УПА

Брошура “Польське питання”. Погляди ОУН на українсько-польські стосунки

tershakivecПропонуємо вашій увазі працю “Польське питання” (На допомогу інструкторам-пропагандистам) Крайового провідника ОУН на Львівщині (охоплювала територію сучасної Львівської і частин Івано-Франківської й Тернопільської областей) Зиновія Тершаківця (1913-1948, “Федір”, “Чагрів”, “Червень”), яка у 1944 р. була опублікована окремою брошурою.

Авторство у самому виданні не зазначене, але у друкованому органі Проводу ОУН “Ідея і Чин” у переліку підпільних газет і брошур вказано, що “Польське питання” написав “Ф.Чагрів”. Характер брошури повністю відповідав тодішній праці З.Тершаківця, який займався розробкою інструктивних матеріалів для працівників нижчих ланок референтури пропаганди. У брошурі викладено погляди Організації Українських Націоналістів на українсько-польські стосунки під кутом використання його у масовій пропаганді. Читати повністю

Інтерв’ю з командиром ТВ УПА “Данилів” Євгеном Штендерою

Під кінець травня 1946 р. відбувся спільний напад Української повстанської армії та польського формування «Воля і незалежність» («ВіН») на комуністичні об’єкти в місті Грубешеві. Мета – заманіфестувати співпрацю українського і польського підпілля, несподівано атакувати комуністичні сили, зірвати акцію примусового переселення людей тощо. До 70-річчя акції пропонуємо розмову з її учасником Євгеном Штендерою, командиром 28 Тактичного відтинка УПА «Данилів». Читати повністю

Спогади Івана Вархоляка: про Другу світову війну і депортацію. Частина друга

Продовження спогадів (перша частина тут) уродженця Вороблика Королівського Івана Вархоляка (20.03.1926 – 15.03.2008), в якій розповідається про життя під час Другої світової війни (німецько-польська війна, німецько-радянська війна, переміщення фронту, польсько-українська війна) та депортація до УРСР у 1945 році.

У 1939 році восени настала польсько-німецька война. Мені тоді било 13 років. Мобілізація – забрали всіх мужчин в армію. Десь через тиждень фронт прийшов до нас. Одного дня полякі забрали мене копати окопи по горі Філівці. Польска організація „Щельци” хотіла робити заслон німцям. Вони були такі як я, дітваки, і хотіли побороти потужне військо! Я вирив окоп для одного, а він просить, щоб я вирив ще для себе, бо він дуже боїться… Я так і зробив. За якийсь час дивлюся – догори йдуть танкі. Я показав йому і кажу: „Як хцеш – охраняй, а я пшел до дому”. Десь раз вистрілили і та дітвора повтікала. Ми поховалися в склепі (підвалі) і в нас ще був один сусід. Німці прибігли до дверей і кажут виходити. Сусід був в австрійскій армії і знав німецку мову, крикнув: „Цивілі!”. Ми вийшли, а вони кажут, шоб йшли до хати і нікуди не виходили. Тоді вбили двох сусідів. Всіх мужчин зібрали в селі і погнали на «команду» до Романова. Дякуючи директору школи та учителям, бо вони знали німецку мову і все розказали, всіх звідти відпустили. Поки німці пройшли наше село, всі мужчини встигли вернутись домів. До села вернулись всі, крім польського полковника Вєсьо Лєвіцкі.

Читати повністю

“Лемківщина” взяла участь у відзначені 71-ї річниці створення УГВР

12 липня 2015 року члени Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» на чолі з головою організації Степаном Майковичем взяли участь у заходах в с.Сприня, Самбірського району на Львівщині щодо відзначення 71-ї річниці від дня створення Української Головної Визвольної Ради.

Читати повністю

Лист ОУН братам переселенцям з Холмщини, Грубешівщини, Засяння і Лемківщини

За Українську Самостійну                                                                                                                                           Воля народам, воля людині!

Соборну Україну!

 

БРАТИ ПЕРЕСЕЛЕНЦІ

СИНИ ХОЛМЩИНИ, ГРУБЕШІВЩИНИ, ЗАСЯННЯ І ЛЕМКІВЩИНИ!

В жорстокі дні нової сталінської окупації, що її переживає зараз весь український народ, Вам ворог завдав найбільшого удару. Окупанти доконали над Вами нечуваного в історії злочину. Вони насильно безправно викинули Вас із рідних батьківських земель. Тих земель, де Ви родилися і зросли, де могили Ваших дорогих і близьких, де могили прадідів Ваших. Вони спалили Ваші села, зграбували Ваше майно, вимордували тисячі невинних дітей, жінок, стариків. І сьогодні Ви, вигнані з своїх рідних прадідівських гнізд, розкидані на всі сторони, поневіряєтеся, прибиті горем і стражданням. Не один батько споміж Вас, із серцем, закипілим кров’ю, згадує свого замордованого сина, не одній матері ввижається її горюча в огні дитина, не одна дитина зривається зі сну, бо їй приснилася поколена багнетами мати… Сперед наших очей не щезають жахливі картини, що Ви їх недавно пережили, Ваше серце раз-у-раз роздирає невимовний біль, Ваші ще свіжі рани не перестають кривавитися. Ці рани щодня пригадують Вам, хто винен у Вашому горю, вони щодня кличуть до помсти на винних у цьому.

