Останні коментарі

УПА

Українські жертви Волині 1938-1944 роки або Волинь-43 – рубікон польської історіографії

Розмова з Надією Халак, істориком, працівником Інституту української археографії і джерелознавства НАН України у Львові

Rozmowa-z-N.-Chalak-1_768x1024Богдан ГУК: Як виникла ідея почати рахунок українських жертв на Волині?

Надія Халак: Ми з друзями задумали це 2013 р. Тоді емоції досягли в Польщі та Україні критичного рівня: Сенат і Сейм Польщі визнав дії ОУН та УПА на Волині “етнічною чисткою з ознаками геноциду”. Такі дії заважали вести науковий діалог, а ми не погоджувалися на однобічну картину минулого. Звернули увагу на те, що в українських архівах у доробку історіографії та у виданнях усної історії міститься інформація про втрати українців на Волині, які загинули від польських формувань або поляків у іноземних формуваннях. Ці напрацювання потрібно було зібрати разом, щоб побачити статистику загиблих українців у кожному населеному пункті. Польські історики заявляли про 2–3 тисячі українців, які загинули у відплатних акціях польських відділів. Стало ясно, що не буде конкретизації, якщо не переглянути якнайбільше можливу кількість історичних джерел.

Отож ми, співробітники Львівського відділення Інституту української археографії та колеґи з ТзОВ Інститут геоінформаційних систем, почали працю. Дуже помогла нам дослідниця з Луцька Оксана Каліщук. Ми завданням поставили підготовку таблиць для кожного населеного пункту Володимир-Волинського району з комплексом даних, зокрема, про наявність українських загиблих унаслідок польсько-українського протистояння під час ІІ Світової війни, створення їх поіменних списків. І на цій основі укласти карту, яка б унаочнила зібрані дані. За основу послужили дані усної історії, які Іван Пущук записав та оформив у видання “Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 рр. Володимир-Волинський район” з 2011 р., а Ярослав Царук ще 2003 р. у книгу “Трагедія волинських сіл 1943–1944 рр.”.

Читати повністю

Історія першої трагедії Завадки Морохівської або “Богатежи” Війська польського в Завадці Морохівській

POMNIKI-108_768x1024-248x300На січень 2017 р. припадають 71-ші роковини першого з трьох масових убивств, які 25 січня 1946 р. вчинили збройні сили Республіки Польщі щодо громадян української національності в Завадці-Морохівській на Сяніччині.

Нижче публікую два звіти командування підрозділу Війська польського про злочин у Завадці-Морохівській. Вони містять невідому досі історичну інформацію, яку я доповнюю іншими документами. Отож, у січні 1946 р. в рамках 34 полку 8 дивізії піхоти ВП, який базувався в казармах у Вільхівцях біля Сянока, сформовано дві оперативні групи. Їх метою мала бути боротьба з УПА, але насправді йшлося про депортацію українців до Української РСР. Читати повністю

Брошура “Польське питання”. Погляди ОУН на українсько-польські стосунки

tershakivecПропонуємо вашій увазі працю “Польське питання” (На допомогу інструкторам-пропагандистам) Крайового провідника ОУН на Львівщині (охоплювала територію сучасної Львівської і частин Івано-Франківської й Тернопільської областей) Зиновія Тершаківця (1913-1948, “Федір”, “Чагрів”, “Червень”), яка у 1944 р. була опублікована окремою брошурою.

Авторство у самому виданні не зазначене, але у друкованому органі Проводу ОУН “Ідея і Чин” у переліку підпільних газет і брошур вказано, що “Польське питання” написав “Ф.Чагрів”. Характер брошури повністю відповідав тодішній праці З.Тершаківця, який займався розробкою інструктивних матеріалів для працівників нижчих ланок референтури пропаганди. У брошурі викладено погляди Організації Українських Націоналістів на українсько-польські стосунки під кутом використання його у масовій пропаганді. Читати повністю

Інтерв’ю з командиром ТВ УПА “Данилів” Євгеном Штендерою

Під кінець травня 1946 р. відбувся спільний напад Української повстанської армії та польського формування «Воля і незалежність» («ВіН») на комуністичні об’єкти в місті Грубешеві. Мета – заманіфестувати співпрацю українського і польського підпілля, несподівано атакувати комуністичні сили, зірвати акцію примусового переселення людей тощо. До 70-річчя акції пропонуємо розмову з її учасником Євгеном Штендерою, командиром 28 Тактичного відтинка УПА «Данилів». Читати повністю

Спогади Івана Вархоляка: про Другу світову війну і депортацію. Частина друга

Продовження спогадів (перша частина тут) уродженця Вороблика Королівського Івана Вархоляка (20.03.1926 – 15.03.2008), в якій розповідається про життя під час Другої світової війни (німецько-польська війна, німецько-радянська війна, переміщення фронту, польсько-українська війна) та депортація до УРСР у 1945 році.

У 1939 році восени настала польсько-німецька война. Мені тоді било 13 років. Мобілізація – забрали всіх мужчин в армію. Десь через тиждень фронт прийшов до нас. Одного дня полякі забрали мене копати окопи по горі Філівці. Польска організація „Щельци” хотіла робити заслон німцям. Вони були такі як я, дітваки, і хотіли побороти потужне військо! Я вирив окоп для одного, а він просить, щоб я вирив ще для себе, бо він дуже боїться… Я так і зробив. За якийсь час дивлюся – догори йдуть танкі. Я показав йому і кажу: „Як хцеш – охраняй, а я пшел до дому”. Десь раз вистрілили і та дітвора повтікала. Ми поховалися в склепі (підвалі) і в нас ще був один сусід. Німці прибігли до дверей і кажут виходити. Сусід був в австрійскій армії і знав німецку мову, крикнув: „Цивілі!”. Ми вийшли, а вони кажут, шоб йшли до хати і нікуди не виходили. Тоді вбили двох сусідів. Всіх мужчин зібрали в селі і погнали на «команду» до Романова. Дякуючи директору школи та учителям, бо вони знали німецку мову і все розказали, всіх звідти відпустили. Поки німці пройшли наше село, всі мужчини встигли вернутись домів. До села вернулись всі, крім польського полковника Вєсьо Лєвіцкі.

