УРСР

Інтерв’ю з Юрієм Судином з села Люблинець Старий

Юрій Судин народився у 1933 р. у с. Люблинець Старий (1 500 українців) у Любачівському повіті на Любачівщині у селянській сім’ї. У сім’ї було троє дітей – крім Юрія, також старший брат Дмитро (1928) і сестра, також жила із сім’єю баба Марія.

До війни була біда, людини не мали за що жити, землі не було. У нас також було небагато землі – 3 могри (1,5 га). Через це батько комбінував: спершу сіяв жито, а після – також сіяв ріпу, яку до осені встиг зібрати, так що виходив другий врожай.

Початок Другої світової війни

У 1939 р. прийшла війна. Пригадую як приїхали у село німці на великих вантажівках, рукави закочені. Проте вони довго не затримались, а поїхали кудись дальше, десь на Львів. Через два тижні вернулися німці і до нас прийшли росіяни, совєцькі солдати. Але ці солдати у нас в селі також не довго затримались. Через короткий час сюди знову повернулися німці. Тому від 1939 р. ми були під німецькою окупацією. Вони одразу завели свої порядки, встановили контингенти – здачі хліба, зерна, продукти, – а для бідних селян це було важко. Другою болючою проблемою став забір молоді до Німеччини на роботу. При цьому на початку 1940-го року люди ще їхали добровільно, тому що агітація зробила свою справу, але починаючи з 1942 р. почали вивозити примусово.

Читати повністю

Інтерв’ю з Катериною Петрушко (Шпак) з села Стежниця

Катерина Антонівна Петрушко, з родини Шпак, народилась 18 лютого 1932 року у с. Стежниця біля Балигрода на Лемківщині в заможній селянській родині. За люб’язної згоди пані Катерини мені вдалося записати з нею інтерв’ю в рамках збору спогадів лемків-старожилів.

Розкажіть про своє дитинство, свою родину і життя у селі перед Другою світовою війною

У нас було 60 моргів поля, 2 га лісу, 2 га сінокосів. Була дуже велике господарство: молотарка, млинок, січкарня, кират (кінний привід – Ред.), багато возів – для копання картоплі, для збирання зерна, сани, повна кошара овець, пара коней для виїзду.

Мій дідо Іван чотири рази був в Америці. Він міг вранці разом з пастухом вигнати худобу на пасовисько, а ввечері вже не повернутися додому. Якщо в коморі не було капелюха з п’юрком, гуньки, шкіряної торби і широкого пояса значить дідо поїхав на заробітки. У цей час в Америці жив його рідний найстарший брат, який був фабрикантом і мав різні інструменти. Через це дідо, коли повертався додому, то привозив з собою рашпілі, пилки, геблики, копита (до взуття), молотки, обценьки та різні ніші інструменти. На зароблені гроші він купував землю, а тому у нас було багато поля і лісу.

Читати повністю

Лист ОУН братам переселенцям з Холмщини, Грубешівщини, Засяння і Лемківщини

За Українську Самостійну                                                                                                                                           Воля народам, воля людині!

Соборну Україну!

 

БРАТИ ПЕРЕСЕЛЕНЦІ

СИНИ ХОЛМЩИНИ, ГРУБЕШІВЩИНИ, ЗАСЯННЯ І ЛЕМКІВЩИНИ!

В жорстокі дні нової сталінської окупації, що її переживає зараз весь український народ, Вам ворог завдав найбільшого удару. Окупанти доконали над Вами нечуваного в історії злочину. Вони насильно безправно викинули Вас із рідних батьківських земель. Тих земель, де Ви родилися і зросли, де могили Ваших дорогих і близьких, де могили прадідів Ваших. Вони спалили Ваші села, зграбували Ваше майно, вимордували тисячі невинних дітей, жінок, стариків. І сьогодні Ви, вигнані з своїх рідних прадідівських гнізд, розкидані на всі сторони, поневіряєтеся, прибиті горем і стражданням. Не один батько споміж Вас, із серцем, закипілим кров’ю, згадує свого замордованого сина, не одній матері ввижається її горюча в огні дитина, не одна дитина зривається зі сну, бо їй приснилася поколена багнетами мати… Сперед наших очей не щезають жахливі картини, що Ви їх недавно пережили, Ваше серце раз-у-раз роздирає невимовний біль, Ваші ще свіжі рани не перестають кривавитися. Ці рани щодня пригадують Вам, хто винен у Вашому горю, вони щодня кличуть до помсти на винних у цьому.

Читати повністю

Ми памятаємо. Дмитро Бедзик (1898-1982)

Бедзик Дмитро (1898-1982)1 листопада 1898 року у с.Вільхівці Сяніцького повіту (тепер – Республіка Польща) народився Дмитро БЕДЗИК (1898-1982) – український письменник. Член Спілки письменників України.

Народився у бідній селянській родині. Навчався в гімназії Бучача (або ремісничо-будівничій школі при монастирі оо. Василіян). У 1915 р. при відступі російських військ з Галичини разом з ешелоном біженців потрапив до Росії, назавжди розлучившись з рідною домівкою. У 1919 р. закінчив Гнідинське сільсько-господарське училище, у 1926 р. - філологічний факультет Харківського інституту народної освіти. Працював агрономом, учителем, журналістом. Читати повністю

Додатковий протокол до Угоди про обмін населенням між УРСР та ПКНВ

Уряд Української Радянської Соціалістичної Республіки, з одного боку, і Тимчасовий Уряд Національної Єдності Поль­ської Республіки, – з другого, погодились про таке:

Угода про обмін населенням між УРСР та ПКНВ

 Угода 
 між Урядом Української Радянської 
 Соціалістичної Республіки і Польським 
 Комітетом Національного визволення про 
 евакуацію українського населення з території 
 Польщі і польських громадян з території УРСР Дата підписання: 09.09.1944 Дата набуття чинності: 09.09.1944 ВІДДІЛ I 
                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 
                             Стаття 1 
     Обидві Договірні  Сторони  зобов'язуються  по підписанні цієї 
угоди  приступити  до   евакуації   всіх   громадян   української, 
білоруської,   російської   і   русинської   національностей,   що 
проживають   в    Хелмському,    Грубешувському,    Томашувському, 
Любачувському,   Ярославському,   Перемишльському,  Ліськовському, 
Замостінському,  Красноставському,  Білгорайському,   Влодавському 
повітах  і  в інших районах Польщі,  де можуть виявитися громадяни 
української,  білоруської, російської і русинської національності, 
які  побажають  переселитися  з  території  Польщі на Україну,  та 
приступити до евакуації всіх поляків і  євреїв,  що  перебували  в 
польському громадянстві до 17 вересня 1939 року,  які проживають в 
західних областях УРСР і бажають переселитися на територію Польщі. 
     Евакуації підлягають лише ті з перелічених в абзаці  1  осіб, 
які  виявили  своє  бажання  евакуюватися  і щодо прийняття яких є 
згода Уряду Української РСР і  Польського  Комітету  Національного 
Визволення. 

Читати повністю

Категорії

Нове відео