Нью-Йорк

Лемки в діаспорі. Ч.6. Еміграція лемків до США (продовження)

У міжвоєнний період в США виникло кілька установ та організацій, присвячених виключно Лемківщині. Їх завданням було зупинити політику польського уряду, спрямовану на асиміляцію лемків.

У 1922 році з ініціативи уродженця с.Кункова Віктора Гладика (1873-1947) в Нью-Йорку було засновано Лемківський комітет допомоги, що ставив за мету допомагати лемкам в Європі. Друкованим органом Комітету була газета «Лемковщина» (1922-1926), що виходила нерегулярно (загалом 33 випуски) під редакцією В.Гладика лемківським варіантом російської мови. Її наступницею стала газета «Лемко» (1928-1939), що видавалась у Філадельфії (1929-31), Клівленді (1931-36) та в Нью-Йорку (1936-39) лемківською говіркою та англійською мовою, спочатку як місячник, від 1929 р. – як тижневик, а від 1939 р. – двічі на тиждень. У 1929 р. газета стала органом Лемко-Союза в США та Канаді – найбільшої суспільно-культурної організації лемків у Північній Америці. Її співзасновником був Дмитро Вислоцький (1888-1968) – уродженець с.Лабова (псевдонім Ваньо Гунянка). Після 1934 року Лемко-союз набрав прорадянської та прокомуністичної орієнтоції, пропагуючи ідею переселення лемків Польщі в Радянський Союз. Під час Другої світової війни Лемко-Союз зібрав значну фінансову допомогу для Радянського Союзу, однак незважаючи на це, його засновника Д.Вислоцького американський уряд видворив у Польщу, звідки він потрапив спочатку до Ужгорода, а потім до Львова.

Читати повністю

Ми пам’ятаємо. Енді (Андрій) Воргол (Вархола)

worhol6 серпня 1928 року у Піттсбургу, штат Пенсільванія (США), у сім’ї українських емігрантів народився всесвітньо відомий американський художник лемківського походження Енді ВОРГОЛ (1928-1987), культову постать в історії поп-арту і сучасного мистецтва в цілому.

Перед Першою світовою війною (1913 року), рятуючись від призову до австро-угорської армії, емігрує до Америки його батько Андрій Вархола, і лише через 8 років до нього приєднується дружина Юлія (Юстина) Вархола (дівоче Завадська), з якою вони осіли в Піттсбурзі в одному з брудних робітничих кварталів.

Коли Енді було 14 років, помер його батько і мати стає для хлопця найближчим другом і помічником. Вона допомогає сину виконувати перші роботи – писанки, українські вишивки, малюнки за лемківськими мотивами та на релігійні теми. У ранніх творах хлопця відчувалися натиск, енергія, жага до життя. Енді вирішив неодмінно стати багатим і знаменитим.

Читати повністю

Історія лемків. Частина 11

Продовження публікацій із серії “Історія лемків”. Читати  частина 1частина 2частина 3частина 4частина 5частина 6частина 7частина 8,  частина 9 і  частина 10.

Перша хвиля еміґрації з Лемківщини відпливла ще у XVIII ст. Вона була пов’язана з повстанням Ференца II Ракоці. Австрійська влада переселила з північно-східної Словаччини і Закарпаття частину населення на Балкани, на територію Воєводини. Сьогодні цей реґіон є автономним краєм на півночі Сербії. Переселяли туди і лемків, і словаків. Це вчинено, з одного боку, щоб утихомирити реґіон, в якому Ференц Ракоці був популярним, а з іншого – заселити здобуті Австрією у війні з турками території.

Читати повністю

Категорії

Нове відео