Читати повністю

“Лемківщина” взяла участь у відзначені 71-ї річниці створення УГВР

12 липня 2015 року члени Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» на чолі з головою організації Степаном Майковичем взяли участь у заходах в с.Сприня, Самбірського району на Львівщині щодо відзначення 71-ї річниці від дня створення Української Головної Визвольної Ради.

Читати повністю

Лист ОУН братам переселенцям з Холмщини, Грубешівщини, Засяння і Лемківщини

За Українську Самостійну                                                                                                                                           Воля народам, воля людині!

Соборну Україну!

 

БРАТИ ПЕРЕСЕЛЕНЦІ

СИНИ ХОЛМЩИНИ, ГРУБЕШІВЩИНИ, ЗАСЯННЯ І ЛЕМКІВЩИНИ!

В жорстокі дні нової сталінської окупації, що її переживає зараз весь український народ, Вам ворог завдав найбільшого удару. Окупанти доконали над Вами нечуваного в історії злочину. Вони насильно безправно викинули Вас із рідних батьківських земель. Тих земель, де Ви родилися і зросли, де могили Ваших дорогих і близьких, де могили прадідів Ваших. Вони спалили Ваші села, зграбували Ваше майно, вимордували тисячі невинних дітей, жінок, стариків. І сьогодні Ви, вигнані з своїх рідних прадідівських гнізд, розкидані на всі сторони, поневіряєтеся, прибиті горем і стражданням. Не один батько споміж Вас, із серцем, закипілим кров’ю, згадує свого замордованого сина, не одній матері ввижається її горюча в огні дитина, не одна дитина зривається зі сну, бо їй приснилася поколена багнетами мати… Сперед наших очей не щезають жахливі картини, що Ви їх недавно пережили, Ваше серце раз-у-раз роздирає невимовний біль, Ваші ще свіжі рани не перестають кривавитися. Ці рани щодня пригадують Вам, хто винен у Вашому горю, вони щодня кличуть до помсти на винних у цьому.

Читати повністю

Історія Української державної гімназії у Ярославі (1940-1944)

Українська державна гімназія в Ярославі або Ярославська гімназія - державний навчальний заклад гуманітарного типу з українською мовою навчання, який функціонував з 1 вересня 1940 по 23 липня 1944 роках у м.Ярослав. У закладі спільно навчалися як хлопці, так і дівчата.

Історія гімназії

Гімназія розпочала свою діяльність 1 вересня 1940 року. Рішення про її заснування було ухвалене німецькою владою у березні в часі окупації Польської Республіки. Йшлося тільки про місцезнаходження цієї школи. Українські громади у Ярославі, Перемишлі та міста на Лемківщині (головно Сянік) намагалися створити гімназію саме у своєму місті. Проте відділ культури та науки (нім. Wissenschaft Erziehung) Генерал-губернаторства вирішив, що гімназія має бути створена у Ярославі. Для її створення доклало багато зусиль українські урядовці відділу культури та науки у Кракові – професори Омелян Бачинський та Євген Форостина.

Читати повністю

Початки УПА на Лемківщині

… на Поліссі і Волині новостворені відділи Української Повстанської Армії стали зводити свої перші бої рівночасно з німецьким окупантом і з большевицькими партизанами.

Мені не прийшлося бути там, де ті відділи творилися, але я був свідком, як організувалися перші сотні УПА на Лемківщині. І так назавжди залишиться в мене той живий образ, як росли сотні УПА спільними силами українських вояків з різних армій, з широкою піддержкою від місцевого населення.

З малих збройних груп творилися сотні та курені і ставали складовими частинами українських збройних сил. В їх рядах „рам’я об рам’я” стояв в боротьбі із ворогом бандерівець з мельниківцем, бувший червоноармієць з дивізійником, старшина УНР-УГА-УСС з випусником старшинської школи УПА, лемко з полтавцем, інтелігент та робітник із селянином.
Нехай говорять факти.

Читати повністю

Звіт з бою та масового морду українського населення в с. Завадка Морахівська

Передруковуємо текст звіту українських повстанців про напад польських підпільникіа на українське село Завадка Морахівська і Мокре, що у Сяніцькому повіті. Текст і стиль подано згідно оригіналу.

ЗВІТ

з бою та масового морду українського населення в с. Завадка Морахівська пов. Сянік

Дня 24.1.1946 р. о год. 8-й ранку до с.Морохів приїхало польське військо, пограбувало цілком населення, а при тім сильно його побило, не зважаючи на жінок і дітей. Грабунку не минула ні одна хата.

Бандити в своїй більшості стягали людям з ніг обув, вирвали жінкам зза пазухи заховані речі, стягали жінкам обручки з рук, при тім немилосердно били гумовими нагаями. Бандити підстрілили господаря Островського Івана, побили до непритомности десятьлітнього хлопця, у священика хотіли підкинули розбезпечену гранату, однак спробу підкинення гранати замітила дочка священика.

Читати повністю

Категорії

Нове відео