УГКЦ

Ми памятаємо. Спогад про єпископа УГКЦ Теодора Майковича

MaikowyczСвітлий богослов, знавець церковного права, неперевершений проповідник, душею відданий душпастир, невтомний трудівник у Божому винограднику, патріот України та рідної батьківської землі Закерзоння, великий приятель молоді, її улюблений учитель і катихет — це лише деякі характеристики священика Теодора Майковича. Якщо би Господь Бог не покликав свого вірного слугу до себе, 2012-го йому виповнилося би 80 років.

Народився майбутній священнослужитель 6 січня 1932 року в селі Репеді неподалік Сянока на Лемківщині в хліборобській сім’ї Марії з Гаргаїв і Івана Майковича. Навчання розпочав у рідному селі, а згодом — через брак українських шкіл — продовжував учитися в школі римо-католицьких черниць у Команчі біля Сянока. 1947 року сім’я Майковичів розділила долю 150 тис. українців Закерзоння, яких тодішня польська влада горезвісною акцією під назвою «Вісла» у варварський спосіб, позначений тисячами смертей мирного українського населення, тортурами, ув’язненнями, запроторенням у концентраційний табір Явожно, спаленими селами, зруйнованими святинями, позбавленням церковного, суспільного та приватного майна, депортувала на колишні німецькі землі, що після Другої світової війни ввійшли до складу Польщі й до яких уживається термін «зємє одзискане». Читати повністю

Ми памятаємо. Йосиф Сембратович (1821-1900)

Сембратович Йосиф митрополит (8 листопада 1821- 23 жовтня 1900)8 листопада 1821 року у Криниці на Західній Лемківщині (тепер – Республіка Польща) народився Йосиф СЕМБРАТОВИЧ (1821-1900) – єпископ Української Греко-Католицької Церкви, Митрополит Галицький та Архиєпископ Львівський - предстоятель Української Греко-Католицької Церкви. Дядько Сильвестра Сембратовича.

Народився в місті Криниця  у шляхетній священичій родині. Закінчив богословські студії у Віденському університеті. У 1845 р. був висвячений на священика під іменем о.Йосифа і був прийнятий до найвищого богословського закладу – Августинеуму у Римі. Читати повністю

Історія лемків. Частина 13

Продовження публікацій із серії “Історія лемків”. Читати  частина 1частина 2частина 3частина 4частина 5частина 6частина 7частина 8,  частина 9,  частина 10 і частина 11.

Православні місіонери в Америці вдало використовували суперечки у греко-католицькому середовищі. Пропаґандою вони переконували вірян греко-католицького обряду, що проукраїнські священики насправді є поляками, які мають на меті повністю латинізувати церкву й полонізувати її прихожан. Ця арґументація чітко влучала в ціль, переконуючи неосвічених людей, загублених у чужому середовищі. На зламі XIX i XX ст. перехід греко-католиків у православ’я навіть набрав масового характеру в деяких реґіонах США. Греко-католицьку віру не полишали передусім ці віряни, які підтримували українську національну ідею. Прийняття москвофілами православ’я зміцнило українські позиції Греко-католицької церкви в Америці.

Читати повністю

Історія лемків. Частина 10

Продовження публікацій із серії “Історія лемків”. Читати  частина 1частина 2частина 3частина 4частина 5частина 6частина 7частина 8 і частина 9.

Надзвичайно важливу роль у лемківських селах відігравало греко-католицьке духовенство, яке загалом мало високий авторитет. Священики були провідниками не тільки в духовних питаннях, а й у світських. Основою для їх утримання були оплати парафіян за релігійні обряди, але мали також власні господарства. Між греко­католицьким духовенством і прихожанами не існувало явище відділення від мешканців села, як це часто бувало у випадку римо-католицьких, оскільки священики східного обряду переважно мали сім’ї. Дружина пароха вважалася найважливішою жінкою в селі. Проте діти священика не відрізнялися від своїх однолітків. Сім’я була сполучною ланкою між священнослужителем та його парафіянами. З іншого боку, витрати на сім’ю оплачувалися за рахунок парафії. Вони були усе вищими, оскільки священики намагалися дати освіту своїм синам, а дочок вдало видати заміж, що було пов’язано з необхідністю забезпечити їх приданим.

