Вербиця

Село Вербиця. Подорож до свого українського коріння

29.09.2018_вербиця_6Публікуємо спогади і враження др. Михайла Левка (США) за підсумками першого відвідування у 2016 році Львова та села Вербиця (тепер Польща, Томашівський повіт), звідки походять його батьки. Від того часу він кілька разів протягом року навідувався в Україну та рідні місця, став членом Наглядової ради Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ та готується провести в Українському Католицькому Університеті наукове дослідження травматичного досвіду депортованих у 1944-1947 рр. українців Закерзоння на прикладі колишніх мешканців села Вербиця у рамках Програми Фулбрайта.

Цьогоріч минає 70 років від трагічної події – депортації українців із їх споконвіку етнічних земель, Закерзоння, в рамках акції «Вісла».

Після смерті мого тата у 2014 р. під час його похорону замість квітів на могилу я би хотів покласти цю статтю.

Я став більше цікавитися його діяльністю, зокрема прочитав його книгу, – і тоді глибше зрозумів його клич «Не забути про споконвічні укранські землі» і цінувати мешканців села Вербиці. Їхні травматичні переживання втрати рідних земель внаслідок примусової акції Вісла. Так сталося і зійшлося, що через знайомство з репрезентантом Українського Католицького Університету у США я мав нагоду поділитися своїм задумом співпрацювати з цим університетом у сфері дослідження земель Закерзоння, починаючи з рідного села Вербиці. Я подарував татову книгу університетові, – і з цього символічного жесту-дарування почалося наше знайомство з ректорок УКУ о. Б. Прахом. Так збіглося, що він сам у той час написав і видав книгу “Духовенство Перемиської Епархії та Апостольська Адміністрація Лемківщини” (Том 1, 2. Львів, 2015) про дослідження релігійного аспекту життя цих земель.

Читати повністю

Організація та історія Угнівської кавалерії в м. Угнові. Листопад 1918 року

Передруковуємо статтю “Перші листопадові дні 1918 і організація Угнівської кавалерії в м. Угнові” з журналу “Літопис Червоної Калини” (число 1, січень 1939 р., с.15-16) про історію формування в м. Угнів української кінної сотні Української Галицької Армії, яка брала участь у боях проти поляків під час Першої польсько-української війни, а після – у боротьбі з російськими царськими та денікінськими військами. Її автором є учасник цих подій та один з командирів кавалерії Михайло Дорош. Публікуємо статтю в оригіналі із збереженням граматики і стилістики.

По розпаді Австрії в перших днях листопада 1918 р. зорганізовано з бувших австрійських вояків, які вже були в той час в дома, як також з підібраних, дуже молодих віком студентів одну чету стрільців під командою поручника Семка Трусевича і старшого десятника Михайла Дороша, так що вже 1. листопада 1918 р. розброєно станицю австрійської жандармерії в місті Угнові, склад знаряддя для копання шанців на цілий російський фронт і табор повротців в селі Бикові під Терношином. В перших дня перебрано військове майно в більшій скількости, а це вибуховий матеріял,  динаміт, екразит, кілька рефлєкторів, кріси, крісові набої як також харчевий відділ, який складався з кількадесяти штук худоби, багато муки, соли і всяких інших харчевих припасів, що на початках нашого існування це все було для українського війська в м. Угнові дуже великою помічю.

Читати повністю

Категорії

Нове відео