Taras

Вийшов весняний номер часопису “Лемківщина. Lemkivshchyna” (США)

8 травня, у День пам’яті та примирення, Організація оборони Лемківщини випустила новий номер часопису «Лемківщина. Lemkivshchyna» – перший у 2022 році, але 43-й за порядковістю.

Що можна прочитати у цьому номері:

  • Тарас Радь. Українське питання
  • Аскольд Лозинський. 75 років тому
  • ООЛ допомагає боротьбі України та українським біженцям
  • Diana Howansky Reilly. Remembering Akcja Wisla: An Excerpt from “Scattered: The Forced Relocation of Poland’s Ukrainiansafter World War II”
  • Jaroslaw Moklak. Prosvita Society and the Lemko Commission
  • ООЛ фінансує реконструкцію лемківського кладовища
  • Organizational Meetings
  • Second Annual OOL College Scholarshipe Competition
  • Order LRF Publications Online
  • Ольга Бенч. Різьбярська й пісенна традиції лемків, що жили в центрі Європи
  • Богдан Тихий. Барвистий світ Стефанії Русиняк
  • Jerzy Starzynski. Clothers of the Ruthenian Inhabitants of the northenr slopes of the Carpathians in the 16th – 18th centuries
  • Владислава Ревака. Церкви
  • Марія Горбаль. Русаля, Собітка на Лемківщині
  • Vasyl Jula. The Lemko Easter Basket and Pashcal Food
  • День Матері
  • In memory. Мирон Домаразд

Читати можна онлайн за цим посиланням

Читати повністю

Третій фестиваль-конкурс “ЛемЦвіт” у Києві. Заявка для участі

Київське товариство “ЛемКиїв” запрошує до участі у ІІІ-му Всеукраїнському дистанційному фестивалі-конкурсі мистецтв “ЛемЦвіт». Заявки приймаються до 25 травня 2022 року

Засновник та організатор: ГО Київське товариство “ЛемКиїв”. Координатор фестивалю Катерина Чаплик

ПОЛОЖЕННЯ

МЕТА ФЕСТИВАЛЮ:
• Формування патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини;
• Сприяння у відродженні, збереженні та популяризації культурної спадщини лемків, ознайомлення з історією та духовною культурою краю.
• Активізація культурного обміну серед поколіннями.

Проводиться щорічно 1 червня.
У 2022 р. організаційний комітет запрошує до дистанційної участі в конкурсі творчі колективи та окремих виконавців у вокальному, інструментальному, хореографічному, театральному жанрах, номінаціях образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.
Оцінюється конкурсна програма, яка містить лемківські автентичні або стилізовані твори з військово-патріотичним ухилом. Для декоративно-прикладного жанру – техніки, властивої лемківським автентичним зразкам, що перегукується із сьогоденням.

Читати повністю

75 років початку акції “Вісла”

28 квітня 1947 року розпочалася акція “Вісла” – військово-політична операція польської комуністичної влади, що полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель. Проводили акцію під приводом ліквідації формувань Української повстанської армії на Закерзонні. Однак у документах з грифом “таємно” йшлося про “остаточне розв’язання української проблеми в Польщі”.

Операція “Вісла” розпочалася о 4-й годині ранку 28 квітня і тривала до серпня 1947 року. Проводила її спеціальна оперативна група, яка не знала до людей ні жалю, ні співчуття. Тоді було переселено 140 тисяч українців – під дулами автоматів їх змусили залишити рідну землю, свої села і домівки, в яких жили вони і їхні предки упродовж віків.

Спочатку план називався «спеціальною операцією “Схід”  і включав одночасне проведення депортації та бойових дій проти УПА. Згодом його перейменовано на “Вісла”. Було створено оперативну групу “Вісла”, яка налічувала близько 21 тисячі військових.

Читати повністю

Великдень 2022 року

Великдень – це завжди про майбутнє.

Про перемогу життя над смертью.

Світла – над темрявою.

Любові – над ненавистю.

Творчості – над руїною.

Свободи – над рабством.

