Вийшов весняний номер часопису “Лемківщина. Lemkivshchyna” (США)
8 травня, у День пам’яті та примирення, Організація оборони Лемківщини випустила новий номер часопису «Лемківщина. Lemkivshchyna» – перший у 2022 році, але 43-й за порядковістю.
Що можна прочитати у цьому номері:
- Тарас Радь. Українське питання
- Аскольд Лозинський. 75 років тому
- ООЛ допомагає боротьбі України та українським біженцям
- Diana Howansky Reilly. Remembering Akcja Wisla: An Excerpt from “Scattered: The Forced Relocation of Poland’s Ukrainiansafter World War II”
- Jaroslaw Moklak. Prosvita Society and the Lemko Commission
- ООЛ фінансує реконструкцію лемківського кладовища
- Organizational Meetings
- Second Annual OOL College Scholarshipe Competition
- Order LRF Publications Online
- Ольга Бенч. Різьбярська й пісенна традиції лемків, що жили в центрі Європи
- Богдан Тихий. Барвистий світ Стефанії Русиняк
- Jerzy Starzynski. Clothers of the Ruthenian Inhabitants of the northenr slopes of the Carpathians in the 16th – 18th centuries
- Владислава Ревака. Церкви
- Марія Горбаль. Русаля, Собітка на Лемківщині
- Vasyl Jula. The Lemko Easter Basket and Pashcal Food
- День Матері
- In memory. Мирон Домаразд
Читати можна онлайн за цим посиланням
Лемківський варіант розв’язання українського питання в Другій Речі Посполитій
Реценція на книгу Ярослава Мокляка (Jarosław Moklak) “Łemkowszczyzna w Drugiej Rzeczypospolitej” (Kraków, 1997)
На проблемах українсько-польських взаємин міжвоєнного періоду останнім часом сконцетрована увага як українських, так і польських істориків. Це й зрозуміло з огляду на стрімкий рух до зближення між Україною та Польщею і на ключове положення обох країн у Центрально-Східній Європі. Українська проблема була для міжвоєнної Польщі однією з найскладніших, бо від способів її розв’язання залежала доля самої держави та збереження її територіальної інтегральності. Відомо, що поміж українцями, котрі проживали в різних регіонах Другої Речі Посполитої, існували суттєві відмінності не лише в рівні національної свідомості, а й у політичній і культурній активності. Так, у Східній Галичині – території колишньої Австро-Угорщини – український рух носив незалежницьке спрямування і мав чітко виражений антипольський характер. Натомість розвій національної свідомості українців Волині, Підляшшя, Холмщини і Лемківщини був слабким, незважаючи на те, що на деяких з цих теренів (наприклад, у Волинському воєводстві) українське населення складало переважну більшість.
Останні коментарі