Останні коментарі

Воргол

Ми пам’ятаємо. Енді (Андрій) Воргол (Вархола)

worhol6 серпня 1928 року у Піттсбургу, штат Пенсільванія (США), у сім’ї українських емігрантів народився всесвітньо відомий американський художник лемківського походження Енді ВОРГОЛ (1928-1987), культову постать в історії поп-арту і сучасного мистецтва в цілому.

Перед Першою світовою війною (1913 року), рятуючись від призову до австро-угорської армії, емігрує до Америки його батько Андрій Вархола, і лише через 8 років до нього приєднується дружина Юлія (Юстина) Вархола (дівоче Завадська), з якою вони осіли в Піттсбурзі в одному з брудних робітничих кварталів.

Коли Енді було 14 років, помер його батько і мати стає для хлопця найближчим другом і помічником. Вона допомогає сину виконувати перші роботи – писанки, українські вишивки, малюнки за лемківськими мотивами та на релігійні теми. У ранніх творах хлопця відчувалися натиск, енергія, жага до життя. Енді вирішив неодмінно стати багатим і знаменитим.

Читати повністю

Ми памятаємо. Енді Воргол

Сьогодні виповнюється 84 роки від народження ЕНДІ ВОРГОЛА (1928-1987)

6 серпня 1928 року в місті Піттсбург, штат Пенсільванія (США), у сім’ї українських емігрантів із Словаччини Вархолів народився син Андрій (Andy Warhol)
– американський художник, засновник та всесвітньо відомий представник художньої школи поп-арту.

Батьки Андрія – Андрій Вархола та Юлія (Юстина) Завацька – переїхали у США з лемківського села Миково, яке тоді перебувало в складі Австро-Угорської імперії на території сучасної Словаччини. Батько працював на будівництві і помер, коли хлопцеві було 14 років.

На території словацької частини Лемківщини прізвище Вархолів надзвичайно поширене і до сьогодні не становить особливих труднощів знайти однофамільців відомого митця, перебуваючи, скажімо, в Бардийові чи Межилабірцях.

Коли Енді запитували про те, з якого міста він родом, то він завжди відбувався традиційним: «Я прийшов нізвідки». Він дуже соромився, що походить з провінційного промислового Піттсбурга. Пізніше дослідники творчості артиста констатували, що він брав своє натхнення зі спогадів про занурені у смог чорно-білі індустріальні пейзажі Піттсбурга. Він якось зізнався: «Мені завжди хотілося розфарбовувати речі з кухні моєї мами».

У молодості Воргол часто хворів і у зв’язку з тим недолюблював лікарні та лікарів. У період навчання у третьому класі Воргол захворів на синдром Гантінгтона (ураження кори головного мозку в результаті ускладнення). А тому він часто днями лежав прикутий до ліжка, малюючи і слухаючи радіо.

У 1949 році Воргол закінчив навчання в Піттсбурзькому технологічному інституті за спеціальністю «художник-оформлювач».

Оволодівши прекрасною технікою малюнку, Енді Воргол починає кар’єру комерційного художника і невдовзі переїжджає в Нью-Йорк, де стає доволі відомим рекламним художником модних журналів. Але юнак мріяв про кар’єру творчого художника, своїм талантом прагнув перетворити банальні речі, які зустрічав у рекламі, на мистецтво.

Та все ж успіх прийшов не одразу – потрібно було декілька років на пошук своєї теми. Його близька приятелька Мюрель Летоу 1961 року порадила Енді: «Ти повинен написати що-небудь, те, що кожна людина бачить щодня, що кожен впізнає… Щось на зразок бляшанки зупи». Наступного дня Воргол попросив маму піти до магазину, аби вона купила всі різновиди консервованих супів по 20 центів за банку. Так народилася відома серія із 32 картин, кожна з яких відтворювала одну із 32-х банок відомої всій Америці страви – «Campbell». Тоді ж з’являються картини із зображенням пляшки з під «Coca-Cola». Так прийшла перша слава до Енді Воргола.

У 1963 році Ворхол купує будівлю в Манхеттені, яка стала відома усьому світу як «Фабрика». Тут Енді ставить на потік створення творів сучасного мистецтва. У цей період художник також створює низку портретів відомих діячів американської масової культури, співпрацює з зірками кіно: Мерилін Монро, Елізабет Тейлор, Джимом Моррісоном та Елвісом Преслі. Починає продюсувати музичну групу “Velvet Underground” та знімати кінофільми, найбільш відомий з яких “Сон”, однак як режисер успіху досягає лише у вузьких колах. У його творчій майстерні часто збиралися різні Нью-Йоркські знаменитості. Воргол шокував публіку заявою про бажання перетворитися на машину. Поступово його творчість здобула славу контраверсійної й стала популярною. Твори Воргола в цей час ототожнювалися з американським поп-артом. Серед його картин — зображення грошових купюр, відомих діячів, продуктів та газет, що були іконами своєї доби.

У 1968 році акторка фабричних фільмів та лідера феменістичної організації Валері Соланас тричі вистрілила у Ворхола. Проте як і усе в житті Енді наслідки замаху мали контраверсивну роль у його творчості. Незважаючи на те, що це ще більше підірвало його і так слабке здоров’я, проте сприяло зростанню його популярності та різкому росту цін на його картини.

Останні 20 років його життя відзначені деякими змінами в артистичній кар’єрі. Його запрошують у Білий дім, Енді їздить світом з виставками, крутиться у вищих колах Лондона і Парижа. Його слава і вплив поширюються всім світом. Він – культова постать. Однак піднявшись на вершину успіху, в глибині душі він залишався самим собою, не довіряючи суспільству, в якому жив. Воргол завжди хотів давати людям те, що вони чекали і розуміли. В його відвертості – сила й таємниця успіху.

Енді Воргол помер у Нью-Йорку вранці 22 лютого 1987 від інфаркту. Після літургії його тіло було поховане на українському греко-католицькому кладовищі ім. Св. Івана Хрестителя в Пітсбурзі поряд із матір’ю та батьком.

Творча спадщина Воргола була настільки великою, що розпродаж його майна на аукціоні «Сотбі» в Нью-Йорку затягнувся на 9 днів. Загальна вартість проданого майна склала 20 мільйонів доларів.

Сьогодні в Межилабірцях (Словаччина) розташований єдиний у Європі музей Енді Ворхола, який за багатством експозиції є другим після музею в Піттсбурзі.

Категорії

Нове відео