Taras

Taras

Презентація путівника “Стежками предків: Сяніцький повіт” у Львові

У п’ятницю, 24 вересня 2021 року у Львові у Центрі Шептицького Українського католицького університету (адреса вул. Стрийська, 29А) відбудеться презентація туристичного путівника “Стежками предків: Сяніцький повіт”. Початок о 18:30

Презентуватимуть путівник команда проєкту і учасники експедиції:

  • Роман Стрехалюк – керівник проєкту “Стежками предків”
  • Оля Свідзинська – авторка текстів 
  • Тарас Радь – науковий редактор путівника, автор текстів
  • Христина Дубницька – голова МГО “Вирій”
  • Ігор Губіліт – директор туроператора “Відвідай”

Презентації планують провести також у Києві, Перемишлі і Сяноці (Польща).

Читати повністю

Звернення лемків з ґміни Команча до вищого керівництва Польської Народної Республіки з проханням звільнити їх від депортації до УРСР 1945 року

Публікуємо звернення мешканців та керівництва ґміни Команча до вищого політичного керівництва Польської Народної Республіки у Варшаві та Ряшеві з проханням звільнити їх від депортації до УРСР, намагаючись переконати його у своїй лояльності до держави та її громадян. Його підготували солтиси і парафіяльне управління Команчі, Радошиць, Явірника, Ославиці та Прелук, яких підтримала Ґмінна Рада Народова (депутати місцевої ради) і війт ґміни Команча. Звернення готували з 15 по 17 вересня 1945 року і було отримано Ряшівським воєводським управлінням 18 вересня. Ми знаємо його зміст завдяки оригіналу в рукописному вигляді, яке збереглося в архіві: Aрхів MBCiA РП, фонд MAP 304, арк. 92-93

***

Рукописний оригінал звернення мешканців гміни Команча, який зберігася в архіві

Читати повністю

Деукраїнізація Сяніцького повіту. Друга частина

9 вересня минає 77 років від часу підписання договору між урядом УРСР і маріонетковим Польським комітетом національного визволення про обмін населенням. В результаті близько пів мільйона українців Закерзоння були змушені назавжди покинути рідні домівки. Сяніцький повіт був одним з тих, звідки у 1944—1946 роках до радянської України було депортовано 70% усього українського населення. Друга частина дослідження про історію деукраїнізації Сяніччини. (Першу частину статті читати тут)

Протидія депортації

Тим часом згідно з розпорядженням провідника Закерзонського Краю Ярослава Старуха від 9 вересня 1945 року під назвою «Наказ усім командирам відділів УПА, боївок та інших збройних частин на терені ВО-6» підпіллю було дано інструкції і завдання усіма силами перешкодити виселенню українського населення до УРСР. Керівники підрозділів мали провести розвідку для з’ясування актуальної ситуації з депортацією. Дозволялося вступати у відкриті сутички з представниками переселенчих комісій і усіма, хто заохочує до виселення, спалювати залишені господарства українців, щоб у них не могли оселитися поляки.

Читати повністю

Деукраїнізація Сяніцького повіту. Перша частина

9 вересня минає 77 років від часу підписання договору між урядом УРСР і маріонетковим Польським комітетом національного визволення про обмін населенням. В результаті близько пів мільйона українців Закерзоння були змушені назавжди покинути рідні домівки. Сяніцький повіт був одним з тих, звідки у 1944—1946 роках до радянської України було депортовано 70% усього українського населення.

Пропонована історична розвідка є спробою стисло описати процес депортації українського населення із Сяніцького повіту до УРСР, слідуючи хронології та логіці її виконавців. У зв’язку з тим, що декларований задум добровільного виселення принципово розходився із практикою примусової депортації, її перебіг супроводжувався неодноразовими переглядами графіків, розрахунків і методів, що було причиною пануючого хаосу, а також суттєво ускладнювався активними та пасивним спротивом українського населення.

ПЕРША ЧАСТИНА

Сяніцький повіт є одним із сімнадцяти повітів так званого Закерзоння і сьогодні входить до складу Підкарпатського воєводства Республіки Польща. У теперішньому вигляді він був утворений у 1999 році і має 95 тис. мешканців, з виразним домінуванням польського населення. Проте перед Другою світовою війною Сяніччина мала не лише відмінний адміністративно-територіальний поділ, а й кардинально інший національний, етнічний та конфесійний склад. Українці становили виразну більшість усього населення повіту, поки їх не депортували у 1944—1947 роках. Таким чином в результаті деукраїнізації повіт втратив свій традиційний руський та східнохристиянський характер, який формувався тут від часів високого середньовіччя. Український всесвіт Сяніччини спіткала така ж сама доля, як і Любачівщину (про це див. “Деукраїнізація Любачівщини” та “Деукраїнізація Любачівщини: акція «Вісла»“). Сьогодні про нього нагадує значний культурний спадок, переважно сакральної архітектури, а також невеликі громади автохтонного українського населення, які залишились у Сяніцькому повіті.

Читати повністю

4-5 вересня біля Львова відбудеться 6-й фестиваль “Гомін Лемківщини”

4 – 5 вересня 2021 року у селі Зимна Вода біля Львова відбудеться  VI Всеукраїнський фестиваль “Гомін Лемківщини”.

У фестивалі братимуть участь художні колективи та виконавці з Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Луганської областей та Києва. Також відбудуться презентації, мистецькі та спортивні заходи.

