українсько-польське примирення

«Бандерівці, націоналісти і фашисти» ? 67 років життя з клеймом

28 квітня 1947 року ? це чорна сторінка в післявоєнній історії української меншини в Польщі. Цього дня збройні сили Польської Народної Республіки, як сказано в одному з тогочасних документів, взялися до «остаточного вирішення українського питання» в Польщі. Приблизно 20 тисяч солдатів, офіцерів і міліціонерів Управління безпеки почали Акцію «Вісла», метою якої було не тільки ліквідувати українське підпілля, застосовуючи колективну відповідальність, а й, перш за все, виселити все українське населення і польсько-українські сім’ї, незалежно від їхнього ставлення до нової польської держави.

Читати повністю

Я розумію українців – Яцек Куронь

Публікуємо статтю поборника українсько-польського діалогу та примирення Яцека Куроня під назвою Rozumiem gniew Ukrai?c?w” , яку він написав у 2002 році для Gazeta Wyborcza з приводу дискусії довкола цвинтаря Орлят у Львові, у перекладі газети “День”.

KuronКажуть, без минулого немає майбутнього. Інколи виходить навпаки: коли минуле ставить під загрозу майбутнє. Така загроза виникла щодо відносин України та Польщі через конфлікт довкола меморіалу польським військовим, які загинули в українсько-польській війні 1918 — 1919 років. Багато образливого у цій суперечці було сказано і по відношенню до українців, і щодо поляків. Очевидно, що рано чи пізно сторони змушені будуть іти на компроміс. Перші ознаки розуміння позиції львів’ян, схоже, почали з’являтися у поляків. Позавчора у впливовій польській «Газеті Виборчій» було надруковано виступ відомого діяча Яцека Куроня. Він — один із чільних представників польської профспілки «Солідарність». Народився і виріс у Львові. Примітно те, що його думка йде врозріз із офіційною позицією Варшави. Показово також, що в Польщі є лідери громадської думки, які не бояться йти проти течії. В Україні ці лідери, якщо вони є, продовжують мовчати. (Друкується з деякими скороченнями)

Читати повністю

Уроки українсько-польського примирення від Яцека Куроня

kuron-300x210Батьківський урок про те, що людей не слід оцінювати за їхньою національністю, Яцек Куронь запам’ятав на все життя.

Цьому польському суспільно-політичному лідерові 3 березня цього року виповнилося б 80 років. Я. Куронь народився у Львові. У часи комуністичної Польщі став лідером опозиції, а після демократичних перетворень його обрано міністром праці і соціальної політики. Читати повністю

Заява Федерації польських організацій в Україні

federacia polskich organizaciiФедерація польських організацій в Україні висловлює глибоке співчуття всім родинам загиблих у Києві та інших містах України під час нещодавніх трагічних подій. Віддаємо шану жертві крові Героїв Майдану та охоплені скорботою молимося за вічний упокій їх душ. Пам’яттю та молитвою оточуємо також усіх поранених і тих, чия доля досі невідома.

Читати повністю

Відкритий лист польської інтелігенції щодо засудження операції “Вісла” (1997)

Публікуємо статтю Яцека Куроня, ревного поборника українсько-польского примирення, яку він надрукував у 1997 році в часі 50-х роковин операція “Вісла”. Він разом з іншими представниками польської інтелігенції опублікував 14 березня 1997 року у Gazeta Wyborcza відкритого листа у дусі “вибачаємо і просимо вибачення”.

Читати повністю

Кривда мутить, а зло крутить

Публікація із серії “Волинь-1943″ у пошуку українсько-польського примирення у часі 70-х роковин Волинської трагедії. Раніше надруковані на сайті статті “Напередодні 70-х роковин Волинської трагедії”, “Волинська трагедія 1943: Дві кривди, дві жертви”, “Волинську трагедію не слід виривати з контексту”, “Волинська трагедія 1943-1944 років”, “Волинь 1943: невдала спроба “остаточного розв’язання” наукової проблеми” та “Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?”.

