Останні коментарі

Ждиня

Інтерв’ю з головою Організації Оборони Лемківщини Марком Гованським

гованськийМи вирішили зробити серію інтерв’ю з головами лемківських організацій, якій входять до складу Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань.

Першим ми вирішили поспілкуватися з новоспеченим головою Організації Оборони Лемківщини, яка об’єднує лемків у США. Ми взяли інтерв’ю у Марка Гованського, який нещодавно очолив організацію.

Пане Марко, на сьогодні Ви є наймолодшим головою лемківської організації, яка входить до складу СФУЛО. Що Ви про це думаєте?

Знаєте мені вже 44 роки (сміється). Не те щоб я себе вважав надто молодим, хоча справді я наймолодшим серед інших керівників СФУЛО. Я бачу, що є значно молодші за мене, які роблять велику роботу. Наша голова Світової Федерації Софія Федина є прикладом того, що молоді люди можуть багато робити.

Читати повністю

22-24 липня відбувся 34-ий фестиваль «Лемківська Ватра» у Ждині

А також в рамках фестивалю відбулося засідання Президії СФУЛО.

Львівське обласне товариство «Лемківщина» і ЛОМГО «Молода Лемківщина» взяли чисельну участь у XXXIV фестивалі «Лемківська Ватра», який відбувався 22-24 липня 2016 року у Ждині (Польща).

watra_16_plakatТрадиційно з цієї нагоди до Польщі з’їхалися лемки з усього світу – України, Словаччини, Сербії, Хорватії, США і Канади – щоб відвідати рідні місця та зустрітися один з одним. Звично широко була представлена програма фестивалю як народними хоровими, танцювальними та вокальними учасниками, так і молодіжними фольклорними колективами. Серед них «Йорий Клоц» (Львів), Лемко-Тавер (Лігниця), Надія (Лігниця), The Dollars Brother Band (Горлиці), Ослов’яни (Мокре) та інші.

Читати повністю

Лемківщина і Об’єднання лемків. Перед IX з’їздом ОЛ у Горлицях 30 січня 2016 р.

Аналізуючи сучасну ситуацію русинства/українства на Лемківщині в контексті діяльності Об’єднання лемків, доводиться констатувати, що нема широких оглядів стану русинських/українських справ у реґіоні в період між загальними зборами організації. В Інтернеті неможливо також знайти звіти діяльності реґіонального лідера русинства/українства, яким є ОЛ, та його опонентів – Товариства лемків (Стоваришіня лемків, далі ТЛ) чи Товариства «Руська бурса» (ТРБ). Тому мій аналіз базується на матеріалі з власного спостереження за вибраними процесами сучасної Лемківщини. Читати повністю

Рух за (російське) православ’я на Лемківщині

На початку XX століття у деяких селах Лемківщини, так само як в Східній Галичині та Буковині, звилися молоді русофіли, родом з цього регіону, висвячені у сан священика в Російській імперії, які спонукали до зміни конфесії. Центром руху зі зміни конфесії були Граб, Вишовадка, Озенна в Ясельському повіті,  а також ща західніші місцевості в Горлицькому повіті Сорне, Довге і Ждиня – все це гірські села, розташовані на крайньому півдні своїх адміністративних повітів безпосередньо на угорському кордоні. Вже у травні 1911 року вихованця Житомирської семінарії уродженця Ждині Максима Сандовича австрійська влада «затримала, підозрюючи русофільську пропаганду», обшукали та відпустили. У згаданих селах русофіли мали більшість: парохом в Ждині був Теодор Дуркот, русофільський діяч, відомий далеко за межами своєї громади; русофільський парох Михайло Юрчакевич був також  у Чорному. Відомим в околицях був молодий громадський активіст Василь Ковдра із Довгого, який займався мандрівною пропагандою русофільства і пропонував курси письменності для селян. У  Грабі та сусідніх з ним селах Вишовадці й Озенній були навіть тертя: русофільсько налаштовані селяни  вже кілька років просили про переведення свого пароха Філемона Кісилевського, прихильника української національної партії.

Читати повністю

Спецвипуск Вісника СФУЛО. Ватри 2015. Читати

Вітаємо Вас, наші дорогі читачі!

Публікуємо довгоочікуваний спецвипуск Вісника СФУЛО як додаток до літнього номера, який присвячений лемківським ватрам 2015 року в Україні та світі.

У номері ми знайдете статті про цей культурний феномен на Полтавщині, Пряшівщині, США, Польщі, Закарпатті, Канаді, Тернопільщині, Львівщині і Луганщині.

Читати Спецвипуск Вісника СФУЛО

Читати повністю

Лемківська Ватра як культурний феномен

У період 29-30 серпня 2015 року на території стадіону с.Зимна Вода, що неподалі Львова, відбудеться Львівський обласний фестиваль «Гомін Лемківщини». Відповідне Розпорядження ЛОДА 7 липня 2015 року підписав губернатор Олег Синютка. Згідно нього було створено організаційний комітет, до складу якого увійшло керівництво Львівської обласної організації «Лемківщина» на чолі з головою Степаном Майковичем, представники обласної, районної та місцевої влади, а його співголовою – голова ЛОДА Олег Синютка.

У рамках фестивалю запланована концертно-художня програма за участі фольклорних та естрадних солістів, музичних гуртів і танцювальних колективів. Основна ставка фестивалю робиться на звучанні лемківської пісні та представленні лемківських танців. Відвідувачі зможуть познайомитись з особливістю лемківської культури, традицій та історії.

