Брошура “Польське питання”. Погляди ОУН на українсько-польські стосунки
Пропонуємо вашій увазі працю “Польське питання” (На допомогу інструкторам-пропагандистам) Крайового провідника ОУН на Львівщині (охоплювала територію сучасної Львівської і частин Івано-Франківської й Тернопільської областей) Зиновія Тершаківця (1913-1948, “Федір”, “Чагрів”, “Червень”), яка у 1944 р. була опублікована окремою брошурою.
Авторство у самому виданні не зазначене, але у друкованому органі Проводу ОУН “Ідея і Чин” у переліку підпільних газет і брошур вказано, що “Польське питання” написав “Ф.Чагрів”. Характер брошури повністю відповідав тодішній праці З.Тершаківця, який займався розробкою інструктивних матеріалів для працівників нижчих ланок референтури пропаганди. У брошурі викладено погляди Організації Українських Націоналістів на українсько-польські стосунки під кутом використання його у масовій пропаганді. Читати повністю
Між святим і сатаною? Націоналізм Дмитра Донцова на тлі модерної думки Романа Дмовського
Розмова з істориком Романом ВИСОЦЬКИМ, автором книжки «У колі інтегрального націоналізму. Чинний націоналізм Дмитра Донцова на тлі модерної думки Романа Дмовського»
Богдан ГУК: Герої Твоєї книжки за життя – ідейні вороги, а по їхній смерті Ти як історик зробив з ними те, чого вони – Дмитро Донцов і Роман Дмовський – не побачили б у найгірших снах.
Роман ВИСОЦЬКИЙ: Зіставлення представників будь-якої політичної думки, на перший погляд, не мусить бути логічне. А коли це дві подібні особи з ідентичної течії, то практично нічого не досягаєш. Часто порівнюють Сталіна і Гітлера, але це не є повністю паралельні біографії, як і у випадку Донцова та Дмовського, у яких – різниця років народження і смерті. Цікаве тільки те, що Сталін з Гітлером жили паралельно стільки ж, скільки герої моєї книжки, тобто 56 років.
“Лемківщина” взяла участь у відзначені 71-ї річниці створення УГВР
12 липня 2015 року члени Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» на чолі з головою організації Степаном Майковичем взяли участь у заходах в с.Сприня, Самбірського району на Львівщині щодо відзначення 71-ї річниці від дня створення Української Головної Визвольної Ради.
Лист ОУН братам переселенцям з Холмщини, Грубешівщини, Засяння і Лемківщини
За Українську Самостійну Воля народам, воля людині!
Соборну Україну!
БРАТИ ПЕРЕСЕЛЕНЦІ
СИНИ ХОЛМЩИНИ, ГРУБЕШІВЩИНИ, ЗАСЯННЯ І ЛЕМКІВЩИНИ!
В жорстокі дні нової сталінської окупації, що її переживає зараз весь український народ, Вам ворог завдав найбільшого удару. Окупанти доконали над Вами нечуваного в історії злочину. Вони насильно безправно викинули Вас із рідних батьківських земель. Тих земель, де Ви родилися і зросли, де могили Ваших дорогих і близьких, де могили прадідів Ваших. Вони спалили Ваші села, зграбували Ваше майно, вимордували тисячі невинних дітей, жінок, стариків. І сьогодні Ви, вигнані з своїх рідних прадідівських гнізд, розкидані на всі сторони, поневіряєтеся, прибиті горем і стражданням. Не один батько споміж Вас, із серцем, закипілим кров’ю, згадує свого замордованого сина, не одній матері ввижається її горюча в огні дитина, не одна дитина зривається зі сну, бо їй приснилася поколена багнетами мати… Сперед наших очей не щезають жахливі картини, що Ви їх недавно пережили, Ваше серце раз-у-раз роздирає невимовний біль, Ваші ще свіжі рани не перестають кривавитися. Ці рани щодня пригадують Вам, хто винен у Вашому горю, вони щодня кличуть до помсти на винних у цьому.
Історія Української державної гімназії у Ярославі (1940-1944)
Українська державна гімназія в Ярославі або Ярославська гімназія - державний навчальний заклад гуманітарного типу з українською мовою навчання, який функціонував з 1 вересня 1940 по 23 липня 1944 роках у м.Ярослав. У закладі спільно навчалися як хлопці, так і дівчата.
