Польща

Відкрите звернення до проводу Польської держави про День пам’яті за жертвами

Відкрите звернення

до проводу Польської держави,

духовних і культурних діячів та всього польського суспільства

вензель

Дорогі побратими,

Наближаються дні пам’яті за загиблими синами і доньками наших народів.

​В історії взаємостосунків українців і поляків є багато братніх сторінок і водночас кривавих потрясінь. Серед них особливим болем і для України, і для Польщі залишається трагедія Волині і польсько-українського конфлікту в роки Другої Світової війни, в проваллі якого було знищено тисячі невинних братів і сестер.

​Убивство невинних людей не має виправдання.

​Просимо прощення за вчинені злочини і кривди – це наш головний мотив.

Читати повністю

Лемки у Польщі відновлюють право власності на відібрані комуністами ліси

У повоєнні роки комуністична Польща позбавила своїх громадян майна. Серед скривджених було багато українців.

Варшава – 700 тисяч українців було виселено у повоєнні роки з їхніх рідних земель у південно-східній Польщі. Виселення та депортації, організовані комуністичною владою, тривали кілька років. Переважна більшість цих людей опинилася в радянській Україні, а 150 тисяч вигнали на північ і захід Польщі. Про те, який сьогодні статус у вигнаних із рідних земель українців Польщі, та про їхню боротьбу за відновлення справедливості Радіо Свобода розповіли українські громадські діячі Петро Тима і Степан Гладик.

Читати повністю

Нелеґальна чи заборонена пам’ять? Про руйнування памятників увічнення українців у Польщі

Хронологія офіційної реакції на нищення у 2014–2015 роках увічнень українців – жертв репресій та воїнів УПА в Польщі.

krzyz-20150624_130113_720x1280У Підкарпатському воєвідстві у 2014–2015 роках мала місце хвиля нищення та осквернення українських увічнень трагічних подій 1944–1947 рр. На цвинтарі в Молодичі Ярославського повіту невідомі особи 2014 р. помалювали червоною фарбою пам’ятник українським жертвам і воїнам УПА та осквернили пам’ятник у Грушовичах під Перемишлем. У травні 2015 р. з цього ж пам’ятика у Грушовичах невідомі зняли меморіальні таблиці. На монументі появилися образливі написи на адресу УПА, а також натяки, що підказували асоціювати події на Донбасі з її боротьбою. влітку торік невідомі особи осквернили або знищили пам’ятники в Монастирі біля Верхрати, Молодичі, Вербиці, Радружі… Читати повністю

Релігійні утиски українського населення на Лемківщині у XVI – XVIII століттях

В очах польських та угорських властей і феодалів руське (українське) населення були поганами або «схизматиками». Тому руським віруючим римо-католики чинили різні перепони відповідно до переконання вищих церковних властей, що їх необхідно привести на «правильний шлях», тобто примусити стати віруючими латинського обряду.

Щоправда, в розпалі реформації свої плани згідно з гаслом «чия влада, того і релігія» мали й протестанти, зокрема в Угорщині. 1530 року міщани, переважно німецького походження, в Бардієві заборонили селитися в місті слов’янам узагалі.

Читати повністю

Спецвипуск Вісника СФУЛО. Ватри 2015. Читати

Вітаємо Вас, наші дорогі читачі!

Публікуємо довгоочікуваний спецвипуск Вісника СФУЛО як додаток до літнього номера, який присвячений лемківським ватрам 2015 року в Україні та світі.

У номері ми знайдете статті про цей культурний феномен на Полтавщині, Пряшівщині, США, Польщі, Закарпатті, Канаді, Тернопільщині, Львівщині і Луганщині.

Читати Спецвипуск Вісника СФУЛО

Читати повністю

Лемківська Ватра як культурний феномен

У період 29-30 серпня 2015 року на території стадіону с.Зимна Вода, що неподалі Львова, відбудеться Львівський обласний фестиваль «Гомін Лемківщини». Відповідне Розпорядження ЛОДА 7 липня 2015 року підписав губернатор Олег Синютка. Згідно нього було створено організаційний комітет, до складу якого увійшло керівництво Львівської обласної організації «Лемківщина» на чолі з головою Степаном Майковичем, представники обласної, районної та місцевої влади, а його співголовою – голова ЛОДА Олег Синютка.

