Лемки

У Львові відзначили 122 років від народження Богдана-Ігора Антонича

5 жовтня 2021 року лемківська громада Львова взяла участь у заходах з нагоди відзначення 122 років від народження Богдана-Ігора Антнонича (1909-1937).

До пам’ятника-композиції творчості Поета “Привітання життя”, що знаходиться на вулиці Городоцькій (у сквері біля цирку) було покладено квіти. Варто нагадати, що це місце є невипадковим, оскільки він знаходиться навпроти будинку за адресою вулиця Городоцька 50. Тут у квартирі рідного брата його матері Олександра Волошиновича Богдан-Ігор Антонич проживав у період з 1928 по 1937 роки. Про цей факт сьогодні нагадує меморіальна таблиця, яку встановили на фасаді будинку ще у 1989 році.

Читати повністю

5 жовтня покладання квітів до пам’ятника і могили Богдана-Ігора Антонича у Львові

У вівторок, 5 жовтня 2021 року у Львові відбудуться заходи з нагоди 122 років від дня народження Богдана-Ігора Антонича (1909-1937).

Могила Богдана-Ігора Антонича на Янівському цвинтарі

13:00 відбудеться покладання квітів до пам’ятника-композиції, який присвячений творчості Богдана-Ігора Антонича “Привітання життя”. Він знаходиться на вулиці Городоцькій (сквер біля цирку), що неподалік місця, де мешкав Поет останні 9 років свого життя.

Далі учасники заходу також покладуть квіти і помоляться на могилі Поета, яка знаходиться на Янівському цвинтарі на полі №4.

Читати повністю

З 1 по 6 жовтня у Бортятині відбуватимуться заходи з нагоди 122 років від народження Б.-І. Антонича

Музей-садиба родини Антоничів (філія Львівського музею історії релігії) у Бортятині, що у Яворівському районі запрошує “На гостини до Антоничів”. Урочистості присвячені 112-й річниці від дня народження видатного українського поета, перекладача, літературознавця, громадського діяча Богдана-Ігоря Антонича.

У п’ятницю, 1 жовтня, на майстер-класі “Осінь переїхала по полі возом золотим” виготовлятимуть квіткову композицію присвячену Богдану-Ігорю Антоничу.

Читати повністю

Звернення лемків з ґміни Команча до вищого керівництва Польської Народної Республіки з проханням звільнити їх від депортації до УРСР 1945 року

Публікуємо звернення мешканців та керівництва ґміни Команча до вищого політичного керівництва Польської Народної Республіки у Варшаві та Ряшеві з проханням звільнити їх від депортації до УРСР, намагаючись переконати його у своїй лояльності до держави та її громадян. Його підготували солтиси і парафіяльне управління Команчі, Радошиць, Явірника, Ославиці та Прелук, яких підтримала Ґмінна Рада Народова (депутати місцевої ради) і війт ґміни Команча. Звернення готували з 15 по 17 вересня 1945 року і було отримано Ряшівським воєводським управлінням 18 вересня. Ми знаємо його зміст завдяки оригіналу в рукописному вигляді, яке збереглося в архіві: Aрхів MBCiA РП, фонд MAP 304, арк. 92-93

***

Рукописний оригінал звернення мешканців гміни Команча, який зберігася в архіві

Читати повністю

Деукраїнізація Сяніцького повіту. Перша частина

9 вересня минає 77 років від часу підписання договору між урядом УРСР і маріонетковим Польським комітетом національного визволення про обмін населенням. В результаті близько пів мільйона українців Закерзоння були змушені назавжди покинути рідні домівки. Сяніцький повіт був одним з тих, звідки у 1944—1946 роках до радянської України було депортовано 70% усього українського населення.

Пропонована історична розвідка є спробою стисло описати процес депортації українського населення із Сяніцького повіту до УРСР, слідуючи хронології та логіці її виконавців. У зв’язку з тим, що декларований задум добровільного виселення принципово розходився із практикою примусової депортації, її перебіг супроводжувався неодноразовими переглядами графіків, розрахунків і методів, що було причиною пануючого хаосу, а також суттєво ускладнювався активними та пасивним спротивом українського населення.

ПЕРША ЧАСТИНА

Сяніцький повіт є одним із сімнадцяти повітів так званого Закерзоння і сьогодні входить до складу Підкарпатського воєводства Республіки Польща. У теперішньому вигляді він був утворений у 1999 році і має 95 тис. мешканців, з виразним домінуванням польського населення. Проте перед Другою світовою війною Сяніччина мала не лише відмінний адміністративно-територіальний поділ, а й кардинально інший національний, етнічний та конфесійний склад. Українці становили виразну більшість усього населення повіту, поки їх не депортували у 1944—1947 роках. Таким чином в результаті деукраїнізації повіт втратив свій традиційний руський та східнохристиянський характер, який формувався тут від часів високого середньовіччя. Український всесвіт Сяніччини спіткала така ж сама доля, як і Любачівщину (про це див. “Деукраїнізація Любачівщини” та “Деукраїнізація Любачівщини: акція «Вісла»“). Сьогодні про нього нагадує значний культурний спадок, переважно сакральної архітектури, а також невеликі громади автохтонного українського населення, які залишились у Сяніцькому повіті.

