Останні коментарі

Явожно

Вісла-47! Простити можемо, але не забудемо!

До 70-х роковин акції “Вісла“.

Польський уряд, а вірніше ЦК ПОРП (Центральний комітет Польської об’єднаної робітничої партії), вирішив 28 квітня 1947 р. розпочати депортацію українців під криптонімом Акція “Вісла” з території усього Закерзоння.

До фінального проведення акції призначено 15 полків війська, що становить близько 20 тис. вояків, додатково полк саперів, полк панцерних автомашин та одну летунську ескадру, крім того, весь апарат міліції, УБ і державну адміністрацію з того терену. Акцією керував ген. Стефан Моссор, який отримав широкі уповноваження щодо методів терору і застосування карних репресій супроти українців. Ця брутальна депортація при допомозі армії охопила біля 150 тис. українців Закерзоння, які жили в повітах: Лісько, Сянік, Горлиці, Ясло, Кросно, Новий Санч, Новий Торг, Березів, Перемишль, Ярослав, Любачів, Томашів-Люблинський, Грубешів, Біла Підляська, Володава та інших.

Читати повністю

«Бандерівці, націоналісти і фашисти» ? 67 років життя з клеймом

28 квітня 1947 року ? це чорна сторінка в післявоєнній історії української меншини в Польщі. Цього дня збройні сили Польської Народної Республіки, як сказано в одному з тогочасних документів, взялися до «остаточного вирішення українського питання» в Польщі. Приблизно 20 тисяч солдатів, офіцерів і міліціонерів Управління безпеки почали Акцію «Вісла», метою якої було не тільки ліквідувати українське підпілля, застосовуючи колективну відповідальність, а й, перш за все, виселити все українське населення і польсько-українські сім’ї, незалежно від їхнього ставлення до нової польської держави.

Читати повністю

Вісник СФУЛО №8 (Серпень). Читати

У світ вийшов черговий номер Вісника Світової Федерації Українських Лемківських Обєднань №8.

Серпнений випуск Вісника вийшов надзвичайно насиченим завдяки великої кількості подій у житті лемківської громади за останній місяць. У номері ви прочитаєте про нашу участь та підсумки X Світового Конгресу Українців та II Міжнародного Конгресу Української діаспори, що проходили у Львові, I Світового Конгресу Українських Молоджіних Організацій у Тернополі, відзначення 25-річчя товариства “Лемківщина”, вшанування українських жертв табору праці в Явожно.

Окрема рубрика присвячена лемківським фестивалям – XIII Лемківська Ватра в США, XXVIII Лемківська Ватра у Канаді та XV фестиваль лемківської культури “Дзвони Лемківщини” у Монастириськах (Україна).

Крім цього у Віснику ви знайдете про презетацію туристичного маршруту “Лемківські місця Львова”, презентацію та спогади учасників Міжнародного табору-експедиції “Вирій”, появу документального фільму “Сумні і горді спогади депортованих українців”, відзначення 670 років лемківського села Убля у Словаччині та 22-річчя незалежності України в Торонто, перепетії довкола спроб перейменування вулиці Блаженного Йосафата Коциловського у Перемишлі, а також розлоге інтервю з професором, доктором філологічних наук та академіком НАН України Миколою Мишинкою.

Читати Вісник № 8

Попередні випуски №1, №2, №3, №4, №5, №6 та №7.

 

“Лемківщина” вшанувала пам’ять українських жертв концтабору в Явожно

jaworznopomnik

31 серпня львівська делегація Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» взяла участь у заходах вшанування пам’яті українських жертв Центрального трудового табору в Явожно (Польща). Серед її учасників також була Львівська обласна організація «Лемківщина».

Читати повністю

З минулого села Полонна. Частина третя

Продовження спогадів Степана Ананевича про село Полонна у Східній Лемківщині. Остання третя частина.

Фронт пересувався на захід і таким чином наприкінці 1944 р. Закерзонський край був звільнений від німецької окупації, але унаслідок Ялтинських домовленостей його відлучили від решти українських земель і приєднали до польської держави. Водночас в силу польсько-радянського договору вирішили переселити закерзонських українців на територію Радянської України. На користь такого переселення почалася тепер широкомасштабна пропаґанда; проте вона не мала великого успіху, бо лише невелика кількість закерзонців піддалася намові добровільного виїзду зі своїх рідних земель. Так було і в Полонній, де аґітатори умовили сім’ї Анастасії Ананевич, Івана Ананевича, Івана Хиря, Дмитра Вархоляка, Івана Осіва, Дмитра Крика та цигана Максима Льоля. Вони разом виїхали на Миколаївщину в грудні 1944 р. (цигани якимось чином досить швидко повернулися).

Читати повністю

Категорії

Нове відео