Починаючи з 2015 року фестиваль відбувається щорічно і традиційно на стадіоні “Арена-Хіни”. Винятком був минулий рік, коли через карантинні обмеження було вирішено відмовитись від його проведення.

гомін лемківщини 2021

Джерело: сторінка фестивалю у Facebook

Команецька республіка. Державний вибір Лемківщини в 1918 році

Україна готується до відзначення 30-ліття своєї незалежності. В минулому у нас було багато спроб побудови державності, деякі з них досі залишаються малознаними. Пропонуємо читачам поглянути на один епізод державотворення українців відразу по завершенні Першої світової війни. Він стосувався невеликої української території — східної Лемківщини, що сьогодні становить Сяніцький повіт Республіки Польща

19 жовтня 1918 року Українська Народна Рада, визначаючи право націй на самовизначення, проголосила: “Вся українська етнічна область в Австро-Угорщині, а саме: Східна Галичина з прикордонною лінією по ріці Сян, включно з Лемківщиною, північно-західною Буковиною з містами Чернівці, Сторожинець та Серет, і українське пасмо північно-східної Угорщини становлять єдине українське територіальне ціле”. У зв’язку з тим, що в Сяноці було розташоване польське військо, було вирішено про створення повітової УНРади Сяніцького повіту у Великому Вислоці, який став центром національно-визвольної боротьби на Лемківщині.

4 листопада 1918 року у приміщенні школи села Вислік Долішній оголосили збори, в яких взяло участь 70 делегатів з 33 навколишніх сіл. Було ухвалено організувати Повітову Українську Національну Раду для Сяніцького повіту. Головою Ради збори обрали о. Пантелеймона Шпильку. Керівником Українського повітового комітету був призначений Гриць Судомир. На керівника комісаріату був покладений обов’язок створення по селах громадських рад, які присягали на вірність Українській Державі. Повітові ради займалися організацією українських шкіл. Суддя Іван Куціла полагоджував усі судові справи від імені ЗУНР.

Ввечері 23 січня 1919 року польська армія захопили Великий Вислік, а вранці 24 січня 1919 — Команчу, що стало останнім днем самостійного існування Висліцько-Команецької Республіки. Виникнувши самостійно 4 листопада 1918 року, але не маючи безпосереднього зв’язку та підтримки з Центральним Урядом ЗУНР і українською армією, вона проіснувала неповних три місяці. Читати повністю

У Мокрому відбувся фестиваль “Свято культури над Ославою”

7 та 8 серпня у селі Мокре, що у Сяніцькому повіті Польщі, відбувся фестиваль “Свято культури над Ославою”.

Його організатором є українська громада Мокрого і місцевий колектив пісні і танцю “Ослав’яни” разом з місцевим осередком Об’єднання українців Польщі.

Свято культури над Ославою

Читати повністю

22-й фестиваль “Дзвони Лемківщини” у Монастириськах

дзвони лемківщини 2021_1

7-8 серпня 2021 року в урочищі Бичова біля Монастириськ Тернопільської області відбувся XXII міжнародний фестиваль лемківської культури “Дзвони Лемківщини”.

На відміну від попереднього року, коли фестиваль через карантинні обмеження відбувався онлайн, цього року він пройшов у традиційному форматі наживо, як для учасників, так і для глядачів.

У суботу після урочистої ходи містом Монастириська, на околиці якого й відбувається свято, учасники запалили ватру, що сповіщає про початок фестивалю. Серед гостей “Дзвонів Лемківщини” керівництво Тернопільської області, діючи та колишні народні депутати Софія Федина, Олег Барна.

Читати повністю

Стежками предків: експедиція з метою підготовки туристичного путівника українськими місцями Сяніцького повіту

Стежками предків

Цьогоріч в червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція “Стежками предків”, основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття проживали на теренах сучасної південно-східної Польщі.

14-20 червня львівяни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл для того, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Історія, що залишила по собі багато смутку, також залишила багато пам’яток архітектури та мистецтва, які молоді дослідники з громадської організації “Вирій” планують популяризувати в Україні. Результатом експедиції буде видання друкованого та онлайн путівника теренами Сяніцького повіту та апробація культурно-пізнавального маршруту для гідів та екскурсоводів з Львівщини. Читати повністю

У Ждині відбулася 39-та Лемківська Ватра

lemkowie-lemkowska-watra

З  16 по 18 липня 2021 року у Ждині (Польща) відбувся 39-ий по рахунку фестиваль лемківської культури “Лемківська Ватра”.

Минулий рік через карантинні обмеження змінив плани більшости з нас, а тому Ватра вперше відбулася не наживо. Культурне житя завмерло, а усі події мали місце онлайн. Незважаючи на це фестиваль цього року відбувся за участі глядачів, хоча в обмеженій кількості. А тому цьогорічна “Лемківська Ватра” отримала назву limited edition.

На фестивалі виступали групи “Грдза” з Пряшева (Словаччина), “Гилля” з Лігниці (Польща), “Даґадана” з Познані (Польща), “Тугай-бей” з Ольштина (Польща), “Дулярови Братя” з Горлиці (Польща), Христина Соловій зі Львова (Україна), Капеля Сивого з Горлиць (Польща), ансамбль “Барвінок” з Кракова (Польща), хор “Зор’я” та група “Роса” з Устя Руського (Польща).

Читати повністю

Категорії

Нове відео


Warning: file_get_contents(http://gdata.youtube.com/feeds/api/users/Beznazvy/uploads?v=2&alt=jsonc): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.0 404 Not Found in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 192

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 200