Івану Гвозді – 88!
Львівське товариство “Лемківщина” вітає першого голову Світової Федерації Лемків (1973-1997) та колишнього голову Організації Оборони Лемківщини (1969-1973), активного учасника суспільно-культурного життя лемківської та в цілому української діаспори у США, професора Івана Гвозду з 88-ми днем народженням.
Боже Вам заплат!
* * *
Проф. д-р Іван Гвозда – син Василя і Марії, народився 20 лютого 1928 року в селі Височани Сяніцького повіту на Лемківщині. У вирі Другої світової війни опинився в австрійському таборі втікачів, а відтак у Баварії. До 1947 року вчився в Українській Гімназії у таборах Траунштайн і Деллінґен, а відтак поступив на факультет права Українського Вільного Університету в Мюнхені. 1950 року еміґрував до США, де вже раніше виїхали його сестра Настя і шваґер Василь Майкович. Під час Корейської війни служив в американському летунстві.
Миколі Дупляку – 80!
Львівське товариство “Лемківщина” вітає колишнього екзекутивного секретаря Світової Федерації Українських Лемківських Обєднань, колишнього секретаря Крайової Управи Організації Оборони Лемківщини та активного учасника громадсько-політичного життя української спільноти у США Миколу Дупляка з ювілеєм – 80-річчям!
Боже Вам заплат!
* * *
Микола Дупляк, – син Степана і Зузанни (з дому Єзуско), народився 19 лютого 1936 року в с. Рудавка Яслиська пов. Сянік на Лемківщині. Під час злочинної операції “Вісла”, його родину польське військо депортувало на польські понімецькі землі над Балтійське море. На засланні їх поселили в с. Добжица пов. Кошалін.
Лемки в діаспорі. Ч.6. Еміграція лемків до США (продовження)
У міжвоєнний період в США виникло кілька установ та організацій, присвячених виключно Лемківщині. Їх завданням було зупинити політику польського уряду, спрямовану на асиміляцію лемків.
У 1922 році з ініціативи уродженця с.Кункова Віктора Гладика (1873-1947) в Нью-Йорку було засновано Лемківський комітет допомоги, що ставив за мету допомагати лемкам в Європі. Друкованим органом Комітету була газета «Лемковщина» (1922-1926), що виходила нерегулярно (загалом 33 випуски) під редакцією В.Гладика лемківським варіантом російської мови. Її наступницею стала газета «Лемко» (1928-1939), що видавалась у Філадельфії (1929-31), Клівленді (1931-36) та в Нью-Йорку (1936-39) лемківською говіркою та англійською мовою, спочатку як місячник, від 1929 р. – як тижневик, а від 1939 р. – двічі на тиждень. У 1929 р. газета стала органом Лемко-Союза в США та Канаді – найбільшої суспільно-культурної організації лемків у Північній Америці. Її співзасновником був Дмитро Вислоцький (1888-1968) – уродженець с.Лабова (псевдонім Ваньо Гунянка). Після 1934 року Лемко-союз набрав прорадянської та прокомуністичної орієнтоції, пропагуючи ідею переселення лемків Польщі в Радянський Союз. Під час Другої світової війни Лемко-Союз зібрав значну фінансову допомогу для Радянського Союзу, однак незважаючи на це, його засновника Д.Вислоцького американський уряд видворив у Польщу, звідки він потрапив спочатку до Ужгорода, а потім до Львова.
Вісник СФУЛО №19-20. Липень-серпень. Читати
Вийшов у широкий світ черговий номер Вісника СФУЛО. У цьому випуску Вас чекає знайомство з Організацією Оборони Лемківщини (ООЛ) та з тими, що зберігають пам’ять про Закерзоння серед школярів. Ви помандруєте серед українських сіл Словаччини та Румунії разом з “Вирієм”, дізнаєтесь про історію сіл Лемківщини, побачите новий пам’ятник депортованим, довідаєтеся більше про фестивалі, які пройшли цими місяцями в Ґурово-Ілавецькому, в Ждині, в Зиндрановій, в Канаді, прочитаєте про життя відомих лемків у рубриці “Ми пам’ятаємо” та ще багато цікавого.
Організація Оборони Лемківщини: Історія
Організація Оборони Лемківщини – суспільна організація, заснована 1936 року у Філадельфії на з’їзді представників Комітетів Допомоги Лемківщини, які діяли у США в 1933 р., з метою організувати лемків у США і в Канаді, вести культурно-освітню діяльність й допомагати лемкам на рідних землях.
Засновниками ООЛ були М.Дудра та В.Карбовник, першим головою – В.Левчик. Офіційним друкованим органом Організації був місячник «Лемківський Дзвін», який видавався у Нью-Йорку. У 1937-1939 роках ООЛ нараховувала 53 відділи.
Останні коментарі