Читати повністю

Вісник СФУЛО №19-20. Липень-серпень. Читати

Вийшов у широкий світ черговий номер Вісника СФУЛО. У цьому випуску Вас чекає знайомство з Організацією Оборони Лемківщини (ООЛ) та з тими, що зберігають пам’ять про Закерзоння серед школярів. Ви помандруєте серед українських сіл Словаччини та Румунії разом з “Вирієм”, дізнаєтесь про історію сіл Лемківщини, побачите новий пам’ятник депортованим, довідаєтеся більше про фестивалі, які пройшли цими місяцями в Ґурово-Ілавецькому, в Ждині, в Зиндрановій, в Канаді, прочитаєте про життя відомих лемків у рубриці “Ми пам’ятаємо” та ще багато цікавого.

Приємного читання і добрих думок.

Читати Вісник СФУЛО №7-8 (19-20) / 2014

 

Попередні випуски №1№2№3№4№5№6, №7№8№9№10№11-12№13№14№15№16№17 та №18.

XXX Лемківська Ватра у Ждині

Два схили, заставлені наметами, сотні машин, туристичні автобуси з номерами різних країн… Уже багато років Ждиня є місцем, куди щороку з’їжджаються лемки та русини з України, Польщі, Словаччини, Сербії, Хорватії, США, Канади, – аби побачити рідні Бескиди та запалити символічну лемківську ватру. Хоча сам фестиваль “Лемківська ватра” тривав з 20 по 22 липня, але перші намети поставили майже за тиждень до початку. Багато людей перед фестивалем намагаються поїхати у ті місця, де колись жили їхні діди-прадіди.

У горах коло Ждині, за кілька кілометрів від словацького кордону, розростається ціле лемківське містечко: є амфітеатр з постійною сценою, адміністративний будиночок, в окремому наметі відбуваються панельні дискусії та демонструють фільми. На вуличці з вказівником “Лемко стріт” можна перекусити, купити сувеніри… Свого часу цю землю (кілька гектарів) викупив лемко зі США Степан Хованський, бо вона колись належала його діду. Тож тепер лемки мають де збиратись, не питаючи на те дозволу. «Ватра» відбувається не у самій Ждині, а коло неї — бо концерти та танці тривають цілу ніч. Та й горланити можна пісні о будь-якій порі доби. Мабуть, саме через це на фестиваль з’їжджається багато молоді (людей, які ще пам’ятають рідні села, не так вже багато лишилось). Ловлю себе на тому, що навіть я не знаю стільки українських пісень, як співають підлітки за сусіднім столом. Хоча між собою спілкуються польською.

“Коли жила бабця, ми говорили по-українськи. А тепер я все розумію, але говорити важко, – каже Ельжбєта з Зеленої Гури. – В нашому місті багато лемків, сюди нас приїхало п’ятеро. Батьки зупинились у родичів, а ми з друзями живемо в наметі. Так веселіше. Вчора взагалі спати не лягали”.

Та якщо для молоді “Лемківська ватра” – привід розважитись, то старші люди навіть веселі пісні слухають зі сльозами на очах. “Я з сорок другого року, то сам смутно пам’ятаю своє село. Знаю, жилис-мо коло церкви. Хижу пам’ятаю. Неньо згинув ще на войні. То мама їхала сама з шістьма дітьми. По дорозі все розікрали, а нас забрали в Явожно (концтабір коло Кракова). Як ми всі їсти хтіли! І вже потім в Ольштині бідували, поки повиростали. В школі коло мене сиділа дівчина. Їй давали з дому пряники, білі булки. І так то пахло, так хтів попробувати, яке воно на смак, але стидавси попросити. Думав, як виросту, зароблю грошей і буду щодня білі булки їсти”, – згадує вусатий дідусь з ціпком. Каже, кілька років тому був на Донеччині, бо там живе його двоюрідна сестра. “Був заскочений, що в Донецьку всі говорять по-російску. Мені болит, що мої внуки говорят між собов по-польску. Але вони жиют у Польщі. А Донецьк — то Україна. Тепер ще й той закон прийняли. І чим то си вшитко скінчит?..”- переживає він.

Попри дощову погоду, ХХX «Лемківська ватра» у Ждині зібрала майже десять тисяч лемків з усього світу. “Це менше, ніж ми очікували. На ХV ватру приїхало майже 25 тисяч людей, – каже голова Світової федерації українських лемківських об’єднань Софія Федина. – Приїхало менше українців, бо важко і дорого отримати візу. Наше завдання на наступний рік – добитись максимального спрощення перетину кордону для лемків, які їдуть на «ватру» чи хочуть відвідати рідні місця. Зрештою, усі, хто не зміг з якихось причин поїхати на «ватру» до Польщі, можуть приїхати 4 серпня до Монастириськ на Тернопільщині. У 40-х лемків переселяли на схід України, але вони прагнули повернутись додому. Коли їх не пустили через кордон, намагались осісти у місцях, які нагадували їх рідні краї. Тому в Монастириськах багато лемків і там організовують другу за величиною «Ватру». В Україні лемківські ватри проводять навіть на Луганщині (там є два села лемків) та на Полтавщині (там 30 сіл). “Лемківська ватра” – це приклад для усіх українців, як треба згуртовуватись. Бо лише з такого об’єднання, може, почнеться відродження України”.

На фото: З лівої сторони фотографії члени правління Львівського товариства “Лемківщина” Андрій Тавпаш та Іван Радь

 

Джерело: газета “Високий Замок”

Фото автора Зіновії Воронович

Категорії

Нове відео