Останні коментарі

ОУН-УПА

Село Репедь. Друга частина

Продовження статті “Село Репедь. Перша частина”.

Культурне життя та побут

Школа в Репеді виховала велику армію освітчених та національно свідомих селян. У 1930-х роках молоді господарі збудували у селі народний дім, у якому розміщено читальню новоствореної “Просвіти” та кооперативу. У просторій театральній залі школярі і дорослі давали концерти і сценічні виступи під керівництвом учителів і директорів школи Юрги, а згодом Міхенка з їх дружинами. Тут відбувалися аматорські театральні вистави і танцювальні забави молоді. Пізніше ще у присілку Зайнички збудовано дім кооперативної “філії” з приміщенням для крамаря.

Читати повністю

Село Репедь. Перша частина

 

Лемківське село Репедь у Сяніцькому повіті (сьогодні Республіка Польща) розташоване неподалік великого села Команча, у мальовничому міжгір’ї між Явірником і Туринським, Щавним і Прибишевом, що на сході Лемківщини. Розташувалося воно у місці зустрічі невеличкої річки Репедки з річкою Ославиця.

Походження назви

Походження назви села остаточно не з’ясовано. Найбільш правдоподібно, що назва ця походить від румунського слова “repede” – швидкий (Z.Stieber. Toponomastyka Lemkowszczyzny…, s.45). Є припущення, що перші поселенці прибули сюди із Закарпаття, де сусідували з румунами і в побуті вживали також румунську мову. Потік, у якому дуже швидко тече вода, назвали “Репедька” (аналогічно назві “Бистриця”). Подібну назву отримало також село, що у ранній русинській (українській) термінології звучало як “Репіт” або “Рипіт”.

Читати повністю

У пеклі політики пам’яті. Як діють “борці з українцями” в Польщі

Історична публіцистика – зручний жанр для осіб, які під історією розуміють поширення вигідних їм міфів, замовчуючи “незручні” факти. Ми знаємо приклади такої літератури від російських професійних борців з Україною, бачимо на полицях книгарень вироби Табачника… а ось історія про аналогічного польського діяча.

Від Пйотра Скарги з ХVII ст., через владику Маріана Фульмана початку ХХ ст., раннього Максиміліана Кольбе, Станіслава Тшецяка, Яна Стемпеня та наших сучасників, “священиків”-націоналістів Вовчанського і Патера ведеться родовід ксьондза Тадеуша Ісаковича-Залеського – однієї з найцікавіших постатей антиукраїнської течії в сучасній історико-політичній публіцистиці в Польщі.

Увагу польських мас-медіа він завоював 2006 р. виступами щодо римо-католицьких священиків, які співпрацювали з Управлінням безпеки. Зазнавши поразки в сутичці з єпископатом Польщі, від 2008 р. обрав собі метою критику УГКЦ та українського самостійницького руху ОУН та УПА.

Основний удар краківського священика йде в українську національну еліту І пол. ХХ ст. Як її вершина – митрополит Андрей Шептицький, так і патріотична основа – вояки УПА – стали в його оцінці українськими націоналістами.

Читати повністю

Категорії

Нове відео