Законопроєкт про депортацію українців з Польщі у 1944-1951 роках пройшов перше читання у Верховній Раді

24 вересня 2021 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №2038 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки». Його співаторами є народні депутати Вячеслав Рубльов, Валерій Стернійчук, Орест Саламаха, Олександр Юрченко, Ірина Констанкевич, Ігор Гузь і Тарас Батенко.

За документ проголосували 294 народних депутати (майже конституційна більшість), проти – один, семеро утрималися.

Крім того, 297 парламентарів підтримали скорочення вдвічі терміну підготовки проєкту до другого читання.

Документ передбачає включення до закону «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» положень про українців, виселених із території Польської Народної Республіки в період із 1944 по 1951 рік.

Згідно з текстом проєкту закону, Україна визнає депортацію осіб українського походження з місць їх постійного проживання на території Польської Народної Республіки на підставі рішень, ухвалених органами колишнього СРСР та Польської Народної Республіки у період 1944-1951 років, як незаконні та злочинні акти, здійснені проти них, та визначає відновлення прав громадян України із числа депортованих осіб одним з пріоритетних напрямів політичного, соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства.

Встановлюється, що депортованою визнається особа, яка набула громадянства України і належить до осіб українського походження, які були примусово переселені (що супроводжувалося вилученням майна, встановленням режиму спецпоселень і обмеженням політичних, соціальних, економічних і культурних прав) з місць їх постійного проживання на території Польської Народної Республіки, мають громадянство України і яким видано посвідчення депортованої особи.

Також держава «гарантує компенсацію депортованим особам матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок депортації». «Матеріальні та моральні збитки, завдані внаслідок депортації особам, депортованим з території Польської Народної Республіки у період 1944-1951 років, підлягають відшкодуванню у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України у вигляді щорічної разової матеріальної допомоги. Заяви про компенсацію та повернення майна подаються не пізніше трьох років з дня набуття особою статусу депортованої особи», – йдеться в тексті.

Зазначається, що заяви про компенсацію та повернення майна подаються не пізніше трьох років з дня набуття особою статусу депортованої особи. Водночас на таких громадян, незалежно від року їх народження, поширюються пільги, передбачені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” для учасників війни, а на членів сімей депортованих осіб – пільги, передбачені законом для членів сімей учасників війни. Зокрема, згідно із законом “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” йдеться про такі пільги, як безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами міських, приміських, міжміських та міжобласних маршрутів, незалежно від відстані та місця проживання; безкоштовний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту зі знижкою 50%.

Депортація українців відбулася внаслідок укладеної 9 вересня 1944 року між УРСР і Польським комітетом національного визволення Угоди про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян із території УРСР. Договір передбачав виїзд українців до УРСР і повернення до Польщі поляків і євреїв, які станом на 17 вересня 1939 року були громадянами Польської держави. Загалом у 1944-1946 рр., лише за офіційними даними, на територію УРСР було депортовано щонайменше 482 тис. українців із Закерзоння. Очевидно, що реальна кількість вигнаних українців була більшою. У 1947 році тих українців, що відмовились виїжджати до СРСР, польська влада в ході Акції «Вісла» депортувала на північ і захід Польщі. Тоді впродовж кількох місяців було депортовано майже 150 тисяч українців. Ще кілька десятків тисяч українців були позбавлені батьківських домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948 та 1951 роках.

З 2019 року, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 08.11.2018 № 2608-VІІІ щороку у другу неділю вересня в Україні вшановується День пам’яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках.

Джерело: Укрінформ, Радіо Свобода і Zbruc

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Категорії

Нове відео


Warning: file_get_contents(http://gdata.youtube.com/feeds/api/users/Beznazvy/uploads?v=2&alt=jsonc): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.0 404 Not Found in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 192

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 200