Нова інтернет-мапа «LemkoLand. beta 2.0» (goo.gl/bto3q1)  об’єднує села й міста найзахіднішої української етнографічної групи – лемків. У сучасних кордонах карта охоплює три країни проживання лемків – Словаччину, Польщу й Україну (Закарпаття).

Творцями інтерактивнохї карти  виступили учасники МГО «Молода Лемківщина». “Раніше, якщо ви хотіли дізнатися про приналежність села чи міста до Лемківщини, треба було розглядати різноманітні друковані карти, шукати інформацію в десятках джерел. Це займало справді багато часу. Відтепер кожен охочий може ввести назву в пошуку на нашій мапі. І якщо населений пункт є в межах Лемківщини – його значок буде темно-червоним”, – розповідає Тарас Радь, координатор проекту й керівник секції культури “Молодої Лемківщини”.

Керівник Центру Пограниччя й активіст “Молодої Лемківщини” Тарас Радь відзначає, що також важливим є факт створення майданчику для віртуального знайомства лемків, візуалізація географії і топоніміки Лемківщини, а при нагоді пошук однофамільців або родини.

Для багатьох сіл і міст у «LemkoLand. beta 2.0»  наведено короткі факти про їхню історію, унікальність, подекуди є фотографії, а також посилання на тексти у Вікіпедії чи інших джерелах українською, польською, а інколи англійською чи словацькою мовами.

Посеред лемківських сіл є чимало сірих позначок – це населені пункти Лемківщини, які перестали існувати через депортацію (такі є як у Польщі, так і в Словаччині). Ще декілька сіл вказані чорним кольором – вони є острівцями польської чи німецької культур.

Оскільки етнографічні кордони відрізняються від державних своєю нечіткістю, то на мапі є населені пункти, позначені помаранчевим кольором (порубіжжя: Лемківщини з Бойківщиною, Лемківщини із Надсянням). Це означає, що вони у своїй культурі поєднують лемківське і бойківське, горальське, гуцульське чи словацьке (говірка, звичаї, архітектура). Світло-жовтим кольором на карті позначені порубіжні з Лемківщиною міста та села, де домінувала інша культура, проте була присутня і лемківська.

До Лемківщини часто помилково зараховують бойківські села, віддані СРСР до складу Польщі 1951 року. Через те вони позначені на карті яскраво жовтим кольором. А синім кольором позначено північних українських сусідів лемків – надсянців.

Над «LemkoLand. beta 2.0» працювали Тарас Радь, Богдан Зятик, Микола Крупей, Андрій Стадник, Максим Равлюк і Тарас Вархоляк. Складено мапу з використанням однієї з найбільш повних друкованих карт (goo.gl/D0fAIb), а також відредагований «Молодою Лемківщиною» вікіпедійний Список населених пунктів Лемківщини (goo.gl/wQ4ig7).

Серед подальших планів «Молодої Лемківщини» – продовження роботи над мапою – доповнення інформації про кожне село й місто Лемківщини та порубіжжя, а також формування мапи всього Закерзоння й нанесення на неї ще трьох етнографічних українських регіонів у межах сучасної Польщі – Надсяння, Холмщини й Підляшшя.