Самбір

Інтерв’ю з Катериною Петрушко (Шпак) з села Стежниця

Катерина Антонівна Петрушко, з родини Шпак, народилась 18 лютого 1932 року у с. Стежниця біля Балигрода на Лемківщині в заможній селянській родині. За люб’язної згоди пані Катерини мені вдалося записати з нею інтерв’ю в рамках збору спогадів лемків-старожилів.

Розкажіть про своє дитинство, свою родину і життя у селі перед Другою світовою війною

У нас було 60 моргів поля, 2 га лісу, 2 га сінокосів. Була дуже велике господарство: молотарка, млинок, січкарня, кират (кінний привід – Ред.), багато возів – для копання картоплі, для збирання зерна, сани, повна кошара овець, пара коней для виїзду.

Мій дідо Іван чотири рази був в Америці. Він міг вранці разом з пастухом вигнати худобу на пасовисько, а ввечері вже не повернутися додому. Якщо в коморі не було капелюха з п’юрком, гуньки, шкіряної торби і широкого пояса значить дідо поїхав на заробітки. У цей час в Америці жив його рідний найстарший брат, який був фабрикантом і мав різні інструменти. Через це дідо, коли повертався додому, то привозив з собою рашпілі, пилки, геблики, копита (до взуття), молотки, обценьки та різні ніші інструменти. На зароблені гроші він купував землю, а тому у нас було багато поля і лісу.

Читати повністю

Памятник депортованих у Самборі знову хочуть перенести

Самбір._Пам’ятний_знак_депортованим_українцям_з_Лемківщини_Холмщини_Надсяння_Підляшшя-300x225У Самборі знову хочуть перенести пам’ятник депортованим українцям з Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя. Подібна ситуація вже мала місце у червні 2014 року, коли у місті якісь молодики ініціювали збір підписів для знесення пам’ятника.

За інформацією Самбірського районного осередку товариства з такою ініціативою виступив голова Самбірської міської ради Юрій Петрович Гамар (висуванець партії “Воля”).

Метою такої “ініціативи” є бажання віддати територію, на якій знаходиться пам’ятник для будівництва автомобільної стоянки. Сам монумент, начебто, буде перенесено на площу, де знаходиться пам’ятник провіднику ОУН(р) Степану Бандері та зв’язковій УПА Анні Черешньовській. Проте для того, щоб не брати відповідальність на себе міський голова пропонує, аби таке рішення прийняла громада міста.

Львівське обласне товариство “Лемківщина” та лемківська громада Львівщини виступає проти перенесення пам’ятника депортованим українцям Закерзоння. Розглядає подібні “ініціативи” не інакше як провокацією і свідомим потуранням пам’яттю людей, яких примусово було вигнано з рідних домівок. Особливо це виглядає цинічним перед 70-ми роковинами депортації українців Закерзоння до УРСР.

Читати повністю

Із записника лемка. Лемківщина у роки Першої світової війни

Друкуємо статтю Франца Коковського “Із записника лемка” про визвольну боротьбу на Лемківщині у роки Першої світової війни, яку він написав на основі  спогадів стільця УГА Онуфрія Чури. Вийшла друком у журналі “Літопис Червоної Калини” (1934, Ч.7-8) у Львові.

I.

Про те, що також і Лемківщина брала участь у нашій визвольній боротьбі в 19181 і 1919 роках, знає мало хто. В ці горячі часи ціла наша увага була спрямована на Львів та на територію на схід  Сяну, а тим, що діялось за Сяном, мало хто цікавився. Наші верхи махнули відразу рукою на територію поза Сяном, а був час, що делегатам зі Сяніччини, що приїхали до Стрия прохати підмоги та інструкцій, відповів тодішній комендант стрийської округи, от.Гр. Коссак, щоби Сяніччина та Лемківщина, боронилися до часу, поки там не прийдуть… чехи, а як підмогу казав їм видати… два кріси. Свідки цеї «історичної» розмови живуть до нині.

Читати повністю

Категорії

Нове відео