Останні коментарі

Тожецький

Операція “Вісла” в польській історіографії

Незважаючи на те, що минуло 60 років акції «Вісла» продовжує породжувати чималі суперечки і контра версії в польській історіографії. Десятки публікацій присвячені цій темі формує розмаїтий матеріал для роздумів. Автор цих рядків не є першим, хто піддав аналізу цієї великої спадщини, хоча б тому, що таких дослідників як: Влодзімєж Бонусяк, Ігор Цепенда, Гжегож Мотика, Рафаль Внук, Анджей Л. Сова, чи зрештою Кшиштоф Бортник.

Наукові дослідження присвяченні акції «Вісла» появляються лише після жовтневого перелому 1956 р. Доти панувало уявлення сформоване пропагандою тогочасної влади. До 1989 р. однак цю тему піднімали рідко, найчастіше в рамках дослідження боротьби українського підпілля у період перших повоєнних років (зокрема в публікаціях Ігнація Блюма, Яна Герхарда, Анджея Б. Щешняка і Вєслава З. Шоти та інших). Узагальнюючи, у них прослідковувалося позитивне трактування акції «Вісла» як заходи, які могли завдати людям, які пережили переселення (депортацію?) певні кривди, але були необхідними для ліквідації українських «фашистських банд» під назвою ОУН-УПА. Такий підхід співпадав з офіційним пропагандивним чорно-білим баченням, згідно фальшивої схеми кривавого українського підпілля з однієї сторони, і геройським та морально бездоганних міліціонерів й військових, які з ними боролись з іншої (як це неодноразово наголошує книга Яна Герхарда «Місяць в Бескидах»). Формував він протягом багатьох років світогляд пересічних поляків, який залишає сильний вплив у суспільній свідомості до сьогоднішнього дня. У період Польської Народної Республіки також вийшло кілька вартих уваги праць, в основному соціологічного характеру, таких як: Геновефі Лукасевіча, Анджея Квілеського, Казімєжа Пудли і Мєчислава Вінніцькєго, що описують життя переселенців в місцях нового поселення.

Читати повністю

1943 рік у пам’яті поляків і українців

IsaievychПередруковуємо статтю історика, академіка НАН України Ярослава Ісаєвича (1936-2010) про складний українсько-польський діалог й шлях примирення у науковому середовищі та суспільній свідомості, що вийшла друком у 2003 у газеті “День”.

Почну з поляків. Адже саме настрої значної, якщо не переважної, частини польського суспільства спонукали урядові кола сусідньої держави поставити перед українцями питання про необхідність вшанування пам’яті польських – і тільки польських! – жертв міжнаціонального конфлікту 1943–1944 рр.

Читати повністю

Як Москва відкрила ворота у пекло на Волині

Писати про антипольську операцію Української повстанської армії (УПА) на Волині 1943 р. — усе одно, що тримати розпечене залізо. Великий біль та опіки до самих кісток. Пам’ять про події 70-річної давності ще така жива, що емоції з плином часу не вщухають, а лише зростають. Зокрема тому, що багато хто зацікавлений, аби ця рана ніколи не загоїлася. Для правих кіл у Польщі антипольська чистка — це “замовчуваний у ПНР і сучасній Польщі геноцид”. Тим часом від 1980-х років видано сотні книжок, улаштовано десятки наукових конференцій, створено документальні фільми, встановлено пам’ятники… Десять років тому польський і український парламенти ухвалили спільну резолюцію щодо тодішніх подій. Чимало зусиль до цього доклали президенти обох країн. До примирення й прощення в спільному посланні закликали єпископати Римо-католицької у Польщі та Української греко-католицької церков.

Читати повністю

Категорії

Нове відео