сну, бо їй приснилася поколена багнетами мати… Сперед наших очей не щезають жахливі картини, що Ви їх недавно пережили, Ваше серце раз-у-раз роздирає невимовний біль, Ваші ще свіжі рани не перестають кривавитися. Ці рани щодня пригадують Вам, хто винен у Вашому горю, вони щодня кличуть до помсти на винних у цьому.

Читати повністю

Звичаєве право на Лемківщині

Лемківщина (як Північна, так і Південна) на ранній стадії свого існування була частиною Галицько-Волинського князівства, однак після остаточного її загарбання Польщею та Угорщиною пройшла дуже тернистий шлях довгої боротьби. Завойовники ставили собі за мету впровадити свій суспільно-правовий порядок та внести відповідні зміни в характер суспільного життя1. Одним з основних завдань, які стояли перед ними, було змінити правові відносини населення захоплених територій. Оскільки Київська Русь мала чітке законодавство — “Правду Руську”, то їм нічого не зоставалось, як організовувати інші — німецьке і так зване волоське права, і на ці права переводити захоплені села.

Це все співпало з більш інтенсивним заселенням Карпат внаслідок втечі селян від постійних татарських нападів та збільшення феодально-панщизняних відробітків у низинних регіонах. Заселенню Карпат також сприяли ті обставини, що нових поселенців звільняли на 12-24 роки від феодальних повинностей, отже, тут вони мали кращі умови для самозбереження.
Читати повністю

Історія Української державної гімназії у Ярославі (1940-1944)

Українська державна гімназія в Ярославі або Ярославська гімназія - державний навчальний заклад гуманітарного типу з українською мовою навчання, який функціонував з 1 вересня 1940 по 23 липня 1944 роках у м.Ярослав. У закладі спільно навчалися як хлопці, так і дівчата.

Історія гімназії

Гімназія розпочала свою діяльність 1 вересня 1940 року. Рішення про її заснування було ухвалене німецькою владою у березні в часі окупації Польської Республіки. Йшлося тільки про місцезнаходження цієї школи. Українські громади у Ярославі, Перемишлі та міста на Лемківщині (головно Сянік) намагалися створити гімназію саме у своєму місті. Проте відділ культури та науки (нім. Wissenschaft Erziehung) Генерал-губернаторства вирішив, що гімназія має бути створена у Ярославі. Для її створення доклало багато зусиль українські урядовці відділу культури та науки у Кракові – професори Омелян Бачинський та Євген Форостина.

Читати повністю

Історія села Жерниця

cerkiew_w_zernicy_wyznej_4Жерниця (pol. Żernica) – лемківське село у Ліському повіті, що знаходилось 12 км. на південь від Ліська. Поділялось на дві частини – Жерниця-Вижня (pol. Żernica Wyżna) і Жерниця-Нижня (pol. Żernica Niżna).

Перша згадка про Жерницю-Нижню відноситься до 1480 року, а Жерниця-Вижня – 1485. Село було засноване на волоському праві і належало роду Балів (перший власник галицький шляхтич Матіас Баль). Читати повністю

План основних заходів ЛОО ВТ «Лемківщина» на 2015 рік.

За рішенням засідання Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина”, яке відбулося 11 березня 2015, членами правління було прийнято такий план заходів організації на 2015 рік.

 

Пор. №

Основні заходи

Терміни      проведення

Відповідальні

 1 Організація і проведення різдвяного свята у лемківських традиціях «Лемківське Різдво».

Січень

Правління   ЛОО ВУТЛ

 2 Підготовка та проведення щорічної конференції Львівської обласної організації ВУТЛ.

Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ

 3 Поїздки по місцях Михайла Вербицького (*04.03.1815-07.12.1870) в с.с.Явірник-Руський і Млини з нагоди 200-ліття від дня народження–українського композитора, священика, автора музики Гімну України «Ще не вмерла Україна» та 150-ліття вперше виконаного Гімну України у м.Перемишль.

Лютий – Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ

 4 Поїздка в м.Дукля, Сяноцького повіту, Польща з метою проведення переговорів щодо встановлення табличок, в т.ч. українською мовою на обеліску при пам’ятнику «Хрест Поєднання».

Березень – Квітень

Правління   ЛОО ВУТЛ

 5 Участь у підготовці та проведенні міжнародної виставки-конкурсу «Лемківська писанка».

Квітень

П. Гандяк С.Майкович

Читати повністю

Початки УПА на Лемківщині

… на Поліссі і Волині новостворені відділи Української Повстанської Армії стали зводити свої перші бої рівночасно з німецьким окупантом і з большевицькими партизанами.

Мені не прийшлося бути там, де ті відділи творилися, але я був свідком, як організувалися перші сотні УПА на Лемківщині. І так назавжди залишиться в мене той живий образ, як росли сотні УПА спільними силами українських вояків з різних армій, з широкою піддержкою від місцевого населення.

З малих збройних груп творилися сотні та курені і ставали складовими частинами українських збройних сил. В їх рядах „рам’я об рам’я” стояв в боротьбі із ворогом бандерівець з мельниківцем, бувший червоноармієць з дивізійником, старшина УНР-УГА-УСС з випусником старшинської школи УПА, лемко з полтавцем, інтелігент та робітник із селянином.
Нехай говорять факти.

Читати повністю

Із записника лемка. Лемківщина у роки Першої світової війни

Друкуємо статтю Франца Коковського “Із записника лемка” про визвольну боротьбу на Лемківщині у роки Першої світової війни, яку він написав на основі  спогадів стільця УГА Онуфрія Чури. Вийшла друком у журналі “Літопис Червоної Калини” (1934, Ч.7-8) у Львові.

I.

Про те, що також і Лемківщина брала участь у нашій визвольній боротьбі в 19181 і 1919 роках, знає мало хто. В ці горячі часи ціла наша увага була спрямована на Львів та на територію на схід  Сяну, а тим, що діялось за Сяном, мало хто цікавився. Наші верхи махнули відразу рукою на територію поза Сяном, а був час, що делегатам зі Сяніччини, що приїхали до Стрия прохати підмоги та інструкцій, відповів тодішній комендант стрийської округи, от.Гр. Коссак, щоби Сяніччина та Лемківщина, боронилися до часу, поки там не прийдуть… чехи, а як підмогу казав їм видати… два кріси. Свідки цеї «історичної» розмови живуть до нині.

Читати повністю

Святкування в с. Млини

4 березня, в с.Млини Ярославського повіту (Республіка Польща) відбулися урочисті заходи з відзначення 200-річчя від дня народження отця Михайла Вербицького та 150-річчя від першого публічного виконання державного гімну України. Читати повністю

Одна картина. З історії сіл Височани та Кожушне

Друкуємо уривок із праці Франца Коковського «Визвольні рухи на Лемківщині», який був опублікований у журналі “Літопис Червоної Калини” (1935, Ч.5) в оригінальній версії.

I.

Височани враз із присілком Кожушне – це невелике село сяніцького повіту. Числять вони разом понад 600 душ, а належать до парохії в Полонній. Ці села лежать майже при самому залізничному шляху Загір’я – Лупків, до залізничної станції Щавне – Куляшне з Височан усього 4 км., а до станції Мокре 3 км.

Тепер село враз із присілком занедбане та опущене, нема там людини, що вміла би селян освідомити та повести.

Читати повністю

Категорії

Нове відео

  • https://youtube.com/devicesupport
  • Лемківський вертеп 2015. Львів
    Виступ з Вертепом "Молода Лемківщина" (Львів) у лемківській церкві у Львівському музеї народної архітектури та побуту "Шевченківський гай". Січень 2015 р.