Село Вербиця. Подорож до свого українського коріння
Публікуємо спогади і враження др. Михайла Левка (США) за підсумками першого відвідування у 2016 році Львова та села Вербиця (тепер Польща, Томашівський повіт), звідки походять його батьки. Від того часу він кілька разів протягом року навідувався в Україну та рідні місця, став членом Наглядової ради Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя УКУ та готується провести в Українському Католицькому Університеті наукове дослідження травматичного досвіду депортованих у 1944-1947 рр. українців Закерзоння на прикладі колишніх мешканців села Вербиця у рамках Програми Фулбрайта.
Цьогоріч минає 70 років від трагічної події – депортації українців із їх споконвіку етнічних земель, Закерзоння, в рамках акції «Вісла».
Після смерті мого тата у 2014 р. під час його похорону замість квітів на могилу я би хотів покласти цю статтю.
Я став більше цікавитися його діяльністю, зокрема прочитав його книгу, – і тоді глибше зрозумів його клич «Не забути про споконвічні укранські землі» і цінувати мешканців села Вербиці. Їхні травматичні переживання втрати рідних земель внаслідок примусової акції Вісла. Так сталося і зійшлося, що через знайомство з репрезентантом Українського Католицького Університету у США я мав нагоду поділитися своїм задумом співпрацювати з цим університетом у сфері дослідження земель Закерзоння, починаючи з рідного села Вербиці. Я подарував татову книгу університетові, – і з цього символічного жесту-дарування почалося наше знайомство з ректорок УКУ о. Б. Прахом. Так збіглося, що він сам у той час написав і видав книгу “Духовенство Перемиської Епархії та Апостольська Адміністрація Лемківщини” (Том 1, 2. Львів, 2015) про дослідження релігійного аспекту життя цих земель.
Інтерв’ю з головою Організації Оборони Лемківщини Марком Гованським
Ми вирішили зробити серію інтерв’ю з головами лемківських організацій, якій входять до складу Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань.
Першим ми вирішили поспілкуватися з новоспеченим головою Організації Оборони Лемківщини, яка об’єднує лемків у США. Ми взяли інтерв’ю у Марка Гованського, який нещодавно очолив організацію.
Пане Марко, на сьогодні Ви є наймолодшим головою лемківської організації, яка входить до складу СФУЛО. Що Ви про це думаєте?
Знаєте мені вже 44 роки (сміється). Не те щоб я себе вважав надто молодим, хоча справді я наймолодшим серед інших керівників СФУЛО. Я бачу, що є значно молодші за мене, які роблять велику роботу. Наша голова Світової Федерації Софія Федина є прикладом того, що молоді люди можуть багато робити.
15 жовтня відбулося третє засідання Колегії Всеукраїнського товариства “Лемківщина”
15 жовтня 2016 р. у Тернополі відбулося третє засідання Колегії Всеукраїнського товариства “Лемківщина”, у якому взяла участь делегація Львівського обласного товариства у складі трьох осіб на чолі з головою Степаном Майковичем.
Було розглянуто п’ять питань порядку денного. У першому питанні голови трьох організацій-засновників прозвітували про результати діяльності у третьому кварталі поточного року. Голова Львівської обласної організації Степан Майкович проінформував про проведення Днів пам’яті Богдана-Ігора Антонича у Львові та Бортятині, організації поїздок на заходи в Перечин, Красну, Босько, Нагірне й Дуклю, участі в Міжнародному сипозіумі “Знане і незнане про Михайла Грушевського”, створення при Українському Католицькому Університеті Центру “Пограниччя”, про спорудження у Львові пам’ятників Богдану-Ігору Антоничу та депортованим українцям Закерзоння.
22-24 липня відбувся 34-ий фестиваль «Лемківська Ватра» у Ждині
А також в рамках фестивалю відбулося засідання Президії СФУЛО.
Львівське обласне товариство «Лемківщина» і ЛОМГО «Молода Лемківщина» взяли чисельну участь у XXXIV фестивалі «Лемківська Ватра», який відбувався 22-24 липня 2016 року у Ждині (Польща).
Традиційно з цієї нагоди до Польщі з’їхалися лемки з усього світу – України, Словаччини, Сербії, Хорватії, США і Канади – щоб відвідати рідні місця та зустрітися один з одним. Звично широко була представлена програма фестивалю як народними хоровими, танцювальними та вокальними учасниками, так і молодіжними фольклорними колективами. Серед них «Йорий Клоц» (Львів), Лемко-Тавер (Лігниця), Надія (Лігниця), The Dollars Brother Band (Горлиці), Ослов’яни (Мокре) та інші.
Останні коментарі