І ми лемківська спільнота разом з усією Україною наразі переживаємо цей неймовірний досвід.

Коли з пекла народжується рай. Зі смерті – життя.

З пекельного болю – неймовірна радість.

І тому сьогодні як ніколи актуально звучать слова:

Христос Воскрес! Воскресне й Україна!

Лемківський ресторан та українські пісні в американському фільму “Мисливець на оленів”

В оскароносному фільму «Мисли́вець на о́ленів» (The Deer Hunter), який вийшов на екрани 1978 року, події його першої частини відбуваються у лемківському ресторані (Lemko Hall) у місті Клівленд. Один з трьох товаришів одружується і святкує весілля у ньому, де лунають українські весільні пісні і танці, зокрема гопак.

Аналогічні “Lemko Hall” також були в інших американських містах, зокрема в Йонкерсі, Монро, а також штатах Пенсильванія та Огайо. Крім цього був «Lemko-Park». Всі вони були засновані в 1950-х і тішились популярністю серед американських лемків, серед яких, на жаль, також було багато так званих карпаторусинів.

Ще в 1890-х роках було багато так званих карпато-русинських імігрантів до вугледобувних сіл Пенсільванії. Багато хто з них називав себе лемками. Перші лемківські зали чи Lemko Halls могли бути побудовані на початку 1900-х років. “Lemko Hall” в Клівленді, що був побудований лемками у 1910 році як салон і світський зал, а у 1930-х роках його купив Лемківське товариство (Lemko Association).

Читати повністю

Дух українства світового – академік Микола Мушинка. З нагоди появи у 2016 році біографічної книги “У всякого своя доля…”

Стаття була опублікована у січні 2017 року у тижневику “Дзеркало тижня”. Якщо забити в Гугл слово “Мушинка”, то менше ніж за секунду пошукова система видасть понад 16 тисяч посилань на різні сайти, де згадується видатний український учений і громадський діяч зі Словаччини Микола Мушинка.

Оце наш пряшівський Мойсей,

Укроп із подихом Європи.

Стоїть його книжок стіна –

Ставай, небоже, навколінки,

Життя і правди глибина

Там світять з кожної сторінки.

Дмитро Павличко.
“Микола Мушинка”

Якщо забити в Гугл слово “Мушинка”, то менше ніж за секунду пошукова система видасть понад 16 тисяч посилань на різні сайти, де згадується видатний український учений і громадський діяч зі Словаччини Микола Мушинка.

Читати повністю

Про лемків у книзі про національні спільноти в Україні “Ким ми є?”

Громадська ініціатива Ukraїner у 2021 році підготувала чудову книгу під назвою “Ким ми є? Національні спільноти та корінні народи України”.

У ній, поміж інших 33 спільнот, знайшлося також місце для трьох карпатських етнографічних груп українців – лемків, бойків та гуцулів.

Про лемків та лемківську культуру книга розповідає через розповідь про лемківський стрій, мелос (пісні), кухню, а також різьбярство по дереву.

Одними з героїв є родина скульпторів та різьбярів Одрехівських зі Львова, яка продовжує столітню традицію лемківсьих різбярських осередків із сіл Вілька та Балутянка у Східній Лемківщині (сьогодні Короснянський повіт Республіки Польща). Колишній ректор Львівської академії мистецтв скульптор Володимир Одрехівський та його син Василь Одрехівський прозповідають про історію своєї родини, зокрема мами та бабці співачки Марії Байко, яка була учасницею “Тріо сестри Байко”, а також про власну творчі напрацювання в скульптурі.

Читати повністю

В Команьчі постане музей лемківської культури

Любителі лемківської культури з ґміни Комаьнча хочуть створити музей речей лемківської культури . Це костюми, ікони, картини та прикраси з характерним для Східної Лемківщини карпатським дизайном та прикрасами. Протягом багатьох років їх збирала місцева лемкиня Дарія Боївка – художниця, а викупили у спадкоємця греко-католицька спільнота “Сарепта” і товариство “Вовк”.