У рамках фестивалю запланована концертно-художня програма за участі фольклорних та естрадних солістів, музичних гуртів і танцювальних колективів. Основна ставка фестивалю робиться на звучанні лемківської пісні та представленні лемківських танців. Відвідувачі зможуть познайомитись з особливістю лемківської культури, традицій та історії.

Читати повністю

17-19 липня відбудеться 33-я Лемківська Ватра у Польщі

lemwatra_201517 липня 2015 року традиційно запалає чергова XXXIII Лемківска ватра у Ждині (Польща), “котра без 3 дни буде сповнена Вами, музиком і добром забавом”.

Львівське обласне товариство “Лемківщина” традиційно організовуватиме автобуси для колективної поїздки на Ватру. Усім бажаючим звертатися в офіс організації за адресою м.Львів, пл.Ринок, 17 (4 поверх).

 

ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ:

П’ятниця, 17 липня

12.00 – 13.30 Програма для діти, молоді, родини

- XXI Лемківска спартакіада

- VIII Ватрочка (місце: Лемко-стріт, початок: головна сцена)

- Варштати традицийного лемківского танця поєднани з елементами товариского танця (провадят Ксеня Онишканич і Катерина Сьвєнс)

- Традицийни ватряни конкурси: різаня дров, доїня корови, найміцнійша рука

Читати повністю

На шляху до єднання лемків Польщі

Представники лемків у Спільній комісії уряду і національних та етнічних меншин започаткували нову форму співпраці для всіх лемківських організацій. Автори ідеї проведення періодичних зустрічей лемківських об’єднань і товариств мають надію, що це стане платформою, яка згуртує лемківське середовище.

Мирослава Копистянська та Стефан Дудра, які репрезентують лемків у комісії, вийшли з пропозицією до всього лемківського середовища проводити періодичні зустрічі для всіх лемківських організацій.

Читати повністю

Лемківщина у роки Першої світової війни

Передруковуємо статтю о.Зиновія Флюнта (з містечка Граб) під назвою “Визвольний відгомін на Лемківщині”, яка вийшла друком у журналі “Літопис Червоної Калини” (1930, Ч.VII-VIII)  у Львові. Стиль збережено згідно з оригіналом.

Лемківщина, цей гарний куток української землі, була перед війною так затуманена москофільством, що здавалося, що вона зовсім пропала для української ідеї. Виховувана від довгих літ ріжними агітаторами в москофільському дусі, усі надії своєї незавидної долі покладала на могучу Росію. Українці були на Лемківщині дуже слабо зорганізовані, тому й мали малий вплив на людей. Як де й вони старалися поширити свої часописи та книжки, противники усе знайшли спосіб спараліжувати їх вплив. Притім не перебирали протвники в середниках і впоювали в несвідомий народ таку шалену ненависть не лише до української ідеї, але й до самої назви «Україна», що народ по нинішній день не може отрястися від цього дурману!

Читати повністю

Вшанування, затьмарене недбалістю

В історії польсько-українського добросусідства Тарнів займає особливе місце: саме там у 1920-1921 роках тимчасово примістилися найважливіші інституції і перебували головні діячі Української Народної Республіки.

Рада республіки, уряд і військовий штаб головного отамана Симона Петлюри вперше зупинилися в місті над річкою Вонтоком у липні, по дорозі зі Станіслава, звідки вони евакуювалися, щоб не потрапити до рук більшовиків, які наступали. Через два місяці, коли ситуація на фронті змінилася не на користь Радянської Росії, українська влада повернулася на схід, а перед черговим наступом Червоної армії знову відступила до Тарнова. Згідно з джерелами, тоді виїхало близько 2,5 тисячі людей – переважно держслужбовців і чиновників. Тому що Тарнів не зміг прийняти стільки біженців, на засіданні ради під головуванням Андрія Лівицького вирішено, що в місті залишиться 200–300 головних урядовців, а решта – має податися до Ченстохови.

Читати повністю

Категорії

Нове відео