Останні коментарі

Явірник Руський

Польща: між кресами і комунізмом. До 70-річчя масових убивств українців навесні та влітку 1945 р.

Через Польську Республіку 1945 р. прокотилася хвиля вбивств українців, які були її громадянами. Вона почалася в січні і тривала до травня, охоплюючи територію від Сянока по Нисько. Малковичі, Старе Місто, Лежайське, Пискоровичі, Дібча, Іскань, Мацьковичі, Дубровиця-Велика, Радава, Тисова, Добра, Павлокома, Старий Люблинець, Новий Люблинець, Гораєць, Слобода, Руська П’яткова, Руський Явірник, Рушельчиці, Лубно, Ожанна, Бриська Воля, Жухів, Трійчиці, Уйковичі, Скопів, Курилівка, Кульно, Солоне, Теплиці, Бахів, Березка, Лежахів, Сурохів, Коритники, Воля-Кривецька, Середня, Старе Село, Сівчина – це далеко не повний список сіл, які спливли тоді кров’ю. Кількість жертв сягає 5 000 чоловік.

Це не була польська відплата за Волинь – це була окрема етнічна чистка. Підняти відділи з різних організаційних та політичних структур на великій території до одностайної помсти через 2 роки після подій на Волині неможливо. Відповіді треба шукати в інших чинниках, аніж у національній розпуці чи солідарності, мотивованих волинськими уявленнями «убиваючих командирів», як-от Юзеф Задзєрський «Волиняк» чи Роман Кісєль «Семп»…

Читати повністю

27 грудня у Львові відкрили памятник Михайлу Вербицькому

607425_1_w_300

27 грудна 2015 року у Львові на розі вулиць Бандери – Чупринки – Вербицького відкрили пам’ятник автору мелодії державного гімну України Михайлові Вербицькому. Монумент висотою 3,5 метри складається з постаті композитора, на задньому фоні якого буде мармурова стела з картою України та нотами гімну. Довкола памятника облаштують сквер.

“Зобразили композитора в момент натхнення, коли він творить, — розповідає львівський скульптор лемківського походження Андрій Сухорський, 55 років. ­Їхній проект із братом Володимиром переміг два роки тому. — Намалювали зо три десятки ескізів пам’ятника. Не хотіли робити статичну фігуру, а навпаки — показати політ митця. Вербицький був священиком, тож ми його й зобразили в такому одязі. Тримає аркуш паперу й перо. Дослідники пишуть, що Вербицький мав веселу вдачу, був темпераментний. Є свідчення, що він грав на гітарі й уперше на наших теренах створив посібник гри на ній. Про композитора мало відомо. Робили пам’ятник за однією ­фотографією, що залишилася. Позаду бронзової фігури — гранітна стела. На ній — карта України з білого мармуру.

Читати повністю

Лемки в діаспорі. Ч.8. Відомі лемки в діаспорі

Із Лемківщини вийшло багато людей, які прославилися далеко за межами рідного краю. До найвідоміших належать: Григорій із Сянока (бл. 1406-1477) – слов’янський вчений-філолог та педагог, нотаріус польського короля Владислава IV; Павло з Кросна (бл. 1470-1517) – польський гуманіст та латино мовний поет, який підписувався іменем Paulus Ruthenus, підкреслюючи тим своє етнічне походження; Дмитро Бортнянський (1751-1825) – композитор, музичний педагог та диригент, предки якого походять з Бортного; Михайло Балудянський (1769-1847), уродженець с. Вишня Ольшава на Пряшівщині – російський учений-правознавець, державний діяч і реформатор російського права, перший ректор Петербурзького університету та упорядник 10-томного «Зводу законів Росії»; Петро Лодій (1764-1829), уродженець с. Збій на Пряшівщині – російський філософ, професор і перший декан філософсько-юридичного факультету Петербурзького університету (1819-1825); Еміліян Чернявський – ректор Ягелонського університету в Кракові; Михайло Вербицький (1815-1870) з Явірника Руського – композитор, автор мелодії національного гімну України «Ще не вмерла Україна»; Читати повністю

Категорії

Нове відео