Читати повністю

Команецька республіка. Державний вибір Лемківщини в 1918 році

Україна готується до відзначення 30-ліття своєї незалежності. В минулому у нас було багато спроб побудови державності, деякі з них досі залишаються малознаними. Пропонуємо читачам поглянути на один епізод державотворення українців відразу по завершенні Першої світової війни. Він стосувався невеликої української території — східної Лемківщини, що сьогодні становить Сяніцький повіт Республіки Польща

19 жовтня 1918 року Українська Народна Рада, визначаючи право націй на самовизначення, проголосила: “Вся українська етнічна область в Австро-Угорщині, а саме: Східна Галичина з прикордонною лінією по ріці Сян, включно з Лемківщиною, північно-західною Буковиною з містами Чернівці, Сторожинець та Серет, і українське пасмо північно-східної Угорщини становлять єдине українське територіальне ціле”. У зв’язку з тим, що в Сяноці було розташоване польське військо, було вирішено про створення повітової УНРади Сяніцького повіту у Великому Вислоці, який став центром національно-визвольної боротьби на Лемківщині.

4 листопада 1918 року у приміщенні школи села Вислік Долішній оголосили збори, в яких взяло участь 70 делегатів з 33 навколишніх сіл. Було ухвалено організувати Повітову Українську Національну Раду для Сяніцького повіту. Головою Ради збори обрали о. Пантелеймона Шпильку. Керівником Українського повітового комітету був призначений Гриць Судомир. На керівника комісаріату був покладений обов’язок створення по селах громадських рад, які присягали на вірність Українській Державі. Повітові ради займалися організацією українських шкіл. Суддя Іван Куціла полагоджував усі судові справи від імені ЗУНР.

Ввечері 23 січня 1919 року польська армія захопили Великий Вислік, а вранці 24 січня 1919 — Команчу, що стало останнім днем самостійного існування Висліцько-Команецької Республіки. Виникнувши самостійно 4 листопада 1918 року, але не маючи безпосереднього зв’язку та підтримки з Центральним Урядом ЗУНР і українською армією, вона проіснувала неповних три місяці. Читати повністю

Стежками предків: експедиція з метою підготовки туристичного путівника українськими місцями Сяніцького повіту

Стежками предків

Цьогоріч в червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція “Стежками предків”, основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття проживали на теренах сучасної південно-східної Польщі.

14-20 червня львівяни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл для того, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Історія, що залишила по собі багато смутку, також залишила багато пам’яток архітектури та мистецтва, які молоді дослідники з громадської організації “Вирій” планують популяризувати в Україні. Результатом експедиції буде видання друкованого та онлайн путівника теренами Сяніцького повіту та апробація культурно-пізнавального маршруту для гідів та екскурсоводів з Львівщини. Читати повністю

84 роки з дня смерті Богдана-Ігора Антонича

У вівторок, 6 липня 2021 року, минає 84 річниця з дня смерті Богдана-Ігоря Антонича (1909-1937) – відомого літературознавця, поета, прозаїка, перекладача.

З цієї нагоди у Львові і Бортятині (Яворівський район) відбудуться пам’ятні заходи.

Могила Богдана-Ігора Антонича на Янівському цвинтарі у Львові

Читати повністю

Оприлюднені невідомі досі фотографії 19-річного Богдана-Ігоря Антонича

Канадський дипломат українського походження Роман Ващук оприлюднив невідоме досі архівне сімейне фото, на якому серед інших людей є поет Богдан-Ігор Антонич. Фото було знайдено буквально кілька днів тому.

Весілля маминої тети Олі Кулинич (сестри моєї баби Ярослави) з ґімназійним учителем латини і німецької мови Іллею Цінціруком … Ширші родини Кулиничів і Тимкевичів (по лінії прабаби Наталії).

Плюс один приятель молодої і її сестер – син пароха, Богдан Ігор Антонич (або, як вони його називали, «Богдусь»). Тоді ще 19-літній студент першого курсу Львівського Університету, а згодом один із провідних українських поетів ХХ століття. Він у модному світлому костюмі з метеликом, у задньому ряді» – прокоментував Роман Ващук фото на своїй сторінці у Facebook.

Читати повністю

Помер довголітній голова Об’єднання лемків Польщі Стефан Гладик (1948-2020)

Вчора, 3 березня 2020 р. на 72-році життя відійшов у вічність багатолітній голова Об’єднання лемків у Польщі, член президії Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань і просто достойний лемко Стефан Гладик (1948-2020). Разом із собою він забирає у вічність невід’ємну частину свого життя – любов до людей і Лемковини!

Похоронні обряди відбуватимуться у православній церкві в Білянці Опіки Божої Матері та Почаївської ікони Божої Матері 5 березня 2020 року о 10.00.

Не хватит лем повісти, же пан Штефан били великим лемком. Били для багатьох провідником, інспіраційом, прикладом. Людином, за яком хотілося іти, хоцки і на край сьвіта. Все обдаровували добрима радами, прихильним словом і усьміхом. Не боялися голосно бесідувати, коли інчи мовчали. Не думали на негативни для себе консеквенції, коли треба било діяти. Понад вшитко інче ставляли добро родини. Той малой – Гладиків, і великой – нашой лемківской громади.

Складно буде уявити чергову Лемківську Ватри без пана Стефана!

Лемківська громада Львова передає співчуття родині та лемківській спільноті Польщі у зв’язку з великою втратою.

Вічна пам’ять Вам, пане Стефане!

88077087_191868675426392_2002051120440016896_n

Категорії

Нове відео


Warning: file_get_contents(http://gdata.youtube.com/feeds/api/users/Beznazvy/uploads?v=2&alt=jsonc): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.0 404 Not Found in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 192

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 200