Історія гімназії
Гімназія розпочала свою діяльність 1 вересня 1940 року. Рішення про її заснування було ухвалене німецькою владою у березні в часі окупації Польської Республіки. Йшлося тільки про місцезнаходження цієї школи. Українські громади у Ярославі, Перемишлі та міста на Лемківщині (головно Сянік) намагалися створити гімназію саме у своєму місті. Проте відділ культури та науки (нім. Wissenschaft Erziehung) Генерал-губернаторства вирішив, що гімназія має бути створена у Ярославі. Для її створення доклало багато зусиль українські урядовці відділу культури та науки у Кракові – професори Омелян Бачинський та Євген Форостина.
Кравчук про резолюцію сенату Польщі щодо Волині: Ми не повинні ковтати це
Польська сторона фактично відмовилася від важливої спільної резолюції українського парламенту й польського сейму, яка була прийнята в 2003 році до 60-х роковин трагедії. І це рішення Польщі не сприятиме порозумінню між обома державами.
Про це заявив перший президент України, голова громадського комітету «Примирення між народами» Леонід Кравчук в інтерв’ю газеті «День», повідомили ІА ZIK в ініціативній групі «Першого грудня».
«Етнічна чистка з ознаками геноциду»
Сенат Республіки Польщі 20 червня ухвалив постанову до 70-річчя Волинської трагедії. У змісті постанови зазначається, що УПА почала ліквідацію поляків і польськості від села Паросля в лютому 1943 р., де загинуло 173 людей. Пік брутального знищення поляків відбувся в липні 1943 р., за що відповідальною є ОУН(б) та УПА – читаємо в постанові. Далі говориться, що «організований і масовий характер цих злочинів, які супроводжувалися жорстокістю, надають їм характер етнічної чистки з ознаками геноциду». Згадується також, що в процесі примирення великий внесок зробили Єжи Ґедройць і президент Лех Качинський. Сенатори також цінують важливі жести примирення в Павлівці (2003), Павлокомі (2006) і Гуті-Пеняцькій (2009).
Лемки та український визвольний рух
В електронному архіві Українського визвольного руху в збірці документів Миколи Лебедя розміщено цікавий документ http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/10840/, авторство якого, на жаль невідоме. Спогади присвячені лемкині Тетяні, що брала участь у визвольній боротьбі ОУН-УПА на теренах Лемківщини. Спогади написані в художньому стилі, очевидно що автору не байдужою була як сама Тетяна, так і його рідна лемківська земля. Роки створення машинописного тексту невідомі, але найпізнішою можливою датою слід вважати липень 1948 року. Заохочуючи всіх до прочитання оригіналу документа, який розміщено у відкритому доступі наведемо кілька, на нашу думку, знакових цитат з нього.
Волинська трагедія 1943–1944 років
Публікуємо чергову статтю “Нашого Слова” із серії “Волинь 1943″ про українсько-польське примирення та пошуку порозуміння у часі 70-х роковин Волинської трагедії. Автор публікації доктор історичних наук, професор Київського славістичного університету Ігор Ільюшин, який у своїх підходах дуже близький, а часом повторює концептуальні тези домінуючого сьогодні у Польщі погляду Гжегожа Мотики. Раніше ми друкували статті Романа Дрозда та Богдана Гудя.
* * *
Волинські події 1943–1944 рр. є одним з кривавих етапів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни, багатьма дослідниками виокремлюваним з загальної картини тогочасного міжнаціонального українсько-польського протистояння на території спільного проживання обох народів – Західної Волині, Східної Галичини, Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини.
Волинську трагедію не слід виривати з контексту
Ми продовжуємо публікувати статті тижневика “Наше Слово”, який розпочав на своїх сторінках науково-історичну дискусію щодо питання українсько-польських відносин за ради примирення та пошуку порозуміння. Першою була стаття Романа Дрозда. Цього разу це інтервю з директор Інституту європейської інтеґрації Львівського університету Богданом Гудем.
* * *
Є лише одна правда – польська, а має бути дві! Адже 15–20 тис. українців, які стали жертвами польських «відплатних акцій», теж вимагають належного вшанування, – говорить Богдан Гудь, історик, директор Інституту європейської інтеґрації Львівського університету.
Останні коментарі