Звернення лемків з ґміни Команча до вищого керівництва Польської Народної Республіки з проханням звільнити їх від депортації до УРСР 1945 року

Публікуємо звернення мешканців та керівництва ґміни Команча до вищого політичного керівництва Польської Народної Республіки у Варшаві та Ряшеві з проханням звільнити їх від депортації до УРСР, намагаючись переконати його у своїй лояльності до держави та її громадян. Його підготували солтиси і парафіяльне управління Команчі, Радошиць, Явірника, Ославиці та Прелук, яких підтримала Ґмінна Рада Народова (депутати місцевої ради) і війт ґміни Команча. Звернення готували з 15 по 17 вересня 1945 року і було отримано Ряшівським воєводським управлінням 18 вересня. Ми знаємо його зміст завдяки оригіналу в рукописному вигляді, яке збереглося в архіві: Aрхів MBCiA РП, фонд MAP 304, арк. 92-93

***

Рукописний оригінал звернення мешканців гміни Команча, який зберігася в архіві

До Високого Міністерства внутрішніх справ у Варшаві

через Знамените Староство в Сяноці та Високе Воєводство у Ряшеві!

У зв’язку з виселенням лемків (в оригіналі використовується поняття «русини» з приміткою, що це архаїчна назва для 150 тис. лемків – ред. Тарас Радь) з Республіки Польщі просимо дуже від імені цього населення, яке проживає у південно-західній частині Сяніцького і Ліського повітів зупинити це примусове виселення.

Наше прохання мотивуємо:

1) Увесь цей район, що належить Республіці Польщі, населяє 95-98% і 100% виключно лемки

2) Це місцевість гориста (Карпати), ґрунти на схилах високих гір: 4-5-6-7 класу, тобто це найгірші землі Республіки Польщі, доказом цього є факт, що хлібороби – тутешні поляки виїжджають на захід.

3) Місцеве лемківське населення у цьому районі з давніх-давен і хоче залишитись тут надалі, а у випадку примусового виселення ці землі були б кинуті, що зрештою не відповідає інтересам Польської Держави.

4) Місцеве лемківське населення завжди бути і є повністю лояльним у відношенні до Польської Держави і далі буде робити все відповідно до бажань Високого Уряду демократичної Республіки Польщі.

     Ми чули про обурливі, жорстокі злочини українців у Східній Галичині минулого року, хочемо однак зазначити, що не маємо і не мали ми нічого спільного з цими злочинами і засуджуємо їх категорично, зауважуємо ще, що ми, лемки, весь час відмежовувались від них, доказом цього є , що колись наше прохання (як відомо) Високий Уряд Республіки Польщі подбав про окремого руського греко-католицького єпископа у Сяноку! (мова йде про т. зв. Апостольську Адміністрацію Лемківщини, котра існувала з 1934 до 1945 роках у межах 9 деканатів Перемиської єпархії УГКЦ, які були відокремлені в результаті підписання Конвенції між урядом Польщі і Ватиканом 9 лютого 1934 року – ред. Тарас Радь)

5) Місцеве населення є католицьким і хоче залишитись таким завжди, а це можливо зараз лише у Польській Державі.

6) Осмілюємося врешті звернути ввічливо увагу на дуже важливу обставину» – а саме (що зрештою відомо), що місцеве лемківське населення віддало минулого року в армію «тисячі своїх дітей і братів, які захищають польські землі, боролися проти Німеччини!!.

     Дуже Багато з них загинуло, навіть половина не повернулась – натомість багато повернулось каліками – інвалідами, без рук-ніг тощо і немає тут місцевостей без таких калік, а більш як половину кожної тутешньої місцевості становлять їхні і загиблих в обороні польських земель, сім’ї та родичі! Крім того і зараз багато тутешніх лемків служить в Польській Армії, а також і Польській Народній міліції, є також і офіцери лемки в Польській Армії (ймовірно йдеться про радянського офіцера, ген. Остапа Стецу, керівника III відділу Генерального штабу Війська польського, який народився у Команчі – ред. Тарас Радь) На цей вищенаведений дуже важливий аспект осмілюємося ввічливо звернути особливу увагу Високого Уряду демократичної Республіки Польщі, віримо в справедливість, яка відзначає зараз демократичну Республіку Польщу та просимо дуже не виселяти нас і залишити на місці та урочисто запевняємо про нашу беззастережну лояльність, та що будемо разом у згоді з польським народом співпрацювати для добра і могутності демократичної Республіки Польщі!

№207/45

[Далі йде декілька десятків підписів та

печатки: греко-католицьких парафіяльних

управлінь в Радошицях і Команчі, солтисів

громад – Явірник, Команча, Ославиця і

Прелуки, Управління громади Радошиці

і Ґмінного союзу селянської взаємодопомоги

в Команчі; далі підтвердження, як нижче]

Підписи керівництва ґміни Команча під зверненням до вищого керівництва Польщі

***

Ґмінна Рада Народова в Команчі

Ґмінна Рада Народова в Команчі вищенаведене прохання громадян жителів волості Команча повністю підтримує та зі свого боку відзначає, що у випадку виселення місцевого населення увесь район, в якому проживає це населення, запустіє, що, напевно, не відповідає інтересам Демократичної Польщі, оскільки працювати в цій гористій місцевості можуть лише народжені і виховані тут люди, причому слід відзначити, що населення це в більшості було і є аполітичним і лояльним перед Польською Державою та її громадянами» польської національності, доказом чого був «повний спокій, як до війни і в період окупації, так і зараз, а також те, що деяка кількість жителів є членами Селянської партії (політичне об’єднання, утворене у 1944 році комуністичними діячами селянського руху, які визнавали керівну роль правлячої Польської Робітничої Партії – ред. Тарас Радь), Польської Робітничої Партії, Польської Соціалістичної Партії, та 80% належить до Союзу Селянської взаємодопомоги (громадська організація хліборобів, утворена та контрольована Польською Робітничою Партією і Селянською Партією – ред. Тарас Радь).Також те, що тисячі їхніх чоловіків, синів і братів зголошувалися до Польської і Червоної Армій, що брали участь в боях проти окупанта, в яких дуже багато  їх загинуло, решта повернулась каліками без рук і ніг або далі служить в Польській і Червоних Арміях, свідчить про те, що так само як їхні батьки, вони хочуть надалі жити в межах Польської Держави і разом працювати для добра Демократичної Республіки Польщі.

Команча, 17.IX.1945.                                                                                Голова Ґмінної Ради Народової

***

Управління волості в Команчі

повіт Сянік

Управління волості в Команчі повіту Сянік вищенаведене прохання жителів тутешньої ґміни повністю підтримує, причому додає, що жителі тутешньої ґміни виконують всі доручення як Управління ґміни, так і вищої влади, вони є лояльними громадянами, в усіх випадках повністю виконують всі покладені на них обов’язки, тобто платять податки, виконують різні повинності (шарварки, обов’язкові поставки тощо), а з огляду на те жодного разу не було потреби застосовувати каральні санкції, що доводить, що вони хочуть бути добрими громадянами Демократичної Польщі.

Команча, 17.IX.1945.                                                                                Війт ґміни Касєвич Станіслав

Зреферував Тарас Радь

Джерело: Польща та Україна у 1930-1940-х роках. Том 2. Переселення поляків та українців 1944-1946. – Варшава – Київ, 2000. – ст. 522-529, 1022-1023

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Категорії

Нове відео


Warning: file_get_contents(http://gdata.youtube.com/feeds/api/users/Beznazvy/uploads?v=2&alt=jsonc): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.0 404 Not Found in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 192

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 200