Останні коментарі

українсько-польське примирення

Вимагаємо Справедливості! 70 років від початку Операції “Вісла”

9447666-fedyna135Для нас найважливішим моментом є сприйняття Акції “Вісла” не як поодинокої військової операції. Акція “Вісла” була лишень кульмінацією великого злочину депортації українців у 1944-1951 роках із теренів Закерзоння, українських етнічних теренів.

Під час цього сумарно потерпіло понад 700 000 етнічних українців. І єдиною причиною депортацій було те, що вони були українцями.

Чому ми маємо сьогодні говорити саме про ширший контекст, бо депортація 1944-1946 років створила підґрунтя для проведення Операції “Вісла”, коли люди не захотіли добровільно покидати свої етнічні терени і їхати в Совєтський Союз.

Совіти обіцяли, що тим, хто виїде із Закерзоння, будуть забезпечені всі умови для гідного життя. Насправді ж цього не сталося.

Читати повністю

Співіснування польської та української культури у Другій Речі Посполитій

Приклад польської ліберальної думки на сусідство польської та української культури на першій шпальті “Газети Львівської” у 1932 році

gazeta lwowskaПублікуємо переклад з польської мови статті “Współżycie dwòch kultur” (Співіснування двох культур), яка вийшла передовицею у № 144 Gazeta Lwowska за 26 червня 1932 року. Невідомий автор роздумує над тим як забезпечити мирне сусідство польської та української (руської) культури у межах тогочасної Другої Речі Посполитої.

Дану статтю, з багатьма тезами якої ми не погоджуємося, публікується для того, щоб продемонструвати читачам настрої тогочасної панівної польської частини суспільства. Це приклад  ліберального погляду на відносини між поляками та українцями з польської точки зору. Його можна приймати хіба частково як спробу пошуку порозуміння на контрасті з крайньо правим, націоналістичним баченням ендеків, які навіть не допускають такої можливості.

Зі сторони автора спроба віднайти порозуміння обох народів  та обстоювання  ягеллонської формули Держави трьох народів (українців, поляків, литовців) видається романтичною та дещо наївною. Поряд з вболіванням за партнерство культур він залишається невільним заручником своє польськості, патріотом польської культури, який прагне мирного співіснування з українською. Проте це союз не рівних партнерів, а старшого і молодшого, тоді як єдиною перешкодою – підступні наміри російської та німецької влади. Читати повністю

Стартував проект боротьби з нападками на українське у Польщі

Григорій Сподарик: За яких обставин можна говорити про т.зв. мову ненависті?

Петро Тима: Це аґресивна словесна зневага людини з огляду на її національність, віровизнання, стать чи колір шкіри. Вона несе за собою сильну емоційну складову та узагальнення. Людину називають неґативного характеру словами, які не віддають того, ким вона є насправді, чим займається і яких цінностей дотримується. Мета цих слів – принизити гідність людини.

Публічний запис в Інтернеті або на стіні, де при слові українець стоїть якесь лайливе звернення, – це мова ненависті?
Це не математика, тому нема однозначної відповіді. Завжди є т.зв. інтерпретаційне поле. Та коли говорять, що українці не народ, називають українців «бидлом» і зневажають нашу мову, – це можна кваліфікувати як мову ненависті. В інших випадках це може бути колір шкіри або віровизнання. Важлива тут публічність, тому має значення, що вислів появляється в Інтернеті, друкованому виданні або десь на стіні. Тепер найбільше говориться про мову ненависті в Інтернеті. Частина людей переконана щодо анонімності в мережі, дає собі право на аґресивні, вульґарні і зневажливі висловлювання супроти інших. Читати повністю

«Порядний суд за це не візьметься» – Андрій Павлишин про пропозиції кримінального переслідування

andrij-DSC02825_1024x681Проект польського закону, який передбачає, зокрема, покарання за заперечування «волинського геноциду», коментує Андрій Павлишин – історик, журналіст і викладач Львівського католицького університету.

Григорій СПОДАРИК: Як Ви оцінюєте такі уреґулювання, над якими працює тепер Сейм Польщі?
Андрій ПАВЛИШИН:
 Для повноцінного осмислення цього питання потрібно було б глибоко ознайомитися з документом. Потрібна була б також нормальна експертна оцінка. Найкраще, якби її дали міжнародні правозахисні організації на кшталт «Human Rights Watch». На мій погляд, угруповання «Кукіз’15» та інші польські радикали, які протягнули через польський парламент у липні постанови (щодо Волинського злочину – ред.) займаються фальшуванням юридичної практики.
Читати повністю

Роздуми Кшиштофа Становського після перегляду фільму “Волинь”

