Східні Креси

Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси. Частина 3

Остання (третя) частина статті “Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси”, у якій зроблено огляд формування та становлення ідеї Східних Кресів в польській історіографії. Це землі на схід від сучасного польського-українського, польсько-білоруського та польсько-литовського кордону, які охоплювали терена Західної України (Східна Галичина і Волинь), Західної Білорусі та Литви з Віленською землею, і були інтелектуальним продуктом епохи романтики відновлення ідеї Великої Польщі – Речі Посполитої.

Читати повністю

Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси. Частина 1

У статті розглядається питання прикордоння та сусідства українців та поляків. Перша її частина присвячена короткому історичному екскурсу формування українсько-польського кордону. У другій розглянуто факт втрачених українських та польських земель по західну та східну сторону від спільного кордону, так званого Закерзоння та Східний Кресів.

Українсько-польський кордон: лінія Керзона

Границю між українцями та поляками творили за княжих часів великі праліси над Вислоком, долішнім Сяном і Вепром. У XIII ст. політична та етнографічна межа між Польщею і Галицько-Волинським князівством проходила дещо на захід від лінії Коросно (Кросно) – Ряшів – Крешів – Білгорай – Пугачів – Паргів – Дорогичин. Коли у XII-XV ст. давні ліси повирубували, кордон втратила свій природний характер і населення почало пересуватись то в один, то в інший бік. А проте, така етнографічна межа залишалася без значних змін аж до XIX ст. Перед XIX ст. українці зазнали втрати в частині Галичини, де українські етнографічні межі пересунулись з лінії Вислока на лінію Сяну. Протягом XIX ст. великих втрат зазнали українці також на Холмщині і Підляшші. Місцеві українці були колись греко-католиками. Проте коли царський уряд у 1870-х роках насильно скасував тут унію, холмщаки і підляшуки повернулися на православ’я тільки формально. Багато з них прийняли римо-католицький обряд і полонізувалися. З цієї причини етнографічна межа пересунулась тут до сучасної території України, а весь терен аж до Бугу так сильно попересівали польські острови, що східна Холмщина та Підляшшя на захід від Бугу належать до мішаної, а не суцільної української території. [5, с.8-9] Читати повністю

Вісник СФУЛО №3 (15). Березень. Читати

Вийшов у світ березневий номер Вісника Світової Федерації Українських Лемківських Об”єднань.

У черговому номері відкритий лист СФУЛО із засудженням сепаратистських закликів так званого політичного русинства на Закарпатті, декларація Світової Ради русинів, руснаків та лемків щодо підтримки українського народу, офіційні листи нової української влади до української спільноти в діаспорі, статті про деревяну архітектуру на Лемківщині, історію Закерзоння та Східних Кресів, спогади про життя священника УГКЦ Івана Попеля,  інтервю з вокалістом музичної формації Піккардійська терція Ярославом Нудиком та священником Михайлом Фенканіним, новини про відзначення 200-ліття Тараса Шевченка та Свята писанки у Свиднику (Словаччина), 20-ліття осередку “Лемківщина” у с.Копиченці та виставку картин Олекси Новаківського у Самборі, а також некролог засновнику Обєднання лемків Канади Івану Оленичу та словацькому виконавцю народних пісень Рудо Смотеру та рубрика Ми памятаємо про історію життя відомих лемків.

Запрошуємо до читання. Чекаємо на Ваші коментарі, питання, зауваги!

Читати Вісник СФУЛО №3 (15 ) 2014

Попередні випуски №1№2№3№4№5№6, №7№8№9№10№11-12№1 (13) та №2 (14).

Категорії

Нове відео