Різдво на Лемківщині 2016
Лемки глибоко шанували давні християнські традиції свого народу, які передавались з роду в рід, з покоління до покоління. Приготування до Різдвяних свят було як приготування до найвеличнішого релігійного свята, так і до наступного, майбутнього, бо кожен вірив, що як їх опровадить, такий і матиме талан.
У цей передріздвяний час кожен уважає, щоб не забути виконати якоїсь обітниці, що в наступному році могли б відбитися на долі людини, усієї родини чи цілого господарства. Діти мали бути слухняними, а старші не сваритися і туратися справно виконувати домашні роботи, щоб так само велося їм цілий рік. Слідкували також, аби нічого чужого не було на подвір’ї і щоб все, що сусіди позичили, було повернуте.
Лемківський крачун (хліб) на Різдво (традиції та генеза)
Шанобливе ставлення до хліба взагалі усіх українців, і лемків зокрема, особливо простежується у різдвяній обрядовості. Річ у тім, що лемки, як і всі народи слов’янського світу, були хліборобами, а тому у різдвяній містерії вони пошановували духів землі, духів хліборобства. Отож центральним стрижнем усіх кодових елементів Різдвяної містерії були ритуальний хліб „карачун”, сніп (“дідух”) і кутя, і вони концентрували на собі основну магічну енергію.
Ритуальний різдвяний хліб лемки називали крачуном. В різних місцевостях Лемківщини назва його була дещо видозміненою: “карачун”, “керечун”, “крачун”, “корочун”, “крайчун”, а також “струцель”, “струделя”, “просто хліб” тощо. Щодо самого терміна “крачун” (“корочун”), то з приводу його етимології немає одностайної думки, хоч його прадавність не викликає жодного сумніву. Найімовірніше, слово ”крачун” запозичене з латинської мови – ”creationem” (обрядовий хліб на Святий вечір) і потрапило в українську мову за посередництвом східнороманських мов.
Витоки різдвяної обрядовості Лемківщини
Корені різдвяної обрядовості Лемківщини, як і всіх древніх слов’янських народів, слід шукати у їх світогляді, насамперед — язичництві, згодом же — у християнстві. Географічне розташування Лемків-щини та її тривала відокремленість від решти укра-їнських земель сприяли збереженню традиційної культури, яка, законсервувавшись, дійшла до серед-ини ХХ ст. майже у первозданному вигляді.
Життя первісної людини було суцільною боротьбою за виживання, особливо зі звіриною та природними стихіями. Із цієї боротьби вироблявся її світогляд та її культ. Часто люди просто намагались відігнати чи від-лякати ворожі сили. Іноді просили їх про благополуччя, вилікування від хвороби чи створення сприятливих умов для майбутнього врожаю. Язичники поклонялися зображенням бога сонця Святовида, бога вогню, блискавки і грому Перуна, популярним був культ богині щастя, краси і кохання Лади. «Ціль давнього українського поганства була практична, як в Індусів і в Греків, і в інших народів, котрі в молитвах до своїх богів просили собі всякого добра».
16 січня – “Лемківське Різдво” у Львові
Львівське обласне товариство “Лемківщина” запрошує до участі у відзначенні свята “Лемківське Різдво” (Велия), яке відбудеться 16 січня 2016 року (субота) у Львові. На свято запрошені гурт “Львівські музики”, хорова капела “Лемковина” і музичний колектив з Городка.
Місцем проведення свята буде Львівське професійне училище №20, що знаходиться за адресою м.Львів, вул. Широка, 83, район Левандівки.
Початок о 15:00.
Доїзд: маршрутки №13, 17, 18, 20, 23, 34, 43, тролейбус №12. Зупинка вул.Суботівська, “Училище”.
Вартість квитка – 40 грн./особа
Вхідні квитки можна придбати у бухгалтера товариства Галини Притулки, моб. 096 541 39 24 або в офісі товариства на Пл.Ринок, 17
Вісник СФУЛО №12 (24). Грудень. Читати
Христос Народився!
Лемківський павук
Традиційним атрибутом Різдва на Лемківщині був декоративний «павук», який мав глибокий сакраментальний зміст, а також декоративне значення. “Павук” відображає дохристиянські уявлення про створення світу, організацію простору, світу як образу космосу-всесвіту. Павук із соломи вішали посеред хати, чіпляючи до створи стелі.
Солома свіжа, лискуча, в місцях з’єднань прикрашена маленькими квіточками з «гофронового» кольорового паперу. Траплялось, що павуки робили із тонких дерев’яних прутиків чи дроту. А в місцях з’єднань чіпляли не паперові квіти, а магазинні ялинкові свічечки на прищіпках і підвіщували скляні ялинкові кульки.
5 січня – Коляда у Бортятині
5 січня 2014 року у Музеї-садибі родини Антоничів у Бортятині (Мостиський р-н Львівської області) відбудеться майстер-клас з виготовлення лемківського різдвяного павука, який проведе мисткиня Марія Янко (на фото одна з авторських робіт).
Під час заходу учні Бортятинської школи, працівники музею та гості матимуть змогу випробувати власні сили у плетені “павука”, а також познайомитись з лемківською колядою.
Початок о 13:00
Вітання з Новим Роком та Різдвом Христовим!
Вельмишановна громадо! Дорогі друзі!
Від імені Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань щиро вітаю з Різдвом Христовим та Новим 2013 роком!!!
Передусім хочу подякувати усім тим, хто спричинився до активної і успішної діяльності нашої організації, а також всіх українських-лемківських організацій та зусиль людей доброї волі по різних країнах світу.
У Новий 2013 рік ми входимо із великим багажем досвіду, але й також з довжелезним переліком роботи, яку треба зробити для нашого добробуту і процвітання. А усе зробити і здолати усі перепони ми зможемо, якщо будемо діяти у єдиному пориві із добром у серці.
То ж бажаю нам єдності, добра і прощення усіх образ, бажаю достатку і злагоди у ваших родинах, миру і радості навкруги!!!
З наступаючим Новим Роком!
З Різдвом Христовим!!!
Сьогодні час любити й віддавати
Усім людям свою ласку і тепло!
Сьогодні час всі кривди забувати,
Бо надворі вже Різдво,
У серцях наших Різдво!!!
З повагою,
Софія Федина
Голова Світової Федерації
Українських Лемківських Об’єднань
Останні коментарі