Останні коментарі

поляки

Співіснування польської та української культури у Другій Речі Посполитій

Приклад польської ліберальної думки на сусідство польської та української культури на першій шпальті “Газети Львівської” у 1932 році

gazeta lwowskaПублікуємо переклад з польської мови статті “Współżycie dwòch kultur” (Співіснування двох культур), яка вийшла передовицею у № 144 Gazeta Lwowska за 26 червня 1932 року. Невідомий автор роздумує над тим як забезпечити мирне сусідство польської та української (руської) культури у межах тогочасної Другої Речі Посполитої.

Дану статтю, з багатьма тезами якої ми не погоджуємося, публікується для того, щоб продемонструвати читачам настрої тогочасної панівної польської частини суспільства. Це приклад  ліберального погляду на відносини між поляками та українцями з польської точки зору. Його можна приймати хіба частково як спробу пошуку порозуміння на контрасті з крайньо правим, націоналістичним баченням ендеків, які навіть не допускають такої можливості.

Зі сторони автора спроба віднайти порозуміння обох народів  та обстоювання  ягеллонської формули Держави трьох народів (українців, поляків, литовців) видається романтичною та дещо наївною. Поряд з вболіванням за партнерство культур він залишається невільним заручником своє польськості, патріотом польської культури, який прагне мирного співіснування з українською. Проте це союз не рівних партнерів, а старшого і молодшого, тоді як єдиною перешкодою – підступні наміри російської та німецької влади. Читати повністю

Напередодні Битви за Перемишль. Жовтень 1918 року.

Peremyshl

Чому не відбувся переворот українських військових частин у Журавиці та встановлення української влади у Перемишлі.

Передруковуємо статтю Журавиця й Перемишль. Пропамятний спомин з жовтня 1918 року з журналу Літопис Червоної Калини (число 1, січень 1939 року, с.9-10) в оригінальному викладі. Стаття присвячена подіям, що передували приготуванням до Першої польсько-української війни, зокрема, встановлення контролю над містом Перемишль. Автор спогадів, чотар Української Галицької Армії, який брав безпосередню участь у цих подіях описує ситуацію з приготуваннями українських частин у с. Журавиця (на відстані 6 км. на північ від Перемишля) із захопленням влади у Перемишлі. У зв’язку із зволіканням та відсутності політичного рішення українського керівництва було втрачено вдалий момент, а ініціативу перехопи значно слабше польське військове та політичне керівництво.

Читати повністю

Історія лемків. Частина 3

Продовження публікацій із серії “Історія лемків”. Частина 1 і частина 2.

Теорію польських дослідників про румунське походження волоських пастухів, які могли бути предками лемків, варто розглянути з позиції звичайного «здорового глузду». Насамперед, треба поставити питання про причини, які могли би спонукати балканський румунський народ піти в далеку міґрацію в північно-західному напрямку. Чи це був сприятливий клімат? Важко погодитися з такою оцінкою. На думку багатьох істориків, у XIV ст. в Європі надійшло велике охолодження клімату. Чи румунів тягнули в Бескиди вигідні пасовища для випасу овець? На Лемківщині таких немає. У цьому реґіоні нема полонин. У середньовіччі пагорби були в основному покриті лісом. Залишалася можливість випасати в лісах, незручних для пастухів, оскільки вівці могли легко стати жертвою хижаків (передусім ведмедів).

Читати повністю

Друга світова війна на Лемківщині. УПА. Депортація лемків

1 вересня 1939 року нацистська Німеччина напала на Польщу, в свою чергу, 17 вересня радянська армія, згідно з таємною угодою з Німеччиною, зайняла Західну Україну. 28 вересня був довершений поділ окупованої території. Новий кордон було встановлено по ріках Сян, Соколія та Буг. Так Лемківщина опинилась у сфері впливу Німеччини. Ця територія увійшла до складу Генеральної Губернії, яку утворено 12 жовтня 1939 року з центром у Кракові. Уряди СРСР та Німеччини підписали 16 листопада 1939 року договір про обмін населенням. З Радянскього Союзу дозвіл на виїзд до Німеччини чи німецької окупаційної зони одержали особи німецької національності, а з території, окупованої німцями, таке право на виїзд в СРСР отримали українці та білоруси. Для здійснення цієї акції організовано репатріаційні комісії у містах Сянок і Новий Санс. Під кінець зими 1940 року згоди на виїзд до СРСР висловило приблизно 25 тис. лемків. До цього спричинилась як москофільська агітація, так і ставлення польських властей до корінного населення. Переважно це були лемки з Дуклянщини, Короснянщини і Змигородщини. Фактично із 25 тис. зголошених тільки 5 тис. лемків виїхало до СРСР. Це було наслідком розяснювальної роботи серед лемків, яку проводило національно свідоме населення.

  Читати повністю

Категорії

Нове відео