УПА

Історія Української державної гімназії у Ярославі (1940-1944)

Українська державна гімназія в Ярославі або Ярославська гімназія - державний навчальний заклад гуманітарного типу з українською мовою навчання, який функціонував з 1 вересня 1940 по 23 липня 1944 роках у м.Ярослав. У закладі спільно навчалися як хлопці, так і дівчата.

Історія гімназії

Гімназія розпочала свою діяльність 1 вересня 1940 року. Рішення про її заснування було ухвалене німецькою владою у березні в часі окупації Польської Республіки. Йшлося тільки про місцезнаходження цієї школи. Українські громади у Ярославі, Перемишлі та міста на Лемківщині (головно Сянік) намагалися створити гімназію саме у своєму місті. Проте відділ культури та науки (нім. Wissenschaft Erziehung) Генерал-губернаторства вирішив, що гімназія має бути створена у Ярославі. Для її створення доклало багато зусиль українські урядовці відділу культури та науки у Кракові – професори Омелян Бачинський та Євген Форостина.

Читати повністю

Початки УПА на Лемківщині

… на Поліссі і Волині новостворені відділи Української Повстанської Армії стали зводити свої перші бої рівночасно з німецьким окупантом і з большевицькими партизанами.

Мені не прийшлося бути там, де ті відділи творилися, але я був свідком, як організувалися перші сотні УПА на Лемківщині. І так назавжди залишиться в мене той живий образ, як росли сотні УПА спільними силами українських вояків з різних армій, з широкою піддержкою від місцевого населення.

З малих збройних груп творилися сотні та курені і ставали складовими частинами українських збройних сил. В їх рядах „рам’я об рам’я” стояв в боротьбі із ворогом бандерівець з мельниківцем, бувший червоноармієць з дивізійником, старшина УНР-УГА-УСС з випусником старшинської школи УПА, лемко з полтавцем, інтелігент та робітник із селянином.
Нехай говорять факти.

Читати повністю

Звіт з бою та масового морду українського населення в с. Завадка Морахівська

Передруковуємо текст звіту українських повстанців про напад польських підпільникіа на українське село Завадка Морахівська і Мокре, що у Сяніцькому повіті. Текст і стиль подано згідно оригіналу.

ЗВІТ

з бою та масового морду українського населення в с. Завадка Морахівська пов. Сянік

Дня 24.1.1946 р. о год. 8-й ранку до с.Морохів приїхало польське військо, пограбувало цілком населення, а при тім сильно його побило, не зважаючи на жінок і дітей. Грабунку не минула ні одна хата.

Бандити в своїй більшості стягали людям з ніг обув, вирвали жінкам зза пазухи заховані речі, стягали жінкам обручки з рук, при тім немилосердно били гумовими нагаями. Бандити підстрілили господаря Островського Івана, побили до непритомности десятьлітнього хлопця, у священика хотіли підкинули розбезпечену гранату, однак спробу підкинення гранати замітила дочка священика.

Читати повністю

Звернення “До українців поза лінією Керзона в справі виселення”

Після листа українських повстанців “До українців Холмщини, Посяння і Лемківщини” від березня 1945 року передруковуємо також листа світового українства “До українців поза лінією Керзона в справі виселення” від серпня 1945 р.

За Українську Самостійну                                                                                                                                                                       Воля народам і людині

Соборну Державу

ДО

УКРАЇНЦІВ ПОЗА ЛІНІЄЮ КЕРЗОНА

В СПРАВІ ВИСЕЛЕННЯ

В полонині серпня цього року підписано в Москві польсько-совітський договір про східні кордони польської держави. На підставі цього договору понад міліон українців лишався ще на території польської держави. Українське населення мешкає головно на Холмщині здовж Буга, над Солокією та на Лемківщині.

Читати повністю

Історія села Стежниця

Чергова публікація  з серії “Історія сіл Лемківщини”, про історію сіл, побут, духовне життя, депортацію, а також спогади лемків. Сьогодні ми публікуємо історію села Стежниця.

