Бескиди

Горлицький прорив (на р.Дунаєць) 2-5 травня 1915 року. Відступ російської армії із Західної Галичини (Лемківщини) під час Першої світової війни

Російські війська Південно-Західного фронту, що опанували карпатські проходи, погрожували виходом на рівнини Угорщини. Нависла загроза остаточного розтрощення Австро-Угорщини, розпаду імперії Габсбургів. Німецьке верховне командування вирішило випередити цю загрозу – початковий план Горлицької операції, мав важкі наслідки для всього російського фронту. “Прийшов момент, коли не можна було далі вже відкладати рішучого наступу на Сході”, – записав Фалькенгайн – начальник генерального штабу, який фактично керував сухопутними арміями. Німецькому командуванню потрібен був великий успіх на австрійській ділянці фронту. До того ж Австро-Угорщині погрожувала вступом у війну Італія, що вийшла на початку війни з Троїстого союзу. У військовому стані ситуація сприяла центральним державам. Західноевропейський фронт не викликав побоювань. Військові дії англо-французьких військ, за оцінкою німецького верховного командування, не могли вийти за рамки чисто місцеві. Політичні та стратегічні умови надавали противнику “проміжок часу” для рішучого удару. “Він міг вилитися тільки у рішучий наступ із застосуванням для цього всіх взагалі вільних коштів”.

Задумана нова операція пов’язувалася з проривом фронту між Верхньої Віслою і підніжжям Бескидів (в районі Горлиці), а не з діями проти одного або двох флангів, як це було раніше. Для проведення операції використовувалися всі можливі війська. Великі сили перекидалися з французької фронту. Австро-угорські війська, які зазнали чималих втрат в минулих боях, не могли самостійно здійснити велику операцію. Їхній моральний дух продовжував падати, особливо в частинах з чеським і південнослов’янським складом. Доводилося заздалегідь звертати увагу на те, писав начальник німецького генерального штабу, що австро-угорські війська доведеться перемішувати з німецькими частинами, а саму ударну роботу здійснювати з допомогою останніх. На південному крилі фронту біля 1-ї австро-угорської армії, між Пилицею і Віслою, розташувалася армійська група Войрша; на фронт 4-ї австро-угорської армії між Верхньої Віслою і підніжжям гір була спрямована дивізія Бессера; 3-тя австро-угорська армія в Бескидах – підкріплена сильним корпусом Марвіца; в Карпатах, на схід Мункачі, просувалася південна армія Лінзінгена, а в Буковині вела бої кавалерія Маршаля. Прорив російського фронту мала здійснити 11-а німецька армія, сформована з чотирьох корпусів (трьох німецьких, взятих із Західного фронту, і австрійського). Корпуси армії прибули з Західного фронту в район зосередження в двадцятих числах квітня. Щоб приховати перекидання військ, німецькі частини посилили бойову діяльність на Західному фронті, здійснили наступ біля Іпру, де вони вперше у великому масштабі застосували задушливі гази. Читати повністю

Лемківщнна теж не залишиться позаду

холмськ Передрук статті “У свідомості спільних завдань. Лемківщнна теж не залишиться позаду” на передовиці газети “Холмська земля” №23 від 6 червня 1943 року.

Ледве пройшов один місяць від пам’ятного дня проголошення СС Стрілецької Дивізії Галичина, а вже в стрілецькі ряди вписалося стільки добровольців, що можна говорити про бличий успіх розпочатої акції. Число зголошених росте з дня на день. Коли на терені Галицької Землі вербункова акція по деяких округах добігає уже до кінця, то на західних українських землях, що входять у склад Краківської области, вона щойно недавно почалася. Маємо досвід, що села з мішаним національним складом живіше відгукнулися на вербункові акції – їх мешканці зголосилися нерідко майже поголовно в стрілецькі ряди. В чужому довкіл відокремлені від своїх — вони краще зрозуміли вагу зброї, вагу збройної сили. Це дає нам запоруку вірити, що й західноукраїнські землі, зокрема Лемківщина, з радістю вхопить за зброю. Дух боротьби українським лемкам не новий. Цілі сторіччя стояли вони на сторожі українських земель. Не без причини прозвано їх твердим українським племенем. Не закинули вони прадідівських звичаїв, не затратили своєї мови, не згубили своєї прекрасної пісні, залишилися вірні своїй землі і крові. Кожне лемківське село стало непрохідною твердинею, що до неї, не міг прокрастися чужий елемент. Цей чужий елемент сховзувався по лемкінських селах, коли і просувався дещо на схід, то хіба поміж них, а не через них. Не в одному випадку їх зовсім оточили чужі їм національно села, а вони все таки не здалися, видер жали та зберегли й досі своє українське національне обличчя. Читати повністю

Біженство з Лемківщини в роки Першої світової війни

Біженство українців з південної Холмщини влітку 1914 р. мало ще обмежений місцевий характер. Набагато масштабнішим було біженство з Галичини, яку завойовувала російська армія, і воно мало, звісно, західний напрямок. Але навесні 1915 р. почалося й біженство на схід – у Російську імперію, яке захопило, передовсім, Лемківщину, куди бої перенеслися під час тривання «стаціонарної» облоги Перемиської фортеці. Читати повністю

Категорії

Нове відео


Warning: file_get_contents(http://gdata.youtube.com/feeds/api/users/Beznazvy/uploads?v=2&alt=jsonc): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.0 404 Not Found in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 192

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 200