Читати повністю

Ми пам’ятаємо. Августин Волошин

Волошин Августин

Сьогодні відзначаємо 140 років від народження Августина Волошина (1874-1945) - український політичний, культурний, релігійний діяч, греко-католицький священик, прем’єр-міністр та президент автономного уряду Карпатської України, Герой України (посмертно). Попри те, що о.Августин не мали лемківського коріння, проте як український духівник, політичний та громадський діяч зробив великий внесок для спільної справи.

Читати повністю

Ми пам’ятаємо. Йосафат Коциловський

200px-Йосафат_Коциловський

Сьогодні виповнюється 138 років від народження Великого лемка з плеяди священнослужителів Йосафата Коциловського (1876-1947) - єпископа Української греко-католицької церкви, мученика (2001).

Народився 3 березня 1876 року у селі Пакошівка Сяноцького повіту (сьогодні – Республіка Польща). Здобув теологічну освіту у Львові, Римі (1907) та Відні. Отримав звання доктора теології та філософії. У 1915-1916 роках був директором української духовної семінарії, а згодом призначений віце-ректором і професором богослов’я Духовної семінарії в Станіславові.

Читати повністю

Оголошено конкурс дослідницьких робіт “Я з повстанського роду”

Оголошено Щорічний конкурс пошуково-дослідницьких робіт для учнів та студентів “Я з повстанського роду”.

Серед співорганізаторів конкурсу Світова Федерація Українських Лемківських Обєднань.

Афіша конкурсу "Я з повстанського роду"

Читати повністю

Довгоочікувана поїздка у Красну та Ванівку

20-21 вересня лемківська громада Львова та Борислава побувала у лемківських селах Ванівка та Красна, що у Польщі.

Обидва села, так само як і ще близько 20 довколишніх сіл, до депортацій формували лемківську оазу неподалік повітового міста Кросно. Вона знаходилась дещо північніше межі заселення лемків і відділялась пасмом польських поселень.  

У перший день мандрівки делегація з Борислава відвідала село Ванівка (нині – Weglowka). Середучасників було багато тих, які народилися тут або мають коріння у селі. Першочергово бориславці відвідали місцевий український цвинтар, на якому кожен з трепетом розшукував поховання своєї рідні. До гостей з України приєднались теперішні українські мешканці Ванівки та сусідніх Чорноріків.

Читати повністю

Зверення УГКЦ з приводу 70-х роковин Волинської трагедії

ЗВЕРНЕННЯ
Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви до вірних та всіх людей доброї волі
з приводу 70-х роковин Волинської трагедії

Всечесному духовенству, преподобному монашеству,
мирянам Української Греко-Католицької Церкви та всім людям доброї волі

Дорогі в Христі!

Стоячи на порозі відзначення 70-х роковин українсько-польського конфлікту на Волині, ми, єпископи Української Греко-Католицької Церкви, прагнемо сьогоднішнім Зверненням висловити нашу позицію щодо цих трагічних подій. Цього вимагає від нас не лише прагнення вшанувати невинні жертви та солідаризуватися в скорботі з їхніми родинами, а й тривога за те, що політично зумовлене маніпулювання обставинами цієї трагедії і затята непримиренність людських сердець поодиноких осіб або груп можуть лише роздмухати пригаслий вогонь міжнаціональної ворожнечі.

Читати повністю

УГКЦ закликає до примирення польського та українського народів щодо Волинської трагедії

Польський та український народи повинні визнати свої гріхи та взаємно пробачити один одного. Про це йдеться у зверненні Синоду єпископів Києво-Галицького Верховного архієпископства Української греко-католицької церкви з приводу 70-х роковин Волинської трагедії.

«Християнська оцінка Волинської трагедії, а також кривд у стосунках українців і поляків, що їй передували чи нею були зумовлені, - вимагає від нас їх однозначного засудження. З християнської точки зору, осудливими були як політика, спрямована на позбавлення права на самовизначення українців на своїй землі, так і збройне насилля супроти польського населення на Волині», – йдеться у зверненні.

Читати повністю

Категорії

Нове відео