Завадка Риманівська. Історія села. Ч.3
Продовження статті про історію села Завадка Риманівська. У третій частині розкривається особливість культурного життя завадчан, а також воєнні та повоєнні роки депортації.
Культурне життя
Довкола церкви і школи завжди в’язалося і культурно-громадське життя села. Оскільки переважно скрізь у тогочасних селах священик і учитель були єдиними представниками інтелігенції, то від їх культурного і політичного рівня, від рівня їх свідомості майже повністю залежало громадське життя села. Так було і в Завадці Риманівській.
Географічне розташування Лемківщини, поділ її території ландшафтом Низького Бескиду і розчленованість кордонами сусідніх держав, віддаленість від основних культурних і політичних центрів Галичини позначилось на формуванні менталітету лемків. Відчуття постійного тиску, соціального, національно-релігійного від поляків, словаків, німців, угорців, в оточені яких жили, виробило у лемків консерватизм, який захищав їх від асиміляції, космополітичних процесів, зберіг їхні традиційні індивідуальні риси, характерний побут, спосіб господарювання, життя. Це відзначив і виходець із Завадки Риманівської Олексій Торонський, який у своїй праці «Русини-лемки» (1860 р.) писав, що лемко допитливий, але не легковірний, обережний у запроваджені нового, його, як і інший русинам, притаманна своя філософія: «В нас так не бывало, за наших вітців так не было, а добрі было на світі».
Лемки в діаспорі. Ч.7. Еміграція лемків до Канади
Другу найбільшу групу русинів-лемків на американському континенті становлять русини-лемки Канади. Еміграція в Канаду розпочалась лише в 90-х роках XIX століття й охоплювала, переважно східну Галичину, звідки до Першої світової війни переселилося близько 100 тис. українців, серед яких лемки становили лише незначний відсоток. У 1905 році у Вінніпезі було засноване Українське запомогове братство св. Николая в Канаді, а у 1911 р. почала виходити газета «Канадський Русин». Русини-українці Канади були зосереджені в Русько-католицькій церкві в Канаді (греко-католицькій). Перший собор священиків цієї церкви під керівництвом єпископа Никити Будки (1877-1949) відбувся у 1914 році.
22 грудня – “Періодичні видання лемків”. Тарнович і “Наш Лемко”
22 грудня цього року о 13:00 в Музеї-садибі родини Антоничів в селі Бортятин (біля Судової Вишні) на Львівщині відбудеться захід “Періодичні видання лемків” присвячений історії лемківських періодичних видань та, зокрема, часопису “Наш Лемко”, як найбільш знаковому поміж них.
У рамках заходу відбудеться знайомство з історією суспільно-культурного розвитку на Лемківщині, місцем Б.-І.Антонича у цих процесах, історією лемківських періодичних видань, діяльності часопису “Наш Лемко”, а життям та творчістю його редактора Юліана Тарновича.
Доповідачами будуть Степан Майкович, Олександр Тарнович, Іван Красовський, Богдан Сиванич, Тарас Радь.
Останні коментарі