почепини

Лемківське весілля: зі спогадів мешканців села Ославиця

За переказами уродженців села Ославиці Ганни (Дурняк) Рісної і Тетяни (Антонів) Шарак.

Лемківське весілля є одним з найдавніших самобутніх елементів духовної культури українського народу. Весільні традиції, звичаї та обряди – це національне багатство корінних жителів Західних Карпат. Упродовж століть традиційне народне весілля було одним із найдавніших чинників розвитку й збереження духовної культури лемків. Весілля в Ославиці справляли в будь-яку пору року (тільки не в піст), але найчастіше восени після закінчення основних польових робіт, або після різдвяних свят на «масниці». Воно починалося від зальотів (сватання, заручини). Якщо парубок ходив з дівчиною і одне другому сподобались, то вони домовлялися про одруження та повідомляли про те своїх батьків, які мали дати згоду. Батьки запрошували когось з родини або доброго сусіда в старости, якому надавалася роль виконавця весільного обряду. В призначений день парубок із старостою йшли до батьків дівчини на заручини, переважно вони закінчувалися взаємозгодою. І тоді староста запрошував батьків дівчини до батьків парубка на оглядини. Батьки на весільному обряді виступали посередником між Господом Богом і молодими. Які тільки всі справи були залагоджені, молоді йшли на молитву до священника та домовлялися з ним, в який день може бути весілля. Після того священник у церкві мав оповіді про їхній шлюб.

Читати повністю

Весільна обрядовість на Лемківщині. Ч.3 (закінчення)

Весільні пісні

Увесь хід лемківського весілля, окрім сватання і заручин, супроводжується співом весільних пісень. Весільні пісні залежно від їх функції можна поцілити на дві основні групи: обрядові пісні і пісні необрядові. У свою чергу обрядові пісні діляться на пісенні типи ладкання, інші обрядові пісні та пісні до весільних обрядових танців. Необрядові пісні не пов’язані безпосередньо з весільним обрядом і служать для вдоволення гедоністичних потреб (емоційних, моторних та ін.).

Читати повністю

Весільна обрядовість на Лемківщині. Ч.2 (продовження)

Сценарій

Як видно зі сценарію весілля, усі його події можна поділити на три частини: передвесільну (пролог), власне весілля і післявесільну (епілог). До передвесільної частини належить сватання і заручини.

Сватання і заручини

На Лемківщині сватання (місцеві назви: зальоти, освідчини, спросини) відбувались як напередодні весілля, так і значно раніше. Спочатку парубок знаходив собі двох або більше просатарів (сватів) переважно з близької рідні (вуйки, стрийки), які йшли до дому дівчини дізнатись, чи віддадуть батьки дівчини її за нього. Парубок при цьому до хати не заходив. Іноді в ролі просатара виступав батько парубка, родич, сусід або знайомий. За якийсь час йдуть вдруге іноше (свати разом з парубком) до дому дівчини просити віддати ії заміж. У разі згоди відбувались спочатку оглядини (обозорини, глядини) господарства парубка батьками дівчини, а потім заручини (місцеві назви: руковини, іноді спросини).

Читати повністю

Весільна обрядовість на Лемківщині. Ч.1 (продовження)

На Лемківщині весілля справлялись у будь-яку пору року, але як і всюди в Україні, – найчастіше восени після закінчення основних польових робіт та на масниці (масляну – період між Богоявленням до Великого посту). Планувалось весілля таким чином, щоб головні його події не потрапляли на дні тижневого посту (середу і п’ятницю). Тому найчастіше весілля починалось у п’ятницю після заходу сонця, коли піст уважався закінченим і завершувалось до сходу сонця у середу, коли піст ще не починався. Але цього правила не завжди дотримувались. Весілля могло починатись і закінчуватись і в інші дні. Усі найважливіші події починались і здійснювались у масні (щасливі) дні тижня – вівторок, четвер, суботу.

Читати повністю

Категорії

Нове відео