* * *

Стежниця (пол. Stężnica) - лемківське село у Ліському повіті Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Входить до складу гміни Балигород.

Село знаходиться на південному-сході від Балигорода. У радіусі 2 км. від від Стежниці знаходяться сусідні села: на півдні – Лубне і Яблиньки, на південному-заході – Бистре, на півночі – Жерниця Верхня, на північному-сході – Бережниця, на сході – Горянка і Воля Горянська, на південному-сході – Радева. Через село тече однойменна річка Стежниця.

Читати повністю

Лист-звернення УПА «До українців Лемківщини, Посяння і Холмщини»

Публікуємо лист-звернення «До українців Лемківщини, Посяння і Холмщини», з яким у березні 1945 року звернулися українські повстанці до місцевого населення із закликом протистояти виселенню у Радянську Україну. Передруковано згідно з оригіналом, що міститься в Електронному архіві Українського визвольного руху.

За Українську Самостійну                                                                                                                                                                Боротьба за державу

Соборну Державу!                                                                                                                                                                              - це боротьба за життя!

ДО УКРАЇНЦІВ!

Лемківщини, Посяння і Холмщини!

Українці! Московсько-більшовицькі імперіалісти, доконавши другого наїзду на українські землі, приступили з властивою собі жорстокістю до нищення Українського Народу, щоби таким чином безкарно заволодіти нашими багатствами, а нас самих, загнавши колгоспне ярмо, перетворити в рабів невільних. Читати повністю

Сагринь – втілення трагедії українців у Польщі

Про події весни 1944 р., які спричинилися до того, що українці в Польщі не лише втратили місце свого тисячолітнього компактного проживання, але передусім – до загибелі тисяч ні в чому не винних людей, розповідає очевидець тих подій, науковець Юрій Макар.

Сумна доля колись великого, гарного українського села на Холмщині, яке лежить на півдороги між Грубешевом і Тишівцями, справді стала втіленням трагедії українського населення під час Другої світової війни, що проживало на теренах польської держави. Тут 10 березня 1944 р. загинуло, за різними даними, від 700 до понад 1000 мешканців самого Сагриня і навколишніх сіл, які шукали порятунку від неминучої смерті.

Читати повністю

Вісник СФУЛО №10 (жовтень). Читати

Вийшов у світ свіженький номер Вісника Світової Федерації Українських Лемківських Обєднань з підбіркою новин за жовтень місяць.

У черговий раз він вийшов набільшим з поміж усіх попередніх на даному етапі, завдяки лемківській громаді, яка щораз більше активізується.

У жовтневому номері Вісника багато історичних матеріалів з історії Лемківщини, підсумки відзначення 104-ї річниці Б.-І.Антонича, звіт Фундації дослідження Лемківщини (Україна), новини з життя лемківської громади у світі, інтервю, презентації, конкурси та анонси.

Читати Вісник СФУЛО № 10

Попередні випуски №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8 та №9.

 

До 100-річчя від дня народження сотенного Івана Шиманського – «Шума»

Іван Шиманський – «Шум» народився в Новому Люблинці Любачівського повіту. Був п’ятим сином із дев’яти дітей Михайла Шиманського та Єви з?дому Грицько. Його батьки були власниками сільського середньозаможного господарства.

Молоді роки Івана Шиманського промайнули в рідному селі. Він там закінчив початкову школу, діяв у місцевому товаристві «Просвіта», займався спортом і був провідним діячем молодіжних організацій. Після закінчення початкової школи продовжував навчання в Любачеві та у Львові.

Читати повністю

Кравчук про резолюцію сенату Польщі щодо Волині: Ми не повинні ковтати це

Польська сторона фактично відмовилася від важливої спільної резолюції українського парламенту й польського сейму, яка була прийнята в 2003 році до 60-х роковин трагедії. І це рішення Польщі не сприятиме порозумінню між обома державами.

Про це заявив перший президент України, голова громадського комітету «Примирення між народами» Леонід Кравчук в інтерв’ю газеті «День», повідомили ІА ZIK в ініціативній групі «Першого грудня».

Читати повністю

Категорії

Нове відео