Барвисті кривульки – це найбільш виразна частина колекції лемківської спільноти Команьчі і навколишніх сіл, таких як Смільник, Явірник, Вислік, Душатин чи Ославиця. Їх носили мешканці цих місцевостей на свята.

Орнаменти скрупульозно колекціонувала, але також творила власними руками Дарія Боївка – колишня довгожителька Команчі. Мисткиня протягом тривалого часу збирала серед місцевих мешканців усе, що залишилося від лемків після депортації 1944-1947 роках. Костюми, подушки, картини, ікони, скатертини, кривульки.

Читати повністю

“Початки християнства на Закарпатті”. Пошук відповіді на запитання звідки прийшло християнство у Русь-Україну

Відносно старе діаспорне видання книги о. Степана Папа під назвою “Початки християнства на Закарпатті (на основі нових наукових дослідів)”, яке вийшло друком 1983 року у видавництві “Америка” у Філадельфії (США) за підтримки Митрополії Української Католицької Церкви у США накладом 550 примірників. Вона була видана до 1000-ліття хрещення України з благословенням філадельфійського архієпископа-митрополита Стефана (Сулика).

Книга є спробую знайти науково обгрунтовану відповідь на питання про те, яким чином розпочався процес христинізації Русі. Правда у тому, що християнство приходить на всі українські землі на сотню літ перед хрещенням Руси-України у 988 році. Тобто ще у VIII-IX століттях. Звичайно, великого поширення воно не мало, але його знали русини-українці. Це наглядно бачимо у 860 році. Тоді слов’янський апостол Константин-Кирило, подорожуючи до хозарів (сучасна Кубань), зупинився в Херсонесі або Корсуні (сучасний Севастополь), і там “обріт же ту Євангеліє і Псалтирь, рошськими письмени писано, і человіка обріт, глаголюща тою бесідою”. Знаєсо також, що в Тьмутороканців дуже вчасно був грецький єпископ, як деякі твердять – навіть архієпископ. Тьмуторокань (сьогодні станиця Таманська) це південна частина української землі над Азовським морем.

Читати повністю

Академік Микола Мушинка святкує 86 років від народження

Сьогодні виповнюється 86 років видатному українцю у Словаччині професору Миколі Мушинці – вченому-українознацю, доктору наук, академіку (іноземний член НАН України), дійсному члену та Президенту НТШ у Словаччині, Голові Асоціації українiстiв Словаччини.

Основними темами його наукових досліджень є лемківський фольклор в Югославії, Румунії, Польщі, Україні, Західній Чехії та Моравії, а також українсько-словацькі літературні зв’язки. Він автор близько 200 наукових розвідок, більше 1000 статей, 350 рецензій, 50 книг.Він є взірцем українця, який народився за межами України (в даному випадку у Словаччині), але свідомо присвятив своє життя та свою діяльність історичній батьківщині.

Показовою є одна з його відомих цитат, що пояснює цей феномен: “Мій батько, не виходячи з рідного села, прожив у п’ятьох державах: Австро-Угорщині, Чехословаччині, Словацькому штаті, Чехословацькій Соціалістичній Республіці і Словацькій Республіці, в якій помер. І кожну з тих держав він вважав своєю батьківщиною. Однак і батько, і дід, і прадід знали, що їхнє коріння — там, за горами Карпатами, у країні, що давно називалася Русь (Київська, Галицька), тому край свого перебування вони окреслили цією ж назвою (Угорська Русь, Карпатська Русь), а за собою зберегли давній етнонім — русини. Я, на відміну від батька, діда і прадіда, знаю, що Русь — це нинішня Україна, а русини — нинішні українці. Отже, своєю прабатьківщиною вважаю сучасну Україну…”

На фото академік Микола Мушинка з дружиною Магдою на лемківськівському фестивалі “Дзвони Лемківщини” на Тернопільщині.

Категорії

Нове відео


Warning: file_get_contents(http://gdata.youtube.com/feeds/api/users/Beznazvy/uploads?v=2&alt=jsonc): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.0 404 Not Found in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 192

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 200