Тилява

Завадка Риманівська. Історія села. Ч.1

Село Завадка Риманівська колишнього Сяноцького повіту (тепер Підкарпатське воєводство, Польща) розташоване на віддалі 7 км. південніше містечка Дукля, побіч Угорського шляху, що в’ється на південь від Дуклянського перевалу – найближчого і найвигіднішого перевалу в Низькому Бескиді. Поселення розташувалось у вузькій долині потоку Бовчанець (на деяких польських картах називається Амбровський або Терстянський), що бере початок в присілку Абрамів, який є правим допливом ріки Яселки. З усіх сторін село оточують гори, вкриті густими змішаними лісами, в яких переважають буки, явори, ялиці. Росли тут також і рідкісні, реліктові дерева – тис, модрина, липа, дуб, багато лікарських рослин. З північного боку височіла гора Цергова (716 м.), а на півдні – гора Петрос (731 м.) і Дів (657 м.). З північного заходу на південний схід тягнеться гряда, в якій виділяється гора Гирова (694 м.), Мшана (647 м.) і Джюрдж (585 м.). Східніше Завадки – гора Кам’янка (689 м.).

Читати повністю

Весілля на Лемківщині. До історії дослідження питання

Крізь буремні віки, крізь лихоліття, війни і революції, крізь усі історичні злигодні, якими так багата історія Лемківщини, проніс її народ свої весільні традиції, звичаї, обряди та пісні. Весілля, що поцекуди відлунює сивою давниною, є важливою складовою частиною духової культури лемків. У ньому знайшли відображення не тільки погляди на шлюб, родину та родинні стосунки на відповідному історичному етапі, але й розкрився характер народу, його світогляд.

Багато спільних рис єднає лемківське весілля з українським традиційним класичним весіллям. Однак постійна відірваність лемків від інших східнослов’янських племен сприяла як збереженню старослов’янських архаїзмів, особливо у весільних піснях, так і появі деяких відмінностей, що властиві лише лемківському весіллю.

Читати повністю

Тилявська схизма або Як на Лемківщині на православ’я переходили

16 листопада 1926 року прихожани греко-католицької парафії у Тиляві разом з філією у Терстянові вирішили масово перейти до православної церкви. Причиною був конфлікт нововведеня до літургії місцевим священником слова “правовірний” замість “православний”. Нова православна громада збудувала собі провізорну тимчасову святиню наперекір тому, що в греко-католицькій громаді залишилось тільки небагато вірян, яка залишилась власником храму.

Паралельно з цим ще один прояв схизми відбувся у селі Королик Руський. Про це пише Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини: “Відтепер взялися до погубноі роботи ріжні агітатори і спроваджені батюшку, що наче цигани іздили по селах на фірах, відправляли богослуженя під голим небом та виголошували агітаційні промови, щоби зловити декого »на прадідну віру«. Сей рух не пощадив навіть таких сіл., де були парохами священники русских переконань, мовляв: для ідеі нехай пропадають одиниці”. Читати повністю

Категорії

Нове відео