* * *

У колишньому селі Острівках поблизу українсько-польського кордону, на зведеному на честь полеглих у воєнну пору меморіалі видніє напис польською й українською мовами: «Пам’яті мешканців сіл Острівки та Воля-Островецька, що загинули 30 серпня 1943 року. Вічна пам’ять. Уряд РП і родини».

Офіційне відкриття меморіалу президентами обох країн-сусідів заплановане на 2013 р. Потребує уточнення кількість жертв – їх кожна сторона трактує на свій лад. Та компроміс буде знайдено, бо мусимо прагнути порозуміння, а не розбрату. Сусіди споконвіку знаходять спільну мову, певен, знайдуть і цього разу.

Читати повністю

Кравчук про резолюцію сенату Польщі щодо Волині: Ми не повинні ковтати це

Польська сторона фактично відмовилася від важливої спільної резолюції українського парламенту й польського сейму, яка була прийнята в 2003 році до 60-х роковин трагедії. І це рішення Польщі не сприятиме порозумінню між обома державами.

Про це заявив перший президент України, голова громадського комітету «Примирення між народами» Леонід Кравчук в інтерв’ю газеті «День», повідомили ІА ZIK в ініціативній групі «Першого грудня».

Читати повністю

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам “геноцид” на Волині?

Продовження дискусії із серії “Волинь-1943? у пошуку українсько-польського примирення у часі 70-х роковин Волинської трагедії. Раніше надруковані на нашому сайті статті “Напередодні 70-х роковин Волинської трагедії”, “Волинська трагедія 1943: дві кривди, дві жертви”, “Волинську трагедію не слід виривати з контексту”, “Волинська трагедія 1943-1944 років”, “Волинь 1943: невдала спроба “остаточного розвязання” наукової проблеми” та “Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?”.

* * *

Жорсткі заяви польських парламентарів стосовно волинських подій мають виключно внутрішній підтекст. Таким чином менша частина урядової коаліції – партія PSL – намагається посилити свої електоральні позиції на тлі падіння рейтингу прем’єра Туска.

Від “Історичної Правди”: Історичні події 1943 року набули гостросучасного політичного сенсу – польський Сенат проголосував за визнання Волинської трагедії “етнічною чисткою з ознаками геноциду”.

Читати повністю

«Етнічна чистка з ознаками геноциду»

Сенат Республіки Польщі 20 червня ухвалив постанову до 70-річчя Волинської трагедії. У змісті постанови зазначається, що УПА почала ліквідацію поляків і польськості від села Паросля в лютому 1943 р., де загинуло 173 людей. Пік брутального знищення поляків відбувся в липні 1943 р., за що відповідальною є ОУН(б) та УПА – читаємо в постанові. Далі говориться, що «організований і масовий характер цих злочинів, які супроводжувалися жорстокістю, надають їм характер етнічної чистки з ознаками геноциду». Згадується також, що в процесі примирення великий внесок зробили Єжи Ґедройць і президент Лех Качинський. Сенатори також цінують важливі жести примирення в Павлівці (2003), Павлокомі (2006) і Гуті-Пеняцькій (2009).

Читати повністю

Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Це чергова публікація із серії “Волинь-1943? у пошуку українсько-польського примирення у часі 70-х роковин Волинської трагедії. Раніше надруковані на нашому сайті статті “Напередодні 70-х роковин Волинської трагедії”, “Волинська трагедія 1943: дві кривди, дві жертви”, “Волинську трагедію не слід виривати з контексту”, “Волинська трагедія 1943-1944 років” та “Волинь 1943: невдала спроба “остаточного розвязання” наукової проблеми”.

* * *

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Наближення сімдесятих роковин трагедії польсько-українського конфлікту на Волині інтенсифікує не стільки історичні, скільки політичні дискусії.

Гарячою темою дискусії в медіа став проект ухвали сенату про встановлення 11 липня Днем пам’яті і мучеництва кресов’ян [36 - дивись список джерел наприкінці тексту]. Тобто — про вшанування жертв конфлікту лише з одного боку.

Читати повністю

Категорії

Нове відео