Підкарпатська Русь

Автономія Закарпаття: народний самовияв чи номенклатурний путч?

Питання автономії Закарпаття у 90-х роках невідривно пов’язане з питанням політичного русинства. Це не тільки два чоботи – пара, але і творіння рук одного й того ж, як тепер кажуть, політтехнолога. Політичне русинство у цій зв’язці виступало як засіб досягнення мети та мотивація на неї, а автономія як мета і, можливо, плацдарм для розгортання наступної цілі. Цієї осені минає десять років з часу бурхливого протистояння на ґрунті автономії. Чим не привід з десятилітньої відстані спокійно подивитися на ті події?

Уперше проблема політичного русинства (себто відмежування від українства з намаганням творити окремий етнос) порушуються в 1989 році угорською пресою. Невипадково цій країні випала честь витягнути на Боже світло давно забуте гасло, адже саме в кабінетах угорських чиновників ще сотню років тому зароджувалась ідея окремішности угрорусинів, чи то пак “мадярів греко-католицького віросповідування”, як їх уже тоді називали.

Читати повністю

Політичне русинство на Закарпатті

7572f7259053136c81742358851cce041c370642Більшість закарпатських українців називали себе русинами, так само як і українське населення Карпат, Галичини, Буковини та інших західноукраїнських земель до ХХ ст.

«Русинами на Закарпатті заведено називати корінних мешканців, слов’янські предки яких мешкали на території сучасного Закарпаття до 1945 року, себто, до моменту офіційного приєднання його до Української РСР. Русинами свого часу називалися всі предки українців, не тільки на Закарпатті. Територія Закарпатської області ніколи не мала якоїсь самоврядності, якоїсь окремішності у складі Угорського королівства. Тому в історію увесь оцей автономістський рух не тягнеться коренями кудись далеко», – каже доктор історичних наук, дослідник історії Закарпаття, професор Сергій Федька.

Читати повністю

Категорії

Нове відео