Лемківське весілля: зі спогадів мешканців села Ославиця
За переказами уродженців села Ославиці Ганни (Дурняк) Рісної і Тетяни (Антонів) Шарак.
Лемківське весілля є одним з найдавніших самобутніх елементів духовної культури українського народу. Весільні традиції, звичаї та обряди – це національне багатство корінних жителів Західних Карпат. Упродовж століть традиційне народне весілля було одним із найдавніших чинників розвитку й збереження духовної культури лемків. Весілля в Ославиці справляли в будь-яку пору року (тільки не в піст), але найчастіше восени після закінчення основних польових робіт, або після різдвяних свят на «масниці». Воно починалося від зальотів (сватання, заручини). Якщо парубок ходив з дівчиною і одне другому сподобались, то вони домовлялися про одруження та повідомляли про те своїх батьків, які мали дати згоду. Батьки запрошували когось з родини або доброго сусіда в старости, якому надавалася роль виконавця весільного обряду. В призначений день парубок із старостою йшли до батьків дівчини на заручини, переважно вони закінчувалися взаємозгодою. І тоді староста запрошував батьків дівчини до батьків парубка на оглядини. Батьки на весільному обряді виступали посередником між Господом Богом і молодими. Які тільки всі справи були залагоджені, молоді йшли на молитву до священника та домовлялися з ним, в який день може бути весілля. Після того священник у церкві мав оповіді про їхній шлюб.
Весільна обрядовість на Лемківщині. Ч.3 (закінчення)
Весільні пісні
Увесь хід лемківського весілля, окрім сватання і заручин, супроводжується співом весільних пісень. Весільні пісні залежно від їх функції можна поцілити на дві основні групи: обрядові пісні і пісні необрядові. У свою чергу обрядові пісні діляться на пісенні типи ладкання, інші обрядові пісні та пісні до весільних обрядових танців. Необрядові пісні не пов’язані безпосередньо з весільним обрядом і служать для вдоволення гедоністичних потреб (емоційних, моторних та ін.).
Весільна обрядовість на Лемківщині. Ч.2 (продовження)
Сценарій
Як видно зі сценарію весілля, усі його події можна поділити на три частини: передвесільну (пролог), власне весілля і післявесільну (епілог). До передвесільної частини належить сватання і заручини.
Сватання і заручини
На Лемківщині сватання (місцеві назви: зальоти, освідчини, спросини) відбувались як напередодні весілля, так і значно раніше. Спочатку парубок знаходив собі двох або більше просатарів (сватів) переважно з близької рідні (вуйки, стрийки), які йшли до дому дівчини дізнатись, чи віддадуть батьки дівчини її за нього. Парубок при цьому до хати не заходив. Іноді в ролі просатара виступав батько парубка, родич, сусід або знайомий. За якийсь час йдуть вдруге іноше (свати разом з парубком) до дому дівчини просити віддати ії заміж. У разі згоди відбувались спочатку оглядини (обозорини, глядини) господарства парубка батьками дівчини, а потім заручини (місцеві назви: руковини, іноді спросини).
Весільна обрядовість на Лемківщині. Ч.1 (продовження)
На Лемківщині весілля справлялись у будь-яку пору року, але як і всюди в Україні, – найчастіше восени після закінчення основних польових робіт та на масниці (масляну – період між Богоявленням до Великого посту). Планувалось весілля таким чином, щоб головні його події не потрапляли на дні тижневого посту (середу і п’ятницю). Тому найчастіше весілля починалось у п’ятницю після заходу сонця, коли піст уважався закінченим і завершувалось до сходу сонця у середу, коли піст ще не починався. Але цього правила не завжди дотримувались. Весілля могло починатись і закінчуватись і в інші дні. Усі найважливіші події починались і здійснювались у масні (щасливі) дні тижня – вівторок, четвер, суботу.
Весілля на Лемківщині. До історії дослідження питання
Крізь буремні віки, крізь лихоліття, війни і революції, крізь усі історичні злигодні, якими так багата історія Лемківщини, проніс її народ свої весільні традиції, звичаї, обряди та пісні. Весілля, що поцекуди відлунює сивою давниною, є важливою складовою частиною духової культури лемків. У ньому знайшли відображення не тільки погляди на шлюб, родину та родинні стосунки на відповідному історичному етапі, але й розкрився характер народу, його світогляд.
Багато спільних рис єднає лемківське весілля з українським традиційним класичним весіллям. Однак постійна відірваність лемків від інших східнослов’янських племен сприяла як збереженню старослов’янських архаїзмів, особливо у весільних піснях, так і появі деяких відмінностей, що властиві лише лемківському весіллю.
Останні коментарі