Читати повністю

Історія Української державної гімназії у Ярославі (1940-1944)

Українська державна гімназія в Ярославі або Ярославська гімназія - державний навчальний заклад гуманітарного типу з українською мовою навчання, який функціонував з 1 вересня 1940 по 23 липня 1944 роках у м.Ярослав. У закладі спільно навчалися як хлопці, так і дівчата.

Історія гімназії

Гімназія розпочала свою діяльність 1 вересня 1940 року. Рішення про її заснування було ухвалене німецькою владою у березні в часі окупації Польської Республіки. Йшлося тільки про місцезнаходження цієї школи. Українські громади у Ярославі, Перемишлі та міста на Лемківщині (головно Сянік) намагалися створити гімназію саме у своєму місті. Проте відділ культури та науки (нім. Wissenschaft Erziehung) Генерал-губернаторства вирішив, що гімназія має бути створена у Ярославі. Для її створення доклало багато зусиль українські урядовці відділу культури та науки у Кракові – професори Омелян Бачинський та Євген Форостина.

Читати повністю

Початки УПА на Лемківщині

… на Поліссі і Волині новостворені відділи Української Повстанської Армії стали зводити свої перші бої рівночасно з німецьким окупантом і з большевицькими партизанами.

Мені не прийшлося бути там, де ті відділи творилися, але я був свідком, як організувалися перші сотні УПА на Лемківщині. І так назавжди залишиться в мене той живий образ, як росли сотні УПА спільними силами українських вояків з різних армій, з широкою піддержкою від місцевого населення.

З малих збройних груп творилися сотні та курені і ставали складовими частинами українських збройних сил. В їх рядах „рам’я об рам’я” стояв в боротьбі із ворогом бандерівець з мельниківцем, бувший червоноармієць з дивізійником, старшина УНР-УГА-УСС з випусником старшинської школи УПА, лемко з полтавцем, інтелігент та робітник із селянином.
Нехай говорять факти.

Читати повністю

Звіт з бою та масового морду українського населення в с. Завадка Морахівська

Передруковуємо текст звіту українських повстанців про напад польських підпільникіа на українське село Завадка Морахівська і Мокре, що у Сяніцькому повіті. Текст і стиль подано згідно оригіналу.

ЗВІТ

з бою та масового морду українського населення в с. Завадка Морахівська пов. Сянік

Дня 24.1.1946 р. о год. 8-й ранку до с.Морохів приїхало польське військо, пограбувало цілком населення, а при тім сильно його побило, не зважаючи на жінок і дітей. Грабунку не минула ні одна хата.

Бандити в своїй більшості стягали людям з ніг обув, вирвали жінкам зза пазухи заховані речі, стягали жінкам обручки з рук, при тім немилосердно били гумовими нагаями. Бандити підстрілили господаря Островського Івана, побили до непритомности десятьлітнього хлопця, у священика хотіли підкинули розбезпечену гранату, однак спробу підкинення гранати замітила дочка священика.

Читати повністю

Звернення “До українців поза лінією Керзона в справі виселення”

Після листа українських повстанців “До українців Холмщини, Посяння і Лемківщини” від березня 1945 року передруковуємо також листа світового українства “До українців поза лінією Керзона в справі виселення” від серпня 1945 р.

За Українську Самостійну                                                                                                                                                                       Воля народам і людині

Соборну Державу

ДО

УКРАЇНЦІВ ПОЗА ЛІНІЄЮ КЕРЗОНА

В СПРАВІ ВИСЕЛЕННЯ

В полонині серпня цього року підписано в Москві польсько-совітський договір про східні кордони польської держави. На підставі цього договору понад міліон українців лишався ще на території польської держави. Українське населення мешкає головно на Холмщині здовж Буга, над Солокією та на Лемківщині.

Читати повністю

Історія села Стежниця

Чергова публікація  з серії “Історія сіл Лемківщини”, про історію сіл, побут, духовне життя, депортацію, а також спогади лемків. Сьогодні ми публікуємо історію села Стежниця.

* * *

Стежниця (пол. Stężnica) - лемківське село у Ліському повіті Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Входить до складу гміни Балигород.

Село знаходиться на південному-сході від Балигорода. У радіусі 2 км. від від Стежниці знаходяться сусідні села: на півдні – Лубне і Яблиньки, на південному-заході – Бистре, на півночі – Жерниця Верхня, на північному-сході – Бережниця, на сході – Горянка і Воля Горянська, на південному-сході – Радева. Через село тече однойменна річка Стежниця.

Читати повністю

Категорії

Нове відео