Останні коментарі

Стара Любовня

Лемки в діаспорі. Ч.4. Еміграція лемків до Угорщини, Росії та Румунії

Еміграція лемків-русинів на так звані «Нижні землі» продовжувалася і протягом цілих XVIII-XIX століть. Це були в основному сезонні робітники, які ходили на врожайні землі північної Угорщини на заробітки, переважно на жнива. Вони цілими (у більшості сімейно споріднених) групами наймалися на роботу в багатих землевласників і обробляли певну ділянку від покосу (жаття) збіжжя по його вимолот. За роботу одержували домовлену кількість збіжжя, яке відвозили в маловрожайні Карпати. Багато з цих робітників залишилося «на мадярах», де вони часто засновували нові поселення. Переселення лемків з гір на низовини не завжди біло добровільним.

Читати повністю

Збійницький рух на Лемківщині

Однією з форм боротьби селян проти зростаючого визиску власниками (фільварків та маєтків) були стихійні бунти закріпачених селян, їх втечі від феодалів (шляхти) та збійництво – рух опришків.

savkaВідомості про розбійницький рух на Лемківщині з обох сторін Бескиду маємо з першої половини XV століття. Польська дослідниця К.Пєрадзка цитує документ з 1413 року, в якому нагадується про обов’язок оборони не лише від татарських набігів, а й від «latrones Beskidenses in montibus Carpathicis» (грабіжників Бескидників з Карпатських гір). Щоправда, з цього не можна дійти висновку, що вже йшлося про організований рух. Імовірно йшлося про грабіжницькі напади груп, груп, що складали раніше війська чеських таборитів (братиків), котрі оселилися в Словаччині. Вони вели боротьбу проти угорських феодалів, Католицької церкви і німецького патриціату міст. В середині XV ст. розпорошені й здеморалізовані братики творили самостійні ватаги, що на Лемківщині займалися розбоєм.

Читати повністю

Категорії

Нове відео