4C18D46A-D336-4E94-8CBC-016C2D73B750_cx0_cy10_cw0_w987_r1_s_r1Я не кінокритик і не кіноман. Мені не подобаються фільми, що викликають страх кров’ю і жорстокістю. Можливо тому, що я надто багато нещастя зустрів у житті: у слідчих камерах, у таборах для біженців, у селах, де не було чоловіків. Так багато зустрів поранених із Майдану. Так багато знайомих загинуло в Криму, не повернулось із фронту…

На прохання регіональної влади розмовляв учора у містечку Голенюв із першими глядачами фільму Смаржовського «Волинь». У місцевій спільноті є багато українців, переселених під час операції «Вісла», близько 2 тисяч мігрантів із України. Перед входом у зал – виставка, присвячена 25-й річниці Незалежності України.

Читати повністю

Проект постанови про заяву ВРУ “У зв’язку з ухваленням Сенатом Республіки Польща Постанови від 7 липня 2016 року”

ЗАЯВА

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

У ЗВ’ЯЗКУ З УХВАЛЕННЯМ СЕНАТОМ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА ПОСТАНОВИ ВІД 7 ЛИПНЯ 2016 РОКУ «ЩОДО ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ, ВЧИНЕНОГО УКРАЇНСЬКИМИ НАЦІОНАЛІСТАМИ ПРОТИ ГРОМАДЯН ІІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ У 1939-1945 РОКАХ»

 

висловлюючи глибоку стурбованість ухваленням Сенатом Республіки Польща постанови від 7 липня 2016 року «Щодо вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1939-1945 роках», якою надана викривлена, політично і юридично некоректна оцінка трагічної сторінки українсько-польської історії, що стосується подій на Волині;

Читати повністю

Вісник СФУЛО №5-6 (41-42). Травень-червень 2016. Читати

Вийшов у світ черговий номер Вісника Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань.

Весняний випуск Вісника присвячений польсько-українським взаєминам, зокрема в контексті останніх подій. Ми зібрали матеріали, які вважали найбільш цікавими, неупередженими і такими, що добре ілюструють ситуацію.

Також до вашої уваги інтерв’ю з двома визначальними постатями – Надзвичайним і повноважним послом України у Польщі Андрієм Дещицею та Надзвичайним і повноважним послом Республіки Польща в Україні Яном Пєкло.
Цікавого читання, власних висновків і мудрих рішень!

Відкрите звернення до проводу Польської держави про День пам’яті за жертвами

Відкрите звернення

до проводу Польської держави,

духовних і культурних діячів та всього польського суспільства

вензель

Дорогі побратими,

Наближаються дні пам’яті за загиблими синами і доньками наших народів.

​В історії взаємостосунків українців і поляків є багато братніх сторінок і водночас кривавих потрясінь. Серед них особливим болем і для України, і для Польщі залишається трагедія Волині і польсько-українського конфлікту в роки Другої Світової війни, в проваллі якого було знищено тисячі невинних братів і сестер.

​Убивство невинних людей не має виправдання.

​Просимо прощення за вчинені злочини і кривди – це наш головний мотив.

Читати повністю

Історики з України та Польщі відновлюють діалог

Відновлюється ідея Польсько-українського форуму істориків. Це спільна ініціатива Інститутів національної пам’яті Польщі та України. Можливо, що в цьому процесі також братимуть участь члени Українського історичного товариства у Польщі.

Повернення істориків обох країн до діалогу з найгостріших питань історії польсько-українських стосунків, безперечно, стає центральною подією року на шляху до двостороннього примирення щодо минулого. Група займатиметься хронологічними рамками 1939–1947 рр., а перше засідання українсько-польського форуму істориків відбулося 2–4 листопада в столиці України. Були вирішені організаційні питання, які стосуються праці форуму, окреслено основні напрями та конкретизовано теми його діяльності на 2016 р.

Читати повністю

Вісник СФУЛО №10(34). Жовтень 2015. Читати

До вашої уваги 10-й номер Вісника СФУЛО за 2015 рік. Він для нас був сповнений багатьма цікавими подіями, як у сфері політики, так і в сфері культури.
У жовтневому номері Ви прочитаєте про операцію “Захід” 1947 р. з метою депортації українського населення із Західної України до Сибіру, про відновлення українського польського діалогу та початок роботи Українсько-польського форуму істориків, про події у життя лемків у Польщі, Словаччині, про молебень у Золочеві, відкриття памятника у Хоросткові, святкування річниці народження Антонича у Бортятині, Кермеш на Покрови у Львові, історія поселення лемків у Сербії та Хорватії, релігійні утиски українського населення на Лемківщині, а також оголошення та анонси.

Читати повністю

Категорії

Нове відео