Фольклор

4-5 вересня біля Львова відбудеться 6-й фестиваль “Гомін Лемківщини”

4 – 5 вересня 2021 року у селі Зимна Вода біля Львова відбудеться  VI Всеукраїнський фестиваль “Гомін Лемківщини”.

У фестивалі братимуть участь художні колективи та виконавці з Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Луганської областей та Києва. Також відбудуться презентації, мистецькі та спортивні заходи.

Починаючи з 2015 року фестиваль відбувається щорічно і традиційно на стадіоні “Арена-Хіни”. Винятком був минулий рік, коли через карантинні обмеження було вирішено відмовитись від його проведення.

гомін лемківщини 2021

Джерело: сторінка фестивалю у Facebook

У Мокрому відбувся фестиваль “Свято культури над Ославою”

7 та 8 серпня у селі Мокре, що у Сяніцькому повіті Польщі, відбувся фестиваль “Свято культури над Ославою”.

Його організатором є українська громада Мокрого і місцевий колектив пісні і танцю “Ослав’яни” разом з місцевим осередком Об’єднання українців Польщі.

Свято культури над Ославою

Читати повністю

22-й фестиваль “Дзвони Лемківщини” у Монастириськах

дзвони лемківщини 2021_1

7-8 серпня 2021 року в урочищі Бичова біля Монастириськ Тернопільської області відбувся XXII міжнародний фестиваль лемківської культури “Дзвони Лемківщини”.

На відміну від попереднього року, коли фестиваль через карантинні обмеження відбувався онлайн, цього року він пройшов у традиційному форматі наживо, як для учасників, так і для глядачів.

У суботу після урочистої ходи містом Монастириська, на околиці якого й відбувається свято, учасники запалили ватру, що сповіщає про початок фестивалю. Серед гостей “Дзвонів Лемківщини” керівництво Тернопільської області, діючи та колишні народні депутати Софія Федина, Олег Барна.

Читати повністю

У Ждині відбулася 39-та Лемківська Ватра

lemkowie-lemkowska-watra

З  16 по 18 липня 2021 року у Ждині (Польща) відбувся 39-ий по рахунку фестиваль лемківської культури “Лемківська Ватра”.

Минулий рік через карантинні обмеження змінив плани більшости з нас, а тому Ватра вперше відбулася не наживо. Культурне житя завмерло, а усі події мали місце онлайн. Незважаючи на це фестиваль цього року відбувся за участі глядачів, хоча в обмеженій кількості. А тому цьогорічна “Лемківська Ватра” отримала назву limited edition.

На фестивалі виступали групи “Грдза” з Пряшева (Словаччина), “Гилля” з Лігниці (Польща), “Даґадана” з Познані (Польща), “Тугай-бей” з Ольштина (Польща), “Дулярови Братя” з Горлиці (Польща), Христина Соловій зі Львова (Україна), Капеля Сивого з Горлиць (Польща), ансамбль “Барвінок” з Кракова (Польща), хор “Зор’я” та група “Роса” з Устя Руського (Польща).

Читати повністю

У Зимній Воді завершився V фестиваль лемківської культури “Гомін Лемківщини”

1 вересня у Зимній Воді біля Львова завершився Всеукраїнський фестиваль “Гомін Лемківщини”, який цього року проходив п’ятий рік поспіль. Протягом двох днів у концертній програмі взяли участь виконавці з Польщі, Сербії, Словаччини, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей та інших регіонів України.

Цього року фестиваль співпав із 75-річяям від початку депортації автохтонного українського населення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1946 роках до УРСР.

Організатори V Львівського обласного фестивалю «Гомін Лемківщини» – Львівська обласна організація ВУТ «Лемківщина» спільно з Зимноводівською сільською ОТГ. Традиційне свято відбулося за підтримки Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної ради, Пустомитівської районної ради, Пустомитівської районної організації «Лемківщина», Львівської обласної організації ЛОГО «Молода Лемківщина», Львівського державного обласного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи та Асоціації органів місцевого самоврядування ЄВРОРЕГІОН «КАРПАТИ – Україна».

Читати повністю

Відбулася VII Лемківська Ватра на Закарпатті і засідання Колегії ВУТЛ у Перечині

16 липня 2017 р. у с. Ворочево у Перечинському районі Закарпатської області відбувся VII Закарпатський обласний фестиваль «Лемківська Ватра». При цій нагоді також було проведено чергове засідання колегії Всеукраїнського товариства «Лемківщина».

