Останні коментарі

ОУН-УПА

Нелеґальна чи заборонена пам’ять? Про руйнування памятників увічнення українців у Польщі

Хронологія офіційної реакції на нищення у 2014–2015 роках увічнень українців – жертв репресій та воїнів УПА в Польщі.

krzyz-20150624_130113_720x1280У Підкарпатському воєвідстві у 2014–2015 роках мала місце хвиля нищення та осквернення українських увічнень трагічних подій 1944–1947 рр. На цвинтарі в Молодичі Ярославського повіту невідомі особи 2014 р. помалювали червоною фарбою пам’ятник українським жертвам і воїнам УПА та осквернили пам’ятник у Грушовичах під Перемишлем. У травні 2015 р. з цього ж пам’ятика у Грушовичах невідомі зняли меморіальні таблиці. На монументі появилися образливі написи на адресу УПА, а також натяки, що підказували асоціювати події на Донбасі з її боротьбою. влітку торік невідомі особи осквернили або знищили пам’ятники в Монастирі біля Верхрати, Молодичі, Вербиці, Радружі… Читати повністю

1943 рік у пам’яті поляків і українців

IsaievychПередруковуємо статтю історика, академіка НАН України Ярослава Ісаєвича (1936-2010) про складний українсько-польський діалог й шлях примирення у науковому середовищі та суспільній свідомості, що вийшла друком у 2003 у газеті “День”.

Почну з поляків. Адже саме настрої значної, якщо не переважної, частини польського суспільства спонукали урядові кола сусідньої держави поставити перед українцями питання про необхідність вшанування пам’яті польських – і тільки польських! – жертв міжнаціонального конфлікту 1943–1944 рр.

Читати повністю

Оголошено конкурс дослідницьких робіт “Я з повстанського роду”

Оголошено Щорічний конкурс пошуково-дослідницьких робіт для учнів та студентів “Я з повстанського роду”.

Серед співорганізаторів конкурсу Світова Федерація Українських Лемківських Обєднань.

Афіша конкурсу "Я з повстанського роду"

Читати повністю

Село Мшана на Лемківщині

Село Мшана (Мшанна) колишнього Короснянського повіту (тепер Підкарпатське воєводство) Польщі розташоване у Низькому Бекиді поблизу містечка Дуклі на висоті 455 м. над рівнем моря. Східною межею села є гора Мшанка (671 м.), схили якої на сході спадають у долину річки Яселки. На північ від від Мшанки височіє дісистий верх, що називається “Городок” (601 м.), з північного сходу на лісовій галявині знаходиться костьол св.Яна з Дуклі, який належить уже до Терстяни. На півдні Мшана межує зі Смеречним, на сході – з Тилявою, а на півночі – з Гировою. Мшана – це ще одне з багатьох лемківських сіл, яке піся воєнних лихоліть зникло з політичної карти.

Читати повністю

У згарищах Кальниці

Спалене українське село, у згарищах якого залишається незнана кількість людських тіл; відділ Війська польського (ВП) виганяє всіх селян, які вціліли, до Української РСР – опадає залізна завіса мовчання про злочин. І донині злочину нема. У переможців ніхто не питає про вину… Доля 49 мешканців Кальниці, убитих ВП 26 вересня 1945 р., імен яких ніхто досі ніде не згадав, – це велика метафора винищення сотень українських сіл з карти польської держави у 1944–1946 роки. Жорстокості саме цієї депортації з долею жертв Акції «Вісла» і не порівняти, і не зрівняти.

Читати повністю

Ославиця – село, якого не існує

Ославиця – село Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства (сьогодні Республіка Польща), що у Східній Лемківщині, яке знаходиться неподалік Команчі на польсько-словацькому пограниччі. На північ від Ославиці знаходяться Радошиці, Довжиця, Команча, Репедь, Миків, Душатин, Прелуки, Балигород, а на підвень – Смільник, Лупків, Манів, Воля Мигова, Бальниця Зубряче. Сьогодні це село, якого не існує.

Через село Ославиця текло три потічки – Ославичок, Бистрий і Деркач. За селом, в урочищі Долішняни, вони обєднуються в одну річку з однойменною назвою Ославиця, яка в селі Репедь впадає в Ославу.

Читати повністю

Напередодні 70-х роковин Волинської трагедії

Наближається сумна річниця польсько-українського збройного протистояння на Волині. Немає виправдання знищенню польських та українських сіл і містечок, жорстоким вбивствам цивільного населення на Волинській землі у роки Другої світової війни. На часі не каяття (як вимагають екстремісти з обох держав), а обопільне прощення. І ми, поляки і українці, мусимо пам’ятати, що прощення не означає забуття…

Читати повністю

Волинь-1943: погляд через 70 років

Складнаісторія нашої країни ввібрала в себе низку подій співжиття польського та українського народів, де життя чи смерть часто ставали перепусткою в майбутнє, в якому вчорашні друзі, сусіди й навіть рідня виступали вже запеклими ворогами. Великого розголосу в середині минулого століття (але ненадовго, через закритість тоталітарної системи) набула Волинська трагедія 1943 р., в оцінці якої до сьогодні немає єдиної думки — як серед науковців, так і на державному рівні. Цього року минають 70-ті роковини трагедії. Отже, мусимо врешті-решт визначитися, зберігши при цьому наші добрі відносини з Польщею.

Читати повністю

Як Москва відкрила ворота у пекло на Волині

Писати про антипольську операцію Української повстанської армії (УПА) на Волині 1943 р. — усе одно, що тримати розпечене залізо. Великий біль та опіки до самих кісток. Пам’ять про події 70-річної давності ще така жива, що емоції з плином часу не вщухають, а лише зростають. Зокрема тому, що багато хто зацікавлений, аби ця рана ніколи не загоїлася. Для правих кіл у Польщі антипольська чистка — це “замовчуваний у ПНР і сучасній Польщі геноцид”. Тим часом від 1980-х років видано сотні книжок, улаштовано десятки наукових конференцій, створено документальні фільми, встановлено пам’ятники… Десять років тому польський і український парламенти ухвалили спільну резолюцію щодо тодішніх подій. Чимало зусиль до цього доклали президенти обох країн. До примирення й прощення в спільному посланні закликали єпископати Римо-католицької у Польщі та Української греко-католицької церков.

Читати повністю

Пам’ять про українські жертви у Павлокомі

Цьогорічне відзначення пам’яті жертв у селі Павлокомі, організоване Перемиським відділом ОУП, почалося 3 березня в Явірнику-Руському. Саме туди прибули учасники відзначення з Перемишля та зі Львова.

Читати повністю

Категорії

Нове відео