Сьомий раз поспіль на Закарпатті відбувся обласний фестиваль лемківської культури, який розпочав естафету Лемківських Ватр 2017 року в Україні. Цього року він вперше відбувався у селі Верочево, який доти локалізувався у Кострина (2011-2015) та Перечині (2016). Організатором фестивалю виступили Всеукраїнське товариство «Лемківщина» разом із Закарпатською обласною державною адміністрацією, Закарпатською обласною радою, Перечинською РДА, Перечинською районною радою і Перечинською об’єднаною територіальною громадою.

IMG_20170717_0001

Читати повністю

Бравий вояк Швейк на Лупківському перевалі на Лемківщині

Фрагмент класики художньої літератури чеського письменника Ярослава Гашека “Пригоди бравого вояка Швейка”, де головний герой перебуває на Східній Лемківщині, а саме на Лупківському перевалі та Сяноку.

… Солдатам об’явили, що обідати вони будуть за Палотою на Лупківському перевалі. І справді, батальйонний фельдфебель-рахівник з ротними кухарями і поручником Цайтгамлем, який завідував господарськими справами батальйону, пішли до села Медзілаборців, а з ними відкомандирували патруль з чотирьох солдатів.

За півгодини вони повернулися з трьома зв’язаними свиньми і з ридаючою родиною русина, в якого реквізували цих свиней. З ними йшов гладкий військовий лікар з барака Червоного Хреста, який щось наполегливо пояснював поручникові Цайтгамлю, а той знизував плечима.

Читати повністю

Лемківське весілля: зі спогадів мешканців села Ославиця

За переказами уродженців села Ославиці Ганни (Дурняк) Рісної і Тетяни (Антонів) Шарак.

Лемківське весілля є одним з найдавніших самобутніх елементів духовної культури українського народу. Весільні традиції, звичаї та обряди – це національне багатство корінних жителів Західних Карпат. Упродовж століть традиційне народне весілля було одним із найдавніших чинників розвитку й збереження духовної культури лемків. Весілля в Ославиці справляли в будь-яку пору року (тільки не в піст), але найчастіше восени після закінчення основних польових робіт, або після різдвяних свят на «масниці». Воно починалося від зальотів (сватання, заручини). Якщо парубок ходив з дівчиною і одне другому сподобались, то вони домовлялися про одруження та повідомляли про те своїх батьків, які мали дати згоду. Батьки запрошували когось з родини або доброго сусіда в старости, якому надавалася роль виконавця весільного обряду. В призначений день парубок із старостою йшли до батьків дівчини на заручини, переважно вони закінчувалися взаємозгодою. І тоді староста запрошував батьків дівчини до батьків парубка на оглядини. Батьки на весільному обряді виступали посередником між Господом Богом і молодими. Які тільки всі справи були залагоджені, молоді йшли на молитву до священника та домовлялися з ним, в який день може бути весілля. Після того священник у церкві мав оповіді про їхній шлюб.

Читати повністю

Весільна обрядовість на Лемківщині. Ч.3 (закінчення)

Весільні пісні

Увесь хід лемківського весілля, окрім сватання і заручин, супроводжується співом весільних пісень. Весільні пісні залежно від їх функції можна поцілити на дві основні групи: обрядові пісні і пісні необрядові. У свою чергу обрядові пісні діляться на пісенні типи ладкання, інші обрядові пісні та пісні до весільних обрядових танців. Необрядові пісні не пов’язані безпосередньо з весільним обрядом і служать для вдоволення гедоністичних потреб (емоційних, моторних та ін.).

Читати повністю

Весільна обрядовість на Лемківщині. Ч.2 (продовження)

Сценарій

Як видно зі сценарію весілля, усі його події можна поділити на три частини: передвесільну (пролог), власне весілля і післявесільну (епілог). До передвесільної частини належить сватання і заручини.

Сватання і заручини

На Лемківщині сватання (місцеві назви: зальоти, освідчини, спросини) відбувались як напередодні весілля, так і значно раніше. Спочатку парубок знаходив собі двох або більше просатарів (сватів) переважно з близької рідні (вуйки, стрийки), які йшли до дому дівчини дізнатись, чи віддадуть батьки дівчини її за нього. Парубок при цьому до хати не заходив. Іноді в ролі просатара виступав батько парубка, родич, сусід або знайомий. За якийсь час йдуть вдруге іноше (свати разом з парубком) до дому дівчини просити віддати ії заміж. У разі згоди відбувались спочатку оглядини (обозорини, глядини) господарства парубка батьками дівчини, а потім заручини (місцеві назви: руковини, іноді спросини).

Читати повністю

Категорії

Нове відео


Warning: file_get_contents(http://gdata.youtube.com/feeds/api/users/Beznazvy/uploads?v=2&alt=jsonc): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.0 404 Not Found in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 192

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 200